ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 672/186/24

провадження № 61-13277св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Богач Анатолій Анатолійович, на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року у складі судді Пономаренко Л. Е. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В., і виходив з такого.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 29 вересня 2013 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. Вони є батьками трьох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3. До 15 березня 2022 року вони проживали однією сім`єю у квартирі АДРЕСА_1 . З 15 березня 2022 року дружина з дітьми виїхала до Республіки Польща, а 25 листопада 2023 року він разом з сином ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_7 повернулися в Україну. Донька ОСОБА_8 залишилася проживати в Польщі.

4. Посилався на те, що з того часу діти залишилися проживати з ним та повністю знаходяться на його утриманні. Мати дітей добровільно матеріальної допомоги на забезпечення дітей не надає. Досягти домовленості з ОСОБА_2 про участь в утриманні дітей не вдалося.

5. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його користь на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 23 лютого 2024 року і до досягнення повноліття дітей.

Стислий виклад позиції відповідачки

6. ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог

ОСОБА_1 , посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначала, що вона не надавала згоди позивачу на виїзд дітей за межі Республіки Польща. Саме внаслідок протиправних дій зі сторони ОСОБА_1 малолітні діти

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 втратили можливість навчатися, а вона тимчасово позбавлена можливості забезпечувати проживання та утримання дітей у Польщі.

7. Зазначала, що рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 січня 2023 року у справі № 672/692/22 ОСОБА_1 відмовлено у визначенні місця проживання дітей з ним, це рішення суду залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 липня 2023 року та постановою Верховного Суду від 24 січня 2024 року.

8. Крім того, акцентувала увагу на тому, що позивачем не надано жодних документів на підтвердження факту проживання дітей з батьком та перебування дітей на його утриманні. Більш того, на її утриманні перебуває донька

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим можливим вважала стягнення аліментів лише у розмірі 1/5 від її заробітку (доходу).

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області

від 05 червня 2024 року позов задоволено.

10. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з

23 лютого 2024 року, і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

11. Після цього вирішено продовжувати стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але неменше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.

12. Рішення допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини, а також необхідність забезпечення дітям рівня життя, необхідного і достатнього для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, з відповідачки підлягають стягненню аліменти на утримання їхніх з позивачем двох неповнолітніх дітей, які фактично проживають разом з батьком.

Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду

14. Постановою Хмельницького апеляційного суду 22 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року залишено без змін.

15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідачки аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, які проживають разом з позивачем. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 без її згоди забрав двох їхніх дітей з Республіки Польща, де вони проживали разом з нею, суд апеляційної інстанції відхилив, зазначивши, що вони не спростовують факту проживання дітей з батьком, встановленого судовим рішенням, яке набрало законної сили. Розмір присуджених до стягнення аліментів суд вважав таким, що відповідає потребам дітей, а також можливостям відповідачки, виходячи із засад рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини.

Узагальнені доводи касаційної скарги

16. 23 вересня 2024 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Богач А. А., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду 22 серпня 2024 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

17. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16, у постановах Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, від 24 січня 2024 року у справі № 672/692/22 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах: щодо стягнення аліментів у випадку протиправної зміни місця проживання дітей одним з батьків (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Також, вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що судовими рішеннями у справі № 672/692/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей разом з ним. Не можуть бути підставою для припинення стягнення аліментів обставини, які виникли внаслідок зміни батьком місця проживання дитини без згоди матері, з якою дитина фактично проживала.

19. Акцентує увагу, що ОСОБА_1 без погодження з нею вивіз дітей з Польщі, де вони проживали разом з нею, не дає їй можливості бачити дітей, спілкуватися з ними та безпідставно зазначає, що це бажання дітей.

20. Зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій відсутності у матеріалах справи належних доказів, які б підтверджували, що діти проживають з батьком та перебувають постійно на його утриманні.

21. Крім того, вважає, що судами не було враховано обставин зміни її сімейного та майнового стану, які є підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються судом. Зауважує, що на її утриманні перебуває також ОСОБА_9 , 2006 року народження, та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якої є ОСОБА_1 . Крім того, звертає увагу на відсутність власного житла у місці її проживання (Республіка Польща), що свідчить про наявність у неї додаткових витрат.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 672/186/24.

23. 18 листопада 2024 року матеріали справи №672/186/24 надійшли до Верховного Суду.

24. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25. Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 вересня 2013 року та є батьками дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

26. З витягу з рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради

від 30 січня 2024 року № 28/2024, що ОСОБА_3 не зареєстрований, але проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

27. Відповідно до довідки Городоцької міської ради від 01 лютого 2024 року за адресою: кв. АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , його донька ОСОБА_5 .

28. Згідно з актом № 949 обстеження матеріально-побутових умов проживання, матеріально-побутові умови сім`ї задовільні і у вказаній квартирі фактично проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

29. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі № 672/1003/23, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу

ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року в частині розміру та періоду стягуваних аліментів, а також розподілу судових витрат змінено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 21 серпня 2023 року та до ІНФОРМАЦІЯ_6 включно. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2023 року та до повноліття дитини.

30. У межах розгляду справи № 672/1003/23 встановлено, що з 25 листопада 2023 року син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_5 проживають з батьком ОСОБА_1 та перебувають під його опікою.

31. Зазначений факт також підтверджується довідкою Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетинання державного кордону України ОСОБА_13 та ОСОБА_14 25 листопада 2023 року та актом обстеження умов проживання від 20 лютого 2024 року, в якому встановлено факт проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_5 разом з батьком.

Позиція Верховного Суду

32. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

33. Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу

34. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

35. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

36. Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

37. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

38. У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

39. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

40. Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів.

41. Егоцентричне переслідування власних інтересів кожним з розлучених батьків, швидше за все матиме негативний вплив на дітей.

42. У статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

43. Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

44. Поняття «інтереси дитини» чітко не визначається національним законом, оскільки запроваджено не для загального типу дитини, а для конкретних дітей, щодо яких уповноваженому суб`єкту необхідно приймати рішення, з їхніми унікальними індивідуальними особливостями, їхніми реальними потребами, різними рівнями зрілості, внутрішніми ресурсами, досвідом і здатністю налагоджувати стосунки.

45. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

46. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року

№ 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

47. У частині третій статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

48. Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків (стаття 51 Конституції України) утримувати дітей до їх повноліття, закріплене у СК України.

49. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

50. За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

51. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

52. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

53. Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той з батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

54. За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц,від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, від 14 серпня 2024 року у справі № 760/4661/20.

55. Отже за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені у частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

56. Звертаючись до суду з позовом у справі, що переглядається в касаційному порядку, ОСОБА_1 зазначав, що двоє їхніх з відповідачкою неповнолітніх дітей ( ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ) з 25 листопада 2023 року проживають разом з ним та перебувають на його утриманні. ОСОБА_2 добровільно матеріальної допомоги на їх утримання не надає та будь-якої участі у матеріальному забезпечення дітей не приймає.

57. Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що питання участі сторін у вихованні та матеріальному забезпеченні їхніх спільних дітей вже були предметами судових розглядів.

58. Так, рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області

від 24 січня 2023 року у справі № 672/692/22, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 липня 2023 року та постановою Верховного Суду від 24 січня 2024 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання їх спільних з ОСОБА_2 дітей (сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) разом з ним.

59. Згідно з мотивувальною частиною зазначених судових рішень, судами встановлено, що ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та своєю дочкою ОСОБА_9 , шукаючи тимчасового притулку, на початку березня 2022 року після введення в Україні воєнного стану виїхали на територію Республіки Польща. ОСОБА_1 зауважував, що він був проти залишення дітьми території України, проте у зв`язку з категоричною позицією відповідачки забезпечив їх виїзд за кордон. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей разом з ним, суди виходили з відсутності доказів, які б свідчили про те, що визначення місця проживання дітей разом з батьком буде відповідати їх найкращим інтересам.Судами було враховано належне виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, наявність у дітей гарних умов проживаннята відвідування ними закладів освіти у Республіці Польща, та вирішено спір з врахуванням якнайкращих інтересів дітейі балансу між інтересами дітей і правами батьків на виховання дітей. Зауважено, що батько не позбавлений можливості забезпечувати дітей матеріально, брати участь у їх вихованні, спілкуватися з дітьми, а у випадку вчинення перешкод у цьому вирішити такий спір у порядку, встановленому законом.

60. Крім того, рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року у справі № 672/1003/23 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

61. Водночас, колегія суддів враховує, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року у справі №672/1003/23 було змінено в частині розміру та періоду стягуваних аліментів з підстав того, що з

25 листопада 2023 року син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_5 стали фактично проживати з батьком ОСОБА_1 і перебувати на його утриманні, а тому матір ОСОБА_2 втратила право на отримання аліментів на їх утримання.

62. Розгляд питань щодо опіки над дітьми та їх утримання у межах різних судових справ ускладнив вирішення спору між батьками у цій сімейній ситуації.

63. В межах розгляду справи, що переглядається в касаційному порядку, а також справи № 672/692/22 судами попередніх інстанцій встановлено, що зміна місця проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_5 була здійснена без згоди матері, за відсутності рішення компетентного органу про вирішення спору між батьками щодо опіки над дітьми. Проживання дітей з батьком не відповідає їх найкращим інтересам.

64. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

65. Верховний Суд вже зауважував, що перебування дитини у батька внаслідок вчинення ним незаконних дій по зміні її місця проживання, у порушення відповідних судових рішень, якими з урахуванням найкращих інтересів дитини місце її проживання визначено з матір`ю, не можуть бути підставою для припинення стягнення з нього аліментів (постанови Верховного Суду

від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17, від 10 липня 2024 року у справі № 754/9262/22).

66. Виходячи з обставин цієї справи, взявши до уваги, що батько без згоди матері змінив місце проживання дітей, а у його позові про визначення місця проживання дітей з батьком відмовлено судом з посиланням на інтереси дітей, він не може вважатися одним з батьків, разом з яким на правових підставах проживають діти. Отже ОСОБА_1 не є особою, на користь якої на підставі частини третьої статті 181 СК України можуть бути присуджені аліменти на утримання дітей. Присудження аліментів на користь ОСОБА_1 , який мотивує свої вимоги тим, що двоє дітей з 25 листопада 2023 року проживають з ним, за вказаних обставин фактично б могло свідчити про легітимізацію протиправних дій одного з батьків щодо зміни місця проживання дитини без згоди іншого з батьків, нівелювало б судове рішення щодо визначення місця проживання дітей у справі № 672/692/22, мотивоване відсутністю доказів на підтвердження того, що проживання дітей разом з батьком буде відповідати їх найкращим інтересам.

67. Верховним Судом також взято до уваги, що 21 лютого 2024 року Городоцьким районним судом Хмельницької області відкрито провадження у цивільній справі № 672/162/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання дітей та повернення їх матері. У вказаній справі ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги про визначення місця проживання дітей з матір`ю та їх відібрання і повернення матері, а ОСОБА_1 заявлені зустрічні позовні вимоги про визначення місця проживання дітей з батьком. ОСОБА_1 не мав перешкод у тому, щоб заявити позовні вимоги про стягнення аліментів в одному судовому провадженні, в якому має остаточно вирішуватися спір між ним та ОСОБА_2 щодо батьківської опіки над дітьми.

68. Верховний Суд вважає, що у цій сімейній ситуації підстави для стягнення аліментів в окремому судовому провадженні з матері на користь батька на утримання дітей відсутні.

69. Судом взято до уваги, що об`єднання справ в одне провадження допускається лише до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (частини третя статті 188 ЦПК України).

70. Водночас ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не позбавлені можливості за взаємною згодою врегулювати питання, пов`язані з опікою над дітьми, у тому числі щодо їхнього утримання, зокрема у межах розгляду цивільної справи № 672/162/24.

71. Зазначеного суди попередніх інстанцій не врахували, у зв'язку з чим дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

72. Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

73. З урахуванням наведеного, та оскільки у справі не вимагається збирання та додаткова перевірка чи оцінка доказів, обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, про що обґрунтовано зазначено в касаційній скарзі, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 402 403 409 412 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Богач Анатолій Анатолійович, задовольнити.

2. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 червня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович