Постанова

Іменем України

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 661/3347/17

провадження № 61-6562св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійські вісті+»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські вісті +» на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 листопада 2018 року у складі судді Матвєєвої Н. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Бездрабко В. О., Приходько Л. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські вісті+» (далі - ТОВ «Таврійські вісті+») про захист права на недоторканість ділової репутації, честі, гідності громадського діяча та відшкодування завданої моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 15 год. 25 хв. ТОВ «Таврійські новини+» в мережі інтернет на ресурсі «інтернет-видання «Таврийские вести» опублікували за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ілюстрований репортаж з назвою «В Новой Каховке группа жителей объявила о своей экстерриториальности». У репортажі мова йшла про збори, одним з організаторів яких є позивач. До репортажу додано фотографію з її зображенням великим планом.

Окрім, фотопортрету позивача, текстовий матеріал репортажу проілюстрований двома фото: фото документа, на якому прочитується напис «Світовий міжнародний екстериторіальний простір», «Суверенний простір людей народу України», «Волевиявлення про затвердження правосуб`єктності людини». На фото-матеріал, який має ознаки документа, що посвідчує людину, оскільки має місце для фото 3,5Х4,5 см та графи для заповнення персональних даних. Фото постера «5.10, Свободное Экономическое пространство» та постера «Свободная Экономическая зона Новой Каховки, новая модель экономического развития в современном бизнесе» і англійською «Free Ekonomic Zone Novaya Kachovka Ukraina» розташоване в тому самому приміщенні агроколеджу, де проводилися збори.

Указувала, що свідомо поширена інформація у всесвітній мережі Інтернет не відповідає дійсності у частині її причетності до викладених відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «Таврійські Вісті+» подій, є образою та наклепом, що порушує її немайнові права на захист честі, гідності, ділової репутації, негативно впливає на формулювання суспільної думки щодо неї, як громадського діяча, а відповідальність за поширення обтяжується через значно ширше охоплення аудиторії читача, аніж національні чи місцеві друковані ЗМІ, бо є доступною більш чисельній кількості осіб, необмежена для копіювання і цитування іншими ресурсами мережі Інтернет.

Насправді 09 грудня 2016 року громадський діяч ОСОБА_3 , будучи запрошеним на збори 10 грудня 2016 року в приміщенні агротехнічного коледжу підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зв`язався з нею по телефону і попросив під`їхати на збори, щоб з`ясувати істину мету зборів.

Метою організаторів зборів було донесення до присутніх переваг від отримання ними економічної та територіальної незалежності з подальшим формуванням відокремлення зони та її адміністративної автономії.

Скориставшись запрошенням, вона взяла слово і нагадала, що громада м. Нова Каховка вже створена і зареєстрована в 2002 році та продемонструвала присутнім Статут Громади, фотокопію якого вручила ОСОБА_4 . Звернула увагу на законодавчі акти, якими слід керуватися при впровадженні реформ, державотворення: Основний Закон України, Закон України «Про місцеве самоврядування», Закон України «Про громадські об`єднання», Статут територіальної громади м. Нова Каховка. Зачитувала тези, а учасники зборів їх коментували.

Від початку зборів був зареєстрований та записував звук на диктофон і вів фотозйомку журналіст - відповідач ОСОБА_2 .

Відповідач умисно не вказав у репортажі, що вона як «організатор», в організації документів на підпис уряду та у самому процесі збирання підписів і відправлення за адресою участі не брала, а покинула зазначений захід. Також автор репортажу приховав той факт, що просвітницька робота проведена нею, була запорукою того, що підписані петиції так і не були направлені Президенту України.

Вважає, що репортаж містить виключно наклеп та антидержавні натяки, але водночас не містить жодного посилання на її намагання спонукати присутніх до порядку та дотримання законності.

Наміром умисних дій відповідачів, на її думку, є досягнення відповідного враження аудиторії та спричинення тиску на неї особисто, що призводить до ряду подальших моральних, психологічних страждань і перешкод у особистому житті та реалізації її прав і обов`язків. Усвідомлення того, що її та її всебічні надбання використали для прикривання своїх особистих інтересів, а її саму виставили співучасником дій, до яких вона не має відношення, створюючи зону психологічного ризику в соціальному вимірі, наслідки таких публікацій призводять до ускладнення подальшої діяльності її як громадського діяча через підривну та наклепницьку діяльність відповідачів серед населення, занижують показники ефективності її роботи.

На підставі викладеного позивач просила суд:

- визнати назву репортажу «В Новой Каховке группа жителей объявила о своей экстерриториальности»поширену інтернет-виданням «Таврийские вести» http://tavria.ks.ua 13 жовтня 2016 року недостовірною та такою, що не відповідає дійсності в частині позитивної причетності позивача до вказаної події, що порушує особисті немайнові права позивача - громадянську репутацію та честь;

- визнати фотоілюстрацію із зображенням позивача великим планом в контексті репортажу та його назви «В Новой Каховке группа жителей объявила о своей экстерриториальности» такою, що демонструє пріоритетну причетність позивача до екстериторіальності в м. Нова Каховка, що є недостовірним фактом та спричинює позивачеві немайнові збитки через порушення її прав на захист репутації, честі та гідності;

- визнати репортаж єдиним концептуальним твором у жанрі репортажу, що складається з чотирьох інформаційних компонентів: фотопортрету позивача, фотопостерів, тексту та титульної назви - таким, що повністю не відповідає дійсності щодо позитивної причетності позивача до підтримки ідеї екстериторіальності в місті Нова Каховка та суперечить життєвим кредо і громадянській позиції позивача, що призвело до нанесення відчутної шкоди особистим немайновим благам позивача та перешкоджає їй повно і своєчасно здійснювати своє особисте право на захист репутації;

- визнати наступну інформацію (проілюстрований текст) в репортажі також, що безпідставно інкримінує позивачеві злочини антидержавного спрямування, приписує причетність до процесу екстериторіальності в місті Нова Каховка та такою, що порушила право на недоторканість ділової репутації, честі та гідності і перешкоджає у реалізації основних громадянських і конституційних прав і свобод та спричиняє збитки немайнового характеру : «В суботу, 10 декабря, в Новой Каховке десяток местных жителей объявили о своей экстерриториальности. Три новокаховских предпринимателя ОСОБА_4 , ОСОБА_5 и ОСОБА_1 - собрали в агротехническом колледже чуть более 20 человек, чтобы рассказать им о преимуществах жизни без паспорта, без идентификационного кода, но с документом под название «Волеизъявление об утверждении правосубъектности человека»; «По словам организаторов собрания, этот документ не только избавляет от необходимости платить некоторые виды налогов и служить в армии, но и в дальнейшем, путем местного референдума, накладывать вето на решения местного горсовета или законы Украины.»; «Организаторы утверждают, что на сегодняшний день в Украине более 100 человек воспользовались «статусом экстерриториальности» и получают от него одни выгоды.»; «Закончилось тем, что около 10 человек поставили свои подписи под обращением президенту ОСОБА_10 и еще десятку украинских чиновников от имени новосозданной «Новокаховской территориальной громады»;

- стягнути на її користь з ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 000,00 грн, з ТОВ «Таврійські вісті+» відшкодування моральної шкоди у розмірі 46 000,00 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 листопада 2018 року позов задоволено частково.

Визнано інформацію, викладену в публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », поширену Інтернет виданням «Таврийские Вести» ІНФОРМАЦІЯ_4 , що складається з чотирьох інформаційних компонентів: фотознімку за участю ОСОБА_1 , фотопостерів, тексту та титульної назви, щодо причетності ОСОБА_1 до підтримки ідеї екстериторіальності в місті Нова Каховка Херсонської області недостовірною.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн.

Стягнуто з ТОВ «Таврійські вісті+» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 700,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ТОВ «Таврійські вісті+» в рівних частинах на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн - по 320,00 грн з кожного, на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 600,00 грн - по 800,00 грн з кожного.

У решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що інформація викладена в публікації від 13 грудня 2016 року щодо причетності ОСОБА_1 до ідеї екстериторіальності в м. Нова Каховка не відповідає дійсності, тому є недостовірною, порушує її честь і гідність, ділову репутацію, висвітлює її як особу, яка не визнає існуючих принципів державності, заперечує засади конституційного ладу в Україні, виступає за відокремлення території Нова Каховка та існування її за межами держави, тоді як вона займає активну громадську позицію, спрямовану на згуртування суспільства, є законослухняним громадянином України, патріотом міста Нової Каховки, входить до громадського Активу Нової Каховки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року ТОВ «Таврійські вісті+»звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

25 квітня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що місцевий суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не заявляла вимоги в такому вигляді як задоволено судом. Обраний позивачем спосіб захисту не відповідає положенням статті 277 ЦК, а саме: позивач не може вимагати визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до статті 277 ЦК України вона має право на відповідь та на спростування недостовірної інформації. У обраний позивачем спосіб захисту її вимоги про встановлення факту неправдивості інформації мали б розглядатися в порядку окремого провадження і їх спільний розгляд з позовними вимогами про стягнення моральної шкоди є порушенням норм процесуального права. Позивач не надала належних доказів на підтвердження того факту, що: ТОВ «Таврійські вісті+» є власником веб-сайту, з якого поширено оспорювану інформацію; що саме відповідач першим поширив вказану інформацію, що ОСОБА_2 є журналістом ТОВ «Таврійські вісті+», щодо спричинення відповідачем їй моральної шкоди, порушено порядок подання електронних доказів.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що згідно пояснень свідка ОСОБА_8 , 09 грудня 2016 року на збори в агротехнічному коледжі м. Нова Каховка його запросив ОСОБА_4 . У 2014-2016 роках люди часто збиралися і він хотів довести громадянам України поняття «вільної економічної зони», але йому не дали права на виступ. На цьому зібранні взагалі не звучало питання екстериторіальності, ніхто з присутніх, в тому числі, і ОСОБА_1 з якою він познайомився на зазначеному заході, не закликала до несплати податків, не несення служби в Збройних Силах України. ОСОБА_1 була присутня у залі, потім зачитувала Статут територіальної громади м. Нова Каховка, норми Конституції України, цитувала їх, покинула зібрання до його закінчення. Ні він, ні ОСОБА_1 не підписували петицій до Президента України. ОСОБА_4 зачитував про права громадян, він не говорив, що понад 100 чоловік скористалися статусом екстериторіальності.

ОСОБА_1 не говорила про документ «Волевиявлення про затвердження правосуб`єктності людини» як альтернативу паспорту громадянина України, не закликала до створення нової територіальної громади міста.

17 лютого 2017 року ОСОБА_1 в групі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в інтернет мережі «Фейсбук» поширила посилання у вигляді публічного звернення до журналіста ОСОБА_2 та його керівників інтернет-газети «Таврийские вести».

У вказаному зверненні ОСОБА_1 просила пояснити чиє замовлення виконував журналіст ОСОБА_2 публікацією «В Новой Каховке группа жителей объявила о своей экстерриториальности»,наділивши її творчу та аполітичну особу якостями протагоніста «Екстериторіальності». Крім того, ОСОБА_1 звернулася до Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо розміщення в мережі інтернет неправдивої інформації.

З висновку ВП ГУНП в Херсонській області від 25 квітня 2017 року слідує, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про розміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтернет мережі «Фейсбук» на сторінці самоврядного інтернет-видання «Таврійські вісті» статті, в якій розповідалося про збір громадян у Новокаховському агротехнічному коледжі, які намагалися створити громаду із «статусом екстериторіальності», де нібито одним з ініціаторів була вона, а також пояснила, що була там тільки присутня, ніякої активної участі у зборах не брала, не надавала ніякої згоди на ілюстрацію свого фотозображення у репортажі, та вважає, що подібна публікація в ЗМІ - це спрямована дія на підрив її авторитету, як активного громадянина, яка намагається згуртувати суспільство.

Із витягу інтернет видання «Таврійські вісті», вбачається, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 була розміщена публікація під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3 », розміщено зразок документа, що посвідчує особу людини під назвою «Волевиявлення про затвердження правосуб`єктності людини», поруч із публікацією розміщено два фотознімки, на одному з яких є ОСОБА_1 , зазначене фото розміщене під фото з написами «Вільна економічна зона Нової Каховки», « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Публікація датована 13 грудня 2016 року о 15 год. 25 хв.

У публікації зазначено, що три новокаховські підприємці - ОСОБА_4 , ОСОБА_8 і ОСОБА_1 - зібрали в агроколеджі близько 20 чоловік, щоб розповісти їм про переваги життя без паспорту, без ідентифікаційного коду, але з документом під назвою «Волевиявлення правосуб`єктності людини». Організатори заходу розповідають про переваги нового статусу людини та про те, що в Україні понад 100 чоловік скористалися «статусом екстериторіальності» та отримують від нього лише переваги.

Зазначена публікація поширена через мережу інтернет і знайшла відображення на інших інтернет виданнях: «Гривна» ІНФОРМАЦІЯ_1 о 15 год. 38 хв, «Нова Каховка - форум міста» ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про швидкість її розповсюдження в мережі інтернет та доведення до широкого кола громадян.

Позивач є громадським діячем міста «Нова Каховка», була організатором та учасником багатьох громадських заходів, що проходили в місті Нова Каховка протягом 2014-2017 років, є адміністратором та автором спільнот в соціальній мережі «Фейсбук»: «Громадський актив Нової Каховки», «Волонтерство Нова Каховка», «Архі-Вишиванка Нової Каховки», «Архівна Комора», «Нова Каховка, нові назви вулиць», «Зелений Туризм Нова Каховка».

Згідно з посвідченнями та акредитаційними картками, позивач була фотокореспондентом різних інтернет-видань та є діючим кореспондентом регіональної газети «Час».

Відповідно до довідки «Професійної спілки працівників незалежної преси» від 02 квітня 2012 року встановлено, що ОСОБА_1 брала активну та безпосередню участь в розбудові української державності та протистоянню антидержавних настроїв серед населення, популяризуючи та пропагуючи державні й народні символи, з 2008 року нею впроваджено авторську колекцію взірцевих зразків української та патріотичної символіки, що вплинуло на підйом патріотизму.

За даними Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ТОВ «Таврійські вісті+» є юридичною особою, кінцевий бенефеціарний власник - ОСОБА_16 , керівник ОСОБА_17 .

Апеляційним судом встановлено, що у запереченнях на позовну заяву, які підписані 06 грудня 2017 року директором ТОВ «Таврійські Вісті+», відповідач не заперечував факту належності веб-сайту, з якого поширено оспорювану інформацію ТОВ «Таврійські Вісті+», та зазначав про редагування варіанту публікації - виключення прізвища ОСОБА_1 та її фотокартки, вказував, що наданий до позову варіант публікації існував з моменту виходу інформації, але потім був відредагований, що можливо лише власником веб-сайту.

Згідно з аудіозаписом розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , він зазначає, що був присутнім на зборах в агротехнічному коледжі, готував публікацію в інтернет ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », працював на замовлення ТОВ «Таврійські вісті+», проте на час розмови не працює з ними, не назвав хто його запросив на збори та на якій підставі працював з ТОВ «Таврійські вісті+», вважав ОСОБА_1 організатором зборів, вказав, що може відреагувати текст публікації, як того забажає позивач.

Згідно з довідкою ТОВ «Таврійські вісті+» від 25 червня 2018 року, ОСОБА_2 ніколи не працював (у тому числі журналістом) на їх підприємстві, трудова або цивільно-правова угоди з ним не укладались.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що інформація викладена в публікації від 13 грудня 2016 року щодо причетності ОСОБА_1 до ідеї екстериторіальності в м. Нова Каховка не відповідає дійсності, тому є недостовірною, порушує її честь і гідність, ділову репутацію, висвітлює її як особу, яка не визнає існуючих принципів державності, заперечує засади конституційного ладу в Україні, виступає за відокремлення території Нова Каховка та існування її за межами держави, тоді як вона займає активну громадську позицію, спрямовану на згуртування суспільства, є законослухняним громадянином України, патріотом міста Нової Каховки, входить до громадського Активу Нової Каховки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів враховуючи наступне.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України).

Із справи відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Інтернет-виданні «Таврійські вісті» ТОВ «Таврійські вісті+» та її автором ОСОБА_2 було розміщено публікацію, що складається із заголовка, тексту статті та фотознімків під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». У публікації мова йшла про збори, одним з організаторів яких є ОСОБА_1 . До репортажу додано фотографію з її зображенням. Крім, фотопортрету позивачки, текстовий матеріал репортажу проілюстрований двома фото: фото документа, на якому вказано напис «Світовий міжнародний екстериторіальний простір», «Суверенний простір людей народу України», та фото документа «Волевиявлення про затвердження правосуб`єктності людини». За твердженнями організаторів зборів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , цей документ більш важливий за паспорт громадянина України, фото постера «5.10, Свободное Экономическое пространство» та постера «Свободная Экономическая зона Новой Каховки», новая модель экономического развития в современном бизнесе», розташоване в тому самому приміщенні коледжу, де проводилися збори.

Позивачка не була організатором зазначених зборів, а лише була присутня на них, не поширювала інформацію щодо екстериторіальності, а навпаки закликала до дотримання Законів України та зазначала про вже існуючу територіальну громаду в м. Нова Каховка, що не було зазначене автором публікації, що вказані обставини підтвердив під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 .

Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.

Отже, суди ухвалюючи рішення дійшли правильного висновку про те, що пріоритетним є обраний позивачем спосіб щодо відновлення її прав, без застосування спеціальних способів захисту; рішення ухвалено у спосіб, який відповідає позовним вимогам та відновлює порушені права позивача, що нею не оспорюється.

Вбачається, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

За даними Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судами встановлено, що ТОВ «Таврійські вісті+» є юридичною особою, кінцевий бенефеціарний власник - ОСОБА_16 , керівник ОСОБА_17 .

Із витягу інтернет видання «Таврійські вісті», вбачається, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 була розміщена публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Дійсність інформації, відображеної в публікації, стосовно організації заходу, про який розповідається в ній, ОСОБА_1 , підтримання нею ідеї екстериторіальності, закликання до створення нової територіальної громади, не сплати податків, не служіння в Збройних Силах України, переваги документу «Волевиявлення про затвердження правосуб`єктності людини» як альтернативи паспорту громадянина України, підписання нею петиції Президенту України не доведена відповідачем ТОВ «Таврійські вісті+».

Крім того, у запереченнях на позовну заяву, які підписані 06 грудня 2017 року директором ТОВ «Таврійські Вісті+», відповідач не заперечував факту належності веб-сайту, з якого поширено оспорювану інформацію ТОВ «Таврійські Вісті+», та зазначав про редагування варіанту публікації - виключення прізвища ОСОБА_1 та її фотокартки, вказував, що наданий до позову варіант публікації існував з моменту виходу інформації, але потім був відредагований, що можливо лише власником веб-сайту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди на підставі наданих позивачем доказів правильно визначили суб`єктний склад учасників справи. ТОВ «Таврійські Вісті+» належними доказами не спростовано факту не належності йому веб-сайту на якому була розміщена інформація щодо позивача, а також дійсності викладеної інформації.

Доводи касаційної скарги про те, що місцевий суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не заявляла вимоги в такому вигляді як задоволено судом; обраний позивачем спосіб захисту не відповідає положенням статті 277 ЦК, а саме: позивач не може вимагати визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до статті 277 ЦК України вона має право на відповідь та на спростування недостовірної інформації; у обраний позивачем спосіб захисту її вимоги про встановлення факту неправдивості інформації мали б розглядатися в порядку окремого провадження і їх спільний розгляд з позовними вимогами про стягнення моральної шкоди є порушенням норм процесуального права; позивач не надала належних доказів на підтвердження того факту, що ТОВ «Таврійські вісті+» є власником веб-сайту, з якого поширено оспорювану інформацію; що саме відповідач першим поширив вказану інформацію, що ОСОБА_2 є журналістом ТОВ «Таврійські вісті+», щодо спричинення відповідачем їй моральної шкоди, порушено порядок подання електронних доказів є аналогічними доводам апеляційної скарги, які були належним чином перевірені при апеляційному перегляді.

Крім того, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські вісті +» залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 листопада 2018 рокута постанову Херсонського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська