Постанова

Іменем України

24 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 676/2080/15-ц

провадження № 61-12674св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа: приватний нотаріус Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рудяк Тетяна В`ячеславівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить усунути від права на спадщину за законом ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він та ОСОБА_3 з 1977 року по 24 вересня 2014 року перебували у фактичних шлюбних відносинах та проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в квартирі АДРЕСА_1 , були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Після звернення 15 грудня 2014 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини із листа останнього йому стало відомо, що заяву про прийняття спадщини подала сестра ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .

Вважає, що ОСОБА_2 має бути усунена від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 , оскільки остання перед смертю перебувала в безпорадному стані внаслідок захворювання, однак відповідач, добре знаючи про безпорадний стан сестри, свідомо ухилялася від надання будь-якої допомоги. Він неодноразово просив відповідачку надати посильну допомогу у лікуванні та догляді за важко хворою сестрою, натомість відповідач категорично відмовлялась, мотивуючи тим, що у сестри є чоловік, який зобов`язаний її доглядати.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Усунуто від права на спадкування за законом ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кам`янець-Подільському Хмельницької області. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 внаслідок хвороби не могла доглядати за собою, знаходилась у безпорадному стані і потребувала постійної допомоги та догляду, в останні місяці життя без сторонньої допомоги не могла обходитись, догляд за ОСОБА_3 забезпечив ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 не вчиняла жодних дій по забезпеченню ОСОБА_3 фізичною допомогою по догляду, припинила будь-яке спілкування, усвідомлюючи її фізичний стан, відмовилась у наданні матеріальної допомоги на лікування, хоча спадкодавець розраховувала на отримання такої допомоги від сестри. Позивач надав достатньо доказів, що підтверджують умисний характер дій ОСОБА_2 , спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку хворій сестрі, пов`язаних з винною поведінкою відповідача, усвідомлення нею свого обов`язку та можливості його виконання.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2018 скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідач свідомо ухилялася від надання допомоги спадкодавиці у зв`язку з її безпорадним станом, усвідомлювала потребу спадкодавиці в допомозі, мала можливість надати таку допомогу і не надавала її, що спадкодавиця потребувала допомогу саме від відповідача. Суд першої інстанції не врахував похилий вік відповідача, незадовільний стан здоров`я, віддалене місце її проживання від помешкання сестри, що значно ускладнювало можливість надання ОСОБА_2 фізичної допомоги ОСОБА_3 . У справі відсутні будь-які докази про майновий стан відповідача та такі її доходи, які дали б можливість надавати матеріальну допомогу ОСОБА_3 . Обов`язок доказування лежить на позивачеві, суд першої інстанції помилково вважав, що наслідки неподання доказів несе відповідач, а не позивач. У справі відсутні докази, що ОСОБА_2 свідомо ухилялась від обов`язку забезпечити підтримку сестрі та мала можливість надавати їй таку підтримку. Підставою для усунення від права на спадкування в силу частини п`ятої статті 1224 ЦК України є сукупність обставин, позивачем доведена лише одна - перебування спадкодавиці в безпорадному стані. Зазначене унеможливлює задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд не врахував встановлені обставини у справі, а саме, факт перебування ОСОБА_3 у безпорадному стані, не звернув увагу на покази представника відповідача під час розгляду апеляційної скарги, який надав пояснення, що відповідач не надавала ОСОБА_3 будь-якої допомоги, покази свідків, які підтвердили те, що ОСОБА_3 за життя постійно жалілась на сестру, яка не надає ніякого виду їй допомоги. Допитані в якості свідків лікарі, показали, що вони давали відповідачу для придбання список відносно недорогих препаратів, які необхідні були ОСОБА_3 , яка знаходилась при смерті, на що відповідач відмовлялась. Важкий стан ОСОБА_3 відповідач усвідомлювала, просила лікарів повідомити їй відразу після її смерті і з`явилася зразу після смерті і вимагала надати їй довідку про смерть сестри.

Суд апеляційної інстанції прийняв до уваги покази свідка ОСОБА_4 , що ОСОБА_3 мала власних дітей, які допомагали також позивачеві у витратах на поховання, однак такий висновок є помилковим, оскільки вона через хворобу не мала дітей і не могла їх мати, свідок ОСОБА_4 у своїх показах заявляла про своїх дітей, які допомагали у витратах на поховання ОСОБА_3 .

Вважає, що відповідач не надала ніяких доказів, що не могла придбати для сестри ніяких ліків через скрутний матеріальний стан, похилий вік відповідача не може свідчити про неможливість надавати посильну допомогу хворій сестрі.

Вважає, що у суду достатньо доказів, що підтверджують умисний характер ухилення відповідача від обов`язку забезпечити підтримку хворій сестрі.

Надходження відзиву/заперечення на касаційну скаргу.

У вересні 2019 року ОСОБА_2 , через свого представника ОСОБА_5 надіслала свої заперечення, у яких просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заперечення обґрунтовані тим, що позивачем не доведено та не надано будь-яких доказів, що підтверджують яку саме допомогу потребувала ОСОБА_3 , чи зверталася ОСОБА_3 до неї за допомогою, протягом якого часу перебувала у безпорадному стані і в чому полягає ухилення відповідача від надання такої допомоги. Вказує, що вона є особою похилого віку, на момент смерті ОСОБА_3 виповнилося 82 роки, має хвороби, які віднесені до категорії важких, проживає сама та потребує стороннього догляду, є старшою від своєї сестри на 11 років, проживає за 25 км від місця проживання покійної сестри. ОСОБА_3 була матеріально забезпеченою особою, що підтверджується внесенням особисто нею 17 липня 2014 року (майже за два місяця до смерті) банківського вкладу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано справу із суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без задоволення з таких підстав.

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 25 вересня 2014 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 05 вересня 2003 року, частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Розбуд» та кошти на банківських рахунках - грошові заощадження у ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 82 651,91 грн, вклади в АТ «Ощадбанк», - яку прийняли ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

На час смерті ОСОБА_3 разом із спадкодавцем був зареєстрований та проживав ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї, виданої КП «Добробут» від 30 жовтня 2014 року.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду 06 березня 2018 року встановлений факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у квартирі АДРЕСА_1 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини а саме з 1976 року по 24 вересня 2014 року; визнано депозитний рахунок у ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 82 651,91 грн, грошові кошти на рахунках в АТ «Ощадбанк» за № НОМЕР_2 , НОМЕР_4, НОМЕР_3 , що належали спадкодавцеві ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; змінена черговість одержання права на спадкування спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , надавши ОСОБА_1 право на спадкування нарівні з ОСОБА_2 - спадкоємицею другої черги, зрівнявши черги.

За заявою ОСОБА_1 відкрито спадкову справу до майна ОСОБА_3 (матеріали спадкової справи № 38/2014).

Приватний нотаріус Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рудяк Т. В. роз`яснила ОСОБА_1 те, що 23 грудня 2014 р. подано заяву про прийняття спадщини сестрою померлої ОСОБА_2 як спадкоємцем другої черги. Наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статті 1259 ЦК України (лист № 42/с.с.38/2014 від 10 березня 2015 року).

ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 (а. с. 59, 72)

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 протягом життя хворіла на ряд важких хвороб, періодично потребувала сторонньої допомоги в побутовому житті.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 1224 ЦК Україниособа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Це правило стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до закону не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Для задоволення позовних вимог про усунення від права спадкування має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про потребу у допомозі та догляді саме від ОСОБА_2 та умисне ухилення останньої від виконання обов`язку щодо надання спадкодавцю допомоги при можливості її надання, що могло бути підставою для усунення від права на спадкування, апеляційний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги про доведеність показаннями свідків наявності підстав для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті її сестри ОСОБА_3 є неприйнятними, оскільки вони зводяться до іншої, ніж надав апеляційний суд, оцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та спростовуються встановленими обставинами у справі.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України від 15 січня 2020 року № 460-IX» касаційні скарги, подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 травня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель