ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа № 650/569/15-а
адміністративне провадження № К/9901/4832/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області, Голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області, про визнання протиправним та скасування рішення про скорочення штатної посади, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року (у складі головуючого судді Варняка С.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача Турецької І.О., суддів Стас Л.В., Шеметенко Л.П.) у справі № 650/569/15-а,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. 20 травня 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом до Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області, голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області, у якому з урахуванням уточнених позовним вимог, просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області № 1134 від 24.02.2015 "Про скорочення штатної посади заступника селищного голови з питань виконавчих органів ради";
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Захаренко Костянтина Олександровича за № 5 від 25.02.2015 "Попередження про скорочення посади";
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Захаренко Костянтина Олександровича за № 21 від 23.04.2015 "Про звільнення з посади ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника селищного голови з питань виконавчих органів ради Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області;
- стягнути з Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області середній заробіток за час вимушеного прогулу за дванадцять місяців в сумі 37142,28 грн.
2. Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22.05.2015, яка не була оскаржена, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення №1134 від 24.02.2015 «Про скорочення штатної посади заступника селищного голови з питань виконавчих органів» та визнання протиправним та скасування розпорядження №5 від 25.02.2015 «Попередження про скорочення посади» залишено без розгляду.
3. Приймаючи таке рішення, суд виходив із приписів статтей 99 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, та вважав, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, встановлений для вирішення спорів, пов`язаних з публічною службою.
4. Водночас іншою ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22.05.2015 відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання за іншою частиною позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування розпорядження №21 від 23.04.2015 р. «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в процесі розгляду яких позивач їх доповнив, заявивши про позовні вимоги, раніше залишені без розгляду.
5. 04 лютого 2016 року ОСОБА_1 заявлено уточнену позовну заяву, в якій позивач збільшив позовні вимоги та просив розглянути спірні рішення селищної ради про скорочення його посади та розпорядження про попередження та заявляв про дотримання строків звернення до суду, оскільки, на його думку, для даної категорії справ встановлений шестимісячний строк.
6. Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01.03.2016 дана позовна заява зі збільшеними вимогами була прийнята до розгляду. Мотивами для такого рішення суд зазначав наявність інших підстав звернення позивача до суду, а саме що у даному випадку звернення відбулося не в порядку захисту порушеного права на публічну службу, а в порядку захисту інтересів суспільства.
7. Постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10.05.2016 позов ОСОБА_1 задоволений частково: визнано незаконним та скасовано рішення Великоолександрівської селищної ради №1134 від 24.02.2015 «Про скорочення штатної посади заступника селищного голови з питань виконавчих органів»; визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Великоолександрівської селищної ради №21 від 23.04.2015 «Про звільнення з посади ОСОБА_1 »; визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Великоолександрівської селищної ради №5 від 25.02.2015 «Попередження про скорочення посади»; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника селищного голови з питань виконавчих органів Великоолександрівської селищної ради та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
8. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016, постанова Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10.05.2016 була скасована, провадження за позовними вимогами щодо визнання незаконними та скасування рішення Великоолександрівської селищної ради №1134 від 24.02.2015 «Про скорочення штатної посади заступника селищного голови з питань виконавчих органів» та розпорядження голови Великоолександрівської селищної ради №5 від 25.02.2015 «Попередження про скорочення посади» закрито, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
9. Закриваючи провадження в частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції, приймаючи після шести місяців розгляду справи уточнений позов, який, діючою на той час, редакцією Кодексу адміністративного судочинства України не передбачений, не врахував, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду з позовом, встановлений частиною третьою статті 99 КАС України.
10. Окрім цього, судом апеляційної інстанції зазначалось, що суд першої інстанції, в порушення статті 157 КАС України, не закрив провадження у справі, з огляду на існування діючої та не скасованої ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 травня 2015 року, якою позовні вимоги, в частині визнання незаконними та скасування рішення №1134 від 24.02.2015 і розпорядження №5 від 25.02.2015 залишено без розгляду.
11. Постановою Верховного Суду від 26.09.2019 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
12. Вказане судове рішення Верховного Суду у даній адміністративній справі обґрунтовувалось тим, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом судом першої інстанції не досліджувалося, а судом апеляційної інстанції хоча і звернуто на це увагу, однак відповідні правові висновки, є помилковими, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 вважаючи, що ним не пропущено строк звернення до суду з цим позовом, не подавав відповідного клопотання про визнання причин його пропуску поважними, беручи до уваги те, що місячний строк для оскарження спірних рішень та розпоряджень в даній справі сплинув, а решта позовних вимог є похідними від позовної вимоги про визнання протиправними і скасування рішень та розпоряджень, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 на підставі частини 1 статті 169 КАС України позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановивши позивачу можливість усунення її недоліків, шляхом надання заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
14. 29 листопада 2019 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважним та поновлення пропущеного строку, в якій позивач зазначає, що підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є те, що звільнення з публічної служби було на підставі розпорядження селищного голови №21 від 23.04.2015, а дане розпорядження є похідним від рішення селищної ради, та для повноти, всебічності і всесторонності повинне бути дослідженні раніше видане розпорядження селищного голови, яке стало підставою для звільнення з займаної посади. А відтак строк звернення до суду пропущений із поважних причин.
15. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.12.2019, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області № 1134 від 24.02.2015 "Про скорочення штатної посади заступника селищного голови з питань виконавчих органів ради", визнання незаконним та скасування розпорядження голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області № 5 від 25.02.2015 "Попередження про скорочення посади" залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст.240 КАС України.
16. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, а як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження є, серед іншого, рішення Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області № 1134 від 24.02.2015 "Про скорочення штатної посади заступника селищного голови з питань виконавчих органів ради" та розпорядження голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області № 5 від 25.02.2015 "Попередження про скорочення посади". Натомість, до суду з даними позовними вимогами шляхом надання заяви про збільшення позовних вимог до раніше поданого позову (т. 1 а.с. 172-177) ОСОБА_1 звернувся лише 04.02.2016 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з даним позовом).
17. Суд першої інстанції погодився із посиланнями позивача про те, що рішення № 21 від 23.04.2015 є похідним від рішення № 1134 від 24.02.2015 та розпорядження № 5 від 25.02.2015 року, однак зазначив, що про порушення свої прав позивач дізнався саме з рішення № 1134 від 24.02.2015 та розпорядження № 5 від 25.02.2015 року, проте до суду ОСОБА_1 звернувся 20 травня 2015 року, тобто із порушенням місячного строку звернення.
18. Судом першої інстанції зазначалось, що позивачем не зазначено обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення чи були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій, а таким чином причини пропуску звернення до суду не є поважними.
19. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, додатково зазначав, що Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у даній справі погодився з тим, що спірні правовідносини повинні регулюватися строками, які встановлені для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Спірні рішення, які є предметом оскарження, також, на думку касаційного суду, регулюються місячним строком.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
20. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою, в якій касатор, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 03.12.2019, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
21. В обґрунтування поданої скарги касатор зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили положення статті 24, частини 1 статті 55 Конституції України, не вірно встановили момент порушення прав при встановленні строку на звернення до суду, а всі оскаржувані рішення та розпорядження відповідача є взаємопов`язаними та їх правомірність повинна бути досліджена в сукупності, так як це стосується однієї події, а тому для всебічності, повноти та правильності вирішення даної адміністративної справи, повинні бути розглянуті всі заявлені позовні вимоги.
22. ОСОБА_1 додатково вказує, що ним неодноразово зазначалось, що рішення Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області № 1134 від 24.02.2015 та розпорядження голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області № 5 від 25.02.2015 в час їх прийняття були нечинними, момент їх дій повинен був початись лише 24-25 квітня 2015 року, та до цього часу позивач працював на своїй посаді, виконував свої функціональні та посадові обов`язки, отримував заробітну плату, а відтак його статус не змінився, та порушення прав було відсутнє. Далі, коли рішення набуло чинності, як вважає касатор, у нього з`явилось право на оскарження.
23. Також, ОСОБА_1 зазначає, що посилався на положення статті 233 Кодексу законів про працю України, згідно якої строк звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - три місяці з дня, коли особа дізналась або повинна дізнатись про порушення свого права, а у справах про звільнення - один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або видачі трудової книжки, проте, цим та іншим доводам суди попередніх інстанцій правової оцінки не надали.
24. Окрім зазначеного, касатор, посилаючись на частину 2 статті 353 КАС України, вказує, що суд першої інстанції протиправно відхилив клопотання про визнання поважним причин пропуску строку на звернення до суду.
25. Від Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій вказує, що позивач дізнався про порушення його прав із рішення № 1134 від 24.02.2015 та розпорядження № 5 від 25.02.2015, а відтак пропустив місячний строк звернення до суду, на підставі чого відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
26. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 21 лютого 2020 року.
27. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2020 визначено склад суду: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
28. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі №650/569/15-а.
29. Ухвалою судді Верховного Суду від 14.07.2021 дану адміністративну справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
30. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
30.1. Частина 1 статті 121 КАС України. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
30.2. Частини 1, 5 статті 122 КАС України. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
30.3. Частини 3-4 статті 123 КАС України. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
30.4. Пункт 8 частини 1 статті 240 КАС України. Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
33. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
34. Відповідно до частини 1 та 5 статті 122 КАС України у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк для звернення до суду із відповідною позовною заявою.
35. Частина 1 статті 121 КАС України встановлює, що за заявою учасника справи суд поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
36. Колегія суддів зазначає, що за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 у даній адміністративній справу, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, Верховний Суд вже висловив свою позицію, що в даній справі щодо всіх позовних вимог слід застосовувати місячний строк звернення до суду.
37. А відтак доводи касатора про те, що суди попередніх інстанцій не вірно встановили момент порушення прав при встановленні строку на звернення до суду не є обґрунтованими, оскільки ці ж доводи були пред`явлені в зазначеній касаційній скарзі, яким Верховний Суд надав відповідну правову оцінку.
38. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.11.2019, якою позовну заяву ОСОБА_1 після надходження справи на новий розгляд до суду першої інстанції залишено без руху, надано можливість заявити про поновлення процесуального строку звернення до суду та подати докази поважності причин його пропуску.
39. Проте, виходячи зі змісту заяви, яка була подана позивачем на усунення недоліків позовної заяви, така не містила підстав та доказів поважності пропуску місячного строку звернення до суду.
40. А тому, Верховний Суд вважає, що судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно залишено без розгляду частину позовних вимог, щодо яких пропущено строк звернення до суду, а причини такого визнані неповажними.
41. Верховний Суд відхиляє також доводи касатора про порушення при вирішенні судами даної адміністративної справи статті 24, частини 1 статті 55 Конституції України та частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як частина позовних вимог ОСОБА_1 , щодо звільнення із публічної служби, перебувають на розгляді в суді першої інстанції і іх розгляд після поновлення провадження здійснюватиметься в межах, встановленим чинним законодавтсвом, а тому відсутні підстави вважати, що позивача обмежено у праві доступу до правосуддя.
42. Так, відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
43. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
44. Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
45. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
46. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
47. При цьому, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
48. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17 та у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 823/2363/18.
49. Враховуючи наведене, оцінивши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій правомірно залишено без розгляду частину позовних вимог, щодо яких пропущено строк звернення до суду, а відтак касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
50. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративною судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
51. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
52. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 650/569/15-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко