№ 640/4335/17 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 640/4335/17

провадження № 61-13416св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - комунальне підприємство «Харківводоканал»,

представник позивача - Хом`як Руслан В`ячеславович,

відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представник відповідачів - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника комунального підприємства «Харківводоканал» - Хом`яка Руслана В`ячеславовича на постанову Харківського апеляційного суду від 07 червня 2019 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами послуг централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Харківводоканал». Разом з тим, вказані особи свої зобов`язання щодо оплати за надані послуги виконують неналежним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

На підставі вказаного КП «Харківводоканал» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість у загальному розмірі 6 846,42 грн, яка складається із: заборгованості за послуги централізованого водопостачання за період з 01 січня 2014 року до 31 січня 2017 року у розмірі 3 591,43 грн, заборгованості за послуги з централізованого водовідведення за період з 01 січня 2014 року до 31 січня 2017 року у розмірі 1 964,92 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 106,33 грн і трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 183,74 грн.

Заперечуючи проти задоволення вказаних позовних вимог, у вересні 2017 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 пред`явили зустрічний позов до КП «Харківводоканал» про зобов`язання вчинити дії.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що підстав для задоволення позову КП «Харківводоканал» немає, оскільки останнє надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення неналежної якості. Так, актом про виявлені порушення, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_1 , було встановлено відхилення кількісних і якісних показників послуг централізованого водопостачання та водовідведення від нормативних, тиск напору води не відповідав стандартам і нормативам, встановленим законодавством. Вказаний акт був направлений КП «Харківводоканал», однак, останнє у порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води та водовідведення» перерахунок плати за фактично надані послуги та компенсації за перерву у наданні послуг, ненадання послуг або надання їх не у повному обсязі не здійснило.

На підставі вказаного ОСОБА_2 і ОСОБА_1 просили суд зобов`язати КП «Харківводоканал» здійснити перерахунок розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення, що надавалися ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2018 року у складі судді Сенаторова В. М. позов КП «Харківводоканал» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 6 846,42 грн, яка складається із: заборгованості за послуги централізованого водопостачання за період з 01 січня 2014 року до 31 січня 2017 року у розмірі 3 591,43 грн, заборгованості за послуги з централізованого водовідведення за період з 01 січня 2014 року до 31 січня 2017 року у розмірі 1 964,92 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 106,33 грн і трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 183,74 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь КП «Харківводоконал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 689,00 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 911,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є споживачами послуг централізованого водопостачання та водовідведення, які надає КП «Харківводоканал», однак свого обов`язку щодо сплати наданих послуг належним чином не виконують, внаслідок чого у них утворилася заборгованість. З урахування вказаного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у межах загального строку позовної давності, а саме за період з 01 січня 2014 року до 31 січня 2017 року. Крім того, позивач відповідно до частини другої статті 625 ЦК України має право на отримання суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення і трьох процентів річних від простроченої суми.

Разом з тим, відсутні підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оскільки суду у порушення вимог статті 81 ЦПК України не було надано належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження невідповідності послуг, наданих КП «Харківводоканал», кількісним та/або якісним показникам, встановленим законом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 07 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2018 року змінено, а саме скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 витрат зі сплати судового збору на користь КП «Харківводоканал» у розмірі 689,00 грн і витрат зі сплати судового збору на користь держави у розмірі 911,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ПАТ «Харківводоканал» і відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є законним і обґрунтованим, разом з тим, судом неправильно вирішено питання розподілу судових витрат, оскільки відповідачі є особами з інвалідністю І та ІІ групи, тому відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору, крім того, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2017 року КП «Харківводоканал» було відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви. Вказане свідчить, що сторони фактично не понесли судових витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник КП «Харківводоканал» - Хом`як Р. В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить змінити постанову суду апеляційної інстанції, скасувавши її в частині відмови у стягненні судового збору на користь КП «Харківводоканал» та компенсувати заявнику за рахунок держави судовий збір у розмірі 689,00 грн.

Судове рішення оскаржується лише у частині вирішення судом питання про розподіл судових витрат, тому в іншій частині постанова суду апеляційної інстанції відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

При відкритті касаційного провадження Верховним Судом враховано, що касаційна скарга КП «Харківводоканал» стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що сторони фактично не понесли судових витрат, які б підлягали компенсуванню за рахунок держави.

Так, КП «Харківводоканал» при зверненні у грудні 2016 року до Київського районного суду м. Харкова із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у розмірі 689,00 грн. Ухвалою суду від 16 грудня 2016 року у прийнятті цієї заяви було відмовлено, а у березні 2017 року КП «Харківводоканал» звернулося до суду з відповідним позовом.

У частині другій статті 99 ЦПК України 2004 року визначено, що у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Апеляційний суд вказаного не врахував та, залишивши без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову КП «Харківводоканал», дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для компенсації позивачу вказаних судових витрат.

Відзив на касаційну скаргу відповідачами не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 911,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено.

КП «Харківводоканал» оскаржило постанову Харківського апеляційного суду від 07 червня 2019 року в частині розподілу судових витрат.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги КП «Харківводоканал» здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК Українивстановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга КП «Харківводоканал» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У частині третій статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону ухвалені у справі судові рішення у повній мірі не відповідають.

Так, судом установлено, що у грудні 2016 року КП «Харківводоканал» звернулось до Київського районного суду м. Харкова із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за період з 01 грудня 2013 року до 30 листопада 2016 року у загальному розмірі 6 206,40 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2016 року відмовлено у прийнятті заяви КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу та роз`яснено заявникам право звернутися до суду із тими самими вимогами у порядку позовного провадження.

У березні 2017 року КП «Харківводоканал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2017 року КП «Харківводоканал» було відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі.

У статті 99 ЦПК України 2004 року визначено, що за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмовив прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу КП «Харківводоканал» було сплачено судовий збір у розмірі 689,00 грн.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом установлено, що відповідачі є особами з інвалідністю І та ІІ групи, тому відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору.

З указаного вбачається, що у зв`язку із задоволенням позову КП «Харківводоканал», судовий збір у розмірі 689,00 грн, сплачений за подання заяви про видачу судового наказу, у прийнятті якої було відмовлено, відповідно до частини другої статті 99 ЦПК України 2004 року зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву, а тому згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України підлягає компенсації позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не понесені судові витрати, які б підлягали компенсуванню за рахунок держави, оскільки судовий збір у розмірі 689,00 грн був сплачений при поданні заяви про видачу судового наказу та зараховані до складу судового збору при пред`явленні стягувачем позову до боржника, сплату суми якого було відстрочено.

Частиною першою статті 412 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом повно встановлені обставини справи, однак суд апеляційної інстанції неправильно застосував вищенаведені норми права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у компенсації КП «Харківводоканал» судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

Керуючись статтями 400 402 409 412 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Харківводоканал» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 07 червня 2019 року в частині відмови у компенсації комунальному підприємству«Харківводоканал»судового збору за подання заяви про видачу судового наказу скасувати.

Компенсувати комунальному підприємству «Харківводоканал» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у розмірі 689,00 грн (шістсот вісімдесят дев`ять гривень).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович