ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року

м. Київ

справа № 640/4602/21

адміністративне провадження № К/9901/47915/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Берназюка Я.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Газ Систем» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор Газотранспортної системи України», ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Літвінової А.В. від 04.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. від 25.11.2021,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Газ Систем» (далі також ТОВ «Смарт Газ Систем», Товариство, позивач) звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також Національна комісія, НКРЕКП, відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор Газотранспортної системи України», ОСОБА_1 , у якому просило:

визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.02.2021 №228 «Про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ», та внесення змін до постанови НКРЕКП від 31 січня 2020 року № 261» (далі також спірна, оскаржувана постанова).

2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що висновки, викладені відповідачем у акті перевірки, щодо виявлених порушень Ліцензійних умов і вимог законодавства, є безпідставними і не ґрунтуються на нормах закону, а тому оскаржувана постанова, яка, до того ж, на думку позивача, прийнята з допущенням процедурних порушень, є протиправною і підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021, позов задоволено, а саме - визнано протиправною та скасовано спірну постанову.

4. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що висновки акту перевірки від 28.01.2021 №33 щодо порушення ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, та пункту 1 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

5. Суди попередніх інстанцій врахували й те, що контролюючим органом у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися різні санкції, а саме: попередження про необхідність усунення порушень; штраф; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії, однак, за висновками судів, застосовуючи конкретний вид санкції, навіть з урахування дискреційних повноважень щодо їх застосування, відповідач зобов`язаний обґрунтувати застосування санкції обраного виду у площині відповідності та співмірності виявленим порушенням.

6. У оскаржуваних судових рішеннях зазначається, що спірна постанова не містить обґрунтувань застосування само такого виду санкцій як анулювання ліцензії.

7. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржувана Товариством постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у позові.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 42580318 основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» є: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний); 06.20 Добування природного газу; 09.10 Надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.

10. Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2020 №261.

11. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.01.2021 №72 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ», відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та на підставі звернення ОСОБА_1 від 21.12.2020, постановлено провести позапланову виїзну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

12. На підставі вказаної постанови НКРЕКП від 20.01.2021 №72 та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 20.01.2021 №39 комісією з проведення перевірки НКРЕКП було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, за період діяльності з 01.10.2020 по 25.01.2021.

13. За результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» складено акт від 28.01.2021 №33.

14. У акті перевірки від 28.01.2021 №33 вказано, що до НКРЕКП надійшло звернення гр. ОСОБА_1 від 21.12.2020 щодо недотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу постачальником природного газу ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ», а саме, порушення процедури зміни постачальника та постачання природного газу на підставі укладеного із споживачем договору постачання природного газу.

15. Під час перевірки встановлено, що постачання природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 ЕІС-код 56ХМ15А34469115Р, об`єкт якого розташований в зоні ліцензованої діяльності ПрАТ «Мелітопольгаз», здійснювалось ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» з 08.09.2020 на підставі заяви-приєднання до договору постачання природного газу, підписаної споживачем 31.08.2020 (особовий рахунок НОМЕР_1 ).

16. Протягом жовтня 2020 року відбувалось відхилення ТОВ «Оператор ГТС України» номінацій ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» по споживачу з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р, у зв`язку з чим споживач автоматично реєструвався в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» в наступні газові доби:

04.10.2020 з кодом відхилення « 04» - недостатність фінансового забезпечення;

10-12.10.2020 з кодом відхилення « 04» - недостатність фінансового забезпечення:

14-15.10.2020 з кодом відхилення « 04» - недостатність фінансового забезпечення.

17. При цьому, в газові доби 05.10.2020, 13.10.2020, 16.10.2020 споживач з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р був включений до Реєстру споживачів постачальника ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ».

18. Під час перевірки наявності заяв-приєднання до договору постачання природного газу встановлено, що споживач з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р був включений 05.10.2020, 13.10.2020, 16.10.2020 до Реєстру споживачів ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» без оформлення заяв-приєднання до договору постачання природного газу. ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» недотримано терміну включення споживача до Реєстру споживачів постачальника (за одну добу до кінцевого терміну подання номінації).

19. Також в акті перевірки від 28.01.2021 №33 вказано, що під час позапланової перевірки ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ», яка проводилась за зверненням ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від 13.10.2020 №119/13-2076 фіксувалось зазначене порушення щодо включення 05.10.2020 ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» до власного Реєстру побутових споживачів, оператором газорозподільних систем яких є ПрАТ «Мелітопольгаз», без отримання від побутових споживачів заяв-приєднання до договору постачання природного газу (акт позапланової перевірки від 04.12.2020 №638, Постанова НКРЕКП від 23.12.2020 №2692 «Про накладення штрафу на ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу»). В газові доби жовтня 2020 року: 01-03.10.2020, 05-09.10.2020, 13.10.2020, 16-31.10.2020 споживач з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р перебував в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ». Остаточна алокація відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р за жовтень 2020 року складає 104 м3: по постачальнику ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» 90,45 м3; по постачальнику «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 13,55 м3 (газові доби 04.10.2020, 10-12.10.2020, 14-15.10.2020).

20. Споживач з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р протягом газового місяця листопада 2020 року перебував в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ». Остаточна алокація відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р за листопад 2020 року (газові доби 1-30) складає 94 м3. При цьому, ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» 19.11.2020 в інформаційній платформі ТОВ «Оператор ГТС України» отримано інформаційне повідомлення про намір споживача з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р укласти договір постачання природного газу з новим постачальником на підставі заяви-приєднання до договору постачання природного газу. Укріплення споживача у Реєстрі споживачів нового постачальника протягом визначеного строку не відбулось.

21. Споживач з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р з 1 по 19 газову добу грудня 2020 року перебував в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ». 17.12.2030 ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» в інформаційній платформі ТОВ «Оператор ГТС України» отримано інформаційне повідомлення про намір споживача з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р укласти договір постачання природного газу з новим постачальником на підставі заяви-приєднання до договору постачання природного газу. Закріплення споживача у Реєстрі споживачів нового постачальника відбулось з 20.12.2020. Остаточна алокація відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р за грудень 2020 року (газові доби з 1 по 19) по постачальнику ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» складає 172,57 м3. За час перебування в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» споживачем з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р спожито природного газу на загальну суму 2944,08 грн, здійснено платежів на загальну суму 67,03 грн, заборгованість складає 2877,05 грн (а.с.27,28).

22. За висновками акту перевірки від 28.01.2021 №33 виявлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» пункту 2.1. глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно- правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 у частині постачання природного газу споживачу на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем; пункту 1 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 у частині постачання природного газу побутовому споживачу за наявності у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов, включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

23. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.02.2021 №228 «Про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ», та внесення змін до постанови НКРЕКП від 31 січня 2020 року №261» анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, видану відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.01.2020 №261.

24. Спірною постановою також внесено до постанови НКРЕКП від 31.01.2020 №261 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ТОВ «ЕНЕРА СУМИ», ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» та ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» такі зміни: назву викласти в такій редакції: «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ»; абзац четвертий постановляючої частини виключити. У зв`язку з цим абзац п`ятий вважати відповідно абзацом четвертим. Вказана постанова набирала чинності з 01.03.2021.

25. У оскаржуваних судових рішеннях зазначено й про те, що в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про відкликання скарги від 21.12.2020, яка надіслана адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 11.02.2021, що підтверджується наявними у справі доказами.

26. При цьому, як відображено у оскаржуваних судових рішеннях та встановлено під час розгляду цієї справи, у матеріалах справи містяться заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 04.10.2020, 11.10.2020 та від 14.10.2020, постачальник - ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ», споживач ОСОБА_1

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

27. У касаційній скарзі відповідач звертає увагу касаційного суду на те, що на час прийняття НКРЕКП оскаржуваної постанови не існувало жодного положення законодавства України, яке б передбачало обов`язок Національної комісії обґрунтувати тяжкість та відповідність вчинених суб`єктами господарювання правопорушень та зокрема, зазначати про причинити застосування обраного розміру штрафної санкції.

28. Зазначене вище, на думку скаржника, було у повній мірі знівельовано та не досліджено судами першої та апеляційної інстанцій, що у кінцевому призвело до прийняття неправомірних судових рішень у цій справі.

29. Відповідач також наполягає, що під час позапланової перевірки ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» не надало на вимогу Регулятора заяви приєднання до договору постачання природного газу з боку гр. ОСОБА_1 .

30. Крім того, за твердженнями Регулятора, ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» недотримано терміну включення споживача до Реєстру споживачів постачальника (за одну добу до кінцевого терміну подання номінації).

31. Зазначене, на думку НКРЕКП свідчить про порушення ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ»:

вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема:

пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 у частині постачання природного газу споживачу на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

пункту 1 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 у частині постачання природного газу побутовому споживачу за наявності у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов, включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

32. Скаржник вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність вищевказаних порушень Товариством Ліцензійних умов та вимог законодавства, зафіксованих у акті, є помилковими, не відповідають фактичним обставинам справи і не ґрунтуються на вимогах закону.

33. До того ж, скаржник відзначає, що, обираючи вид санкції з поміж тих, які передбачені законом, Національна комісія реалізує дискреційні повноваження, у які суд не має права втручатися.

34. У відзиві на касаційну скаргу Товариство акцентує увагу на положеннях абзацу третього пункту 4 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, згідно з якими постачальник, який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача у власний Реєстр споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу. При цьому, за умови виконанням таким постачальником інших вимог цього Кодексу для початку постачання природного газу споживачу такий споживач автоматично виключається з Реєстру постачальника «останньої надії», про що інформаційна платформа автоматично повідомляє постачальника «останньої надії». При зміні споживачем постачальника «останньої надії» на іншого постачальника пункти 5 - 6 цієї глави не застосовуються.

35. Таким чином, у контексті фактичних обставин цієї справи, Товариство вважає. що побутові споживачі, які знаходились в реєстрі постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (ЕІС -код 56Х930000008780В), після здійснення процедури зміни постачальника, були зареєстровані в реєстрі постачальника ТОВ «Смарт Газ Систем» (ЕІС - код 56Х930000117100Е). При цьому, відповідно до редакції Кодексу газотранспортної системи, яка діяла на момент здійснення зазначеної реєстрації споживачів, наявність інформації про заяви - приєднання у ТОВ «Смарт Газ Систем» (ЕІС - код 56Х930000117100Е) не вимагалась.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

36. Визначаючи норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій виходили з того, що суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності врегульовано Законом України від 02.03.2015 №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», нормами пункту 3 частини другої статті 6, частин другої, третьої, шостої та сьомої статті 19 якого встановлено таке:

орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов;

контроль за наявністю у суб`єктів господарювання ліцензій здійснюють державні органи, на які згідно із законом покладено функції контролю за наявністю ліцензій;

контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування, крім Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка здійснює контроль відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;

акт перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом ліцензійних умов. У разі встановлення під час перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки;

розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування протягом п`яти робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом ліцензійних умов;

у разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для зупинення дії ліцензії повністю або частково, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.

37. Судами попередніх інстанцій також застосовані норми Закону України від 22.09.2016 №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а саме:

частина перша статті 1:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

пункт 1 частини першої статті 2:

Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору);

стаття 3:

Нацкомісія здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом;

стаття 19:

Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов та перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок.

Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором;

частини перша - четверта статті 22:

Суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

38. У оскаржуваних судових рішеннях містяться й посилання на норми частин першої - третьої, п`ятої статті 59 Закону України від 09.04.2015 №329-VIII «Про ринок природного газу», відповідно до яких:

Суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

У разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами

39. Суди першої та апеляційної інстанцій застосували до спірних правовідносин й пункт 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, за змістом якого постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

40. Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, на які також наявне посилання у оскаржуваних судових рішеннях, підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

41. Згідно з положеннями пункту 4 розділу ІІІ Правил постачання природного газу для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.

42. Постачальник природного газу не пізніше трьох робочих днів з дня отримання від побутового споживача заяви-приєднання до договору постачання природного газу здійснює перевірку на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи наявності діючого постачальника у такого споживача.

У випадку наявності у побутового споживача діючого постачальника постачальник у той же день здійснює заходи, передбачені абзацом першим пункту 5 розділу V цих Правил (пункт 6 розділу ІІІ Правил постачання природного газу).

43. За правилами пункту 5 розділу V Правил постачання природного газу, постачальник природного газу не пізніше трьох робочих днів з дня отримання від споживача заяви-приєднання до договору постачання природного газу (за умови, що у визначений термін постачальник не прийняв рішення про відмову в укладенні договору) направляє на інформаційну платформу у порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи, повідомлення про намір побутового споживача змінити постачальника природного газу. Таке повідомлення направляється постачальником виключно за умови надання споживачем заяви-приєднання до договору постачання природного газу відповідно до вимог цих Правил та має містити дату отримання постачальником заяви-приєднання до договору постачання природного газу. Визначена в інформаційній платформі Оператора ГТС дата отримання постачальником заяви-приєднання від побутового споживача є датою початку процедури зміни постачальника.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

44. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

45. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

46. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

47. Відповідно до ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі, підставами касаційного оскарження скаржник зазначав пункт 3 частини четвертої та підпункти, «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

48. Вказані підстави скаржник мотивує відсутністю висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах. Зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, оскільки стосується державного регулювання шляхом державного контролю та заходів впливу шляхом анулювання ліцензії суб`єкта господарювання. Акцентує увагу й на тому, що з огляду на мету діяльності Регулятора, справа має важливе значення для НКРЕКП, оскільки НКРЕКП забезпечує захист прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами з огляду на мотивування викладене в повідомленні про уточнення підстав касаційного оскарження.

49. Верховний Суд, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження у цій справі, зазначав, що наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, а тому, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погодилась з необхідністю здійснити касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень.

50. Суть вказаних у акті перевірки порушень, як це вбачається з встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, зводиться до того, що ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ», на думку Регулятора, порушило процедуру зміни постачальника та постачання природного газу на підставі укладеного із споживачем договору постачання природного газу, оскільки після автоматичної реєстрації споживача з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України») у зв`язку з відхиленням ТОВ «Оператор ГТС України» номінацій ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ», останнє у газові доби: 05.10.2020, 13.10.2020 та 16.10.2020 включило цього ж споживача до власного Реєстру споживачів постачальника без оформлення підписаних цим споживачем заяв-приєднань до договору постачання природного газу.

51. Товариство наводило контраргументи щодо такого висновку НКРЕКП, які полягали у тому, що у дійсності відповідні заяви - приєднання до договору постачання природного газу подавались вищевказаним споживачем, який, посилаючись саме на ці обставини, відкликав подану ним скаргу, на підставі якої у спірних правовідносинах проводилась перевірка, й за результатами якої були зафіксовані порушення, які нібито допустило Товариство, і за вчинення який останнє притягнуто до відповідальності у вигляді анулювання ліцензії.

52. Позивач також підкреслює, що в силу положень абзацу третього пункту 4 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, враховуючи обставини цієї справи (включення споживача з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» і наявність діючого договору постачання природного газу, укладеного із цим споживачем) він мав право включити до власного Реєстру споживачів постачальника вказаного споживача і здійснювати йому постачання природного газу.

53. Отже, для правильного вирішення цього спору, судам попередніх інстанцій належало з`ясувати, чи подавались споживачем з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р відповідні заяви приєднання до договору постачання природного газу, а також, враховуючи нормативну регламентацію спірних правовідносин, визначити, чи правомірно у даному конкретному випадку позивач включив до власного Реєстру споживачів постачальника вказаного споживача і здійснював йому постачання природного газу.

54. Так, суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу, на підставі наявних у ній доказів, досліджених у судовому засіданні, встановили, що споживач ОСОБА_1 з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р подавав заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 04.10.2020, 11.10.2020 та від 14.10.2020 (постачальник - ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ»).

55. Вищевказані заяви - приєднання містяться у матеріалах цієї справи і такі факти не заперечувались самим споживачем, який, вказуючи на ці ж самі обставини, 21.12.2020 відкликав раніше подану ним скаргу щодо порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ».

56. Заява ОСОБА_1 про відкликання скарги від 21.12.2020, яка надіслана адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 11.02.2021, також міститься у матеріалах цієї справи і була досліджена судами попередніх інстанцій у судових засіданнях.

57. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що висновки, викладені у акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам і спростовуються наявними у цій справі доказами. Аргументи ж касаційної скарги зводяться до їх переоцінки і повторного дослідження судом касаційної інстанції, що, зважаючи на закріплені у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження цього суду, унеможливлює їх врахування при касаційному розгляді цієї справи.

58. Що ж стосується питання правомірності дій ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» стосовно включення споживача ОСОБА_1 з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р до власного Реєстру споживачів постачальника і здійснення постачання цьому побутовому споживачу природного газу у газові доби: 05.10.2020, 13.10.2020 та 16.10.2020, колегія суддів виходить з такого.

59. Верховний суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1, абзацу першого пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, за змістом якого постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

60. За приписами пункту 1 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, на які також наявне посилання у оскаржуваних судових рішеннях, підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є:

наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов;

включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Особливості здійснення постачання природного газу побутовому споживачу постачальником «останньої надії» визначені розділом VI цих Правил.

61. Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою (абзац перший пункту 4 розділу ІІІ Правил постачання природного газу).

62. За змістом пунктів 2, 4, 5-7, 12 розділу V Правил постачання природного газу кожен побутовий споживач має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами.

Побутовий споживач, який має намір змінити діючого постачальника, повинен звернутись до нового постачальника із заявою-приєднанням до договору постачання природного газу.

Отримання новим постачальником заяви-приєднання до договору постачання природного газу від побутового споживача, який має намір змінити діючого постачальника, є початком процедури зміни постачальника.

Визначена в інформаційній платформі Оператора ГТС дата отримання постачальником заяви-приєднання від побутового споживача є датою початку процедури зміни постачальника.

Новий постачальник природного газу розглядає подані побутовим споживачем документи та приймає рішення про укладення або відмову в укладенні договору постачання природного газу з урахуванням пункту 5 розділу ІІІ цих Правил.

У разі згоди постачальника укласти договір із побутовим споживачем постачальник здійснює заходи з реєстрації такого споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника відповідно до вимог розділу IV Кодексу газотранспортної системи.

Постачання природного газу новим постачальником починається з дня, наступного за днем реєстрації споживача в Реєстрі споживачів постачальника.

З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник на умовах чинного договору здійснює постачання природного газу споживачу до дня початку постачання природного газу новим постачальником.

63. Вищевикладені норми Правил постачання природного газу кореспондуються з положеннями пункту 6 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, якими також врегульовані правовідносини, що виникають у випадку ініціювання споживачами зміни діючого постачальника відповідно до Правил постачання природного газу.

64. Однак, варто зауважити, що норми розділу V Правил постачання природного газу, як це визначено у пункті 1 цього розділу, не стосуються випадків початку постачання природного газу постачальником «останньої надії» та зміни побутовим споживачем постачальника «останньої надії» на іншого постачальника.

65. Такі відносини регламентовані, зокрема, абзацами сьомим, восьмим пункту 2, абзацом третім пункту 4 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, якими, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, встановлено таке.

Реєстрація побутового споживача здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках, зокрема: відсутність підтвердженої номінації на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».

Постачальник, який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача у власний Реєстр споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу. При цьому за умови виконанням таким постачальником інших вимог цього Кодексу для початку постачання природного газу споживачу такий споживач автоматично виключається з Реєстру постачальника «останньої надії», про що інформаційна платформа автоматично повідомляє постачальника «останньої надії». Якщо постачальник не виконує інші вимоги цього Кодексу для початку постачання природного газу споживачу, такий споживач з Реєстру постачальника «останньої надії» не виключається до досягнення граничного строку постачання постачальником «останньої надії» або до початку постачання іншим постачальником, крім випадків виключення споживача постачальником «останньої надії» із власного Реєстру споживачів постачальника до закінчення граничного строку постачання на підставах, визначених Правилами постачання природного газу. При зміні споживачем постачальника «останньої надії» на іншого постачальника пункти 5 - 6 цієї глави не застосовуються.

66. Колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205 633 634 641 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

67. Якщо споживач уклав договір з іншим постачальником, то такий постачальник зобов`язаний вчинити дії, необхідні для початку постачання такому споживачу згідно з Кодексом газотранспортної системи. У такому випадку договір постачання з постачальником «останньої надії» достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (абзац перший пункту 9 розділу VI Правил постачання природного газу).

68. При цьому, відповідно до підпункту 4 пункту 11.5 розділу XI Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2500, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/27831, дія цього Договору також припиняється у разі реєстрації споживача в Реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи у порядку, визначеному Правилами постачання та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493. У такому випадку дія цього Договору припиняється на наступний день після реєстрації споживача в Реєстрі іншого постачальника.

69. Аналіз вищевикладених приписів законодавства дає колегії суддів підстави для висновку, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється постачальником за наявності у побутового споживача, у тому числі, укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

70. Постачання природного газу здійснюється постачальником (у даному випадку ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ») на умовах чинного договору постачання природного газу побутовим споживачам, а у разі реалізації споживачем права на зміну діючого постачальника, постачання природного газу здійснюється на тих же умовах безперебійно до дня початку постачання природного газу новим постачальником, тобто з дня, наступного за днем реєстрації споживача в Реєстрі споживачів постачальника.

71. Поряд із цим, у разі реєстрації споживача в Реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи у порядку, визначеному Правилами постачання та Кодексом газотранспортної системи, укладений з постачальником (у справі, що розглядається це ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ») договір постачання природного газу припиняється на наступний день після реєстрації споживача в Реєстрі іншого постачальника. Виключень із цього правила у разі реєстрації споживача в Реєстрі постачальника «останньої надії» законом не передбачено.

72. Отже, у випадку включення побутового споживача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», дія договору постачання природного газу, укладеного з попереднім постачальником, припиняється. У зв`язку з цим, постачальник, який має намір постачати природний газ такому споживачу, повинен отримати від нього заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану цим споживачем або уповноваженою ним особою.

73. У справі, яка розглядається, встановлено, що постачання природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 ЕІС-код 56ХМ15А34469115Р здійснювалось ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» з 08.09.2020 на підставі заяви-приєднання до договору постачання природного газу, підписаної споживачем 31.08.2020 (особовий рахунок НОМЕР_1 ).

74. Протягом жовтня 2020 року відбувалось відхилення ТОВ «Оператор ГТС України» номінацій ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» по споживачу з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р, у зв`язку з чим споживач автоматично реєструвався в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» в наступні газові доби: 04.10.2020 з кодом відхилення « 04» - недостатність фінансового забезпечення; 10-12.10.2020 з кодом відхилення « 04» - недостатність фінансового забезпечення: 14-15.10.2020 з кодом відхилення « 04» - недостатність фінансового забезпечення.

75. Суди попередніх інстанцій також з`ясували, що споживач ОСОБА_1 з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р 04.10.2020, 11.10.2020 та 14.10.2020 подавав заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (постачальник - ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ»).

76. У зв`язку з цим, на підставі вищевказаних заяв, у газові доби 05.10.2020, 13.10.2020 та 16.10.2020 споживач з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р був включений до Реєстру споживачів постачальника ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ».

77. Надалі споживач з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р з 1 по 19 газову добу грудня 2020 року перебував в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ». 17.12.2020 ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» в інформаційній платформі ТОВ «Оператор ГТС України» отримано інформаційне повідомлення про намір споживача з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р укласти договір постачання природного газу з новим постачальником на підставі заяви-приєднання до договору постачання природного газу. Закріплення споживача у Реєстрі споживачів нового постачальника відбулось з 20.12.2020.

78. З наведеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який підтриманий апеляційним судом, про те, що ТОВ «СМАРТ ГАЗ СИСТЕМ» дотримано вимог законодавства і Ліцензійних умов при здійсненні постачання природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 з ЕІС-кодом 56ХМ15А34469115Р, оскільки постачання природного газу у цьому випадку здійснювалось після отримання відповідних заяв - приєднань до договору постачання природного газу від 31.08.2020, 04.10.2020, 11.10.2020 та 14.10.2020 й було припинено починаючи з 20.12.2020 з передбачених законом підстав після завершення процедури зміни постачальника і включення цього споживача до Реєстру споживачів іншого (нового) постачальника.

79. З огляду на це, правильними є й висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, які, на переконання колегії суддів, ґрунтуються на правильному застосуванні судами норм матеріального та дотриманні ними норм процесуального права.

80. Колегія суддів відхиляє доводи НКРЕКП про втручання суду у її дискреційні повноваження.

81. Так, поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

82. Окрім цього, у пункті 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження визначаються як сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

83. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

84. Дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

85. Такі висновки щодо застосування норм права містяться у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №826/15869/17.

86. У цій же постанові вказано й про те, що дискреційні повноваження не є необмеженими, чи абсолютними, та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

87. Крім того, згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

88. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

89. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

90. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

91. Для більш глибокого розуміння меж і способу реалізації дискреційних повноважень, змісту цієї категорії, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі також ЄСПЛ), де Суд неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами.

92. Зокрема, у пункті 63 рішення ЄСПЛ від 17.12.2004 у справі «Педерсен і Бадсгард проти Данії» (PEDERSEN AND BAADSGAARD V. DENMARK, Complaint №49017/99) зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

93. Разом з тим, у пункті 49 рішення ЄСПЛ від 02.06.2006 у справі «Волохи проти України» (Volokhy v. Ukraine; заява № 23543/02), при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

94. Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

95. Колегія суддів бере до уваги, що за змістом норм статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

96. Вищенаведене засвідчує, що НКРЕКП наділений повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, а у разі виявлення порушень - притягати таких суб`єктів до відповідальності за правопорушення на ринку природного газу, зокрема, шляхом застосування до них санкцій, перелік яких визначено нормами Закону України «Про ринок природного газу», у тому числі, у вигляді анулювання ліцензії.

97. Застосування таких санкцій можливо визнати правомірним лише у разі наявності для цього передбачених законом достатніх правових підстав, за умови дотримання НКРЕКП встановленої законодавством процедури їх здійснення й порядку притягнення до відповідальності, реалізації Регулятором головної мети контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, - досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

98. Вищевказані повноваження мають ознаки дискреційних, однак не можуть сприйматися як абсолютні та необмежені, а тому прийняті за наслідками їх реалізації рішення, як це вбачається із змісту вищенаведених актів національного законодавства та практики ЄСПЛ, яка застосовується судом як джерело права, не випадають зі сфери судового контролю і можуть бути оцінені у правовому спорі, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням такого.

99. У справі, яка розглядається суди попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів установили, що порушення, які, на думку НКРЕКП, вчинені Товариством, у дійсності не мали місце, у зв`язку з чим й підстав для реалізації відповідачем повноважень щодо застосування до позивача санкцій, визначених законом, у даному конкретному випадку не виникло.

100. У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням обставин, встановлених у справі, яка розглядається, у даному конкретному випадку не було здійснено втручання у дискреційні повноваження НКРЕКП.

101. При цьому, колегія суддів підкреслює, що згідно з частиною третьою статті 20 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

102. А згідно з частиною п`ятою статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.

103. Висновок про те, що при застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, а також враховувати поведінку суб`єкта господарювання, наведено й у постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №240/5272/19 й відступу від такої правової позиції колегія суддів, розглядаючи у касаційному порядку цю справу, не вбачає.

104. За вимогами частини п`ятнадцятої статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», який також поширює свою дію на спірні у цій справі правовідносини, рішення про анулювання ліцензії повністю або частково має містити, зокрема, підстави для анулювання ліцензії повністю або частково.

105. Підстави для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково визначені у частині дванадцятій статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за змістом якої таке рішення може бути прийнято у разі, зокрема: подання відповідної заяви ліцензіатом; акту про неусунення ліцензіатом протягом строку повного або часткового зупинення дії ліцензії підстав, що стали причиною для її повного або часткового зупинення; наявності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), крім випадку та строку, передбачених частинами четвертою, п`ятою і сьомою статті 15 цього Закону; акту про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення таким ліцензіатом протягом року з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення однієї або більше вимог ліцензійних умов, щодо яких видавалося таке розпорядження; акту про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії; акту про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування; акту про ненадання органу ліцензування ліцензіатом документів, інформації про предмет перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування під час перевірки.

106. Зважаючи на приписи вищевикладених правових норм, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що на час прийняття НКРЕКП оскаржуваної постанови не існувало жодного положення законодавства України, яке б передбачало обов`язок Національної комісії обґрунтувати тяжкість та відповідність вчинених суб`єктами господарювання правопорушень та зокрема, зазначати про причинити застосування обраного розміру штрафної санкції.

107. Як засвідчує зміст оскаржуваної постанови НКРЕКП, така не містить мотивів стосовно правового обґрунтування підстав, з посиланням на відповідні норми законодавства, для застосування до ТОВ «Смарт Газ Систем» санкції саме у вигляді анулювання ліцензії, яка є найтяжчою з усіх передбачених законом і фактично унеможливлює подальшу діяльність позивача як постачальника природного газу побутовим споживачам.

108. З огляду на це у справі, яка розглядається, відсутні підстави стверджувати про те, що оскаржуване рішення Регулятора є обґрунтованим, а при його прийнятті НКРЕКП дотрималася принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій відносно Товариства.

109. Враховуючи викладені вище мотиви, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувана Товариством постанова НКРЕКП є протиправною та підлягає скасуванню.

110. Наведені ж у касаційній скарзі мотиви таких висновків не спростовують і не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б давали підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, свідчили про їх незаконність та необґрунтованість, дозволяли стверджувати про неправильне вирішення цього спору і порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

111. За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

112. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

113. Керуючись статтями 340 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Т.Г. Стрелець

Я.О. Берназюк