Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 643/16210/16-ц
провадження № 61-790св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович,
заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича на постанову Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Бурлаки І. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А., заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт».
Скаргу мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. перебувало виконавче провадження № 59774183 з примусового виконання виконавчого листа № 643/16210/16, виданого Московським районним судом м. Харкова 06 липня 2017 року, про стягнення з неї на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») заборгованості за кредитним договором від 14 квітня 2008 року
№ 010-2/07-01-0352-08 у розмірі 874 912,76 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. від 06 липня 2017 року було відкрито виконавче провадження, а під час примусового виконання вказаного рішення суду було здійснено реалізацію майна боржника, а саме нежитлової будівлі літ. «Б-4», загальною площею 390,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що їй не було відомо про відкриття виконавчого провадження, що позбавило можливості оскаржити постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Крім того, їй не було направлено звіт про оцінку майна від 19 вересня 2019 року, постанову про реалізацію майна, повідомлення про добровільне погашення заборгованості тощо. При цьому приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А. порушив процедуру стягнення заборгованості, оскільки реалізацію майна було здійснено в межах Закону України «Про іпотеку».
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. щодо неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 755/22177/14, виданим 12 листопада 2014 року;
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. щодо неналежного повідомлення боржника про звіт оцінки від 19 вересня 2019 року;
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. щодо складання акта опису майна, а саме нежитлової будівлі літ. «Б-4», загальною площею 390,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. щодо реалізації зазначеної нежитлової будівлі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року у складі судді Сугачової О. О. у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції врахував викладені у постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-3004цс15 висновки про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки є можливим за відсутності окремого рішення у виконавчому провадженні в межах загальної процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 02 червня 2016 року ОСОБА_1 вважається повідомленою про початок примусового виконання рішення з моменту направлення їй постанови про відкриття виконавчого провадження. Постанову про опис та арешт нежитлової будівлі літ. «Б-4», загальною площею 390,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було складено в присутності понятих та направлено боржнику, однак лист разом з постановою повернувся з відміткою про закінчення строку зберігання.
Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що виконавче провадження № 59774183 було відкрито з примусового виконання виконавчого листа у справі № 643/16210/16, при цьому боржник ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії приватного виконавця по іншій судовій справі, виконавчий документ по якій не перебуває у провадженні приватного виконавця Бабенка Д. А. та не має відношення до вказаного виконавчого провадження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Московського районного суду від 28 січня 2020 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні скарги.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана ОСОБА_1 простою кореспонденцією, дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А. вчинено з порушенням вимог частини першої статті 28 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», а тому є неправомірними. Водночас ОСОБА_1 в цій справі не оскаржила дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. щодо закінчення виконавчого провадження і постанову від 06 листопада 2019 року не скасовано.
Крім того, оскільки на момент звернення до суду з цим позовом проведення прилюдних торгів вже відбулось і право власності на спірне майно зареєстровано за ОСОБА_3 , апеляційний суд вважав, що належним способом захисту прав заявника у цій справі є визнання торгів недійсними, що узгоджується зі змістом постанови Верховного Суду від 19 вересня 2020 року у справі № 372/2894/17 (провадження
№ 61-43778св18).
За таких обставин апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні скарги, проте неправильно відмовив за необґрунтованістю скарги, тому ухвала суду підлягає зміні в мотивувальній частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині зміни ухвали Московського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року в редакції вказаної постанови.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що положеннями частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» приватного виконавця зобов`язано лише надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження та не покладено обов`язок перевіряти, чи отримав боржник таку постанову.
Мотиви постанови апеляційного суду про направлення боржнику кореспонденції простими поштовими відправленнями суперечать встановленим обставинам у справі.
При цьому заявник зазначає, що приписами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку приватного виконавця направляти сторонам виконавчого провадження звіт про оцінку майна.
Також нормами указаного закону не передбачено складання виконавцем таких документів виконавчого провадження, як «акт опису майна», «постанова про реалізацію майна», «повідомлення про добровільне погашення боргу».
06 листопада 2019 року приватним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки та направлено його боржнику, а також прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням судового рішення.
15 листопада 2019 року ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження, а 22 липня 2020 року направила приватному виконавцю заяву про перерахування їй надмірно стягнутих коштів за виконавчим провадженням, що, на переконання заявника, свідчить про визнання нею факту належного виконання судового рішення щодо стягнення з неї грошових коштів на користь стягувача та законність електронних торгів.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. інші учасники до суду не подавали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2021 року касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. на постанову Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року залишено без руху у зв`язку з необхідністю доплати судового збору.
У лютому 2021 року заявник у встановлений судом строк зазначений недолік касаційної скарги усунув, судовий збір доплатив.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Московського районного суду м. Харкова цивільну справу № 643/16210/16-ц.
Фактичні обставини справи
Рішенням Московського районного суду м. Харкова 07 квітня 2017 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 14 квітня 2008 року № 010-2/07-01-0352-08 у розмірі 874 912,76 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання про судові витрати (а. с. 7, 8).
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 липня 2019 року замінено стягувача з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт».
На виконання згаданого судового рішення 06 липня 2019 року Московським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист № 643/16210/16-ц, який було пред`явлено для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Бабенку Д. А., виконавче провадження № 59774183 (а. с. 55, 56).
06 липня 2017 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
Постанову про відкриття виконавчого провадження надіслано ОСОБА_1 простою кореспонденцією (а. с. 112, 113).
Постановами приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. від 09 серпня 2019 року, від 12 серпня 2019 року, від 19 серпня 2019 року, від 19 вересня 2019 року описано та накладено арешт на нежитлову будівлю літ. «Б-4», загальною площею 390,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 643/16210/16-ц, виданого 06 липня 2019 року Московським районним судом м. Харкова (а. с. 88, 89, 114, 145).
Відповідно до звіту про оцінку майна від 19 вересня 2019 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія ВВК», вартість нерухомого майна боржника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1 282 830,00 грн, що еквівалентно 52 000,00 дол. США (а. с. 76-87).
Повідомлення про оцінку майна ОСОБА_1 направлено простою кореспонденцією (а. с. 4).
Постанову про опис та арешт вказаної нежитлової будівлі приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. від 19 серпня 2019 року було складено в присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та направлено боржнику, однак лист разом з постановою повернувся з відміткою про закінчення строку зберігання (а. с. 134-137).
28 жовтня 2019 року Державним підприємством «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. «Б-4», загальною площею 390,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за стартовою ціною 1 282 830,00 грн. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 28 жовтня 2019 року переможцем торгів визначено ОСОБА_3 , яка запропонувала ціну 1 282 830,00 грн (а. с. 49).
06 листопада 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А. склав акт про реалізацію предмета іпотеки, виніс постанови про зняття арешту з майна та про закінчення виконавчого провадження (а. с. 40, 46, 70).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підстави касаційного оскарження судового рішення визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статей 10, 48 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Статтею 447 ЦПК України визначено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, підставами виникнення яких можуть бути інші юридичні факти (пункт 4 частини другої вказаної статті).
Звертаючись у листопаді 2019 року до суду зі скаргою на дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця, ОСОБА_1 просила суд, у тому числі, визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо реалізації нерухомого майна, яке за наслідками проведення електронних торгів було набуто ОСОБА_3 , і приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А. 06 листопада 2019 року склав акт про реалізацію предмета іпотеки.
Зважаючи на те, що предметом розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 є дії приватного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна боржника в примусовому порядку, яке на момент подання скарги вже було передано новому власнику в межах процедури продажу майна на прилюдних торгах, до таких правовідносин слід застосовувати загальні положення про захист цивільних прав.
Такий правовий висновок узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховної Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) та від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18).
Так, у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) (пункт 63) та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) (пункт 50) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:
«Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.
Оскільки право на нерухоме майно вже оформлено на стягувача, то ефективним способом захисту прав боржника є пред`явлення до суду позову із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень».
Відповідно до частин першої, другої статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень, у разі встановлення обґрунтованості скарги, спрямований не лише на визнання (констатацію) неправомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, а й на поновлення порушеного права заявника.
Отже, за обставин, встановлених у справі, що переглядається у касаційному порядку, у разі задоволення скарги ОСОБА_1 у судів у межах процедури судового контролю за виконанням судових рішень відсутні механізми поновлення прав заявника, які вона вважає порушеними, з огляду на те, що скаргу подано і розглянуто після реалізації майна. Тому ефективним способом захисту прав боржника на нерухоме майно є пред`явлення до суду відповідного позову із залученням до участі у справі, крім приватного виконавця, також стягувача та нового власника майна, організатора торгів, у межах якої і буде надаватися оцінка, у тому числі, й діям приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію.
Подібні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження
№ 14-194цс18) та Верховним Судом у постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 463/593/16-ц (провадження № 61-1636св17), від 15 січня 2020 року у справі № 755/10301/18 (провадження № 61-7459св19), від 12 березня 2020 року у справі № 766/9982/17 (провадження № 61-39047св18), від 25 березня 2020 року у справі № 756/13851/15 (провадження
№ 61-18118св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 753/13011/14 (провадження № 61-20461св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 214/3501/18 (провадження № 61-21213св19), від 09 грудня 2020 року у справі № 753/23824/18 (провадження № 61-14963св19), від 27 січня 2021 року у справі № 569/12688/18 (провадження № 61-4813св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 757/9754/13 (провадження № 61-11249св20), від 17 березня 2021 року у справі № 545/3103/16-ц (провадження
№ 61-14829св19), від 24 березня 2021 року у справі № 755/15712/19 (провадження № 61-12583св20), від 26 травня 2021 року у справі № 727/2176/20 (провадження № 61-2503св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 755/5532/20 (провадження № 61-3054св21), від 19 січня 2022 року у справі № 759/15306/17 (провадження № 61-2551св21), від 02 листопада 2022 року у справі № 369/1177/20 (провадження № 61-7194св21).
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
З огляду на необхідність врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду після подання касаційної скарги, враховуючи, що подання боржником скарги на дії приватного виконавця про визнання неправомірними дій щодо передачі майна на реалізацію не забезпечує ефективного відновлення його прав після фактичної передачі майна стягувачу в межах процедури продажу нерухомого майна з прилюдних торгів, а спір з приводу оспорювання акта про реалізацію предмета іпотеки та витребування майна підлягає розгляду за правилами позовного провадження, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця - залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 257 400 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича залишити без розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк