№ 640/6414/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 640/6414/19

адміністративне провадження № К/9901/6162/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного підприємства "Будпостач"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року (судді Ключкович В.Ю., Федотов І.В., Беспалов О.О.)

у справі за позовом Приватного підприємства "Будпостач"

до Черкаської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "Будпостач" (надалі також - Позивач, ПП «Будпостач») звернулося до суду з позовом до Черкаської митниці ДФС (надалі також - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 04 лютого 2019 року №KT-UA 902000-0001-2019.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 року № 858 Черкаську митницю ДФС реорганізовано в Київську митницю Держмитслужби.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний індивідуальний акт прийнято без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки при його ухваленні не було визначено всіх необхідних характеристик згідно з УКТЗЕД ввезеного Позивачем товару. Позивач стверджував, що імпортований товар ним обґрунтовано віднесено до підкатегорії 8205 90 80 00 УКТЗЕД: «Інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи), що в іншому місці не зазначені», натомість Відповідач безпідставно вважає, що ручки з храповиком відносяться до нерозвідних ключів та зазначені в підкатегорії 8204 11 00 00 "Ключі гайкові ручні та гайковерти (включаючи гайкові та динамометричні ключі, крім воротків); змінні головки для гайкових ключів з ручками або без них: - ручні гайкові ключі та гайковерти: -- нерозвідні", а тому ставка ввізного мита за такий товар становить 10%. На підтвердження цих обставин, Позивач посилається на висновок судово-товарознавчої експертизи від 19 березня 2019 року.

Як на підставу протиправності рішення Відповідача Позивач послався на те, що:

- за визначеним Відповідачем у рішенні митниці кодом товару згідно з УКТЗЕД 8204 11 00 00 класифікуються відповідно до вимог Закону України «Про Митний тариф України» ключі гайкові ручні, нерозвідні;

- державними стандартами встановлено, що гайкові ключі мають відкритий зев чи кільце для встановлення на оправлення, проте ручки з храповиком /трещітки (тріскачки) не мають жодних ознак гайкових ключів, не мають відкритого зева чи кільця для встановлення на оправлення, болт чи гайку, та не можуть використовуватися як гайкові ключі;

- ручки з храповиком /трещітки (тріскачки) призначені для використання з різними насадками, зокрема, з головками для гайкових ключів, проте у цій поставці імпортуються як окремі елементи;

- за кодом 8204 20 00 00 УКТЗЕД класифікуються товари: «Головки для гайкових ключів з ручками або без них», що свідчить про те, що імпортовані товари є ручками;

- згідно з Приміткою № 2 до групи 82 Закону України «Про Митний тариф» частини виробів з недорогоцінних металів, включених до цієї групи, класифікуються разом з виробами, до яких вони належать, крім конкретно названих елементів і держаків для ручних інструментів товарної позиції 8466, тобто ручки класифікуються разом з головками за код 8204 20 00 00, проте, якщо ручки імпортуються як конкретний елемент чи держак для ручних інструментів, вони класифікуються у товарній позиції 8466.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської митниці ДФС про визначення коду товару від 04 лютого 2019 року №KT-UA 902000-0001-2019; стягнуто на користь ПП «Будпостач» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці ДФС.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, Суд першої інстанції зазначив, що законом визначена назва імпортованих товарів як «ручки для головок» не кореспондується із визначеною у рішенні митниці назвою «ключі гайкові ручні, нерозвідні» та кодом згідно УКТЗЕД 8204110000.

Крім того, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 02/03-2019 від 19 березня 2019 року, імпортований товар Позивача - ручки з храповиком торгової марки «Сталь» та торгової марки «Світязь» класифікуються та відповідають коду 8466103800, Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання механічні пристрої; їх частини», товарної позиції 8466 «Частини та приладдя, призначені винятково або переважно для обладнання товарних позицій 8456-8465, включаючи пристрої для кріплення інструментів або деталей, різенарізні саморозкривні головки, ділильні головки та інші спеціальні пристрої для верстатів; кріплення для інструментів будь-якого типу, призначених для ручних робіт».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Роблячи висновок про відсутність підстав для задоволення позову, апеляційний суд зазначив, що імпортований товар (тримач-тріскачку без насадок) слід розглядати виключно як гайковий ключ з храповиком поданий у незавершеному вигляді та, як наслідок, класифікувати в товарній позиції 8204, оскільки конструктивна будова імпортованого товару виключно або переважно призначена для роботи зі змінними насадками для відкручування (закручування) різного роду гайок і болтів, а віднесення саме до нерозвідних ключів вказує на саму будову нерозвідних ключів, які представляються як готовий інструмент здатний змінювати розмір зева. При цьому, вказані товари є самостійними і поставляються без відповідних насадок, а отже їх слід розглядати саме у товарній позиції 8204 згідно з УКТЗЕД.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, з урахуванням поданих уточнень, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При цьому Позивач підставою касаційного оскарження визначив пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Позивачем та компанією HANGZHOU YUZHAN IMPORT AND EXPORT CO LTD (Китай) укладений контракт №914 від 22 травня 2017 року, відповідно до умов якого останній продає товари «ручний інструмент та набори ручних інструментів» відповідно до інвойсу чи проформи-інвойсу, які оформлюються на кожну партію товару та визначають асортимент, кількість, загальну вартість, строк поставки та порядок платежів.

На виконання умов зазначеного контракту на підставі комерційного інвойсу від 19 листопада 2018 року № YZ1807910 Позивач ввіз на митну територію України ручні інструменти, серед яких:

- ручки з храповиком 1/2 " 72 зуби, арт. 70033, торгівельна марка СТАЛЬ;

- ручки з храповиком 3/8 " 72 зуби, арт. 70032, торгівельна марка СТАЛЬ;

- ручки з храповиком 1/2" 72 зуби, арт. 70031, торгівельна марка СТАЛЬ;

- ручки з храповиком 1/4 " 12 мм 36 зубів, арт. 70030, торгівельна марка СВІТЯЗЬ;

- ручки з храповиком 3/8 " 12 мм 36 зубів, арт. 70029, торгівельна марка СВІТЯЗЬ;

- ручки з храповиком 1/4 " 12 мм 36 зубів, арт. 70028, торгівельна марка СВІТЯЗЬ;

виробник компанія HANGZHOU YUZHAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Китай).

3 січня 2019 року ПП "Будпостач" подало Відповідачу електронну митну декларацію для випуску товарів у вільний обіг № UA902010/2019/100067, у якій як товар № 1 заявлено ручки з храповиком як інструменти ручні ключі-тріскачки за кодом товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі також - УКТЗЕД) 8205 59 80 90, що передбачає ставку мита 8%.

4 лютого 2019 року Відповідачем прийнято рішення № КТ-UA 902000-0001-2019, яким класифіковано товар № 1 як ключі гайкові ручні, нерозвідні: ключ-тріскачка 1/2 "72 зуба, арт. 70033, ключ-тріскачка 3/8 "72 зуба, арт. 70032, ключ-тріскачка 1/4 " 72 зуба, арт. 70031, ключ-тріскачка 1/2 " 12 мм 36 зубів, арт. 70030, ключ-тріскачка 3/8 " 12 мм 36 зубів, арт. 70029, ключ-тріскачка 1/4" 12 мм 36 зубів, арт. 70028 за кодом згідно УКТЗЕД 8204110000, що передбачає ставку мита 10%.

В результаті прийняття такого рішення Позивачем додатково сплачено мито у розмірі 10024,86 грн. та ПДВ 2004,98 грн., а всього 12029,84 грн.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Обґрунтовуючи невідповідність вимогам законодавства рішення суду апеляційної інстанції, Позивач у касаційній скарзі стверджує, що при його ухваленні суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, відповідно до яких:

- експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Оцінка такого експертного дослідження, так само, як і експертного дослідження спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику здійснюється судом за правилами оцінки доказів, визначених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України (постанова Верховного Суду від 24 листопада 2020 року у справі № 260/1358/18);

- товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Номенклатура товарів визначається як за кодом УКТЗЕД так і за текстовим описом відповідних товарів та/або найменуванням. Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі №826/7576/16).

Позивач звернув увагу на те, що суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови не оцінив разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 КАС України, наявний у справі висновок судово-товарознавчої експертизи від 19 березня 2019 року № 02/03-2019, не дав правової оцінки висновку експерта, у постанові не навів жодних пояснень чому не враховано цей висновок експерта-товарознавця. Тим самим, на думку Позивача, суд апеляційної інстанції відхилив висновок судового експерта без жодної мотивації, в результаті грубо порушив вимоги статті 108 КАС України про те, що відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

На думку Позивача, суд апеляційної інстанції не досліджував зібраних у справі доказів, оскільки не звернуто увагу на те, 4 лютого 2019 року за поданими Позивачем двома митними деклараціями Відповідач прийняв два рішення про визначення коду товару. Одне з них оскаржується у цій справі, а друге рішення про визначення коду товару №КТ-11А 902000-0002-2019, яким класифіковано ідентичні ручки з храповиком /тріскачки, за тим же кодом згідно з УКТЗЕД 8204 11 00 00 як ключі гайкові ручні, нерозвідні - скасоване судовими рішеннями у справі № 640/12175/19.

В основу висновку суду апеляційної інстанції, за твердженням Позивача, зазначені в апеляційній скарзі доводи про те, що імпортований товар є гайковим ключем нерозвідним «у незавершеному вигляді». Твердження, що товари є «у незавершеному вигляді» не покладене в основу спірного рішення Відповідача.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження доводів, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правильність наданої судом апеляційної інстанції правової оцінки оскаржуваному індивідуальному акту в контексті дотримання Відповідачем частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при його прийнятті, Суд звертає увагу на таке.

Нормами статті 67 Митного кодексу України (надалі також - МК України) встановлено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду (частини перша - третя цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 69 МК товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Положеннями частин другої, третьої цієї статті визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ним кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК).

Згідно з частиною п`ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів в процедурах митного оформлення здійснює контроль за правильністю задекларованої класифікації і може самостійно визначити код задекларованого товару у разі виявлення порушення декларантом правил класифікації. Контроль за додержанням декларантом вимог чинного законодавства щодо визначення товарної класифікації є складовою митного контролю.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про митний тариф» від 19 вересня 2013 №584-VII цим Законом встановлюється Митний тариф України. Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Зі змісту положень Митного тарифу України слідує, що в ньому отримали свою фіксацію наступні категорії правил класифікації товарів: а) загальні правила; б) спеціальні правила.

Спеціальні правила мають превалююче значення над загальними правилами, так як вони визначають правила класифікації конкретних товарних груп.

Так, відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше (правило 6).

Як встановлено судами під час декларування декларантом віднесено імпортований товар до товарної підкатегорії 8205 90 80 00 згідно з УКТЗЕД:

- Інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи), що в іншому місці не зазначені; лампи паяльні; лещата, затискачі та аналогічні інструменти, крім приладдя або частин верстатів; ковадла; горна переносні; шліфувальні круги з опорними рамами, ручним або ножним приводом:

-інші, інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи):

-- інші

---інші.

---- інші

Визначений Відповідачем у оскаржуваному рішенні код товару відповідає підкатегорії 8204 11 00 00 згідно з УКТЗЕД:

- Ключі гайкові ручні та гайковерти (включаючи гайкові та динамометричні ключі, крім воротків); змінні головки для гайкових ключів з ручками або без них:

- ручні гайкові ключі та гайковерти:

-- нерозвідні.

Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №401 від 9 червня 2015 року (із змінами відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 11 січня 2019 року №20) цієї товарної позиції 8205 включаються всі ручні інструменти, не включені в інші товарні позиції цієї групи або не названі в іншому місці Класифікації (див. Загальні положення до цієї групи), а також деякі інші інструменти або пристрої, перелічені в заголовку. До неї входить велика кількість ручних інструментів (включаючи ті з них, що мають прості ручні механізми, такі як заводні ручки, храповики чи зубчасті передачі).

За змістом Пояснень до товарної позиції 8204 включаються такі ручні інструменти:

(1) Ручні гайкові ключі (наприклад, з фіксованими або регульованими губками; торцеві гайкові ключі або гайкові ключі з храповиком; гайкові ключі з колінчатою рукояткою); гайкові ключі для велосипедів або автомобілів, для глухарів, гідрантів чи труб (включаючи ланцюгові гайкові ключі для труб); гайкові ключі динамометричні. До цієї товарної позиції, проте, не включаються воротки (товарна позиція 8205).

(2) Змінні головки для гайкових ключів з ручками або без них, включаючи приводи і подовжувачі.

Заперечуючи проти висновків Відповідача щодо класифікації ввезеного товару за кодом УКТЗЕД 8204 11 00 00, Позивач з посиланням на відповідні Державні стандарти розмежовував ввезений ним товар від гайкових ключів нерозвідних, з огляду на те, що останні мають зева.

На підтвердження відповідних характеристик ввезеного товару Позивач надав висновок судово-економічної експертизи № 02/03-2019 від 19 березня 2019 року.

Відповідно до цього висновку імпортований товар Позивачем - ручки з храповиком торгової марки «Сталь» та торгової марки «Світязь» класифікуються та відповідають коду 8466103800, Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання механічні пристрої; їх частини», товарної позиції 8466 «Частини та приладдя, призначені винятково або переважно для обладнання товарних позицій 8456-8465, включаючи пристрої для кріплення інструментів або деталей, різенарізні саморозкривні головки, ділильні головки та інші спеціальні пристрої для верстатів; кріплення для інструментів будь-якого типу, призначених для ручних робіт».

Суд апеляційної інстанції, роблячи висновки про те, що фактично ввезений Позивачем товар є гайковим ключем нерозвідним та з дотриманням вимог законодавства класифікований Відповідачем за кодом 8204 11 00 00, зазначив, що імпортований товар слід розглядати (тримач-тріскачку без насадок) виключно як гайковий ключ з храповиком поданий у незавершеному вигляді та, як наслідок, класифікувати в товарній позиції 8204, оскільки конструктивна будова імпортованого товару виключно або переважно призначена для роботи зі змінними насадками для відкручування (закручування) різного роду гайок і болтів, а віднесення саме до нерозвідних ключів вказує на саму будову нерозвідних ключів, які представляються як готовий інструмент здатний змінювати розмір зева. При цьому, вказані товари є самостійними і поставляються без відповідних насадок, а отже їх слід розглядати саме у товарній позиції 8204 згідно з УКТЗЕД.

Разом з тим, зміст ухваленого апеляційним судом рішення не дає підстав вважати, що при оцінці наданих доказів щодо коду товару за УКТЗЕД враховувався чи досліджувався висновок судово-економічної експертизи № 02/03-2019 від 19 березня 2019 року.

Суд враховує і те, що за правилами, визначеними частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтю 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Згідно з висновком у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2020 року у справі № 260/1358/18 експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу). Оцінка такого експертного дослідження здійснюється судом за правилами оцінки доказів, визначених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Втім, суд апеляційної інстанції, роблячи висновки щодо необхідності класифікації ввезеного Позивачем товару за кодом УКТЗЕД 8204 11 00 00, взагалі не надавав за правилами, визначеними статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінки висновку судово-економічної експертизи № 02/03-2019 від 19 березня 2019 року. При цьому суд апеляційної інстанції фактично відхилив цей висновок і не зазначив мотивів такого відхилення у судовому рішенні.

Поряд із цим дослідження всіх наявних у справі доказів, наданих на підтвердження характеристик товару з метою класифікації такого за УКТЗЕД має ключове значення для встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору, позаяк саме за результатами експертного дослідження визначено визначальні характеристики товарів за кодами УКТЗЕД 8204 11 00 00 та 8205 90 80 00 та розмежовано такі.

Таким чином, наведені вище допущені судом апеляційної інстанції порушення щодо неврахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах та ненадання оцінки доказам у справі дають підстави для висновку, що вони призвели до не встановлення всіх важливих обставин, що мають значення для висновку щодо відповідності оскаржуваного індивідуального акта вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки під час апеляційного розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Суд наголошує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, достатніми, належними та допустимими.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частинами першою та другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

За змістом частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального та матеріального права, допущені судом апеляційної інстанції, дають підстави для направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Керуючись статтями 3 345 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Будпостач" задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шишов