Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 664/280/19

провадження № 61-13193св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: начальник Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Пасіков Олексій Миколайович, головний державний виконавець Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Брязкало Лариса Олександрівна, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 березня 2019 року у складі судді Сіденка С. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бездрабко В. О., Вейтас І. В., Кузнєцової О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся досуду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії начальника Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Олешківського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області) Пасікова О. М. та головного державного виконавця Олешківського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області Брязкало Л. О. у частині клопотання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно посадової особи Козачелагерської сільської ради за фактом невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.

В обґрунтування вимог скарги зазначав, що на виконанні Олешківського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області перебувало виконавче провадження № 55325343, відкрите 08 грудня 2017 року за виконавчим листом № 664/2376/16-а від 04 грудня 2017 року, виданим Цюрупинським районним судом Херсонської області, про поновлення ОСОБА_2 на посаді секретаря Козачелагерської сільської ради Олешківського району Херсонської області (далі - Козачелагерської сільської ради) сьомого скликання, секретаря виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради з 05 жовтня 2016 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08 грудня 2017 року боржника Козачелагерську сільську раду зобов`язано до негайного виконання рішення суду.

Оскільки судове рішення Козачелагерською сільською радою не виконано, про що державним виконавцем складено відповідні акти, то до боржника застосовано штрафні санкції та попереджено про вчинення кримінального правопорушення.

28 грудня 2017 року начальником Олешківського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області Пасіковим О. М. та головним державним виконавцем Брязкало Л. О. направлено до Олешківського відділення поліції ГУНП в Херсонській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення за ознаками статті 382 Кримінального кодексу України за невиконання рішення суду, що набрало законної сили, в якому просили внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно посадової особи Козачелагерської сільської ради за фактом невиконання рішення суду.

Заявник вважає, що вказане повідомлення є протиправним та таким, що порушує його права, оскільки боржником у виконавчому провадженні є сільська рада, на яку покладений обов`язок виконати рішення суду, а не її посадова особа - голова ради Гурін О. О.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що звернувшись з повідомленням про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно посадової особи Козачелагерської сільської ради за фактом невиконання судового рішення начальник та державний виконавець Олешківського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання їх дій неправомірними.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 березня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 травня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що повідомляючи правоохоронні органи про вчинення кримінального правопорушення посадовою особою Козачелагерської сільської ради державні виконавці порушили положення частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки зазначили в цьому повідомленні особу, яка взагалі не була боржником у розумінні статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», про що він неодноразово наголошував у своїх скаргах.

Однак суди попередніх інстанцій на наведене уваги не звернули, не надали оцінки діям державних виконавців, доводам заявника, внаслідок чого необґрунтовано відмовили в задоволенні скарги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

12 серпня 2019 року справа № 664/280/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного суду від 02 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються в редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 листопада 2017 року ОСОБА_2 поновлено на посаді секретаря Козачелагерської сільської ради та секретаря виконавчого комітету цієї ради. Судове рішення набрало законної сили 01 грудня 2017 року.

На виконанні Олешківського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області перебувало виконавче провадження № 55325343, відкрите 08 грудня 2017 року за виконавчим листом № 664/2376/16-а, виданим Цюрупинським районним судом Херсонської області 04 грудня 2017 року, про поновлення ОСОБА_2 на посаді секретаря Козачелагерської сільської ради, секретаря виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради з 05 жовтня 2016 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Боржником у виконавчому провадженні визначено Козачелагерську сільську раду, яку було зобов`язано до негайного виконання судового рішення.

Під час проведення виконавчих дій встановлено, що судове рішення боржником не виконується, у зв`язку з чим постановами державного виконавця від 15 грудня 2017 року та 22 грудня 2017 року до нього застосовані штрафні санкції та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

28 грудня 2017 року начальник Олешківського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області Пасіков О. М. та головний державний виконавець Олешківського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області Брязкало Л. О. направили до Олешківського відділення поліції ГУНП в Херсонській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення за ознаками статті 382 Кримінального кодексу України, за невиконання рішення суду, що набрало законної сили, в якому просили внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування стосовно посадової особи Козачелагерської сільської ради за фактом невиконання рішення суду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до вимог частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, насамперед цивільних, господарських та адміністративних між собою. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із статтею 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», який є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення дій спрямованих на примусове виконання судових рішень, передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, право на звернення зі скаргою пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Пунктом першим статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Зазначена норма є загальною і стосується усіх випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності, зокрема, органу державної виконавчої служби, крім випадків, що прямо передбачені в окремому законі.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

У цій справі ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії державних виконавців, вчинених у межах виконавчого провадження, відкритого за виконавчим листом № 664/2376/16-а щодо примусового виконання постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 листопада 2017 року, прийнятої в адміністративній справі.

Питання юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця розглянуто Великою Палатою Верховного Суду та зроблено висновок про те, що такі справи мають розглядатися у порядку того судочинства, в якому ухвалені судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню.

Зокрема, такі висновки містяться у постановах від 14 березня 2018 року в справі № 1207/1329/12, від 20 червня 2018 року в справі № 553/1642/15-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 707/28/17-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 761/38689/15-ц.

Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи скаргу на дії державних виконавців по суті в порядку цивільного судочинства, не врахували, що виконавчий лист видано на виконання судового рішення, ухваленого в порядку адміністративного судочинства, а отже, скарга на дії державного виконавця мала бути подана за правилами КАС України до суду першої інстанції як суду адміністративної юрисдикції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Враховуючи те, що вимоги скарги на дії державних виконавців у справі, що переглядається, мають розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства, Верховний Суд вважає, що ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 березня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 травня 2019 рокунеобхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, статтями 400 409 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 березня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 травня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: начальник Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Пасіков Олексій Миколайович, головний державний виконавець Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Брязкало Лариса Олександрівна, ОСОБА_2 , закрити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко М. Ю. Тітов