ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа №640/8596/21
адміністративне провадження № К/9901/26948/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засідання як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 640/8596/21
за заявою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича
про вжиття заходів забезпечення позову,
за касаційною скаргою представника приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 - адвоката Коваля Ростислава Олександровича
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, прийняту колегією суддів в складі: головуючої судді Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог та установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
1. У березні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович (далі - позивач, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П.В.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, МЮ України), дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-2, дисциплінарна комісія), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної комісії від 04 лютого 2021 року, оформлене протоколом комісії № 52, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 (посвідчення приватного виконавця № 0050 від 20 червня 2017 року), до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ МЮ України №528/5 від 12 лютого 2021 року, яким введено в дію рішення дисциплінарної комісії від 04 лютого 2021 року про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця;
1.3. зобов`язати МЮ України вилучити з Єдиного реєстру приватних виконавців України запис про припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 на підставі рішення дисциплінарної комісії від 04 лютого 2021 року, оформленого протоколом комісії № 52, введеного в дію наказом МЮ України № 528/5 від 12 лютого 2021 року.
2. Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:
2.1. зупинення дії рішення дисциплінарної комісії від 04 лютого 2021 року, оформленого протоколом комісії № 52, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 (посвідчення приватного виконавця №0050 від 20 червня 2017 року), до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця до набрання законної сили остаточним рішенням суду по суті спору;
2.2. заборони МЮ України вводити в дію рішення дисциплінарної комісії від 04 лютого 2021 року, оформлене протоколом комісії № 52, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 (посвідчення приватного виконавця №0050 від 20 червня 2017 року), до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця до набрання законної сили остаточним рішенням суду по суті спору;
2.3. заборони МЮ України до набрання законної сили остаточним рішенням суду по суті спору вносити до Єдиного реєстру приватних виконавців України запис про припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 на підставі рішення дисциплінарної комісії від 04 лютого 2021 року, оформленого протоколом комісії № 52, та наказу МЮ України № 528/5 від 12 лютого 2021 року про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення.
3. В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач указав на очевидну, на його переконання, протиправність рішення дисциплінарної комісії від 04 лютого 2021 року, оформленого протоколом № 52, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 та зазначив, що незастосування заходів забезпечення позову ускладнить у подальшому поновлення його прав та призведе до негативних наслідків для третіх осіб, сторін виконавчого провадження, що перебувають на його виконанні.
4. Міністерством юстиції України внесено відповідний запис про припинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 до Єдиного реєстру приватних виконавців (про що свідчить інформаційна довідка №04000020210215 від 15 лютого 2021 року, додана представником позивача до позовної заяви).
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.
5.1. Зупинено дію рішення дисциплінарної комісії від 04 лютого 2021 року, оформленого протоколом комісії № 52, про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця - до набрання законної сили рішенням по суті спору у справі.
5.2. В іншій частині заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
6. Частково задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок прийняття дисциплінарною комісією рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді припинення його діяльності та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру приватних виконавців України, така особа не має права здійснювати відповідну професійну діяльність з дня внесення такого запису. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що положеннями Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» не передбачено процедури поновлення діяльності приватного виконавця у зв`язку з визнанням в судовому порядку протиправним рішення дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді припинення його діяльності.
6.1. За висновком суду першої інстанції, незастосування заходів забезпечення позову у межах спірних правовідносин створює очевидну небезпеку та ускладнення ефективного захисту (поновлення) оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
6.2. Водночас суд першої інстанції звернув увагу на те, що правомірність рішення дисциплінарної комісії підлягатиме дослідженню під час судового вирішення справи по суті спору.
7. Відмовляючи у задоволенні частини вимог заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову у такий спосіб не є ефективним, оскільки не видається можливим заборона вчиняти дії, що є вичерпаними (вчиненими).
8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В. про забезпечення позову відмовлено в повному обсязі.
9. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення. При цьому, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
9.1. За висновком суду апеляційної інстанції, позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Зміст заяви позивача про забезпечення позову, на переконання суду апеляційної інстанції, не дає підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі його ухвалення на користь заявника, оскільки спірне рішення уважатиметься скасованим з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
9.2. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що приписами абзацу тринадцятого пункту 2 та абзацу п`ятого пункту 3 розділу II Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України, затвердженого наказом МЮ України від 05 серпня 2016 року №2431/5, зареєстрованого в МЮ України 12 серпня 2016 року за №1125/29255 (далі - Порядок №2431/5), визначено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є рішення суду про скасування рішення дисциплінарної комісії про накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення та наказу, яким введено в дію таке рішення. При внесенні до Єдиного реєстру відомостей про рішення суду про скасування рішення дисциплінарної комісії щодо накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення або припинення його діяльності та наказу, яким його введено в дію таке рішення, стан діяльності приватного виконавця повертається до стану, який діяв до прийняття цього рішення.
9.3. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування є лише припущеннями про можливе порушення його прав чи інтересів у майбутньому та не свідчать про існування обставин, за яких є неможливим чи ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
ІІІ. Касаційне оскарження
10. Представником приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 - адвокатом Ковалем Р.О. подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, яку зареєстровано у Верховному Суді 22 липня 2021 року.
11. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 44, 45 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у взаємозв`язку з пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України.
11.1. У касаційній скарзі представник позивача наголошує, що правові наслідки дисциплінарних стягнень у вигляді зупинення та припинення діяльності приватного виконавця суттєво відрізняються та не є тотожними. Так, на переконання скаржника, на відміну від зупинення діяльності приватного виконавця, припинення діяльності тягне за собою непоправні наслідки, які не можуть бути усунені у разі протиправного притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності навіть за допомогою судового рішення, а саме: втрата виконавчих проваджень та роботи; втрата посади голови Ради приватних виконавців Київської області.
12. У зв`язку із наведеним, представник позивача просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року.
13. Касаційна скарга містить клопотання про розгляд справи за участі позивача.
14. Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи № 640/8596/21.
15. 19 серпня 2020 року матеріали справи № 640/8596/21 надійшли до Верховного Суду.
16. Також до Верховного Суду 28 серпня 2021 року надійшов відзив МЮ України на касаційну скаргу, в якому відповідач-1, спростовуючи доводи касаційної скарги, просить залишити оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції без змін.
17. Відзив на касаційну скаргу містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі представників відповідачів.
IV. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
18. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
19. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
20. Відповідно до вимог частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
21. Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
22. За змістом частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії.
23. Відповідно до частини другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
24. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
25. Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII).
26. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 44 Закону № 1403-VIII діяльність приватного виконавця припиняється шляхом позбавлення права на здійснення діяльності приватного виконавця у разі, зокрема, застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.
27. У разі неможливості здійснення приватним виконавцем професійної діяльності та у разі встановлення зазначених у частині першій цієї статті підстав Міністерство юстиції України видає наказ про припинення діяльності приватного виконавця (частина друга статті 44 Закону № 1403-VIII).
28. Статтею 45 Закону № 1403-VIII передбачено, що приватний виконавець зобов`язаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України інформації про припинення діяльності приватного виконавця (частина перша).
28.1. У разі припинення діяльності приватного виконавця з підстав, передбачених пунктами 2-10 частини першої статті 44 цього Закону, Рада приватних виконавців України визначає тимчасового приватного виконавця, який зобов`язаний протягом трьох місяців здійснити заходи з припинення діяльності приватного виконавця (частина друга).
28.2. Виконавчі документи згідно з рішенням стягувача передаються тимчасовим приватним виконавцем відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю або повертаються стягувачу (частина четверта).
V. Позиція Верховного Суду
29. Частиною першою статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
32. Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
33. Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року в справі № 826/7496/18.
34. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
35. Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
36. Отже ухвала про забезпечення позову повинна бути судом умотивована із зазначенням: 1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
37. При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх доводів, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
38. Таким чином, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
39. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог і бути співмірними з позовними вимогами.
40. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про вжиття заходів забезпечення позову як приватний виконавець у зв`язку з прийняттям дисциплінарною комісією рішення від 04 лютого 2021 року, оформленого протоколом комісії № 52, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.
41. Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П.В. своєю заявою просив суд, зокрема, зупинити дію вищевказаного рішення дисциплінарної комісії.
42. Отже фактично звернення позивача до суду із відповідною заявою про забезпечення позову обумовлено прагненням зупинити дію дисциплінарного стягнення, законність чи протиправність накладення якого є предметом дослідження за результатами окремого судового розгляду.
43. Однак задоволення указаної заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 , фактично має наслідком продовження здійснення ОСОБА_1 діяльності з примусового виконання рішень як приватним виконавцем виконавчого округу Київської області, що за наявності чинного не скасованого судом рішення дисциплінарної комісії суперечить приписам пункту 4 частини першої статті 44 Закону № 1403-VIII, яким прямо передбачено позбавлення права приватного виконавця на здійснення діяльності приватного виконавця у разі застосування до нього стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.
44. Верховний Суд наголошує, що ухвала суду про забезпечення позову не може змінювати спірні правовідносини.
45. Проте у даному випадку задоволення заяви про забезпечення позову фактично є згодою із твердженнями заявника про протиправність оспорюваного акту індивідуальної дії (рішення дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення діяльності приватного виконавця) без розгляду справи по суті позовних вимог.
46. Водночас фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті щодо правомірності спірного рішення дисциплінарної комісії.
47. Натомість сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
48. Крім того, як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявник не довів та документально не підтвердив існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Зміст заяви позивача про забезпечення позову не дає підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі його ухвалення на користь заявника, оскільки спірне рішення уважатиметься скасованим з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
49. Тут також слід урахувати, що приписами абзацу тринадцятого пункту 2 та абзацу п`ятого пункту 3 розділу II Порядку № 2431/5 визначено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є рішення суду про скасування рішення дисциплінарної комісії про накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення та наказу, яким введено в дію таке рішення. При внесенні до Єдиного реєстру відомостей про рішення суду про скасування рішення дисциплінарної комісії щодо накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення або припинення його діяльності та наказу, яким його введено в дію таке рішення, стан діяльності приватного виконавця повертається до стану, який діяв до прийняття цього рішення.
50. Пунктом 4 Порядку № 2431/5 визначено, що безпосереднє унесення відомостей до Єдиного реєстру забезпечується структурним підрозділом Міністерства юстиції України, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
51. Отже набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано рішення дисциплінарної комісії про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця і наказу МЮ України, яким його введено в дію, є підставою для останнього внести до Єдиного реєстру приватних виконавців України відповідні відомості про скасування відповідного дисциплінарного стягнення.
52. Крім того, неможливість виконання позивачем повноважень приватного виконавця щодо примусового виконання рішень, що були взяті до уваги судом першої інстанції при вирішенні питання наявності підстав для забезпечення позову у цій справі, не стосуються предмету розгляду цієї справи, виходять за межі правового дослідження обставин цієї справи.
53. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що наведені позивачем обґрунтування є лише припущеннями про можливе порушення його прав чи інтересів у майбутньому та не свідчать про існування обставин, за яких є неможливим чи ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
54. З урахуванням викладеного, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції.
55. Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
56. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
VІІ. Судові витрати
57. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 - адвоката Коваля Ростислава Олександровича залишити без задоволення.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 640/8596/21 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіН.В. Шевцова В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко