ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2022 року
м. Київ
справа № 653/4094/16-а
адміністративне провадження № К/9901/50821/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
касаційну скаргу ПП "Всесвіт- 3000"
на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 23.10.2017 (суддя Венглєвська Н.Б.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 (колегія у складі суддів Шляхтицького О.І., Потапчука В.О., Семенюка Г.В.)
у справі №653/4094/16-а
за позовом ПП "Всесвіт - 3000"
до Генічеської міської ради Херсонської області,
за участю третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання незаконними дій органу місцевого самоврядування.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року ПП „Всесвіт -3000" звернулося з позовом, в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати рішення Генічеської міської ради №1240 від 24.02.2010 в частині передачі ОСОБА_1 у дострокову оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконними дії Генічеської міської ради, що спотворюють будівництво на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , яка передана ОСОБА_1 у довгострокову оренду.
2. Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 23.10.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. 16.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
4. Верховний Суд ухвалою від 23.06.2018 відкрив провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 1.3 рішення Виконкому Генічеської міської ради №240 від 17.07.1996 «Про розгляд заяв на установку торгівельних кіосків, будівництво торгівельного майданчика» позивачу надано дозвіл на будівництво торгівельного майданчика згідно з проектом, узгодженим з архітектором міста по АДРЕСА_2 (біля їдальні "ІНФОРМАЦІЯ_1"). Згідно з цим рішення підприємство у 1996 році збудувало біля їдальні "ІНФОРМАЦІЯ_1" літній майданчик (площадку), яке не було здано, що не заперечувалося представником позивача.
6. Позивач тимчасово використовував збудований об`єкт, який перебував на балансі підприємства. Починаючи з 2005 (потім у 2008 році) почав звертатися до Генічеської міської ради з заявами та скаргами про надання земельної ділянки в оренду під збудований об`єкт, укладав угоди про оплату за фактичне землекористування на період розробки технічної документації (проекту відведення), а саме з 01.07.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 30.06.2009, однак технічна документація так і не була виготовлена.
7. Позивач до Генічеської міської ради не надав матеріалів щодо відведення земельної ділянки під майданчиком ПП „Всесвіт-3000" в оренду або на інших умовах, що свідчить про те, що позивач побудував об`єкт на який йому була надано дозвіл, однак належним чином не оформив право користування земельною ділянкою під даним об`єктом.
8. Рішенням ХХХХІІ сесії ІУ скликання Генічеської міської ради від 25.10.2005 №704 ОСОБА_1 був наданий дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування туристичного офісу і магазину на земельній ділянці площею 90 кв.м за адресою по АДРЕСА_1 в оренду на 49 років.
9. Рішенням І сесії У скликання № 1240 від 24.02.2010 було затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,0087 га. за адресою АДРЕСА_1 строком на 49 років, відповідно до якогоз ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ПП „Всесвіт-3000" є землекористувачами земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, однак відповідач - Генічеська міська рада проігнорувала це і прийняла рішення про передачу земельної ділянки у дострокову оренду без проведення конкурсу, що передбачено вимогами ст.ст.124 134 ЗК України.
11. Крім того, наразі орендарем земельної ділянки по АДРЕСА_1 вирито котлован та встановлено по периметру опалубку, в яку заливається фундамент під забудову капітальної споруди. Цими діями почато знищення будівлі столової „ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ПП „Всесвіт-3000" на праві власності, так як по стінам з`явилися глибокі тріщини.
12. Відповідач заперечував у задоволенні позову, свої заперечення обгрунтував тим, що відповідно до ст.6 ч.1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
13. У позивача відсутні правові підстави для використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , так як він належним чином не оформив право користування чи власності на земельну ділянку, не сплачував орендну плату. Вважав, що рішення сесії Генічеської міської ради №1240 від 24.02.2010 є законним, прийнято в межах своєї компетенції та на законних підставах, з додержанням встановленої законодавством процедури. Підстав для його скасування немає. Жодних незаконних дій Генічеська міська рада не вчиняла по відношенню до ПП „Всесвіт-3000" та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 . Також просив звернути увагу, що адміністративні позови подані позивачем з пропущеним строком звернення до адміністративного суду. Просив відмовити в задоволенні заявлених позовів.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Генічеська міська рада діяла законно, в межах своєї компетенції.
15. Позивач належним чином не оформив право користування земельної ділянкою, на яку претендує. При наданні спірної земельної ділянки не були порушені його права та законні інтереси, оскільки позивач перед початком будівництва об`єкту - літнього майданчика, не виконав передбачену законодавством процедуру, тому немає підстав вважати, що Генічеська міська рада діяла незаконно при прийняті рішення про надання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 в оренду ОСОБА_1 , та порушила права позивача як землекористувача та власника об`єкту нерухомості.
16. У касаційній скарзі Позивач зазначає про неправомірність рішень судів попередніх інстанцій, посилається на те, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки аргументам позивача стосовно порушення вимог ст. 124 Земельного кодексу України під час прийняття оскаржуваного рішення, передавши земельну ділянку в оренду без проведення земельних торгів;
17. Відзив від відповідача не надходив.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційних скарг та дійшов такого висновку.
19. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
20. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
21. Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
22. Пунктом 1 ч. 2 ст.17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
23. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
24. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
25. Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла таких висновків:
"До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів."
26. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, Суд вважає цей висновок застосовним до справи, що розглядається
27. Позивач оскаржує рішення Генічеської міської ради №1240 від 24.02.2010 в частині передачі ОСОБА_1 у дострокову оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
28. Позивач покликався на те, що на даний час орендарем земельної ділянки по п- АДРЕСА_1 вирито котлован та встановлено по периметру опалубку, в яку заливається фундамент під забудову капітальної споруди. Цими діями почато знищення будівлі столової „ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ПП „Всесвіт-3000" на праві власності, так як по стінам з`явилися глибокі тріщини. В результаті таких дій ПП „Всесвіт-3000" спричиняються матеріальні збитки. Така діяльність власника землі - Генічеської міської ради та відсутність контролю з їхнього боку за використанням землі за цільовим призначенням є незаконною та противоправною бо порушує права як землекористувача та власника об`єкту нерухомості-цілісного майнового комплексу столової „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за адресою АДРЕСА_2 .
29. Позивач неодноразово посилався на те, що звернувся до Відповідача з вимогами саме з метою захисту своїх цивільних прав та інтересів як землекористувача.
30. Суд звертає увагу, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
31. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
32. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
33. Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
34. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
35. Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
36. Такий зміст позовних вимог та характер правовідносини, щодо яких виник спір, вказує на те, що звернення до суду з цим позовом спрямоване, насамперед, на захист права позивача щодо отримання у користування земельної ділянки за рахунок фактичного втручання у права та інтереси інших осіб.
37. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не пов`язаний із захистом прав у сфері публічно-правових відносин, водночас стосується цивільних прав та інтересів позивача щодо користування земельною ділянкою.
38. Та обставина, що відповідачем у справі визначено орган місцевого самоврядування, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
39. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та на необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства
40. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
41. Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
42. Зважаючи на вищенаведене, позивачу слід роз`яснити право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. У разі неподання такої заяви, справу буде повернуто до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 343 349 354 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ПП "Всесвіт- 3000" задовольнити частково.
Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі №653/4094/16-а скасувати, провадження закрити.
Повідомити позивачу, що справу в цій частині вимог може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.
Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб
Згідно з оригіналом
Помічник судді 16.06.2022 Світлана Трубакова