ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 648/547/18

провадження № 51-6126км21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_2.,

суддів ОСОБА_3., ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року про відмову

в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 29 липня 2021 року щодо нього.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 29 липня

2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України

до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Не погоджуючись із зазначеним вироком, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Херсонський апеляційний суд 06 вересня 2021 року ухвалою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Білозерського районного суду Херсонської області

від 29 липня 2021 року повернув апелянту у зв`язку із пропуском строку

на апеляційне оскарження.

Після цього ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про поновленням строку на апеляційне оскарження вказаного вироку.

Херсонський апеляційний суд 27 вересня 2021 року відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Білозерського районного суду Херсонської області від 29 липня 2021 року щодо нього та повернув подану апеляційну скаргу.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить про скасування ухвали апеляційного суду від 27 вересня 2021 року. Вважає, що колегія суддів апеляційного суду дійшла помилкового висновку про пропущення ним строку на апеляційне оскарження, оскільки вирок було ухвалено за його відсутності 29 липня 2021 року, копію вручено йому лише 05 серпня цього ж року, а тому направлена ним 31 серпня

2021 року скарга є такою, що подана в межах визначеного процесуальним законом строку на апеляційне оскарження вироку, який рахується з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважала касаційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.

Як убачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, рішення про повернення апеляційної скарги було прийнято на підставі ч. 3 ст. 399 КПК України, п. 4 якої передбачає, що апеляційна скарга повертається особі, котра її подала, у випадку, якщо таку скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення, про що просив ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 395 КПК України, яка встановлює порядок і строки апеляційного оскарження, апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Частина 3 цієї ж статті передбачає, що у випадку, коли вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється

з дня отримання нею копії судового рішення.

Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 було проголошено 29 липня 2021 року, тоді як апеляційну скаргу

на вказане судове рішення він подав лише 31 серпня 2021 року, тобто поза межами тридцятиденного строку на його оскарження, з огляду на що ухвалою апеляційного суду від 06 вересня 2021 року йому було її повернуто.

Після чого ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції повторно

17 вересня 2021 року, подавши апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку щодо нього.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він 02 вересня 2021 року отримав копію вироку суду і, оскільки не був присутнім на оголошенні вказаного судового рішення, є юридично необізнаним, а його захисник відмовився після проголошення вироку представляти його інтереси, вважав, що початок строку на апеляційне оскарження для нього обраховується з моменту вручення копії вироку.

Однак, апеляційний суд дійшов висновку, що у поданому клопотанні ОСОБА_1 не навів обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим відмовив в його задоволенні та повернув подану

ним апеляційну скаргу.

В обґрунтування прийнятого рішення апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні 28 липня 2021 року, знав про ухвалення та проголошення вироку, та 05 серпня 2021 року під підпис отримав копію вказаного судового рішення, де зазначено порядок та строки оскарження. Також суд вказав на те, що на той час ОСОБА_1 мав захисника, а тому його доводи з приводу того, що він був юридично необізнаний та не мав можливості своєчасно звернутись до апеляційного суду зі скаргою на вказаний вирок є необґрунтованими.

Із таким рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і касаційний суд.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 був присутнім у судовому засіданні, тобто знав про розгляд справи щодо нього, а також про те, що суддя

28 липня 2021 року, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вийшла

до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Зважаючи на те, що вирок було ухвалено з викликом особи, яка його оскаржує,

то строк на апеляційне оскарження для такої особи обраховується відповідно

до ч. 2 ст. 395 КК України і складає тридцять днів із дня проголошення вказаного судового рішення.

На оголошенні вказаного судового рішення наступного дня 29 липня 2021 року ОСОБА_1 дійсно не був присутній, однак, маючи можливість, оскільки

під вартою не перебував, дізнатись одразу на наступний день про результат розгляду справи щодо нього та про зміст ухваленого вироку, нею не скористався.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові

від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку.

З огляду на вищенаведене доводи ОСОБА_1 щодо неможливості вчасного оскарження в апеляційному порядку вироку суду першої інстанції від 29 липня

2021 року є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.

Оскільки ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції від 29 липня 2021 року та при цьому не навів поважних причин пропуску зазначеного строку, апеляційний суд обґрунтовано повернув йому подану апеляційну скаргу, відмовивши в поновленні строку на апеляційне оскарження.

Посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на свою юридичну необізнаність,

а також на те, що після ухвалення вироку щодо нього захисник не надавав йому юридичної допомоги та в односторонньому порядку розірвав договір,

що позбавило його можливості своєчасно в межах строку на апеляційне оскарження звернутись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою

на ухвалений вирок, є неспроможними, оскільки у разі необхідності він міг звернутися до іншого адвоката, уклавши з ним договір про надання юридичних послуг, чого не зробив.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, не встановлено, а тому у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року про відмову

в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку

на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 29 липня 2021 року щодо нього залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4