ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 676/7137/19
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4820/279/22
Провадження № 51 - 1857 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_7,
суддів: ОСОБА_8, ОСОБА_9,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019240070001072 від 03 жовтня 2019 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанівка Чемеровецького району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2019 року за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 березня 2022 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від
06 грудня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
На підставі ст. 74 ч. 5, ст. 49 ч. 1 п. 1 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 6 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 02 жовтня 2019 року приблизно о 18 годині поряд із входом на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту з ОСОБА_2 на ґрунті довготривалих неприязних відносин підняв правою рукою з поверхні землі каміння та умисно кинув його у потерпілу, влучивши в зовнішню поверхню кисті її правої руки, чим заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 березня 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції залишено без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, незаконність та необґрунтованість вироку суду першої інстанції і ухвали апеляційного суду, просить скасувати судові рішення щодо нього, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 1 КПК України за відсутністю події кримінального правопорушення. Вважає, що оскаржені судові рішення ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах, а також на припущеннях. Зазначає, що докази збиралися у кримінальному провадженні щодо злочину, а коли діяння, передбачене ст. 125 ч. 1 КК України, було віднесене до кримінальних проступків, дізнавач після повернення судом обвинувального акту жодних доказів не збирав і прокурор послався на докази, зібрані слідчим щодо злочину, при цьому рішення про об`єднання кримінальних проваджень, яких на його думку повинно було бути два, не приймалось та дозвіл на використання доказів в іншому кримінальному провадженні не надавався. Указує на те, що поза розумним сумнівом не доведено, що потерпіла отримала тілесні ушкодження саме внаслідок його дій. Звертає увагу на те, що слідчий та прокурор діяли не в межах своїх повноважень, оскільки в матеріалах кримінального провадження міститься лише доручення слідчому ОСОБА_12 на проведення досудового розслідування від
03 жовтня 2019 року, а постанову про визначення групи слідчих було винесено лише 30 жовтня 2019 року, а також постанову про визначення групи прокурорів від
03 жовтня 2019 року підписано заступником керівника місцевої прокуратури. Вважає висновок судово-медичної експертизи від 09 жовтня 2019 року № 348 недопустимим доказом, а суд першої інстанції безпідставно відмовив у проведенні комісійної судово-медичної експертизи. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України не надав належної оцінки доводам його апеляційної скарги та повторно не дослідив обставин, встановлених під час кримінального провадження, за його клопотанням в порядку ст. 404 ч. 3 КПК України.
Заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_1 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному легкому тілесному ушкодженні, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом першої інстанції доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_1 та на підтвердження його винуватості обґрунтовано послався, у тому числі: - на показання самого ОСОБА_1 , який підтвердив наявність довготривалих неприязних відносин з ОСОБА_2 та не заперечував факт конфлікту з останньою в день події; - на показання потерпілої ОСОБА_2 про обставини заподіяння їй легких тілесних ушкоджень саме
ОСОБА_1 під час сварки, який кинув у неї каміння і потрапив у руку; - на показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були очевидцями події і розповіли, що бачили як чоловік під час сварки підняв щось, ймовірно камінь, та кинув у жінку, після чого вони бачили у жінки на руці кров.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вирокуна дані, які містяться: - в заяві про вчинене кримінальне правопорушення від 02 жовтня 2019 року ОСОБА_2 ; - у довідці Кам`янець-Подільського травмпункту від 02 жовтня 2019 року № 6694; - у протоколі слідчого експерименту від 07 жовтня 2019 року за участю потерпілої ОСОБА_2 ; - у протоколі огляду місця події від 30 жовтня 2019 року; - у протоколах слідчого експерименту від 29 жовтня 2019 року зі свідками відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; - у протоколах пред`явлення особи для впізнання 29 жовтня 2019 року зі свідками відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які за фотографіями впізнали ОСОБА_1 як особу, яка заподіяла ОСОБА_2 тілесні ушкодження.
Посилання в касаційній скарзі на недопустимість висновку експерта від 09 жовтня 2019 року № 348 є необґрунтованими.
Ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2019 року задоволено клопотання слідчого та доручено експертам провести судово-медичну експертизу ОСОБА_2 .
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 09 жовтня 2019 року № 348 у ОСОБА_5 виявлено легкі тілесні ушкодження - 3 садна на тильній поверхні основної фаланги 1-го пальця, 2-го міжфалангового суглобу 4-го і
5-го пальців правої кисті, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів з ребристою та шорохуватою травмуючою поверхнею, можливо каміння.
Експерт ОСОБА_6 в суді першої інстанції підтвердив правильність своїх висновків і зазначив, що характер та морфологія виявлених тілесних ушкоджень свідчить про те, що вони утворились від травмуючої дії тупих твердих предметів з ребристою та шорохуватою травмуючою поверхнею, можливо каміннята виключається їх утворення від ударів в лобове скло автомобіля чи розбивання рукою віконного скла.
Експертизу проведено з дотриманням вимог КПК України, у тому числі, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384 385 КК України, про що свідчить його підпис у вступній частині висновку.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 02 жовтня 2019 року за заявою ОСОБА_2 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією за ст. 125 ч. 1 КК України. 03 жовтня
2019 року начальником СВ Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області досудове розслідування доручено слідчому ОСОБА_13, який безпосередньо проводив всі слідчі дії з метою отримання доказів. У подальшому постановою начальника СВ Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області від
30 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні визначеного групу слідчих у складі слідчих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Постановою заступника керівника місцевої прокуратури від 03 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні було визначено групу прокурорів.
Такий порядок визначення повноважень слідчого ОСОБА_13, який зібрав усі докази, покладені в основу обвинувального вироку, та групи прокурорів відповідає висновкам про застосування норми права, які містяться в постановах об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду відповідно від 04 жовтня 2021 року в справі 724/86/20, від 14 лютого 2022 року в справі № 477/426/17 та від
08 лютого 2021 року в справі № 754/7061/15.
Після повернення обвинувального акту прокурору ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 03 серпня 2020 року для його внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України в редакції Закону від 22 листопада 2018 року
№ 2617-VIII, належна правова процедура нового внесення даних про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 ч. 1 КК України, до ЄРДР не потребувала, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 125 ч. 1 КК України. При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у ній доводи, які аналогічні доводам його касаційної скарги, визнав їх безпідставними, мотивувавши своє рішення та зазначивши підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом вимог ст. 404 ч. 3 КПК України не відповідають матеріалам кримінального провадження.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість обвинувального вироку суду першої інстанції, просив його скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 1 КПК України за відсутністю події кримінального правопорушення. При цьому просив витребувати копію повної картки про рух кримінального провадження № 12019240070001072, повторно допитати свідка ОСОБА_4 , відібрати у нього зразки почерку та призначити почеркознавчу експертизу, призначити комісійну судово-медичну експертизу.
У заяві до Хмельницького апеляційного суд від 24 березня 2022 року ОСОБА_1 просив апеляційний розгляд проводити без його участі та участі його захисника ОСОБА_15, висловив доводи на підтримання своєї апеляційної скарги та заявлених клопотань.
Відповідно до вимог ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Разом з тим, таке прохання ОСОБА_1 заявив в контексті доводів його апеляційної скарги щодо незгоди з оцінкою показань свідка ОСОБА_4 та висновку судово-медичної експертизи від 09 жовтня 2019 року № 348 судом першої інстанції, не посилаючись при цьому на положення ст. 404 ч. 3 КПК України. Клопотання про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, за умови, що вони дослідженні судом першої інстанції не повністю або з порушенням, у розумінні ст. 404 ч. 3 КПК України ні ОСОБА_1 , ні його захисник не заявляли.
Крім того, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що свідок
ОСОБА_4 був безпосередньо допитаний судом першої інстанції у судовому засіданні від 12 серпня 2021 року, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_15 мали можливість задавати питання зазначеному свідку. Неодноразові клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи судом першої інстанції було розглянуто та обґрунтовано відмовлено у їх задоволенні, оскільки у кримінальному провадженні проведено судово-медичну експертизу, експерт ОСОБА_6 у судовому засіданні від 17 травня 2021 року детально роз`яснив свій висновок, було надано відповіді на усі поставлені сторонами питання, у тому числі й відповіді на питання, які зазначені в клопотанні про призначення комісійної судово-медичної експертизи. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій частині також були належним чином перевірені судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, а також зазначених в ухвалі апеляційного суду мотивів прийнятого рішення за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів не вбачає порушення вимог ст. 404 ч. 3 КПК України, яке перешкодило чи могло перешкодити апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини
ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, та правильність кваліфікації його дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.
Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не встановлено.
Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог статей 50 65 КК України та на підставі ст. 49 ч. 1 п. 1, ст. 74 ч. 5 КК України його обґрунтовано звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.
За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги
ОСОБА_1 і скасування судових рішень щодо нього не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від
06 грудня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 березня
2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9