Постанова

Іменем України

15 жовтня 2020 року

справа № 643/4648/18

провадження № 61-38536св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юр-Алком»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юр-Алком», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору про відступлення права за договором іпотеки

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бровченка І .О., Кружиліної О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір про відступлення права за договором іпотеки від 15 грудня 2016 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «АКБ «Базис» (далі - ПАТ «АКБ «Базис») і Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юр-Алком» (далі - ТОВ «ЮК «Юр-Алком») у зв`язку з порушенням істотних умов договору відступлення права вимоги від 12 грудня 2016 року № В-38/07-ФО, який містить ознаки вдаваного і нікчемного.

Разом з позовом ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхомзаборони відчуження нерухомого майна, а саме нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», розташованих на АДРЕСА_1 , до ухвалення рішення судом у справі, посилаючись на існування реальної можливості щодо вжиття відповідачем заходів незаконної перереєстрації скасованого права власності на неіснуючі нежитлові будівлі, в результаті чого позивач втратить можливість на відновлення свого порушеного права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 19 квітня 2018 року заяву про забезпечення позову задовольнив. Заборонив вчинення реєстраційних дій стосовно нежитлових будівель: літ. «А-2» загальною площею 1 383,1 кв. м, літ. «Б-1» загальною площею 103,2 кв. м, літ. «В-1» загальною площею 70,5 кв. м; літ. «Г-1» загальною площею 36,0 кв. м, розташованих на АДРЕСА_1 , до прийняття рішення судом.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, захист яких буде неможливим без вжиття таких заходів.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Апеляційний суд Харківської області постановою від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «ЮК «Юр-Алком» задовольнив. Скасував заборону відчуження зазначених нежитлових приміщень.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2012 року визнане право власності на спірні нежитлові будівлі за особами, серед яких ОСОБА_1 немає. Також рішенням встановлено, що право власності ОСОБА_1 на ці будівлі на час розгляду справи судом не визнане. Крім того, нотаріус уже вжив заходів щодо заборони відчуження цього майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Апеляційний суд не застосував статтю 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами, внесеними Законом України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності»).

Апеляційний суд всупереч вимогам статей 76, 77, 79 та 82 ЦПК України, при ухваленні постанови встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що на цей час не пов`язані з предметом іпотеки, які призвели до прийняття неправильного по суті рішення.

02 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «ЮК «Юр-Алком» мотивований тим, що припущення касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються наявними у справі доказами. Постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, відповідає пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Московського районного суду м. Харкова. У задоволенні заяви про зупинення дії постанови Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року відмовлено.

02 жовтня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

16 квітня 2020 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві.

18 червня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2012 року, ухваленого у справі № 2027/1069/201,2 визнано право власності на нежитлові будівлі літ. «А-2»; літ. «Б-1»; літ. «В-1»; літ. «Г-1», розташовані на АДРЕСА_1 , за особами, серед яких ОСОБА_1 немає.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2013 року, ухваленим у справі № 2027/11739/12 за позовом ПАТ «АКБ «Базис» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, за зустрічними позовами ОСОБА_1 до ПАТ «АКБ «Базис», треті особи: ОСОБА_2 -огли, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Тихонова І. В., про визнання договору іпотеки недійсним, та ОСОБА_2 до ПАТ «АКБ «Базис», треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Тихонова І. В., про визнання правочинів недійсними, позов ПАТ «АКБ «Базіс» задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «Базіс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 886 310,91 дол. США шляхом звернення стягнення на предмет застави та його продаж на публічних торгах.

Предметом застави є вказані нежитлові приміщення, про заборону відчуження яких просить позивач.

Зазначене рішення суду першої інстанції було предметом перегляду в апеляційному порядку. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2013 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2013 року змінено в частині розміру стягненої судом заборгованості. В іншій частині рішення залишено без змін.

Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Попрас Ю. В. від 12 квітня 2018 року № 109/01-08 нотаріусом накладено заборону відчуження майна, зазначеного позивачем.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ураховуючи, що касаційну скаргу ОСОБА_1 подала у червні 2018 року, Верховний Суд розгляє касаційну скаргу в порядку ЦПК України в редакції Закону, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пунктах 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Встановивши, що предметом позову є визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеного між відповідачами, позивач не є власником майна, яке є предметом іпотеки, і не надала належних і достатніх доказів підтвердження того, що існує реальна можливість невиконання можливого рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до незгоди з ними.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.

Щодо заяви ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги

Частинами четвертою, п`ятою статті 398 ЦПК України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визначити касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. У разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

На адресу ОСОБА_1 . Верховний Суд неодноразово направляв листи з метою підтвердження її наміру відмовитися від касаційної скарги і обізнаності про наслідки такої відмови, передбачені частиною п`ятою статті 398 ЦПК України, справжність підпису на якому слід посвідчити нотаріально, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановити належність підпису на заяві ОСОБА_1 .

З огляду на те, що ОСОБА_1 не підтвердила свого наміру відмовитися від касаційної скарги з повідомленням, що їй відомі наслідки такої відмови, засвідчивши його підписом, належність якого ОСОБА_1 нотаріально посвідчена, вказана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 398 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги на постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко