ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 640/6686/19
адміністративне провадження № К/990/11009/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 (головуючий суддя Карпушова О.В., судді: Губська Л.В., Епель О.В.) у справі № 640/6686/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінформ», про визнання протиправним та скасування дозволу,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У 2019 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі також позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінформ», в якому просили визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на № ІУ113182432229».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019, позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1» від 31.08.2018 року № ІУ113182432229, виданий Державною архітектурно - будівельною інспекцією України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Сармат» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 на підставі частини 5 статті 323 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), оскільки наведені ТОВ «Сармат» доводи вже були розглянуті судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційних скарг Державної архітектурно-будівельної інспекції України та ТОВ Будінформ".
19.11.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 640/6686/19, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2021 було відмовлено у поновленні ТОВ «Будінформ» строку на касаційне оскарження та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 24.12.2019 у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2021 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 339 КАС України.
25.10.2021 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ" (надалі - ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ") на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 24.12.2019, в якій зазначено, що цю справу було розглянуто за відсутності вказаного підприємства, хоча ще до постановлення цих судових рішень підприємство 11.04.2019 здійснило викуп майнових прав у ТОВ «Будінформ» на об`єкти нерухомості, які є невід`ємною частиною об`єкта будівництва «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1», що на його думку є порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ", яке не було учасником справи, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 через те, що зазначені вказаною особою доводи не були предметом розгляду у суді першої та апеляційної інстанцій, відповідно до частини 4 статті 323 КАС України та частини 1 статті 293 КАС України.
19.11.2021 ТОВ «Будінформ» приєдналось до апеляційної скарги ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», подавши відповідну заяву.
19.11.2021 ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» подало клопотання про закриття провадження у справі через не підсудність даного спору цьому суду з посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі № 420/3168/20.
10.01.2022 представником позивача ОСОБА_1. Захаровим О.О. подано клопотання про закриття апеляційного провадження у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 305 КАС України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 у задоволенні клопотання представника позивача про закриття апеляційного провадження відмовлено, клопотання ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» про закриття провадження по справі задоволено, апеляційну скаргу ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», до якої приєдналося ТОВ «Будінформ», на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 задоволено частково:
скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019;
провадження у справі про визнання протиправним та скасування дозволу закрито.
05.05.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника позивача, надіслана 04.05.2022, в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачі є власниками квартир у будинках суміжними із запланованим будівництвом по АДРЕСА_1 , на який видано відповідачем спірний дозвіл, а саме ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 власником квартири АДРЕСА_3 .
Посилаючись на положення Закону України від 16.11.1992 № 2780-ХІІ «Про основи містобудування» (надалі - Закон № 2780) позивачі вважають, що при видачі відповідачем вказаного дозволу не було враховано законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, і громадяни та об`єднання громадян не брали участь в обговоренні містобудівної документації і проекту будівництва.
Крім того позивачі зазначили, що дозвіл на виконання будівельних робіт, наданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Будінформ» (надалі - ТОВ «Будінформ»), згідно із розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2009 № 425, передбачав:
1) одержання вихідних даних на проектування кошторисної документації;
2) розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку проектно-кошторисної документації;
3) одержання дозволів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини Головного управління охорони культурної спадщини на проведення робіт.
Проте, внаслідок зміни законодавства, у відповідності до пункту 5 розділу V Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12.03.2011, вихідні дані для проектування є чинними протягом двох років, внаслідок чого позивачі вважають, що вихідні дані на проектування, а саме містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані до 12.03.2011, тобто вже втратили свою чинність разом з прийняттям цього Закону.
Також позивачі зазначили, що згідно із історико - містобудівним обґрунтуванням, погодженим Міністерством культури України листом від 14 липня 2017 року №511/10/61-17, земельна ділянка, запланована до забудови, розташовується у межах Центрального історичного ареалу, визначеного історико - архітектурним планом м. Києва, розробленим у 2001 році.
Стверджували, що межі ареалу, затверджені у складі Генерального плану м. Києва рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804.
Також, на думку позивачів, земельна ділянка віднесена до зони регулювання забудови І категорії, а тому проектні рішення, затверджені замовником, не відповідають зазначеним вимогам, оскільки передбачають будівництво від 18 до 22 поверхів, висотою 67,1 метрів.
Позивачі наголошують, що об`єкт будівництва суперечить вимогам пункту 2 частини 4 та пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не відповідає проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Будінформ» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є організація будівництва будівель (КВЕД 41.10).
13 липня 2004 року між Київською міською радою (орендодавцем) та ТОВ «Будінформ» (орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за № 698.
Згідно із пунктом 1.1 вказаного договору, орендодавець, на підставі пункту 1 рішення Київської міської ради від 23 жовтня 2003 року за № 121-10/994, за актом приймання - передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.
Пунктом 2.1 договору визначено, що об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
місце розташування - вул. Мечникова, 7-б у Печерському районі м. Києва;
розмір - 0,2239 га;
цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою;
кадастровий номер - 8000000000:82:026:0013.
Пунктом 2.2 договору визначено, що згідно з витягом з технічної документації № Ю-28084/2004 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 24 травня 2004 року за № 384 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 647 339, 19 гривень.
Договір укладено на 15 років (пункт 3.1 договору).
ТОВ «Будіформ» до ДАБІ України було подано заяву, до якої було долучено визначені Законом документи.
На підтвердження права користування земельною ділянкою ТОВ «Будінформ» надано договір оренди земельної ділянки від 13 липня 2004 року, укладений між Київською міською радою та ТОВ «Будінформ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за № 698.
Проект «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою по вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі м. Києва» розроблено ТОВ «БІП ПМ» та затверджено наказом ТОВ «Будінформ» від 06 вересня 2017 року № 08/09.
Згідно із реєстраційним записом № 2013048869 ТОВ «Будівельна компанія «Сармат» (код ЄДРПОУ 37506756) отримало ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками терміном дії з 21 березня 2018 року.
Державною архітектурно - будівельною інспекцією був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ113182432229 від 31 серпня 2018 року, яким замовнику - ТОВ «Будінформ» та генеральному підряднику (підряднику) ТОВ «Будівельна компанія Сармат» надано дозвіл на: «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі м. Києва».
Позивачі, не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, звернулись до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Відповідно до вказаного дозволу замовником є ТОВ «Будінформ», генеральним підрядником - ТОВ «Будівельна компанія «Сармат».
ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 11.04.2019 № 11/04/-2019-М придбало у ТОВ «Будінформ» майнові права на об`єкт нерухомості, визначені у додатку № 1 до цього договору, об`єктом будівництва якого є «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1».
Позивачі є власниками квартир у будинках суміжними із будівництвом по АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 власником квартири АДРЕСА_3 .
Вказані обставини не є спірними.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Суд першої інстанції в постанові від 15 жовтня 2019 року дійшов висновку, що під час видачі ДАБІ України дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ113182432229 від 31.08.2018 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 21.05.2010 №009-233, які є основою проектної документації на будівництва втратили свою чинність в силу Закону № 2780, отже ДАБІ України надаючи дозвіл на виконання будівельних робіт діяло поза межами повноважень, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Також суд першої інстанції критично оцінив доводи відповідача, який стверджував, що дозвіл на виконання будівельних робіт не порушує жодних прав та законних інтересів позивачів, оскільки охоронювані законом інтереси позивачів, як власників суміжних із запланованим будівництвом будівель і споруд, безпосередньо порушені у зв`язку з видачею дозволу на будівництво, на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства.
Суд апеляційної інстанції в постанові від 24.12.2019, не погодився із доводами апелянтів щодо відсутності порушеного права позивачів оскаржуваним дозволом на виконання будівельних робіт та вважає вірним твердження суду першої інстанції про те, що охоронювані законом інтереси позивачів, як власників суміжних із запланованим будівництвом будівель і споруд, безпосередньо порушені у зв`язку з видачею дозволу на будівництво, на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства.
Суд апеляційної інстанції в постанові від 11.01.2022, переглядаючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 24.12.2019 за апеляційною скаргою ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ", без вирішення питання щодо порушених прав, першочерговим питанням визначив необхідність перевірки правильність визначення предметної підсудності, дотримання правил юрисдикції адміністративних судів.
Водночас суд апеляційної інстанції наголосив, що спір стосується інтересів апелянта ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ", тому його апеляційну скаргу правильно прийнято до провадження, з огляду на що вона підлягає частковому задоволенню із закриттям провадження у справі.
На думку суду, питання порушення права позивача цим спором на цій стадії не вирішується, оскільки первинним має бути вирішення питання щодо предметної підсудності справи.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги, на чому наголошено у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 815/6080/16.
Із посиланням на вимоги статей 319 323 КАС України суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання апелянта про закриття провадження у справі, скасував рішення суду першої та апеляційної інстанцій та закрив провадження у справі.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Скаржник стверджує, що постанова підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням вимог статті 293 КАС України. Так, судом не вирішувалось питання про права чи інтереси ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», що своєю чергою не надавало право на апеляційне оскарження та вже було встановлено в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у цій же справі від 11.10.2022.
Вважає, що судом апеляційної інстанції не були враховані правові висновки Верховного Суду з приводу права на оскарження рішень особами, що не були учасниками, висловлені у постановах від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 10.04.2019 у справах № 813/661/17 та №753/21690/17, ухвалах від 19.10.2018 у справі № 826/13182/17 та від 16.12.2020 у справі № 821/1900/16, від 01.02.2021 у справі № 372/619/16-а, від 07.04.2020 у справі №5 04/2457/15-ц.
Також скаржник наголошує, що постанова прийнята з порушенням вимог статті 295 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана із значним порушення строку (через 2 роки) за відсутності поважності причин пропуску, оскільки незнання процесуальних норм щодо порядку оскарження не вважається поважними причинами пропуску, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у справах № 360/4485/19 від 23.12.2021, № 640/20314/20 від 02.12.2021, що не було враховано судом апеляційної інстанції.
На думку скаржника, судом апеляційної інстанції хибно було застосовано практику Верховного Суду, обставини в яких не мали ознак подібності відносин.
Скаржник наголосив, що в ухвалі Верховного Суду від 11.10.2021 у цій же справі за касаційною скаргою ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» вже була встановлена відсутність правового зв`язку між скаржником і сторонами спору та судом не вирішувалось питання про права чи інтереси ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ».
Щодо порушення норм процесуального права, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції здійснив лише цитування висновків Верховного Суду та не навів мотивів їх релевантності до справи, також не дослідив зміст спору та не встановив статус учасників.
Стверджує, що у справі наявний спір саме між учасникам публічно-правових відносин у сфері містобудування, до яких відносяться позивачі, які звернулись за захистом своїх прав.
ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ" подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що підставою відкриття касаційного провадження послугувало невірне застосування практики Верховного Суду, проте наведена практика не є релевантною.
Водночас стверджує, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, наголосив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права з урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 420/3168/20 дійшов висновку, що не є публічно-правовим спір щодо управлінських дій суб`єкта владних повноважень, які були спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав третьої особи. Стверджує, що такий спір є спором про цивільне право, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами цивільного й адміністративного права.
В якості підтвердження позиції послався на правові висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 30.11.2021 у справі № 815/6080/16 та від 08.06.2021 у справі № 260/286/19.
Вважає, що у цих справах подібними є предмет спору та підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також подібне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Також стверджує, що правовідносини у справі мають цивільно-правовий характер, що відповідно до вимог статей 238 240 КАС України є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Частиною першою статті 328 КАС України регламентовано право осіб, які не брали участі у справі, оскаржити до суду касаційної інстанції судові рішення судів першої та апеляційної інстанції лише у випадку, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Згідно із частиною 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Саме здійсненням права на захист запускається механізм захисту безпосередньо інтересів фізичної чи юридичної особи.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.
Колегія суддів враховує, що предметом касаційного оскарження є постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022, яка прийнята за результатами фактичного апеляційного перегляду рішення першої інстанції від 15.10.2019 та апеляційної інстанції від 24.12.2019, ініційованого особою, яка не брала участі у справі.
Отже, суд мав встановити чи вирішувались оскарженим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка звернулась з апеляційною скаргою.
Проте суд апеляційної інстанції, без вирішення питання щодо наявності або відсутності порушених прав, при встановлені черговості розгляду підстав апеляційної скарги та заперечень, надав перевагу питанню визначення предметної підсудності та питання щодо інтересів апелянта не вирішував.
Водночас у судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246, судове рішення, що оскаржується особою, не залученою до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.
У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Зазначена правова позиція, в цілому, підтримана Верховним Судом у постановах від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 10.04.2019 у справах № 813/661/17 та № 753/21690/17, ухвалах від 19.10.2018 у справі № 826/13182/17 та від 16.12.2020 у справі № 821/1900/16.
В ухвалі від 07.04.2020 у справі № 504/2457/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, зокрема, після ухвалення судом першої інстанції рішення, не обов`язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.
В ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року, прийнятій у справі, що розглядається, було зазначено: «постановою суду апеляційної інстанції не вирішувалось питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка подала касаційну скаргу, оскільки справа по суті була розглянута судом першої інстанції, то в даному випадку ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» не мало права на звернення до суду з касаційною скаргою».
Своєю чергою, скасовані оскарженою постановою апеляційного суду від 11 січня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 не містили в мотивувальній або резолютивних частинах рішення висновків про права та обов`язки ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», учасники справи не наголошували на наявності або відсутності таких прав, відповідно у суду була відсутня інформація щодо прав та обов`язків ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ».
Отже, ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року фактично вже було встановлено, що питання щодо прав, свобод, інтересів ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» в справі не вирішувалось.
Проте, як зазначено вище, суд апеляційної інстанції в постанові від 11 січня 2022 року взагалі не перевіряв та не вирішував питання щодо наявності або відсутності порушених прав та інтересів ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», відповідно не встановлював нових підстав та обставин щодо інтересів апелянта відносно обставин, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року.
Колегія суддів наголошує, що встановлення зв`язку саме в сфері конкретних правовідносин, які є предметом спору, а не у сфері інших приватних відносин, які виникають після реалізації суб`єктами владних повноважень своїх функцій, має вирішальне значення для вирішення цього питання.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд звертає увагу, що Закон від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 26 цього Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» наголошує, що на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 11.04.2019 № 11/04/-2019-М придбало у ТОВ «Будінформ» майнові права на об`єкт нерухомості, визначені у додатку № 1 до цього договору, об`єктом будівництва якого є «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1».
Водночас дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1» № ІУ113182432229, який є предметом спору у справі був виданий 31.08.2018, отже до придбання майнових прав на об`єкт нерухомості.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Згідно із статтею 1 цього Закону державна реєстрація речових прав на об`єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.
За приписами статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають у тому числі право забудови земельної ділянки, право власності на об`єкт незавершеного будівництва.
Відповідно до статті 27-1 Закону № 1952-IV для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються у тому числі (…) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку), документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів).
Отже, в контексті вимог статей 73 74 КАС України належним та допустимим доказом придбання ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» майнових прав на об`єкт нерухомості має бути відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Своєю чергою, Закон № 3038-VI регулює спірні правовідносини щодо предмету спору, проте не регулює майнові права на об`єкт нерухомості, які за твердження ТОВ "ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ" виникли у останнього на підставі договору купівлі-продажу від 11.04.2019.
За такого правового регулювання та встановлених обставин, у тому числі в ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 293 КАС України, допустив до перегляду апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі та відносно якої суд не вирішував питання про її права та обов`язки з урахуванням вимог Закону № 1952-IV.
Колегія суддів зазначає, що згідно із пунктом 3 частини 1 статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
На виконання цієї норми, 10.01.2022 представником позивача ОСОБА_1. Захаровим О.О. подано клопотання про закриття апеляційного провадження у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 305 КАС України, підтримане в судовому засіданні.
Проте суд апеляційної інстанції без розгляду клопотання про закриття апеляційного провадження з підстав, визначених пунктом 3 частини 1 статті 305 КАС України, без урахування позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі суду від 11 жовтня 2021 року, у цій справі щодо відсутності доказів про вирішення судом питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ», дійшов передчасного висновку про необхідність закриття провадження у цій справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із пунктом 3 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції на продовження розгляду для вчинення судом процесуальних дій відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 задовольнити.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі № 640/6686/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінформ», про визнання протиправним та скасування дозволу скасувати.
Справу № 640/6686/19 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін
А.А. Єзеров
О.П. Стародуб