Постанова

Іменем України

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 641/4425/18

провадження № 61-1388св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач)., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Харківобленерго»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2019 року у складі судді Боговського Д. Є. та постанову Харківського апеляційного суду від

10 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С.,

Пилипчук Н. П.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго») про скасування акта про порушення та протоколу.

Позов мотивований тим, що 15 січня 2018 року при проведенні подвірного обходу електромонтерами Холодногірського районного відділення енергозбуту АТ «Харківобленерго» було проведено огляд його домоволодіння по АДРЕСА_1 . За результатами огляду складено акт про порушення ПКЕЕн № 211559 від 15 січня 2018 року. В подальшому акт розглядався на засіданні комісії АТ «Харківобленерго» за його участі та складено протокол

№ 211559 від 06 лютого 2018 року, яким позивачу знижено дозволену потужність на споживання електричної енергії до 1,3 кВт, що порушує його права як споживача на отримання електричної енергії належної якості.

Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнення вимог, просить суд визнати такими, що порушують його права, та скасувати Акт про порушення ПКЕЕн № 211559, складений 15 січня 2018 року АТ «Харківобленерго», а також Протокол № 211559, складений 06 лютого 2018 року АТ «Харківобленерго».

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 10 грудня

2019 року, закрите провадження у цій справі.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив

з того, що складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Тому заявлені позовні вимоги про скасування акта про порушення та протоколу комісії АТ «Харківобленерго» не підлягають судовому розгляду, обраний позивачем спосіб захисту прав сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня

2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 року, від 30 травня 2018 року у праві № 9901/497/18, та від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц.

Аргументи учасників справи

У січні 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив строки та порядок розгляду справи по суті, оскільки після видалення суду до нарадчої кімнати судовий розгляд справи було відновлено. Апеляційний суд проігнорував доводи позивача щодо строків розгляду справи та порушення статті 243 ЦПК України.

Крім того, суди не звернули уваги на той факт, що акт № 211559 послугував підставою для прийняття протоколу засідання комісії № 211559, на підставі якого йому нараховано борг та обмежено постачання електроенергії.

Суди не прийняли до уваги положення пунктів постанови КМУ «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» від 26 липня 1999 року № 1357, яка була чинна на момент спірних питань.

Вважає, що він має право на звернення до суду з питання оскарження як акта про порушення ПКЕЕн № 211559, так і протоколу № 21559, скасування якого призвело би до скасування нарахованого боргу та встановлення обмеження подачі електричної енергії до його домоволодіння.

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «Харківобленерго»,

в якому зазначено, що ОСОБА_2 невірно тлумачить норми ЦПК України щодо строків підготовчого засідання і розгляду справи по суті; акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлене під час проведення перевірки дотримання цих правил, тому оскарження лише факту складання такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав; обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування акта про порушення ПКЕЕ та протоколу комісії сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

АТ «Харківобленерго» за захистом, на його думку, порушених цивільних прав,

в якому просив суд скасувати акт про порушення ПКЕЕн від 15 січня 2018 року

№ 211559 та протокол від 06 лютого 2018 року № 211559.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі

№ 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18) зроблено висновок, що «захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків

і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити

в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. […] З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду

в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про те, що провадження у цій справі в частині оскарження акта про порушення ПКЕЕн підлягає закриттю.

Разом із тим, у пункті 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (чинних на час виникнення спірних правовідносин; втратила чинність на підставі Постанови КМ № 502 від 20.06.2018}, зокрема передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається

у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією. Якщо між побутовим споживачем

і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі

№ 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) зазначено, що «вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача. […] Оскільки у справі

№ 910/17955/17 предметом позову є скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, а у справі № 522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду, то підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі

№ 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), відсутні».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 401/2611/17 (провадження № 61-16533св19) зроблено висновок, що «спірним може бути питання незгоди споживача із рішенням енергопостачальника, оформленого протоколом, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі зафіксованого в акті порушення ПКЕЕН, що спонукало ОСОБА_3 звернутись із цим позовом до суду з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення комісії, оформлене протоколом по розгляду акта про порушення ПКЕЕН. При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, не суперечить встановленому законодавством порядку вирішення спірних питань, що можуть виникнути між побутовим споживачем

і енергопостачальником, перелік яких не є вичерпним. Таким чином, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕН, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

АТ «Харківобленерго» та з урахуванням уточнень обґрунтовував позовні вимоги в частині скасування протоколу комісії АТ «Харківобленерго» від 06 лютого

2018 року № 211559 оскарженням саме рішення, яке оформлене зазначеним протоколом, про зниження позивачу дозволеної потужності на споживання електричної енергії до 1,3 кВт, що порушує його права як споживача електричної енергії.

Суди зазначеного не врахували, не звернули увагу на різний предмет позовних вимог у цій справі та у постановах Великої Палати Верховного Суду від

22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі

№ 9901/152/18 року, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18 та від

06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, тому рішення про закриття провадження в частині позовних вимог про скасування рішення комісії

АТ «Харківобленерго», оформленого протоколом від 06 лютого 2018 року

№ 211559, є передчасним.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішенняпро закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування протоколу комісії ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення в цій частині скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій оскарженій частині судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 400 402 411 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про скасування протоколу комісії скасувати.

Передати справу № 641/4425/18 в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від

11 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року залишити без змін.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року в скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов