ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 673/295/23

провадження № 61-14661св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , подану адвокатом Ходаківською Іриною Юріївною, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Деражнянської міської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання права на завершення оформлення та державну реєстрацію земельної ділянки.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її двоюрідний брат ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 1,4019 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території колишньої Кальнянської сільської ради Хмельницької області.

Вона, як спадкоємець п`ятої черги за законом, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку.

Проте під час оформлення спадкових прав їй стало відомо, що за життя ОСОБА_6 прийняв, але належним чином не оформив свої спадкові права на земельну ділянку, площею 0,25 га, яка, на підставі рішення сімнадцятої сесії Кальнянської сільської ради Деражнянського району Хмельницької області від 29 вересня 1993 року № 1, належала його померлій матері ОСОБА_7 . Окрім того, нотаріус виявив розбіжності у написанні прізвища ОСОБА_7 у свідоцтві про її смерть та свідоцтві про народження ОСОБА_6 , що унеможливлює підтвердити факт родинних відносин між матір`ю та сином.

Ураховуючи наведене, зменшивши позовні вимоги, просила суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання в порядку спадкування права на завершення виготовлення технічної документації та здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку залишено без розгляду.

Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 травня 2024 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 19 липня 2024 року в якості належних відповідачів у справі залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 09 серпня 2024 року у складі судді Ягодіної Т. В. у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 09 серпня 2024 року змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що обраний позивачкою спосіб захисту не призводить до поновлення чи захисту її прав, тобто є неефективним, у зв`язку з чим змінив рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21 жовтня 2024 року представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат Ходаківська І. Ю. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення районного суду.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 520/15620/17, від 30 жовтня 2023 року у справі № 196/143/21, від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.

Змінивши рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 , суд зазначив, що вимога про встановлення факту родинних відносин, без заявлення інших позовних вимог, у зв`язку з чим цей факт встановлюється, не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав позивачки, а є лише підставою для вирішення інших позовних вимог, іншої справи. Проте не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, тому вважається такою, що не прийняла спадщину, і встановлення факту родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не породжує для неї юридичних наслідків у вигляді права на спадщину.

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Деражнянського районного суду Хмельницької області цивільну справу № 673/295/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин.

У грудні 2024 року справа № 673/295/23 надійшла до Верховного Суду.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кальна Хмельницького району Хмельницької області помер ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно.

09 березня 2022 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернувся його двоюрідний племінник ОСОБА_2 . Приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Янцаловська В. О. завела спадкову справу № 32/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 01 серпня 2022 року, яке набрало чинності 01 вересня 2022 року, встановлено, що ОСОБА_6 є двоюрідним дядьком ОСОБА_2

05 серпня 2022 року із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулися його двоюрідні племінники ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ; приватний нотаріус повідомив їх про необхідність звернення до суду для встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем.

07 вересня 2022 року із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 звернулася його двоюрідна сестра ОСОБА_1 .

27 січня 2023 року в межах спадкової справи № 32/2022 приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Янцаловська В. О. видала свідоцтво про право на спадщину за законом, яке складається із земельної ділянки площею 1,4019 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 6821584000:04:068:0019, що знаходиться на території Деражнянської територіальної громади (колишня Кальнянська сільська рада) Хмельницького району Хмельницької області.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 січня 2024 року встановлено юридичні факти, а саме, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя доводився двоюрідним дядьком ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_1 такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 січня 2024 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

В червні 2024 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 09 серпня 2024 року відкрито провадження у справі № 673/584/24.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 520/15620/17, від 30 жовтня 2023 року у справі № 196/143/21, від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

За наявності спору про право суд у порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факту родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.

Зокрема, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ОСОБА_1 посилалася на те, що встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їй необхідно для отримання спадщини після смерті ОСОБА_6 , який, у свою чергу, є її двоюрідним братом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦПК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша статті 1220 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже, суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав.

У цій справі позивачка заявила позов про встановлення факту, що має юридичне значення. Метою заявленого позову є встановлення факту родинних відносин для подальшого отримання спадщини після смерті її брата ОСОБА_6 ..При цьому, інших вимог ОСОБА_1 не заявляла.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, провадження № 12-61гс21 (пункт 148)).

Встановивши, щоспосіб захисту, обраний позивачкою, не забезпечить реальне поновлення її прав, за захистом яких вона звернулась до суду, тобто є неефективним, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд правильно зазначив, що встановлення факту родинних відносин між зазначеними у позові особами, є можливим та доцільним лише у випадку заявлення інших позовних вимог. Між тим, у даному випадку встановлення факту, про який просить позивачка, є можливим у разі вирішення спору з приводу визнання права на спадкування, проте позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , права на завершення виготовлення технічної документації та здійснення державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на спірну земельну ділянку залишено без розгляду ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2024 року на підставі її заяви.

Обрання позивачкою неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2023 року у справі № 532/2426/21 (провадження № 61-9393св22). Тому безпідставним є посилання в касаційній скарзі про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судом апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустили порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, тому встановлення факту родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не породжує для неї юридичних наслідків у виді права на спадщину, є необґрунтованими, оскільки у позові ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з неефективним способом захисту.

Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених Верховним Судом в постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі, оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник, по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , подану адвокатом Ходаківською Іриною Юріївною, залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун