Постанова

Іменем України

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 661/3827/17

провадження № 61-37251св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Система-майстер»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області у складі судді Чирського Г. М. від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Приходько Л. А., Бездрабко В. О., Кузнєцова О. А., від 11 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Система-майстер» (далі - ТОВ «Система-майстер») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу квартири.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Система-майстер» зазначило, що 04 жовтня 2016 року між ТОВ «Система-майстер» та

ОСОБА_1 укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняла у власність за обумовлену грошову суму однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . За умовами договору продаж вчинено за 144 484,52 грн, із яких 15 862,00 грн одержані позивачем до підписання та нотаріального посвідчення договору, а сплата залишку в сумі 128 622,52 грн мала бути сплачена відповідачем у строк до 04 жовтня 2017 року.

Цього ж дня приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С. І., на підставі договору купівлі-продажу проведено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за відповідачем, проте в строк, передбачений договором, а саме до 04 жовтня 2017 року, грошові кошти відповідачем сплачені не були, в телефонній розмові

ОСОБА_1 зазначила, що грошові кошти в неї відсутні, і вона не має можливості провести остаточний розрахунок за квартиру.

Посилаючись на істотне порушення відповідачем умов договору, а саме несплату грошових коштів у строк визначений договором, позивач просив суд розірвати договір купівлі-продажу квартири від 04 жовтня 2016 року, скасувати державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на спірну квартиру та зобов`язати ОСОБА_1 повернути квартиру, передану їй за договором купівлі-продажу, а TOB «Система-майстер» повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 15 862,00 грн, сплачені останньою за умовами договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

РішеннямНовокаховського міського суду Херсонської області від 08 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , укладений 04 жовтня 2016 року між продавцем ТОВ «Система-майстер» та покупцем ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 2325.

Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру однокімнатну АДРЕСА_1 , загальною площею 55,6 кв.м, в тому числі житловою площею - 17,3 кв. м (номер запису про право власності: 16787771, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4523965107).

Застосовано подвійну реституцію, зобов`язано: ОСОБА_1 повернути ТОВ «Система-майстер» квартиру однокімнатну АДРЕСА_1 , загальною площею 55,6 кв. м, в тому числі житловою площею - 17,3 кв. м; ТОВ «Система-майстер» повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15 862,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок не проведення відповідачем у встановлений договором строк повного розрахунку за придбану квартиру позивач, як покупець, був позбавлений того, на що розраховував при укладені договору, що є підставою для розірвання договору купівлі-продажу квартири. При цьому припинення права власності відповідача на нерухоме майно у зв`язку із розірванням договору купівлі-продажу квартири, в силу вимог статей 19, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є підставою для задоволення вимог про скасування державної реєстрації такого права, а право позивача на повернення йому відповідачем переданої за договором купівлі-продажу квартири встановлено частиною другою статті 695 та частиною четвертою статті 694 ЦК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на квартиру

АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ТОВ «Система-майстер» у задоволенні цих вимог. У решті рішення суду залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 в обумовлений договором купівлі-продажу строк не здійснила повний розрахунок за придбану квартиру, продану їй з відстроченням платежу, то висновки суду про наявність передбачених законом підстав для розірвання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу квартири та як наслідок застосування подвійної реституції є правильними.

При цьому, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірну квартиру та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що підставою припинення права власності може бути рішення суду про розірвання договору, на підставі якого таке право оформлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не надана оцінка порушення умов договору як істотного, з огляду на те, що така істотність відповідно до частини другої статті 651 ЦК України повинна вирішуватися з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення, при цьому необхідно встановлювати чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Судами не застосовано положення частини четвертої статті 653 ЦК України, внаслідок чого висновки про застосування подвійної реституції при розірванні договору є неправильними. У порушення норм процесуального права не вирішено питання про склад учасників процесу з огляду на те, що спірна квартира належить подружжю Гілевич на праві спільної сумісної власності, проте його не було залучено до участі в справі в якості співвідповідача.

Відзив на касаційну скаргу

У вересні 2018 року від ТОВ «Система-майстер» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

10 вересня 2020 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

За договором купівлі-продажу від 04 жовтня 2016 року, укладеним між ТОВ «Система-майстер» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С. І. за реєстровим № 2325, продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв квартиру АДРЕСА_1 за обумовлену грошову суму.

Пунктом 3 вказаного договору передбачено, що продаж квартири вчинено за 144 484,52 грн, із яких 15 862,00 грн одержані продавцем до підписання та нотаріального посвідчення вказаного договору, а залишок у сумі

128 622,52 грн відстрочується і сплачується покупцем продавцю після підписання цього договору у строк до 04 жовтня 2017 року. Продавець надає згоду на проведення державної реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав на ім`я покупця до проведення повного розрахунку за вказану суму у цьому договорі квартиру. Факт проведення повного розрахунку та виконання договору засвідчується заявою продавця, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно пункту 4 договору купівлі-продажу право власності на вказану квартиру виникає у покупця з дня нотаріального посвідчення цього договору та реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру

АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 04 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С. І. за реєстровим номером 2325.

Відповідно до довідки ТОВ «Система-майстер» від 15 листопада 2017 року за № 17 станом на 14 листопада 2017 року прострочена заборгованість

ОСОБА_1 за квартиру АДРЕСА_1 складає 128 622,52 грн.

Крім того, факт несплати у строк, встановлений договором, залишку вартості квартири відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 визнали.

На час розгляду справи ні відповідачем, ні третьою особою будь-яких дій, спрямованих на виплату залишку вартості квартири, не здійснено.

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво).

Вирішальне значення для застосування положення частини другої

статті 651 ЦК України має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Судами встановлено, що 04 жовтня 2016 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу квартири, за умовами продаж квартири вчинено за 144 484,52 грн, із яких 15 862,00 грн одержані продавцем до підписання та нотаріального посвідчення вказаного договору, а залишок в сумі

128 622,52 грн був відстрочений і мав бути сплачений покупцем ОСОБА_1 продавцю у строк до 04 жовтня 2017 року.

На час звернення з позовом до суду у листопаді 2017 року відповідач не виконала взяте на себе зобов`язання щодо повної сплати вартості квартири, прострочена заборгованість ОСОБА_1 за квартиру

АДРЕСА_1 складає 128 622,52 грн.

Установивши, що ОСОБА_1 не виконала одну з істотних його умов -проведення розрахунку за придбане майно, тобто не вчинила дій щодо належного виконання умов договору, чим істотно порушила його умови, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для розірвання спірного договору, оскільки позивач був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні цього договору, а саме отримання грошових коштів за продане майно, заборгованість за яким становить 128 622,52 грн, що складає 90 % вартості квартири.

Доводи касаційної скарги про те, що судами під час ухвалення оскаржуваних рішень не надана оцінка порушення договору як істотного, не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду вказані доводи не спростовують, а спрямовані виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із тим, звертаючись до наслідків припинення договорів, треба відмітити, що важливою особливістю припинення договорів купівлі-продажу є той факт, що доля виконаного вирішується інакше, ніж це встановлено для інших цивільно-правових договорів. Законодавцем встановлений обов`язок повернення товару продавцеві та право покупця вимагати повернення сплаченої суми (статті 666 670 672 678 684 ЦК України). А тому правила, встановлені цими статтями, підлягають переважному застосуванню.

Таким чином, правила, встановлені зазначеними вище статтями, підлягають переважному застосуванню. Це також відповідає статті 7.3.6 Принципів УНІДРУА (міжнародних комерційних договорів, які є частиною національного законодавства України) про реституцію, відповідно до якої при припиненні договору кожна сторона може вимагати повернення всього, що вона поставила, за умови, що ця сторона одночасно повертає все, що вона отримала. Якщо повернення неможливе в натурі або це є неприйнятним, відповідне відшкодування має бути зроблене в грошовій формі, коли це є розумним. Проте, якщо виконання договору носить триваючий характер і предмет договору є подільним, повернення отриманого може витребуватися лише за час після того, як припинення набрало чинності.

Враховуючи наведене, суди з урахуванням принципу верховенства права, засад добросовісності, справедливості та розумності дійшли правильного та обґрунтованого висновку про повернення сторонам того, що було виконане ними за договором купівлі-продажу квартири від 04 жовтня 2016 року внаслідок його припинення в судовому порядку.

Разом із тим, посилання судів на застосування до спірних правовідносин подвійної реституції є неправильним, оскільки реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним, проте в цьому випадку спір виник внаслідок невиконання умов договору та його розірвання, а тому сторонам відповідно до положень частини четвертої статті 694 та частини другої статті 695 ЦК України підлягає поверненню те, що виконане ними за розірваним у судовому порядку договором купівлі-продажу.

Враховуючи наведене Верховний Суд вважає за необхідне рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про застосування наслідків припинення договору купівлі-продажу змінити, виключити з оскаржуваних судових рішень посилання на застосування подвійної реституції, а в іншій частині рішення судів залишити без змін.

Доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права та не залучення до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 , не заслуговують на увагу, оскільки стороною покупця за договором купівлі-продажу є ОСОБА_1 , на неї відповідно до цього договору зареєстровано право власності на спірну квартиру та саме вона не виконала взяті на себе перед позивачем договірні зобов`язання.

При цьому ОСОБА_2 скористався своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції надав правову оцінку доводам його апеляційної скарги, перевірив в межах цих доводів законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції й дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для розірвання договору.

Крім того, заявник не вказує на обставини, які вплинули б на висновки судів у зв`язку із зміною його процесуального статусу, та не зазначає у яких процесуальних правах його було обмежено. Тоді як за змістом частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про застосування наслідків припинення договору купівлі-продажу змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частин судових рішень посилання на застосування подвійної реституції, в іншій частині рішення судів залишити без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 412 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2018 року в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Система-майстер» до ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 , про застосування наслідків припинення договору купівлі-продажу змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частин вказаних судових рішень посилання на застосування подвійної реституції.

В іншій частині рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 08 грудня 2017 року в нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2018 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Апеляційного суду Херсонської області від 11 квітня 2018 року у незміненій судом касаційної інстанції частині.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта