№ 640/6376/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/6376/21

провадження № К/9901/43919/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Любові Володимирівни про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Любові Володимирівни на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Катющенка В.П. від 12 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М. Кузьменка В.В. від 17 листопада 2021 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Л.В. визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, у якому просив:

- визнати неправомірними дії Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Л.В. щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по заяві від 15 лютого 2021 року;

- зобов`язати Голову ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйову Л.В. видати довідку, що суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 238275,00 грн, у тому числі: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта - 1,25) - (2118x50x1,25) 132375,00 грн; доплата за вислугу років (80%) - 105900,00 грн; перебування на адміністративній посаді - 0; науковий ступінь - 0; робота що передбачає доступ до державної таємниці - 0.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

4. З 19 лютого 2020 року, тобто з наступного дня після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

5. ОСОБА_1 вийшов у відставку з посади судді та не проходив кваліфікаційне оцінювання суддів і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйова Л.В. звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515-VIІІ ОСОБА_1 звільнено у відставку з посади судді Вищого адміністративного суду України.

8. У зв`язку з прийняттям 18 лютого 2020 року Конституційним Судом України рішення № 2-р/2020, яким визнано неконституційними положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, у лютому 2021 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з заявою про надання нової довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

9. Листом від 24 лютого 2021 року № 65/12-14/21 Вищий адміністративний суд України повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до частини другої статті 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII вищими спеціалізованими судами є Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. У складі вищого спеціалізованого суду можуть утворюватися судові палати для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції, а також утворюється апеляційна палата для розгляду справ в апеляційній інстанції.

Вищий адміністративний суд України не є вищим спеціалізованим судом відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

Оскільки частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII базовий розмір посадових окладів суддів ліквідованих вищих спеціалізованих судів (як судів касаційної інстанції) не визначений, так як діяльність таких судів цим законом не передбачена, видати довідку суддям Вищого адміністративного суду України у відставці із зазначенням посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII не вбачається за можливе.

10. Не погодившись з відмовою відповідача щодо надання нової довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Касаційна скарга обґрунтована відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

12. Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково застосовано норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин

13. Відповідач вказує на незастосування судами попередніх інстанцій закону, який підлягав застосуванню, а саме - Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI.

14. Також відповідач посилається на те, що справа має виняткове значення для скаржника та становить значний суспільний інтерес, оскільки на цей час Вищий адміністративний суд України, як суд, що перебуває у стані ліквідації, щорічно видає суддям у відставці, які працювали у Вищому адміністративному суді України, понад 80 довідок про розмір суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Вказані довідки видавалися та видаються відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI згідно із положеннями пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

15. На переконання відповідача Вищий адміністративний суд України позбавлений можливості видати іншим суддям Вищого адміністративного суду України у відставці довідки відповідно до положень нової редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, оскільки вказаним Зконом не передбачено порядку визначення такої складової щомісячного грошового утримання суддів у відставці як «базовий посадовий оклад судді, який працює на відповідній посаді», саме для суддів вищих спеціалізованих судів, що діяли до набрання чинності вказаним законом та, які перебувають у стані ліквідації.

16. Відзиву на касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Л.В. на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Відповідно до пункту 7 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов`язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом № 2453(положення пункту 7 розділу ХІІ «та ліквідуються» в частині Верховного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020року № 2-р/2020).

18. Датою початку роботи Верховного Суду відповідно до рішення Пленуму цього Суду від 30 листопада 2017 року № 2 визначено 15 грудня 2017 року.

19. Із вказаної дати в Україні діє Верховний Суд. Відповідно припинили свою діяльність Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

20. За матеріалами справи убачається, що голова Вищого адміністративного суду України наказом від 04 жовтня 2016 року відрахував суддю Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 зі штату суду у зв`язку зі звільненням його у відставку відповідно до Постанови Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515.

21. Після того як 18 лютого 2020 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2-р/2020, яким визнав неконституційними положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про надання нової довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

22. У відповідь на це звернення Вищий адміністративний суд України листом від 24 лютого 2021 року № 65/12-14/21 повідомив, що згідно з частиною четвертою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

23. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII закріплено порядок визначення посадового окладу як складової частини суддівської винагороди виключно для судів першої, апеляційної інстанцій, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду.

24. Відповідно до частини другої статті 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII вищими спеціалізованими судами є Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. У складі вищого спеціалізованого суду можуть утворюватися судові палати для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції, а також утворюється апеляційна палата для розгляду справ в апеляційній інстанції.

25. Вищий адміністративний суд України не є вищим спеціалізованим судом відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

26. Оскільки частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII базовий розмір посадових окладів суддів ліквідованих вищих спеціалізованих судів (як судів касаційної інстанції) не визначений, так як діяльність таких судів цим законом не передбачена, видати довідку суддям Вищого адміністративного суду України у відставці із зазначенням посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII не вбачається за можливе.

27. Незгода позивача з відмовою у видачі нової довідки зумовила його звернення до суду із цим позовом до Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Л.В., яка, виступаючи від імені цього суду, підписувала відповідь на звернення.

28. Відповідно до частини третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4- 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

29. Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

30. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

31. Статус ліквідаційної комісії юридичної особи та її членів, зокрема голови, визначає Цивільний кодекс України.

32. Відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

33. Отже, голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, зокрема й суду, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає в суді від її імені.

34. Натомість позивач подав адміністративний позов, вважаючи, що відповідачем має бути саме Голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйова Л. В. Суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.

35. Згідно із частиною третьою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи; суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (речення перше частини четвертої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).

36. Суд зауважує, що суд першої інстанції мав звернути увагу на те, що позов спрямований на зобов`язання вчинити юридично значимі дії саме Вищого адміністративного суду України, а не голови його ліквідаційної комісії, яка діє як представник юридичної особи. У матеріалах справи відсутня інформація про те, що суд першої інстанції пропонував замінити первісного відповідача належним, а позивач не надав згоди. При цьому суд задовольнив позов саме до голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України, тобто вирішив питання про обов`язок саме цього суду.

37. Вказане порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

38. Аналогічний висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суд у постанові від 13 березня 2023 року у справі № 640/10223/21.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Згідно приписів пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

40. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та є обов`язковою підставою для скасування судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

41. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Любові Володимирівни задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Любові Володимирівни про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа