ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

м. Київ

Справа № 676/5139/22

Провадження № 51 - 290 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014240070000245 від 18 лютого 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України, за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

СД Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12014240070000245, відомості про яке 18 лютого 2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2013 році в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області в суд надано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , який містить ознаки підробки. У ході досудового розслідування встановити причетних осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення не вдалося.

05 жовтня 2022 року прокурор Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням про закриття кримінального провадження №12014240070000245 від 18.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України, у зв`язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2022 року вказане клопотання прокурора задоволено та закрито кримінальне провадження №12014240070000245 від 18 лютого 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України, на підставі пункту 3-1 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів № 2Т від 16.02.2016 у сумі 245 (двісті сорок п`ять) грн. 52 коп. віднесено на рахунок держави.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, потерпілий ОСОБА_8 оскаржив його до Хмельницького апеляційного суду, подавши апеляційну скаргу.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 , скасовано ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2022 року та постановлено нову, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12014240070000245 від 18 лютого 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_9 , не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню через допущені істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що у вказаному кримінальному провадженні наявні всі визначені законом умови для задоволення клопотання прокурора та закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої ст. 284 ч. 1 п. 3-1 КПК України, оскільки не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, при цьому строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився і дане кримінальне правопорушення, передбачене ст. 358 ч. 1 КК України, згідно зі ст. 12 ч. 2 КК України є кримінальним проступком, строк притягнення до відповідальності за яке відповідно до ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України становить 3 роки, а з моменту його вчинення минуло понад 9 років. Також вказує на те, що положеннями ст. 49 ч. 2 КК України передбачено 5-річний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, а не 15 - річний строк.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила скасувати ухвалу апеляційного суду і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, а при скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

Проте суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_8 не дотримався зазначених вимог процесуального закону з огляду на таке.

Відповідно до ст. 284 ч. 1 п. 3-1 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

За змістом ст. 284 КПК України умовами для закриття кримінального провадження за вказаною підставою є наявність визначених законом умов для закриття кримінального провадження та відповідне клопотання прокурора. При цьому, за наявності всіх визначених законом вимог закриття кримінального провадження є обов`язком суду.

Як убачається з матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_8 , не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, якою задоволено клопотання прокурора та закрито кримінальне провадження № 12014240070000245 на підставі пункту 3-1 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскаржив її в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду.

Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 та не погодився із висновками суду першої інстанції щодо обрахунків строків притягнення до відповідальності, передбачених ст. 49 КК України. Зокрема, апеляційний суд зазначив, що у разі, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду, або особа, яка вчинила кримінальне правопорушення не відома, то в такому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло 15 років. Встановивши у вказаному кримінальному провадженні, що проведеними слідчими (розшуковими) діями не вдалося встановити особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення, передбачене ст. 358 ч. 1 КК України, підозра жодній особі не вручена, та врахувавши, що правопорушення виявлено у 2013 році і станом на грудень 2022 року встановлений законом 15-річний строк не сплинув, апеляційний суд вказав на помилковість висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення клопотання прокурора, скасував ухвалу суду першої інстанції та відмовив у задоволенні клопотання прокурора.

Проте, таке тлумачення апеляційним судом вимог ст. 49 КК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки загальні строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності у разі вчинення кримінального проступку відрізняються від таких строків у випадку вчинення злочину.

Згідно з положеннями ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 358 ч. 1 КК України, є кримінальним проступком.

Відповідно до ст. 49 ч. 2 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. (еталонний текст з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів -https://www.reestrnpa.gov.ua/REESTR/RNAweb.nsf/wpage/RnaAbout?OpenDocument).

Отже, загальний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку становить 5 років, а не 15 років.

Висновок щодо обрахунку строків притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20: «У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.»

Крім того, у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, від 05 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19 сформульовано висновок щодо застосування норми права, у якому зазначено, що закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років - з часу вчинення кримінального проступку.

Проте, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення у цьому кримінальному провадженні, належним чином не врахував вимоги ст. 49 КК України, ст. 284 ч. 1 п. 3-1 КПК України, а також практику касаційного кримінального суду щодо застосування зазначених норм закону.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п.п. 1 2 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 13 грудня 2022 року скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3