ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 640/408/21

адміністративне провадження № К/990/14767/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 640/408/21 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2021 (суддя Донець В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 (головуючий суддя Степанюк А. Г., судді Бужак Н. П., Кобаль М. І.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України (далі - Ліквідаційна комісія, відповідач), у якому просив зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 , як судді у відставці, довідку про суддівську винагороду судді Вищого адміністративного суду України, обчислену на підставі статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) з базового посадового окладу у розмірі 62,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, починаючи з 19.02.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 стверджував про протиправність відмови відповідача у видачі довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. З огляду на те, що 19.02.2020 змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023, позов задоволено: зобов`язано Ліквідаційну комісію видати ОСОБА_1 як судді у відставці довідку про суддівську винагороду судді Вищого адміністративного суду України, обчислену на підставі статті 135 Закону № 1402-VIII з базового посадового окладу у розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, починаючи з 19.02.2020.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, якими запроваджувалися різні підходи до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийшли у відставку до набрання чинності цим Законом, та тих суддів, які виходять у відставку після успішного проходження кваліфікаційного оцінювання або ж призначення на посаду судді за результатами конкурсу після набрання чинності Законом № 1402-VIII.

За таких обставин суди дійшли висновку про те, що з 19.02.2020, тобто наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача, як судді, який вийшов у відставку та отримує довічне грошове утримання, виникло право (правова підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII та право звернутися за отриманням нової довідки про розмір суддівської винагороди для проведення відповідного перерахунку.

Крім того суди попередніх інстанцій зазначили, що неврегулювання на законодавчому рівні питання видачі довідок про розмір суддівської винагороди у випадку ліквідації такої судової установи як Вищий адміністративний суд України не може бути перешкодою в отриманні для суддів, які звільнилися у відставку до моменту припинення діяльності цього суду, довідок про розмір суддівської винагороди виходячи з базового посадового окладу судді Верховного Суду, адже фактично вказані суди є однією ланкою судів касаційної інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року Ліквідаційна комісія звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.02.2023 у справі № 640/26846/20.

Доводить, що ні ліквідаційна комісія, ні голова ліквідаційної комісії не можуть бути належними відповідачами при вирішенні цієї категорії справ, оскільки голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, зокрема й суду, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає від її імені.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ліквідаційної комісії на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328, пункту 4 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Позивач не реалізував право подати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 № 788-VIII "Про звільнення суддів" ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого адміністративного суду України у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом в. о. Голови Вищого адміністративного суду України від 19.11.2015 відраховано ОСОБА_1 суддю Вищого адміністративного суду України з 19.11.2015 зі штату суду у зв`язку зі звільненням його у відставку відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 № 788-VIII.

З 2015 року позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI).

Посадовий оклад судді Вищого адміністративного суду України як складова суддівської винагороди, з якої обраховується щомісячне довічне грошове утримання, обраховано у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та коефіцієнта 1,2 для судді вищого спеціалізованого суду.

У зв`язку з прийняттям 18.02.2020 Конституційним Судом України рішення № 2-р/2020, яким визнано неконституційними положення пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, 12.10.2020 позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про надання нової довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

За результатами розгляду звернення позивача Вищий адміністративний суд України листом від 27.10.2020 № 251/12-14/20 відмовив у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Вищого адміністративного суду України на підставі статті 135 Закону № 1402-VIII з посиланням на те, що нарахування винагороди суддям Вищого адміністративного суду України здійснюється відповідно до Закону № 2453-VI. Також зазначив, що посадовий оклад судді Вищого адміністративного суду України складається з 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням коефіцієнта для судді вищого спеціалізованого суду - 1,2 (розрахунок 15*2102*1,2=37836 грн), тобто посадовий оклад станом на 01.01.2020 становить 37 836 грн. Крім того, відповідач вказав на те, що Законом № 1402-VIII закріплено порядок визначення посадового окладу як складової частини суддівської винагороди виключно для судів першої, апеляційної інстанцій, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в видачі довідки для перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 7 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов`язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом № 2453-VI (положення пункту 7 розділу ХІІ «та ліквідуються» в частині Верховного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020).

Датою початку роботи Верховного Суду відповідно до рішення Пленуму цього Суду від 30.11.2017 № 2 визначено 15.12.2017.

Із вказаної дати в Україні діє Верховний Суд. Відповідно припинили свою діяльність Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статус ліквідаційної комісії юридичної особи та її членів, зокрема голови, визначає Цивільний кодекс України (далі - ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Отже, голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, зокрема й суду, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає в суді від її імені.

Такий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2023 у справі № 640/26846/20, на яку посилається відповідач в обґрунтування вимог касаційної скарги.

Натомість позивач подав адміністративний позов, вважаючи, що відповідачем має бути саме Ліквідаційна комісія Вищого адміністративного суду України. Суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 48 КАС якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції мав звернути увагу на те, що позов фактично спрямований на зобов`язання вчинити юридично значимі дії саме Вищий адміністративний суд України, а не його ліквідаційну комісію чи її голову, яка діє як представник юридичної особи. У матеріалах справи відсутня інформація про те, що суд першої інстанції пропонував замінити первісного відповідача належним, а позивач не надав згоди. При цьому суд задовольнив позов саме до Ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України, однак фактично вирішив питання про обов`язок саме Вищого адміністративного суду України.

Тобто, суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення про права, інтереси та обов`язки Вищого адміністративного суду України, який не був залучений до участі у справі № 640/408/21.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Установлене Судом під час розгляду справи порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про залучення належного відповідача у справі № 640/408/21.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалені в цій справі судові рішення слід скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду (у зв`язку з набранням чинності Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX ''Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду'').

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі № 640/408/21 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Л.В. Тацій С.Г. Стеценко А.І. Рибачук