ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року

м. Київ

Справа № 643/3312-14-к

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/818/3221/21

Провадження № 51 - 784 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_4,

суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_9,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2013 року засуджено ОСОБА_1 за ст. 124 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 року із врахуванням ухвали цього ж суду від 01 вересня 2021 року про виправлення описки задоволено подання начальника Московського РВ КВІ УДПтСУ в Харківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненого від відбуття покарання з випробуванням за вироком Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2013 року за ст. 124 КК України до 1 року обмеження волі, направлено для відбуття призначеного судом покарання та оголошено його розшук.

Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_9 в інтересах засудженого та від його імені на підставі договору про надання правничої допомоги № 91/2021 від 03.09.2021 року оскаржив ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 рокув апеляційному порядку, звернувшись до Харківського апеляційного суду з апеляційною скаргою, зазначивши в ній клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження, яке ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року залишено без задоволення на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 08 листопада 2021 року і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Посилаючись на вимоги ст. 24, ст. 117 ч. 1, ст. 395 ч. 2 п. 2, ст. 399 ч. 3 КПК України та те, що ухвала Московського районного суду міста Харкова від 19 червня 2014 року постановлена за відсутності засудженого ОСОБА_1 і йому вручена не була, а захисник отримав вказану ухвалу засобами електронної пошти лише 14 вересня 2021 року, вважає, що апеляційний суд мав поновити йому строк на апеляційне оскарження цієї ухвали суду та переглянути її в апеляційному порядку. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не перевірив зазначених в апеляційній скарзі доводів щодо необхідності поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в порушення вимог ст. 370, ст. 418, ст. 419 КПК України відповідних мотивів та висновків у цій частині в ухвалі не навів. Наведене вважає відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України підставою для скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Захисник в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст.24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Частина 3 статті 399 КПК України визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є подача апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Відповідно до ст. 395 ч. 2 п. 2 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ст. 395 ч. 3 абзац 2 КПК України).

З урахуванням вказаних вимог закону та положень ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України про те, що суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги з цих підстав має містити встановлені обставини щодо того чи викликалася особа до суду для розгляду скарги, щодо початку строку на апеляційне оскарження, дати звернення із апеляційною скаргою особою та відповідні мотиви, з яких виходив суд при прийнятті такого рішення.

Однак, оскаржувана ухвала апеляційного суду не містить даних щодо дат початку та закінчення строку на апеляційне оскарження для захисника ОСОБА_9, в ухвалі відсутні дані щодо дати його звернення до суду апеляційної інстанції. Крім того, в ухвалі не обґрунтовано висновок про те, що обставина укладення договору між ОСОБА_1 та захисником ОСОБА_9 03 вересня 2021 року не є поважною причиною пропуску строку за умов наведених в апеляційній скарзі. Зокрема, захисник вказав про те, що засуджений ОСОБА_1 є підданим Королівства Марокко та не розуміється в законах України і правовому порядку звільнення від призначеного покарання з випробуванням. Після постановлення відносно нього вироку він, вважав, що кримінальне переслідування відносно нього завершене та продовжив законослухняне проживання на території України. Проте 03 вересня 2021 року засуджений ОСОБА_1 був затриманий на території міста Києва працівниками Дніпровського УП ГУНП у місті Києві, від яких і дізнався про перебування в розшуку на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова та у зв`язку із чим того ж дня з метою отримання правової допомоги уклав договір № 91 від 03.09.2021 з адвокатським бюро «Максима Кучерука». Таким чином захисник вказав про те, що ОСОБА_1 не був проінформований про ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 року і дізнався про неї лише під час надання йому правової допомоги після його затримання.

З оскаржуваної ухвали апеляційного суду вбачається, що, вирішуючи клопотання про поновлення захиснику ОСОБА_9 строку на апеляційне оскарження ухвали Московського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 року, суд апеляційної інстанції не з`ясував та не проаналізував обставини постановлення цієї ухвали, зокрема щодо виклику засудженого ОСОБА_1 в цей судовий розгляд, а також щодо участі його захисника, яка відповідно до вимог ст. 52 ч. 2 п. 4 КПК України у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою. При цьому апеляційний суд проаналізував обставини постановлення вироку Київського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1 , які не впливають на вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Московського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 року захиснику ОСОБА_9

Таким чином, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Московського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 року та повернення апеляційної скарги захиснику ОСОБА_9 на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України, не з`ясував усіх обставин для прийняття такого рішення, не врахував конкретних особливостей цього кримінального провадження щодо громадянина іншої країни, належної оцінки їм не дав та не зазначив в ухвалі належного обґрунтування прийнятого рішення.

За таких обставин висновок апеляційного суду про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження захиснику ОСОБА_9 є передчасним та належним чином в ухвалі не обґрунтованим.

Крім того, відповідно до ст. 433 ч. 2 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі касаційних вимог, оскільки цим не погіршується становище засудженого ОСОБА_1 , та зазначити, що відповідно до вимог ст. 52 ч. 2 п. 4 КПК України участь захисника у вказаному кримінальному провадженні є обов`язковою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року було призначено розгляд клопотання захисника ОСОБА_9 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали Московського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 року на 08 листопада 2021 року. Проте, в порушення вимог ст. 52 ч. 2 п. 4 КПК Українирозгляд клопотання захисника відбувся без його участі. З журналу судового засідання Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року вбачається, що розгляд клопотання відбувся за участю прокурора ОСОБА_10 та колегією суддів прийнято рішення щодо можливості здійснити розгляд у відсутність захисника ОСОБА_9

Таким чином, апеляційний суд не забезпечив право засудженого ОСОБА_1 на захист, що є однією з найважливіших гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина, закріплених ст. 59, ст. 63 ч. 2, ст. 129 ч. 3 п. 5 Конституції України та міжнародними актами, які є частиною національного законодавства щодо прав людини і основоположних свобод (ст. 11 Загальної декларації прав людини; ст. 14 ч. 3 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права; ст. 6 ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

Враховуючи зазначене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга - задоволенню частково.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5ОСОБА_6