ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року

м. Київ

справа № 644/5778/23

провадження № 61-17345св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), ), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2024 року, постановлену у складі судді Черняка В. Г., та постанову Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просила визнати її спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_6 , як особу, яка проживала зі спадкоємцем однією сім`єю більше ніж п`ять років до часу відкриття спадщини та визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , проїзд Електровозний.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2024 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування за законом закрито.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2024 року залишено без змін.

Закриваючи провадження у справіна підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 вже зверталася до суду із позовом до тих же самих сторін, про той самий предмет спору, з тих же самих підстав, і ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27 липня 2023 року, яка набрала законної сили 12 серпня 2023 року, закрито провадження у справі № 644/1251/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У грудні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення, справу направити до суду першої інстанціїдля продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшов помилкового висновку, що має місце повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонам, про той самий предмет і з тих самих підстав. Вказує, що у цій справі інші учасники справи, зокрема співвідповідачем зазначено ОСОБА_4 .

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У березня 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Діяльність суду під час здійснення судочинства у цивільних справах відбувається у чіткій послідовності, визначеній нормами ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Отже, підставою для ухвалення судового рішення про закриття провадження у справі є наявність ухвали суду про закриття провадження у справі, яка набрала законної сили та яка постановлена між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Необхідність застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, у яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили. За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. В розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18).

Однією з цілей застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України законодавець визначив уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подання нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами як засобу, спрямованого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності. Здійснення судом всебічного аналізу предмета і підстав заявленого позову сприяє з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 990/433/18 (провадження № 11-61заі18) інший словесний виклад правових обґрунтувань позову та його вимог не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 зверталася до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, в якому просила суд визнати її спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_6 , як особу, яка проживала зі спадкоємцем однією сім`єю більш ніж п`ять років до часу відкриття спадщини, та визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 , проїзд Електровозний, як за спадкоємцем за законом, як особу, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (справа № 644/1251/21).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 травня 2021 року відкрито провадження у справі № 644/1251/21.

Згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22 територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова змінено на Київський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 квітня 2023 року справу № 644/1251/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування прийнято до провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27 липня 2023 року, яка набрала законної сили 12 серпня 2023 року, провадження у справі № 644/1251/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Предмет позову у справі, яка переглядається, є тотожним предмету позову у справі № 644/1251/21, в якій суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі, яка набрала законної сили, а також є тотожними підстави позовів тасторони.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для закриття провадження у цій справі, а, отже, й не дають підстав вважати порушення судами норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник