ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 647/412/17
адміністративне провадження № К/9901/58382/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «НК-Гірник» (далі - ПП «НК-Гірник») на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2018 року (прийняте судом у складі судді Миргород В.С.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Косцової І.П., суддів: Стас Л.В., Турецької І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бериславської районної ради Херсонської області, третя особа: ПП «НК-Гірник», про скасування рішення районної ради, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом, у якому просили скасувати рішення від 21.02.2017 року № 171 ухвалене 14 сесією сьомого скликання Бериславської районної ради Херсонської області «Про погодження надання надр у користування з метою розробки родовищ корисних копалин місцевого значення ПП «НК-Гірник».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Бериславський районний суд Херсонської області рішенням від 15 лютого 2018 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення 14 сесії сьомого скликання Бериславської районної ради Херсонської області від 21 лютого 2017 року №171 «Про погодження надання надр у користування приватному підприємству «НК ГІРНИК», з метою розробки родовищ корисних копалин місцевого значення».
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив із того, що в ході розгляду даної справи, а також наявних в матеріалах судових рішень вбачається, що погоджені у користування ПП «НК-ГІРНИК» надра розташовані під земельними ділянками позивачів, що належать їм на праві власності з лютого 2013 року, про що позивачі неодноразово повідомляли як відповідача, так и Державну службу геології та надр України (далі - Держгеонадра).
Враховуючи, що видобуток вапняку без порушення земельної ділянки є неможливим, а відповідачем не доведено, що заплановані для передачі ПП «НК-ГІРНИК» у користування надра не співпадають з земельними ділянками позивачів, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення прийнято районною радою передчасно, без узгодження його відповідною сільською радою та власниками земельних ділянок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 серпня 2018 року ПП «НК-Гірник» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що суди не дали аналізу процедури прийняття оскаржуваного рішення.
Суд першої інстанції не дослідив належним чином всі докази у справі.
Оскаржуваним рішенням права позивачів ніяк не порушуються.
На даній стадії прийняття рішення радою погодження власників земельних ділянок не потребує.
На час прийняття оскаржуваного рішення радою, рішення від 29.01.2014 № 317 було правомірним та діючим.
У відзиві на касаційну скаргу позивачі просять залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Бериславська районна рада у відзиві на касаційну скаргу просить її задовольнити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року № 885/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18 січня 2017 року Державна служба геології та надр України звернулася до Бериславської районної ради з листом №1003/13/12-17, в якому повідомила, що на розгляді у служби перебуває заява ПП «НК-Гірник» щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняку Віровського родовища, що знаходиться у Бериславському районі Херсонської області. Відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2011 року № 615, Служба просила районну раду розглянути у визначений Порядком термін питання щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняку вказаному Підприємству, при цьому врахувати позицію сільської ради стосовно погодження видачі вищезазначеного дозволу. Також повідомила, що у разі неотримання позитивної або негативної відповіді у визначений Порядком термін вважатиметься, що надання спеціального дозволу на користування надрами обласною радою погоджено відповідно до абзацу 10 пункту 9 Порядку.
На підставі вказаного листа Держгеонадра України, а також листів відділу Держгеокадастру в Бериславському районі від 03.03.2016 року № 17-2104-0.2-303/2-16, Державної служби геології та надр України від 03.03.2016 року №3417/13/12-16, рішення Бургунської сільської ради від 29.01.2014 року № 317 "Про погодження клопотання щодо надання надр у користування для промислової розробки Віровського родовища вапняків, Бериславською районною радою Херсонської області 21 лютого 2017 року прийнято рішення №171, яким ПП «НК-Гірник» погоджено надання надр у користування з метою розробки родовища корисних копалин місцевого значення Віровського родовища вапняків, загальною площею 30,0 га, що знаходиться у Бериславському районі Херсонської області.
Законність цього рішення є предметом спору у даній справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК) земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
За приписами ч. 4 ст. 66 ЗК надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
В свою чергу, згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 Кодексу України про надра до відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.
Статтею 15 цього Кодексу передбачено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.
Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
Відповідно до ст. 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.
Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
За приписами ст. ст. 18 19 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Частинами 1, 3 ст. 23 Кодексу України про надра передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Водночас, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.
Підпунктом 3 пункту 8 цього Порядку передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.
Згідно з п. 9 Порядку надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;
відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;
Мінприроди - на всі види користування надрами.
Аналіз наведених приписів законодавства щодо користування надрами та порядку отримання спеціальних дозволів на користування надрами дає підстави для висновку, що надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби та після погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення сільських, селищних, міських та районних рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом.
Між тим, статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності гарантується державою.
За приписами ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ст. 155 ЗК у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Як встановлено судами, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з лютого 2013 року є власниками земельних ділянок, що знаходяться на території Бургунської сільської ради Бериславського району Херсонської області (кадастрові номери 6520680200:02:001:1004, 6520680200:02:001:1005, 6520680200:02:001:1007).
Також встановлено, що третя особа - ПП «НК-ГІРНИК» оскаржувало в судовому порядку рішення органів місцевого самоврядування щодо передачі позивачам земельних ділянок у власність, проте на момент розгляду судом першої інстанції даний спір вирішено остаточно не було, оскільки постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 року у справі № 2а-1622/12/2170, якою у задоволенні позову Підприємству відмовлено, була оскаржена до суду касаційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 20.02.2018 у даній справі скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції, провадження у справі закрито з підстав порушення правил предметної підсудності, адже даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, як зазначили суди, як на момент прийняття Бериславською районною радою Херсонської області оскаржуваного рішення, так і на момент розгляду судами першої та апеляційної інстанції, позивачі є законними власниками вищезазначених земельних ділянок. Згідно витягів з єдиного реєстру прав на нерухоме майно цільове призначення вказаних земельних ділянок є ведення фермерського господарства.
Отже, погоджені у користування ПП «НК-ГІРНИК» надра розташовані під земельними ділянками позивачів, що належать їм на праві власності з лютого 2013 року, про що позивачі неодноразово повідомляли як відповідача, так и Держгеонадра України.
Враховуючи, що видобуток вапняку без порушення земельної ділянки є неможливим, а відповідачем не доведено, що заплановані для передачі ПП «НК-ГІРНИК» у користування надра не співпадають з земельними ділянками позивачів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що оскаржуване рішення прийнято районною радою передчасно, без узгодження його відповідною сільською радою та власниками земельних ділянок.
Крім того, підставою для прийняття оскаржуваного рішення Бериславська районна рада Херсонської області зазначила, в тому числі, рішення 34 сесії Бургунської сільської ради шостого скликання від 29.01.2014 № 317 "Про погодження клопотання щодо надання надр в користування для промислової розробки Віровського родовища вапняків".
Однак, на день звернення ПП "НК-Гірник" до Держгеонадр із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняку (січень 2017 року) Порядок надання спеціальних дозволів, затверджений постановою КМУ № 615 від 30 травня 2011 року, зазнав змін, та з грудня 2016 року погодження таких дозволів проводиться без залучення особи, що звернулася за одержанням спеціального дозволу, а отже районна рада мала самостійно узгодити вказане питання з відповідною сільською радою, про що зазначено у листі Держгеонадр №1003/13/12-17 від 18 січня 2017 року.
Колегія суддів Верховного Суду вважає за можливе зазначити, що постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 05 липня 2016 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (справа №647/993/16-а), скасовано рішення 34 сесії 6 скликання Бургунської сільської ради Бериславського району від 29.01.2014 №317 «Про погодження клопотання щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами для промислової розробки родовища вапняків».
Що стосується доводів ПП «НК-Гірник» щодо законності виданого ПП «НК-Гірник» 24.02.2010 спеціального дозволу № 3795 на користування надрами на геологічне вивчення вапняків ділянки Віровська Бериславського району Херсонської області, суди зазначили, що термін вказаного дозволу сплив 24 лютого 2013 року, і в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо продовження терміну дії вказаного дозволу.
Більш того, прийняття відповідачем оскаржуваного в даній справі рішення про погодження надання надр у користування, та зібрані у справі докази свідчать про те, що ПП "НК-Гірник" у 2017 року ініціювало отримання нового спеціального дозволу на видобування вапняку, а відтак, посилання на наявність спеціального дозволу, термін дії якого сплив чотири роки тому, є безпідставними.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій ретельно дослідили докази у справі, належним чином проаналізували норми права та дійшли обґрунтованого висновку про протиправність рішення районної ради про погодження надання надр у користування.
Доводи касаційної скарги були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та свого підтвердження не знайшли.
В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС (в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «НК-Гірник» залишити без задоволення, а рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець