Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 642/4993/19
провадження № 61-14992св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
третя особа - Харківська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Панасенком Павлом Петровичем, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2020 року у складі судді Проценко Л. Г. та постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Тичкової О. Ю., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування рішення, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він працював на залізниці з 01 серпня 1960 року і проживає у квартирі АДРЕСА_1 , житловою площею 30,5 кв. м, яка належить на праві власності його дружині ОСОБА_2 .
На підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету від 25 грудня 1984 року протокол № 2, він як ветеран праці, що проживає на житловій площі розміром нижче середньої забезпеченості, разом із членами його сім`ї (дружина та дві дочки - всього чотири особи) взятий на квартирний облік по Локомотивному депо Основа та перебував на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання житлових приміщень, з 1984 року, тобто протягом 35 років.
Підставою для взяття його на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання жилих приміщень, було те, що він був ветераном праці, оскільки пропрацював більше 15 років на залізниці (останнє посвідчення від 24 січня 1996 року), а в квартирі проживали чотири особи (він, дружина та дві дочки) і він був забезпечений жилою площею нижче за рівень, встановлений законодавством, та потребував поліпшення житлових умов.
Посилання щодо ветерана праці та потребу у поліпшенні житлових умов зазначено у його характеристиці від 07 лютого 1984 року, протоколі профкому № 15 від 11 квітня 1975 року, а також у сумісному протоколі адміністрації та профспілкового комітету Локомотивного депо ім. С. М. Кірова від 25 грудня 1984 року.
На час взяття його на облік з ним проживала дружина та дві дочки, а у подальшому у його дочки ОСОБА_3 народився син, який був прописаний у вказаній квартирі у 1990 році, а дочка ОСОБА_4 виписана у 1991 році.
На час пред`явлення цього позову у квартирі АДРЕСА_1 , житловою площею 30,5 кв. м, зареєстровані та проживають чотири особи: він, його дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 та онук ОСОБА_5 .
На підставі договору дарування від 28 листопада 2011 року ОСОБА_3 отримала в дар від ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2 та згідно з договором дарування від 15 лютого 2019 року передала вказану квартиру у дар своєму чоловіку ОСОБА_7 .
Згідно з протоколом № 3 засідання комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» його знято з квартирного обліку потребуючих поліпшення житлових умов, на підставі пункту 1, пункту 5 статті 40 Житлового кодексу України, відповідно до пункту 17, підпункту 1 пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , його дочка, відчужила ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2 , шляхом укладення договору дарування, яка була її власністю з 28 листопада 2011 року по 15 лютого 2019 року, та тим самим штучно погіршила житлові умови шляхом відчуження придатного та достатнього за розміром для проживання житла.
Вказував на те, що кількість осіб, які зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 , не зменшилась, а його житлові умови не покращились і забезпеченість житловою площею не зросла.
На момент прийняття оспорюваного рішення від 18 квітня 2019 року його житлові умови були такі ж, як і при постановленні на облік: чотири особи різної статі, а при відчуженні квартири його житлові умови не змінилися.
Законом не передбачено зняття з квартирного обліку у разі вчинення угод особами, які знаходяться на квартирному обліку.
Штучне погіршення житлових умов, яке передбачене статтею 35 ЖК Української РСР, відноситься лише до взяття на облік, що зазначено в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року.
Зазначав, що він не подавав будь-які неправдиві свідчення чи відомості до житлової комісії, його квартира не відповідає санітарним нормам, а тому зняття його з квартирного обліку є безпідставним.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», оформлене протоколом № 3 від 18 квітня 2019 року, про зняття його з квартирного обліку; зобов`язати АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» відновити становище, що існувало до порушення, та поновити його на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та надання жилих приміщень, у загальній черзі з 25 грудня 1984 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», оформлене протоколом № 3 від 18 квітня 2019 року, про зняття позивача з квартирного обліку, є правомірним.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивач не повідомив комісію з питань квартирного обліку та розподілу житла Локомотивного депо Основа про виникнення в 2011 році у члена його сім`ї - дочки ОСОБА_3 (дівоче прізвище ОСОБА_8 ) - права приватної власності на житло - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 34,6 кв. м, жилою площею 14,9 кв. м. Після набуття ОСОБА_3 права приватної власності на однокімнатну ізольовану квартиру, забезпеченість житловою площею позивача зросла, а 15 лютого 2019 року дочка позивача відчужила зазначену квартиру.
Крім того, суд врахував, що показник розміру житлової площі на кожного члена сім`ї позивача як станом на час взяття його на квартирний облік (7,6 кв. м), так і станом на час прийняття рішення про зняття позивача з квартирного обліку, перевищує встановлений по Харківській області рівень, а саме 5,5 кв. м.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 07 травня 2020 року змінено.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», оформлене протоколом від 18 квітня 2019 року № 3, про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 в частині посилання як на підставу на пункт 5 статті 40 ЖК України.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції помилково не звернув увагу, що у пункті 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР йде мова про взяття на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, тоді як спірними є правовідносини щодо зняття з обліку, тому посилання як на підставу для зняття з квартирного обліку, виходячи з положень пункту 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР, є неправомірним.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові у зв`язку із відсутністю підстав для надання іншого жилого приміщення, оскільки були поліпшені житлові умови.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 в особі адвоката Панасенка П. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відповідач правомірно зняв його з квартирного обліку.
Вказував на те, що він перебував на квартирному обліку з 1984 року як ветеран праці, що проживає у квартирі, розмір житлової площі якої нижче середньої забезпеченості.
18 квітня 2019 року відповідач безпідставно зняв його з квартирного обліку, оскільки його житлові умови не покращились, житлового законодавства України він не порушував, будь-якого житла не отримував та не відчужував.
Суди не врахували, що станом на час прийняття комісією з питань квартирного обліку рішення про зняття його з квартирного обліку у нього не було поліпшень житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Суди не врахували, що склад його сім`ї на момент зняття його з квартирного обліку - 18 квітня 2019 року не змінився, а саме: у квартирі житловою площею 30,5 кв. м проживають та зареєстровані чотири особи: він, його дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 та онук ОСОБА_5 , тобто подружжя та дві особи різної статі, а тому він є таким, що потребує поліпшення житлових умов.
Вказував на те, що його знято з квартирного обліку з трьох підстав:
1) пункт 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, згідно з яким громадяни, які штучно погіршили житлові умови, не беруться на квартирний облік протягом п`яти років з моменту погіршення житлових умов;
2) пункт 1 статті 40 ЖК Української PCP, підпункт 1 пункту 26 зазначених Правил, відповідно до яких громадяни знімаються з квартирного обліку у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
3) пункт 5 статті 40 ЖК Української PCP, згідно з яким громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій проаналізували лише правові підстави перебування його на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, а законності самому рішенню комісії оцінки не надали.
Суди не врахували, що пункт 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР не регулює питання зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
При цьому постанова апеляційного суду не містить мотивів, з яких виходив суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про те, що позивача з дотриманням вимог закону знято з квартирного обліку на підставі пункту 17, підпункту 1 пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP та пункту 1 статті 40 ЖК Української PCP.
Також суди не врахували, що ні ЖК Української PCP, ні Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP не передбачено підстав для зняття з квартирного обліку особи, яка потребує покращення житлових умов, у випадку вчинення будь-яких угод з нерухомістю осіб, які проживають з нею в одному житловому приміщенні.
Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що його у порушення вимог закону знято з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов на підставі пункту 5 статті 40 ЖК Української PCP.
Разом із тим, визнаючи незаконним та скасовуючи рішення комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», оформлене протоколом № 3 від 18 квітня 2019 року, про зняття його з квартирного обліку в частині посилання як на підставу на пункт статті 40 ЖК України, апеляційний суд не врахував, що за наявності підстав рішення комісії з питань квартирного обліку може бути скасованим тільки в повному обсязі. Суд не має повноважень скасувати тільки частину рішення комісії з питань квартирного обліку.
Підставами касаційного оскарження рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,
а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 295/677/17 (провадження № 61-47638св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 127/5406/17 (провадження № 61-29254св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2020 року АТ «Українська залізниця» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно із сумісною постановою від 22 листопада 1983 року № 355 «Про створення єдиного квартирного обліку на Харківському залізничному вузлі» у Червонозаводському РВК заведено облік черговиків, які перебувають на квартирному обліку у Локомотивному депо ім. Кірова.
Відповідно до листа відділу по обліку та розподілення житлової площі виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 15 грудня 1983 року № КВ-2509/9 підрозділам залізничного вузла при Червонозаводському РВК, зокрема у Локомотивному депо ім. Кірова, дозволено ведення самостійного квартирного обліку.
27 листопада 1984 року ОСОБА_1 звернувся до начальника локомотивного депо ім. С. М. Кірова Південної залізничної дороги щодо направлення житлово-побутовій комісії для обстеження житлових умов для взяття його на квартирний облік з подальшим наданням житлової площі. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що працює в депо з 1960 року та проживає у квартирі АДРЕСА_3 , житловою площею 30,5 кв. м, зі складом сім`ї чотири особи. Будинок належить житловому кооперативу «Швейник».
Згідно з довідкою житлового кооперативу «Швейник», складеною у грудні 1984 року, у двокімнатній ізольованій квартирі АДРЕСА_4 , житловою площею 30,5 кв. м, проживають чотири особи: ОСОБА_2 , 1935 року народження, її чоловік ОСОБА_1 , 1937 року народження, дочка ОСОБА_9 , 1964 року народження, та дочка ОСОБА_4 , 1971 року народження.
Відповідно до акта перевірки житлових умов від 17 грудня 1984 року, складеного комісією у складі: голови профкому ОСОБА_12, голови житлово побутової комісії ОСОБА_13, члена житлово побутової комісії ОСОБА_10 , проведено обстеження житлових умов ОСОБА_1 , ветерана праці, який проживає разом з дружиною ОСОБА_2 , на яку відкрито особовий рахунок, а також з дочкою ОСОБА_9 , 1964 року народження, та дочкою ОСОБА_4 , 1971 року народження, у двокімнатній квартирі АДРЕСА_4 , житловою площею 30,5 кв. м, тобто на житловій площі нижче середньої забезпеченості.
Згідно з випискою з протоколу № 2 сумісного засідання адміністрації та профспілкового комітету Локомотивного депо ім. С. М. Кірова Південної ордена Леніна залізничної дороги від 25 грудня 1984 року ОСОБА_1 , 1937 року народження, машиніста, ветерана праці, працюючого в депо з 1960 року, який проживає у двокімнатній ізольованій квартирі АДРЕСА_4 , житловою площею 30,5 кв. м, зі складом сім`ї чотири особи, взято на квартирний облік загальної черги по м. Харкову. Підстава - ветеран праці проживає на жилій площі нижче середньої забезпеченості.
За характеристикою, наданою до квартального сектору Червонозаводського РВК м. Харкова, ОСОБА_1 характеризується позитивно, відповідно до сумісної постанови президії профспілкового комітету та адміністрації Локомотивного депо ім. С. М. Кірова від 11 квітня 1975 року (протокол № 15) ОСОБА_1 , який відпрацював 15 років, є ветераном праці.
Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 з 03 червня 2016 року на праві власності.
На підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 28 листопада 2011 року ОСОБА_3 (до шлюбу - ОСОБА_8 ) отримала в дар від рідної сестри ОСОБА_11 квартиру АДРЕСА_2 , жилою площею 14,9 кв. м, загальною площею 34,6 кв. м. Зазначена квартира зареєстрована за ОСОБА_3 14 грудня 2011 року.
Локомотивне депо ім. Кірова ст. Основа перейменовано у виробничий підрозділ «Локомотивне депо Основа» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Наказом виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» від 29 грудня 2018 року створено комісію з питань квартирного обліку та розподілу житла.
Листом від 06 лютого 2019 року Виробничий підрозділ Локомотивне депо Основа Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» звернувся на адресу ОСОБА_1 з пропозицією про надання до 15 лютого 2019 року до відділу кадрів депо довідки з місця проживання про склад сім`ї та довідки з ХМБТІ про власність. Також зазначено, що в іншому випадку позивача буде знято з квартирного обліку.
12 лютого 2019 року житловою комісією «Локомотивне депо Основа» у складі: голови профспілкового комітету ОСОБА_16, голови житлово побутової комісії ОСОБА_17, голови цехкому ОСОБА_14, помічника начальника депо ОСОБА_15, проведено обстеження житлових умов ОСОБА_1 , який проживає разом з дружиною ОСОБА_2 , на яку відкрито особовий рахунок, дочкою ОСОБА_3 та онуком ОСОБА_5 у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 , житловою площею 30,5 кв. м, тобто 7,6 кв. м на одну особу.
15 лютого 2019 року ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування безоплатно передала у власність ОСОБА_7 (свого чоловіка) квартиру АДРЕСА_2 , жилою площею 14,9 кв. м, загальною площею 34,6 кв. м. Вказана квартира зареєстрована за ОСОБА_7 15 лютого 2019 року.
Згідно з протоколом спільного засідання керівництва та профкому Виробничого підрозділу «Локомотивного депо Основа» РФ «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» № 3 від 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 знято з квартирного обліку потребуючих поліпшення житлових умов на підставі пунктів 1, 5 статті 40 ЖК Української РСР та пункту 17, підпункту 1 пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_1 , відчужила шляхом укладення договору дарування ОСОБА_7 квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , чим було штучно погіршено житлові умови шляхом відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житла, внаслідок чого відпали підстави для надання ОСОБА_1 та членам його сім`ї іншого житлового приміщення.
Листом виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» від 18 квітня 2019 року повідомлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов із зазначених підставах.
19 червня 2019 року ОСОБА_1 звертався зі скаргами до начальника виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», голови первинної профспілкової організації Локомотивне депо Основа регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», голови житлової комісії «Локомотивне депо Основа» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» щодо скасування рішення ВП «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» про зняття його з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання житлових приміщень; скасування рішення про розподіл вказаних квартир, за умови його існування та поновлення його у черзі громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових умов та в порядку його черги виділення квартири як громадянину, який потребує поліпшення житлових умов.
Згідно з довідкою ЖК «Швейник» від 10 липня 2019 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають чотири особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , 1937 року народження, дочка ОСОБА_3 , 1964 року народження, онук ОСОБА_5 , 1990 року народження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судові рішення відповідають не у повному обсязі.
Стаття 22 Конституції України визначає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. При цьому згідно з частиною третьою цієї статті при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадянин не може бути обмежений або привілейований у своїх конституційних правах та свободах за ознакою місця проживання або іншими ознаками відповідно до статті 24 Конституції України.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (частина друга статті 47 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 9 ЖК Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Згідно зі статтею 22 ЖК Української РСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності.
Під громадським контролем і з додержанням гласності здійснюються також облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлення черговості на вступ до кооперативу, вирішення питань про прийом громадян до членів кооперативу і надання їм жилих приміщень.
Статтею 28 ЖК Української РСР передбачено, що відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік державний облік житлового фонду здійснюється за єдиною для Союзу РСР системою в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР.
Відповідно до статті 34 ЖК Української РСР потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках.
Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.
Підстави для зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, за винятком випадків одержання житла з державного житлового фонду або грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, визначено частиною другою статті 40 ЖК Української РСР.
Частиною другою статті 40 ЖК Української РСР передбачено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Аналогічні за своїм змістом підстави для зняття з квартирного обліку закріплено у пункті 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила).
Пунктом 26 Правил передбачено, що громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті.
Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік;
6) скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
7) отримання грошової компенсації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719.
У справі, яка переглядається, установлено, що 25 грудня 1984 року ОСОБА_1 , який проживає у двокімнатній ізольованій квартирі АДРЕСА_4 , житловою площею 30,5 кв. м, зі складом сім`ї чотири особи, тобто на одну особу 7,6 кв. м, взято на квартирний облік загальної черги по м. Харкову. Підстава - ветеран праці проживає на жилій площі нижче середньої забезпеченості.
28 листопада 2011 року дочка позивача ОСОБА_3 , яка як член сім`ї позивача значилась у списках квартирного обліку, набула у власність нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 36,6 кв. м, житловою площею 14,9 кв. м.
Отже, з 28 листопада 2011 року житлова площа, яку займала сім`я позивача, збільшилась та перевищує розмір середньої забезпеченості громадян жилою площею по м. Харкову.
06 лютого 2019 року виробничий підрозділ «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» звернувся на адресу ОСОБА_1 з пропозицією про надання до відділу кадрів депо довідки з місця проживання про склад сім`ї та довідки з ХМБТІ про власність у строк до 15 лютого 2019 року, водночас 15 лютого 2019 року дочка позивача відчужила належну їй на праві власності квартиру шляхом укладення договору дарування на користь її чоловіка.
Установивши вказані обставини, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що у сім`ї позивача відбулось поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 ЖК Української РСР та пункту 26 Правил є підставою для зняття позивача з квартирного обліку.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо законності рішення відповідача про зняття позивача з квартирного обліку на підставі пункту 1 частини другої статті 40 ЖК Української РСР та пункту 26 Правил.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що його незаконно знято з квартирного обліку на підставі пункту 1 частини другої статті 40 ЖК Української РСР та пункту 26 Правил, оскільки на час прийняття відповідачем рішення про зняття його з квартирного обліку його житлові умови не покращились та кількісний склад сім`ї не змінився, зводяться до незгоди з висновками судів щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального права на свій розсуд, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Перевіряючи доводи касаційної скарги про помилкове посилання у рішенні комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», оформленого протоколом від 18 квітня 2019 року № 3, про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 , на пункт 17 Правил, колегія виходить із такого.
Так, у протоколі спільного засідання керівництва та профкому Виробничого підрозділу «Локомотивного депо Основа» РФ «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» № 3 від 18 квітня 2019 року як на підставу для зняття позивача з квартирного обліку потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема зазначено пункт 17 Правил.
Згідно з пунктом 17 Правил громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96 Житлового кодексу УРСР), не беруться на квартирний облік протягом п`яти років з моменту погіршення житлових умов.
Отже, пунктом 17 Правил встановлено підстави, за яких громадяни не беруться на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, тобто вказаний пункт регулює порядок зарахування до квартирного обліку, а не зняття з обліку.
За таких обставин житлова комісія, яка прийняла рішення про зняття позивача з квартирного обліку, помилково керувалась пунктом 17 Правил, який не врегульовує спірне питання.
Суди попередніх інстанцій на вказане уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про правомірність зняття позивача з квартирного обліку на підставі пункту 17 Правил.
Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що житлова комісія, яка прийняла рішення про зняття позивача з квартирного обліку, помилково керувалась пунктом 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР.
Разом із тим, апеляційний суд, фактично виключаючи з рішення комісії посилання на пункт 5 статті 40 ЖК України, визнав незаконним та скасував рішення комісії про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 в частині посилання як на підставу на пункт 5 статті 40 ЖК України, не врахувавши, що вказане призведе до неможливості виконати рішення житлової комісії про зняття позивача з квартирного обліку.
Помилкове посилання у рішенні комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», оформленому протоколом від 18 квітня 2019 року № 3, про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 , на пункт 5 статті 40 ЖК України та пункт 17 Правил, не скасовує в цілому рішення житлової комісії про зняття позивача з квартирного обліку, оскільки для знаття з обліку достатньо однієї підстави, а саме підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК Української РСР та пунктом 26 Правил.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 409 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виключивши з рішення комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», оформленого протоколом від 18 квітня 2019 року № 3, про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 посилання на пункт 17 Правил та пункт 5 статті 40 ЖК України.
Оскільки виключення із вказаного рішення посилань на пункт 17 Правил та пункт 5 статті 40 ЖК України не скасовує в цілому рішення житлової комісії про зняття позивача з квартирного обліку, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», оформленого протоколом № 3 від 18 квітня 2019 року, про зняття його з квартирного обліку, зобов`язання АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» відновити становище, що існувало до порушення, та поновити його на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та надання жилих приміщень, у загальній черзі з 25 грудня 1984 року, слід відмовити.
З огляду на те, що виключення з рішення житлової комісії посилань на пункт 17 Правил та пункт 5 статті 40 ЖК України не призводить до поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом, а саме - поновлення його на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та надання жилих приміщень, а тому підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Панасенком Павлом Петровичем, задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 07 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині неправомірності посилання у рішенні комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», оформленому протоколом від 18 квітня 2019 року № 3, про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 на пункт 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок, та пункт 5 статті 40 Житлового кодексу України, задовольнити частково.
Виключити з рішення комісії з питань квартирного обліку та розподілу житла виробничого підрозділу «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», оформлене протоколом від 18 квітня 2019 року № 3, про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 посилання на пункт 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок, та пункт 5 статті 40 Житлового кодексу України.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець