ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 640/8683/19

адміністративне провадження № К/9901/10367/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Державної аудиторської служби України Громової Валентини Олександрівни, заступника начальника відділу контролю органів влади Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України Кондрашової Неллі Анатоліївни, головного державного фінансового інспектора відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України Палагіної Ірини Миколаївни, Державної аудиторської служби України, треті особи: ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт", Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року (у складі: головуючого судді Федорчука А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (у складі колегії суддів: головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.),

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. Національне антикорупційне бюро України 25 січня 2018 року звернулось з листом №0413-072/3395 до Державної аудиторської служби України про виділення на підставі пункту 3.1 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби, органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19 жовтня 2006 року №346/2015/685/53 спеціаліста із числа співробітників Державної аудиторської служби України для проведення процесуальних дій за його участі та складання відповідного висновку (довідки) із питань, які стосуються предмету розслідування.

2. Вказаний лист був обґрунтований тим, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000889 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. У даному провадженні досліджувались обставини укладання та виконання Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством «Спецтехноекспорт» ряду договорів комісії, а також зовнішньоекономічного контракту, у зв`язку з чим виникла необхідність дослідити окремі питання фінансово-господарської діяльності ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

3. Державна аудиторська служба України у відповідь на вказане звернення Національного антикорупційного бюро України листом від 31 січня 2018 року №15-17/135 повідомила, що зважаючи на завантаженість, зможе виділити фахівця для перевірки питань, які належать до повноважень Державної аудиторської служби України, у третій декаді липня 2018 року за умови, що зазначені питання не перевірялися під час контрольних заходів.

4. 15 лютого 2018 року Національне антикорупційне бюро України повторно звернулось до Державної аудиторської служби України із клопотанням щодо можливості виділення спеціаліста у якомога стислі терміни, враховуючи особливу актуальність та резонансність зазначеного кримінального провадження, досудове розслідування в якому стосується законності укладення та виконання зовнішньоекономічного контракту, за яким на даний час державне підприємство продовжує здійснювати значні видатки.

5. За результатами розгляду звернення Національного антикорупційного бюро України від 15 лютого 2018 року Державна аудиторська служба України листом від 22 лютого 2018 року №15-17/187 повідомила, що участь у перевірці окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року у другій декаді березня 2018 року візьмуть начальник контролю діяльності суб`єктів господарювання Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Громова Валентина Олександрівна та головний державний фінансовий інспектор відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Буряк Яна Володимирівна.

6. Листом від 13 березня 2018 року №15-17/231 Державна аудиторська служба України проінформувала Національне антикорупційне бюро України, що у зв`язку із виробничою потребою термін початку проведення фахівцями Держаудитслужби як спеціалістами перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року перенесено на 20 березня 2018 року.

7. 20 березня 2018 року Національне антикорупційне бюро України видало постанову про залучення спеціалістів, на підставі якої залучено у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України у якості спеціалістів начальника відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України Громову Валентину Олександрівну, заступника начальника відділу Кондрашову Неллі Анатоліївну та головного державного фінансового інспектора Палагіну Ірину Миколаївну та роз`яснено останнім їх права і обов`язки як спеціалістів згідно з нормами чинного законодавства, що підтверджується пунктом 2 даної постанови та протоколом від 20 березня 2018 року.

8. В подальшому, Національне антикорупційне бюро України листом від 30 березня 2018 року №0413/072/13291 звернулось до Державної аудиторської служби України щодо продовження з 03 квітня 2018 року строку виділення спеціалістів для дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» з огляду на необхідність опрацювання у ході процесуальної дії значної кількості документів, у тому числі складених на іноземних мовах.

9. Листом від 03 квітня 2018 року №15-17/286 Державна аудиторська служба України погодила продовження участі начальника відділу Громової В.О., заступника начальника відділу Кондрашової Н.А. та головного державного фінансового інспектора Палагіної І.М. у перевірці в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року на 10 робочих днів з 03 квітня 2018 року.

10. В подальшому, 08 травня 2018 року за результатами участі у перевірці стану виконання умов договорів комісії та зовнішньоекономічного контракту ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» зазначеними особами складено відповідну довідку.

11. Не погоджуючись із проведенням з 20 березня 2018 року по 14 квітня 2018 року перевірки стану виконання умов договорів комісії та зовнішньоекономічного контракту ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Державної аудиторської служби України Громової Валентини Олександрівни (далі - відповідач-1), Заступника начальника відділу контролю органів влади Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України Кондрашової Неллі Анатоліївни (далі- відповідач-2), Головного державного фінансового інспектора відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України Палагіної Ірини Миколаївни (далі- відповідач-3), за участю третьої особи - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (далі- третя особа-1), у якому позивач просив:

визнати протиправними дії начальника відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Державної аудиторської служби України Громової Валентини Олександрівни, заступника начальника відділу контролю органів влади Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України Кондрашової Неллі Анатоліївни та головного державного фінансового інспектора відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України Палагіної Ірини Миколаївни, які полягають у порушенні вимог Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, у зв`язку з порушенням процедури інспектування при проведенні з 20 березня 2018 року по 14 квітня 2018 року перевірки стану виконання умов договорів комісії та зовнішньоекономічного контракту ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», за результатами якої складено довідку від 08 травня 2018 року.

12. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що при проведенні перевірки відповідачами допущено порушення порядку призначення та проведення перевірок, встановленого Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі - Порядок № 550), порушено норми Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», а результати перевірки, оформлені у вигляді довідки від 08 травня 2018 року є незаконними, такими, що містять суперечливі твердження, не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими та суб`єктивними, такими, що безпосередньо порушують та обмежують його права та охоронювані законом інтереси.

13. Позивач стверджував, що перевірка стану виконання умов договорів комісії та зовнішньоекономічного контракту ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» проведена відповідачами поза межами місцезнаходження та лише на підставі документів, наданих Національним антикорупційним бюро України, що є порушенням пункту 27 Порядку №550.

14. Також, на переконання позивача, відповідачами порушено вимоги пункту 18 Порядку №550, яким передбачено обов`язок посадових осіб органу державного фінансового контролю відбирати пояснення від працівників об`єкта контролю, причетних до виявлених порушень.

15. Крім того, як вказував позивач, при проведенні ревізії Північним офісом Державної аудиторської служби України в період з 30 грудня 2016 року по 28 березня 2017 року досліджувалось питання, аналогічне дослідженому питанню відповідачами, однак згідно висновків, що містить акт від 04 квітня 2017 року №07-30/354, порушень, вказаних в довідці від 08 травня 2018 року встановлено не було.

16. На думку позивача, хибні висновки довідки Державної аудиторської служби України від 08 травня 2018 року про допущення порушень при виконанні умов договорів комісії та зовнішньоекономічного контракту ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», складеної відповідачами, породили негативні наслідки для позивача у вигляді вручення йому підозри у кримінальному провадженні та застосуванні запобіжного заходу у вигляді арешту.

17. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. В подальшому судом першої інстанції залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну аудиторську службу України (далі- відповідач-4) та в якості третьої особи - Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України (далі- третя особа-2).

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

18. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року закрито провадження в адміністративній справі №640/8683/19

19. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржувані позивачем дії відповідачів щодо проведення перевірки та складання за її результатами довідки не створюють безпосередньо для нього будь-яких правових наслідків, а тому ці правовідносини не породжують виникнення публічно-правового спору, який віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Суд апеляційної інстанції додатково вказував, що оскільки участь спеціаліста в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні регулюється вимогами статті 71 Кримінального процесуального кодексу України, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі №640/8683/19.

20. Суди попередніх інстанцій також зазначали, що суть спірних правовідносин у цій справі полягає у оспорюванні законності дій посадових осіб Державної аудиторської служби України з проведення за зверненням Національного антикорупційного бюро України від 25 січня 2018 року №0413-072/3395 перевірки стану виконання умов договорів комісії та зовнішньоекономічного контракту ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у кримінальному провадженні від 20 грудня 2017 року №52017000000000889 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, за результатами якої складено довідку від 30 травня 2018 року.

21. Суди попередніх інстанцій вказували, що залучення спеціаліста - це дискреційне право слідчого та/або прокурора, надане їм в межах кримінального провадження, яке направлене на забезпечення ефективного досудового розслідування; оскарження таких дій за чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено, оскільки сам факт залучення спеціаліста не породжує жодних правових наслідків для учасників кримінального провадження та інших осіб, щодо яких проводяться відповідні процесуальні дії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

22. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

23. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права чи свободи.

24. Касатор вважає також, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано того факту, що Національне антикорупційне бюро України не є органом, на який розповсюджується дія Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратуру України від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, адже НАБУ не входить до структури органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України; в в даній справі саме НАБУ звернулося до ДАСУ з листом про виділення фахівців, а не прокуратура.

25. На переконання касатора, суди попередніх інстанцій дійшли до неправильного висновку, що саме оскаржує позивач, та проігнорували той факт, що позивач не оскаржує порушення відповідачами при проведенні перевірки процесуальних норм Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, а оскаржує сам факт проведення відповідачами перевірки в якості спеціалістів, без наявності на те відповідних повноважень, без дотримання норм Закону та поза межами Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, з підстав не розповсюдження дії Порядку на орган НАБУ.

26. До Верховного Суду від заступника начальника відділу контролю органів влади Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України Кондрашової Неллі Анатоліївни, Державної аудиторської служби України та головного державного фінансового інспектора відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Державної аудиторської служби України Палагіної Ірини Миколаївни надійшли відзиви (заперечення) на касаційну скаргу, в яких відповідачі просять ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 залишити без змін, а у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

27. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 10 квітня 2020 року.

28. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2020 визначено склад колегії суддів: Шишов О.О. - головуючий суддя, судді: Дашутін І.В., Яковенко М.М.

29. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року.

30. Розпорядженням Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 № 1846/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у цій справі.

31. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

32. Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 дану справу прийнято до провадження зазначеною колегією суддів та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

35. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

36. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

37. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

38. Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

39. Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

40. Суди попередніх інстанцій вірно зазначали, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що суть спірних правовідносин у цій справі полягає у оспорюванні законності дій посадових осіб Державної аудиторської служби України з проведення за зверненням Національного антикорупційного бюро України від 25 січня 2018 року №0413-072/3395 перевірки стану виконання умов договорів комісії та зовнішньоекономічного контракту ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" у кримінальному провадженні від 20 грудня 2017 року №52017000000000889 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, за результатами якої складено довідку від 30 травня 2018 року.

42. За змістом статті 93 КПК України слідчий, прокурор уповноважені збирати докази в порядку, передбаченому чинним законодавством. Під час проведення слідчих дій слідчий, прокурор наділені дискреційним правом щодо залучення спеціаліста, який з цього моменту є учасником кримінального провадження, правовий статус такої особи визначено КПК України.

43. Відповідно до частини 1 статті 71 КПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

44. При цьому, залучення спеціаліста - це дискреційне право слідчого та/або прокурора, надане їм в межах кримінального провадження, яке направлене на забезпечення ефективного досудового розслідування. Оскарження таких дій за чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено, оскільки сам факт залучення спеціаліста не породжує жодних правових наслідків для учасників кримінального провадження та інших осіб, щодо яких проводяться відповідні процесуальні дії.

45. Права та обов`язки посадової особи служби, яка залучається як спеціаліста для участі у проведенні слідчої дії, визначаються КПК України.

46. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі 808/3230/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/818/16.

47. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що оскаржувані позивачем дії відповідачів щодо проведення перевірки та складання за її результатами довідки не створюють безпосередньо для нього будь-яких правових наслідків, а тому ці правовідносини не породжують виникнення публічно-правового спору, який віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

48. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що Велика Палати Верховного Суду у справі № 808/3230/17 звертала увагу, що визначальним для розуміння спору як адміністративно-правового є не тільки участь суб`єкта владних повноважень, але й характер відповідного спору та його наслідки для суб`єкта спірних правовідносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та /або їх посадовими особами у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність суб`єкта владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

49. Конституційний Суд України у Рішенні 14 грудня 2011 року у справі № 1-29/2011 визначив підґрунтя розмежування публічно-правових спорів між судами адміністративної та кримінальної юрисдикцій. У п. 4.2 цього Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

50. Право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі вправі ініціювати їх вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу та самі по собі не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих ст. 6, 13 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод (далі - Конвенція).

51. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України , п. 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі Меньшакова проти України ).

52. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

53. Відтак, оскільки участь спеціаліста в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні регулюється вимогами статті 71 Кримінального процесуального кодексу України, враховуючи зазначені вище висновки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі №640/8683/19.

54. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

55. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

56. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій додержано норми матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень. А відтак, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін.

57. Суд вважає, що в контексті обставин цієї справи та підстав касаційного оскарження, ним надано відповідь на всі доводи касаційної скарги, які можуть вплинути на правильне вирішення справи.

58. Доводи касаційної скарги висновків цієї постанови та оскаржуваних судових рішень, не спростовують.

58. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 242 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі №640/8683/19

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду