ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 646/10364/16-к

провадження № 51-8752км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2021 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Харківської області від 29 грудня 2011 року щодо нього.

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишив без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на порушення місцевим та апеляційним судами положень матеріального і процесуального права, на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог зазначає про те, що суди попередніх інстанцій належно не дослідили доводи його заяви про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області від 29 грудня 2011 року за нововиявленими обставинами та дійшли помилкового висновку про відсутність таких обставин. Вказує на те, що судами не надано оцінки його твердженням щодо відсутності у захисника ОСОБА_7 належних повноважень на здійснення його захисту під час розгляду справи щодо нього в апеляційному суді у 2009-2011 роках, у зв`язку з чим справу було розглянуто з порушенням його права на захист. Також зазначає про те, що слідчим прокуратури Харківської області ОСОБА_8 , який здійснював досудове розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_6 , сфальсифіковано справу, внаслідок чого його було незаконно засуджено.

Вказує на те, що місцевим судом розглянуто його заяву за нововиявленими обставинами з порушенням строків, визначених ст. 466 КПК України.

Стверджує про порушення таємниці нарадчої кімнати, оскільки під час постановлення оскаржуваної ухвали в нарадчій кімнаті деякий час перебувала прокурор ОСОБА_9 , з якою у нього були неприязні відносини. Внаслідок чого вказане перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване рішення.

Вважає, що суддя ОСОБА_10 не міг приймати участь у розгляді його заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, оскільки він, як слідчий суддя, розглядав скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого прокуратури Харківської області ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №42018220000000835.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу ОСОБА_6 необґрунтованою та заперечував щодо її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відмовляючи у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Харківської області від 29 грудня 2011 року суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався з огляду на таке.

Так, порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Згідно з вимогами ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточних судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду такого судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 27 вересня 2016 року звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Харківської області від 29 грудня 2011 року, яким його з урахуванням внесених змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2012 року постановлено вважати засудженим за ч. 2 ст. 368 КК України, в редакції, яка діяла на час вчинення злочину, та виключено з кваліфікації його дій за цим кримінальним законом таку кваліфікуючу ознаку: «одержання хабаря, як поєднане із його вимаганням». Також постановлено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 166 КК України (у редакції 1960 року) із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки без конфіскації майна.

У своїй заяві ОСОБА_6 вказував на нововиявлені обставини, про які йому не було відомо, а саме, що судами першої та касаційної інстанцій надано невірну оцінку доказам у кримінальній справі стосовно нього, що є підставою для їх повторного дослідження. Також зазначав про те, що було порушено його право на захист, оскільки адвокат, який його захищав, мав судимість, а також те, що справу було сфальсифіковано слідчим ОСОБА_8 .

Ухвалою цього ж суду від 08 лютого 2017 року ОСОБА_6 повернуто заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

18 травня 2017 року Апеляційний суд Харківської області скасував зазначену ухвалу та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року, ОСОБА_6 повернуто його заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

23 квітня 2019 року Верховний Суд скасував ці судові рішення та призначив новий розгляд у суді першої інстанції, зазначивши, що суд першої інстанції фактично здійснив розгляд заяви ОСОБА_6 , що обумовлювало прийняття одного із видів судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 467 КПК України, проте повернув заяву особі.

Під час нового розгляду, перевіривши доводи заяви ОСОБА_6 , надавши належну оцінку конкретним обставинам справи, зокрема тому, що справу можливо було сфабриковано слідчим ОСОБА_8 та тому, що могли бути порушені права ОСОБА_6 на захист, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_6 , не є нововиявленими та обґрунтовановідмовив у задоволенні його заяви, з чим погоджується і колегія суддів.

Так, місцевий суд належним чином перевірив доводи ОСОБА_6 про порушення його права на захист і визнав їх необґрунтованими з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів провадження, вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2006 року, який набрав законної сили 02 жовтня 2006 року, захисник ОСОБА_7 був засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Місцевим судом було встановлено, що 02 жовтня 2008 року з ОСОБА_7 знято судимість і його право на зайняття адвокатською діяльністю не зупинялося.

Адвокат ОСОБА_7 здійснював захист ОСОБА_6 на підставі ордеру від 16 листопада 2009 року, який був йому виданий керівником адвокатського об`єднання. Жодних даних, які б ставили під сумнів виконання захисником ефективного захисту ОСОБА_6 , матеріали справи не містять, також їх не зазначено й у заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Отже, судом першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, не було встановлено обставин, які б унеможливлювали ОСОБА_7 бути адвокатом відповідно до приписів ст. 61 КПК України в редакції 1960 року та Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року та здійснювати захист ОСОБА_6 .

Що стосується доводів ОСОБА_6 про те, що слідчий прокуратури Харківської області ОСОБА_8 , який здійснював досудове розслідування стосовно нього, визнав факт фальсифікації ним матеріалів справи, то вони перевірялися судами попередніх інстанцій і не знайшли свого підтвердження за таких обставин.

Згідно процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами підставою для його здійснення є одна з визначених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, що на час подання відповідної заяви підтверджена належними засобами доказування. Такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, повинні бути встановлені вироком суду, а при неможливості його постановлення - матеріалами розслідування.

З матеріалів провадження убачається, що за заявою ОСОБА_6 під час досудового розслідування кримінального провадження №42018220000000835 були перевірені його твердження щодо фальсифікації матеріалів справи слідчим ОСОБА_8 .

Постановою слідчого від 30 серпня 2018 року це провадження було закрите у зв`язку із відсутністю в діянні колишнього слідчого прокуратури Харківської області ОСОБА_8 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України.

Твердження ОСОБА_6 про порушення таємниці наради суддів, встановлених ст. 367 КПК України, перевірялися судом апеляційної інстанції та визнані безпідставними. Як правильно зазначив апеляційний суд, що в матеріалах справи такі докази відсутні, а в касаційній скарзі ОСОБА_6 не наводить таких доводів, які б вказували на те, що було порушено таємницю нарадчої кімнати.

Доводи ОСОБА_6 про те, що суддя ОСОБА_10 не міг розглядати його заяву за нововиявленими обставинами, оскільки він як слідчий суддя розглядав скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого прокуратури Харківської області ОСОБА_11 у іншому кримінальному провадженні №42018220000000835 перевірялися судом апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими.

Так, вказані обставини ОСОБА_6 не можна визнати повторною участю судді ОСОБА_10 в даному кримінальному провадженні, оскільки згідно зі статтями 75 76 КПК України не встановлено заборони участі судді у розгляді заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами у випадку, коли такий суддя раніше приймав рішення як слідчий суддя в іншому кримінальному провадженні №42018220000000835 за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого прокуратури.

Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 під час судового розгляду в суді першої інстанції відвід зазначеному судді не заявляв, про що свідчать журнал судового засідання та технічний носій інформації, на яких зафіксовано судовий процес.

Інших обґрунтувань, які б свідчили про будь-яку можливу упередженість судді ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні, скаржником не наведено.

Також є безпідставними твердження ОСОБА_6 про скасування судових рішень з підстав того, що у нього неприязні стосунки з прокурором ОСОБА_9 . Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, що доказів цьому ОСОБА_6 не надав, відводів прокурору не заявляв.

Що стосується доводів ОСОБА_6 про те, що його заяву за нововиявленими обставинами розглянуто судом з порушенням строків, передбачених ч. 1 ст. 466 КПК України, то колегія суддів зазначає про таке. Такий строк розгляду вказаної заяви обумовлений неодноразовим скасуванням за його скаргами судових рішень з призначенням нового розгляду і необхідністю витребування відповідних матеріалів. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом заяву розглянуто відповідно до вимог КПК.

Апеляційна скарга ОСОБА_6 , доводи якої аналогічні за змістом доводам, викладеним у його касаційній скарзі, були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який, з наведенням мотивів спростування, визнав їх неприйнятними. Ухвала апеляційного суду мотивована належним чином та відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачено ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у тому числі й тих, на які вказував ОСОБА_6 у своїй касаційній скарзі, Суд не встановив.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними й обґрунтованими, а касаційна скарга ОСОБА_6 - такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3