Постанова

Іменем України

29 травня 2023 року

м. Київ

справа № 676/122/21

провадження № 61-2826 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти»,

відповідачі: Кам`янець-Подільська міська рада Хмельницької області, ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року у складі судді Вдовичинського А. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 27 січня 2023 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійної-технічної освіти» (далі - ДНЗ «Подільський ЦПТО»), звернувся до суду з позовом

до Зіньковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради та витребування земельної ділянки, в якому просив суд:

- поновити пропущений строк на звернення до суду з цим позовом;

- визнати недійсним рішення 17 сесії 7 скликання Зіньковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (далі - Зіньковецька СР) від 26 вересня 2017 року № 6.7 , яким затверджено проєкт землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,0788 га, кадастровий номер 6822482400:03:001:0030, для ведення садівництва, що знаходиться за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

- витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі

ДНЗ «Подільський ЦПТО» вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що ДНЗ «Подільський ЦПТО» є правонаступником Кам`янець-Подільського середнього професійно-технічного училища - 14 у Кам`янець-Подільському районі, якому в безстрокове та безоплатне користування було надано 107,0 га землі відповідно до державного акта Б № 041795 від 1983 року, виданого виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної ради народних депутатів.

Однак, розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 31 березня 2003 року було припинено право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 65,50 га, розташованою за межами населеного пункту та передано її до складу земель запасу Зіньковецької СР.

Згодом указана земельна ділянка відповідно до рішень Зіньковецької СР була передана громадянам у власність для індивідуального садівництва. Зокрема, рішенням 17 сесії 7 скликання Зіньковецької СР від 26 вересня 2017 року № 6.7 затверджено проєкт землеустрою щодо передачі

у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0788 га, кадастровий номер 6822482400:03:001:0030, для ведення індивідуального садівництва

в селі Зіньківці, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області,

та передано ОСОБА_1 у приватну власність зазначену земельну ділянку,

На підставі цього рішення 29 вересня 2017 року ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на вказану земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22 березня

2018 року у справі № 924/924/17 задоволено позов ДНЗ «Подільський ЦПТО» до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи: Міністерство освіти і науки України, Зіньковецька СР, про визнання незаконним і скасування розпорядження. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 31 березня 2003 року № 251/2003р «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою

ПТУ-44», яким припинено право постійного користування земельною ділянкою ПТУ-44, що розташована за межами населеного пункту

села Зіньківці, наданої в постійне користування професійно-технічному училищу № 44, загальною площею 65,50 га та передано дану земельну ділянку до складу земель запасу Зіньковецької СР.

За цих обставин, прокурор уважав рішення сільської ради від 26 вересня 2017 року № 6.7 незаконним і таким, що підлягає скасуванню, а земельна ділянка - витребуванню у ОСОБА_1 на користь ДНЗ «Подільський ЦПТО».

Прокурор зазначав, що про порушення вимог земельного законодавства прокуратурі стало відомо лише після отримання рішення Господарського суду Хмельницької області від 22 березня 2018 року у справі № 924/924/17, а саме 20 квітня 2019 року, тому наявні підстави для поновлення строку для звернення до суду з цим позовом.

З урахуванням наведеного, прокурор просив суд задовольнити позов.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 року за клопотанням прокурора замінено відповідача у справі Зіньковецьку СР на правонаступника - Кам`янець-Подільську міську раду Хмельницької області.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ДНЗ «Подільський ЦПТО» до Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області,

ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради

та витребування земельної ділянки залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Залишаючи без розгляду позов прокурора, суд першої інстанції, посилаючись на положення статей 56 185 257 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», врахувавши відповідні правові висновки Великої Палати Верховного та Верховного Суду, виходив із того,

що ДНЗ «Подільський ЦПТО» відповідно до Статуту ДНЗ «Подільський ЦПТО» (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2016 року № 47, підпорядкований Міністерству освіти

і науки України, є державним професійно-технічним навчальним закладом, порядок фінансування та матеріально технічне забезпечення якого визначаються БК України, законами України: «Про освіту», «Про професійну технічну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», іншими законодавчими актами.

Оскільки вказаний навчальний заклад є державною установою

та не є органом державної влади або суб`єктом владних повноважень,

в особі якого прокурор може звертатися із позовом в інтересах держави, позовні вимоги у цій частині підлягають залишенню без розгляду

на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України (позов від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи).

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури залишено без задоволення. Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що у цій справі прокурор заявив позов в інтересах держави як в особі Міністерства освіти

і науки України, так і в особі ДНЗ «Подільський ЦПТО». Оскільки державний навчальний заклад не відноситься до органів державної влади та суб`єктів владних повноважень, то відсутні підстави для здійснення прокурором представництва його інтересів в суді. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги у цій частині підлягають залишенню без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції

У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення

та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 08 березня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишено без руху. Запропоновано заявникові надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки

її невиконання.

У наданий судом строк прокурор надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме докази на підтвердження сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 676/122/21

із Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих

до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу

та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, залишаючи без розгляду позов, поданий в інтересах держави в особі ДНЗ «Подільський ЦПТО»,

не врахували, що указаний заклад не відноситься до жодного

з перерахованих у абзаці 3 частини третьої статті 23 Закону України

«Про прокуратуру» суб`єктів, а спір, що розглядається не пов`язаний

із зазначеними у забороні правовідносинами.

Судами безпідставно залишено поза увагою й те, що відповідно до Статуту ДНЗ «Подільський ЦПТО» зазначений навчальний заклад підпорядкований Міністерству освіти і науки України, є державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня та є неприбутковим закладом. Відсутність у навчальному закладі земельних ділянок перешкоджає надавати освітні послуги відповідно до навчального процесу. Отже, державні установи відрізняються від органів держави, але їх

не можна протиставляти один одному, оскільки усі вони є державними організаціями, які діють у єдності та взаємозв`язку: державний апарат забезпечує реалізацію функцій держави завдяки діяльності установ, якими керує.

При цьому прокурор зазначає, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності,

але і в діяльності приватних підприємств, товариств. У позовній заяві прокурор навів підстави для представництва інтересів держави в особі

ДНЗ «Подільський ЦПТО», обґрунтував, у чому полягає порушення

цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тому висновки судів про

не підтвердження прокурором підстав для указаного закладу у цій справі

є помилковими.

Посилається на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, яку безпідставно не було враховано судами попередніх інстанцій.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив Міністерства освіти

і науки України, в якому вказується про обґрунтованість доводів касаційної скарги, тому міністерство просить скасувати оскаржувані судові рішення про залишення позову, пред`явленого в інтересах держави в особі ДНЗ «Подільський ЦПТО», без розгляду та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді

у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3

частини першої статті 131-1 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23

Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави,

і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

У постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження

№ 12-20гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок,

що «заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім

частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»,

має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого

частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої

статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави».

До повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. Тому інтереси державного підприємства можуть

не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства. Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 16 лютого 2021 року у справі

№ 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19), від 23 листопада 2021 року

у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (пункт 2 частини першої статті 257

ЦПК України).

У справі, яка переглядається Верховним Судом, прокурор подав позов

в інтересах держави, зокрема в особі ДНЗ «Подільський ЦПТО».

Статутом ДНЗ «Подільський ЦПТО» (а. с. 18-30, т. 1) визначено, що ДНЗ «Подільський ЦПТО» підпорядкований Міністерству освіти і науки України,

є державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних професій та спеціальностей

або робітників, діяльність яких пов`язана зі складною організацією праці,

з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Центр може здійснювати допрофесійну підготовку, первинну професійну підготовку, загальноосвітню підготовку, підготовку молодших спеціалістів, професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників, незайнятого населення.

Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах

діє через органи державної влади, а не через державні підприємства,

тоді як у цій справі позовні вимоги прокурора спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного навчального закладу, тому

не підлягають розгляду по суті.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, установивши, що ДНЗ «Подільський ЦПТО» не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, врахувавши релевантні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, правильно виходили з того,

що прокурор не має повноважень на звернення до суду у цій справі

в інтересах держави в особі ДНЗ «Подільський ЦПТО», а відтак обґрунтовано залишили без розгляду позов прокурора, поданий в інтересах зазначеного навчального закладу на підставі пункту 2 частини першої

статті 257 ЦПК України, як такий, що поданий від імені заінтересованої особи особою, яка не має повноважень на ведення справи.

При цьому колегія суддів ураховує, що позов прокурора в іншій частині, зокрема поданий в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України, перебуває на розгляді в суді по суті, і прокурор не позбавлений можливості захистити інтереси держави в судовому порядку. Залишення без розгляду позову, поданого в інтересах держави в особі ДНЗ «Подільський ЦПТО», не перешкоджає прокурору представляти інтереси держави у правовідносинах, що існують.

Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про залишення без розгляду позову керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі ДНЗ «Подільський ЦПТО».

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій. При цьому вони узгоджуються з правовим висновком у подібних правовідносинах, зокрема стосовно одного й того самого ДНЗ «Подільський ЦПТО», викладеним Верховним Судом у постановах: від 17 листопада

2022 року у справі 676/2305/20 (провадження № 61-8039св22),

від 30 листопада 2022 року у справі № 676/6109/19 (провадження

№ 61-7307св22), від 13 грудня 2022 року у справі № 676/2301/20 (провадження № 61-8941св22), від 01 лютого 2023 року у справі

№ 676/6114/19 (провадження № 61-3775св22), від 05 квітня 2023 року

у справі № 676/2306/20 (провадження № 61-549св23).

Вищенаведене спростовує відповідні доводи касаційної скарги, а тому вони відхиляються Верховним Судом.

У цілому доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм процесуального права та до незгоди з наданою судами оцінкою підстав представництва прокурором інтересів держави в особі ДНЗ «Подільський ЦПТО», а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій

не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень

не впливають.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, розподіл судових витрат

не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць