Постанова

Іменем України

22 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 645/3592/16-ц

провадження № 61-42893св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ») ,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Трощій Ірина В`ячеславівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року у складі судді Кружиліної О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» (далі - ПАТ «Банк «Таврика») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Трощій І. В. про визнання договору купівлі - продажу недійсним, у якому, з урахуванням уточнень від 28 серпня 2017 року, просило визнати недійсним з моменту укладення, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 21 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трощій І. В., реєстраційний № 1435, скасувати запис про право власності ОСОБА_2 на об`єкт (квартиру АДРЕСА_1 ); поновити (внести) запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ; визнати недійним договір іпотеки від 03 серпня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т. М., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скасувати запис про іпотеку та заборону відчуження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснений на підставі договору іпотеки від 03 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т. М.: стягнути з відповідачів судові витрати.

Короткий зміст заявлених вимог

У лютому 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (далі - ТОВ «АНСУ») подало заяву про заміну сторони позивача по цій справі.

Заява мотивована тим, що 04 жовтня 2017 року за договором № 62/07-ВЛФ про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги ПАТ «Банк «Таврика» передало ТОВ «АНСУ» право грошової вимоги за кредитним договором №62-ВФЛ від 18 грудня 2017 року. Відповідно до договору про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А. від 04 жовтня 2007 року ПАТ «Банк «Таврика» передало ТОВ «АНСУ» право вимоги за іпотечним договором від 18 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Швидкіною О. О. Отже з 04 жовтня 2017 року ТОВ «АНСУ» є правонаступником ПАТ «Банк «Таврика» за кредитним договором № 62-ВФЛ від 18 грудня 2007 року та за договором іпотеки від 18 грудня 2007 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 13 квітня 2018 року, заяву ТОВ «АНСУ» про заміну сторони позивача по цивільній справі за позовом ПАТ «Банк Таврика» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Трощій І. В., про визнання договору купівлі - продажу недійсним, задоволено.

Замінено сторону позивача у цивільній справі № 645/3592/16-ц, за позовом ПАТ «Банк Таврика» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Трощій І. В., про визнання договору купівлі - продажу недійсним, а саме: замінено позивача - ПАТ «Банк Таврика» на позивача - ТОВ «АНСУ» у зв`язку з переходом до ТОВ «АНСУ» прав кредитора відповідно до Договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитним договором №62/07-ВФЛ від 04 жовтня 2007 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з 04 жовтня 2017 року ТОВ «АНСУ» є правонаступником ПАТ «Банк «Таврика» за кредитним договором № 62-ВФЛ від 18 грудня 2007 року та за договором іпотеки від 18 грудня 2007 року.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог процесуального права, є законною і обґрунтованою.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 13 квітня 2018 року повернуто без розгляду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 13 квітня 2018 року подана з порушенням порядку, передбаченого ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року). Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не почала функціонування, апеляційна скарга мала бути подана в порядку, передбаченому частиною 1 статті 296 ЦПК України (в редакції від 03 серпня 2017 року), тобто через суд першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду Харківської області.

Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що оскаржена ухвала апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки вона суперечить приписам статті 263 ЦПК та правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ПАТ «Банк «Таврика» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Трощій І. В. про визнання договору купівлі-продажу недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 , до якої приєднався ОСОБА_2 , на ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 13 квітня 2018 року, постанову апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2018 року, та касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року, витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2019 року справа № 645/3592/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_3 , апеляційний суд виходив з того, що скарга подана з порушенням порядку, передбаченого ЦПК України, а саме безпосередньо подана до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду виходячи з наступного.

Відповідно до статті355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 (провадження № 14-549цс19) зазначено, що «особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України), які надають їй право як безпосередньо подавати апеляційну скаргу до апеляційного суду, так і подавати її через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду, як визначено у статті 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

З огляду на викладене висновок апеляційного суду про повернення без розгляду апеляційної скарги внаслідок порушення, на думку суду, порядку її подання (подана до апеляційного суду, а не до суду першої інстанції) заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, за змістом якого апеляційні скарги подаються до або через відповідні суди (апеляційні суди).

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою».

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати, передати справу до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 406 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року скасувати.

Справу № 645/3592/16-ц направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. О. Дундар

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук