Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 677/223/15-ц

провадження № 61-14861св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Красилівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів України у Хмельницькій області, Заставківська сільська рада Красилівського району Хмельницької області,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Заставки» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного А. М., Товарна біржа «Подільська»,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року у складі судді Боголюбової Л. М. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 16 березня 2017 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Спірідонової Т. В., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Красилівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів України у Хмельницькій області (далі - Красилівська ОДПІ ГУ Міністерства доходів України у Хмельницькій області), Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, треті особи: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Заставки» (далі - СВК «Заставки»), Товарна біржа «Подільська» (далі - ТБ «Подільська»), про визнання недійсними результатів аукціону.

Позовна заява мотивована тим, що телятник площею 725,94 кв. м та складське приміщення площею 423,7 кв. м, які знаходяться в с. Заставки Красилівського району Хмельницької області, належали на праві власності співвласникам майна (пайовикам) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» (далі - СТОВ «Світанок»), та не перебували у власності СВК «Заставки».

Це майно було розпайоване та згідно з актами передачі передане цілісним майновим комплексом Спілці громадян - співвласників майна пайового фонду реорганізованого КСП «Світанок», а в подальшому передано на відповідальне зберігання СВК «Заставки».

Красилівська ОДПІ ГУ Міністерства доходів України у Хмельницькій області в рахунок невиконання СВК «Заставки» зобов`язань зі сплати зборів та обов`язкових платежів до державного бюджету здійснила опис їхнього майна у податкову заставу, не перевіривши його дійсних власників.

Надалі з метою погашення заборгованості СВК «Заставки» телятник площею 725,94 кв. м та складське приміщення площею 423,7 кв. м, які знаходяться в с. Заставки Красилівського району Хмельницької області, були реалізовані на аукціонах 24 листопада 2011 року та 18 червня 2012 року.

24 листопада 2012 року між Красилівською міською ДПІ як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем укладений договір відчуження нерухомого майна № 4986 , що перебуває у податковій заставі, а саме: телятник площею 725,94 кв. м, розташований у с. Заставки Красилівського району Хмельницької області.

Рішенням Виконавчого комітету Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області від 30 серпня 2013 року № 40 телятнику площею 725,94 кв. м присвоєно адресний номер будівлі - АДРЕСА_1 .

18 червня 2012 року між Красилівською міською ДПІ як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем укладений договір відчуження нерухомого майна № 5489 , що перебуває у податковій заставі, а саме: піднамет (складське приміщення) площею 423,7 кв. м, розташований у с. Заставки Красилівського району Хмельницької області.

Рішенням Виконавчого комітету Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області від 30 серпня 2013 року № 39 складському приміщенню площею 423,7 кв. м присвоєно адресний номер будівлі - АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20 січня 2015 року, ОСОБА_1 просила суд: визнати недійсним аукціон, проведений 24 листопада 2011 року ТБ «Подільська», щодо реалізації за стартовою ціною 12 300 грн телятника площею 725,94 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належав на праві власності співвласникам майна СТОВ «Світанок»; визнати недійсним аукціон, проведений 18 червня 2012 року ТБ «Подільська» за стартовою ціною 12 252 грн, щодо реалізації складського приміщення площею 423,7 кв. м, яке знаходиться в с. Заставки Красилівського району Хмельницької області, та належало на праві власності співвласникам майна СТОВ «Світанок»; визнати недійсним договір відчуження нерухомого майна, що перебуває в податковій заставі, від 24 листопада 2011 року № 4986, за яким було здійснено продаж телятника площею 725,94 кв. м; визнати недійсним договір відчуження нерухомого майна, що перебуває в податковій заставі, від 18 червня 2012 року № 5489, за яким було здійснено продаж піднамету площею 423,7 кв. м.

У липні 2016 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Красилівської ОДПІ ГУ Міністерства доходів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: СВК «Заставки» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Капличного А. М., ТБ «Подільська», про визнання недійсними результатів аукціону та договорів відчуження нерухомого майна, що перебуває в податковій заставі, скасування рішення про реєстрацію права власності.

Позовна заява мотивована тим, що телятник площею 725,94 кв. м, та складське приміщення площею 423,7 кв. м, які знаходяться в с. Заставки Красилівського району Хмельницької області, ніколи не перебували у власності СВК «Заставки», у зв`язку з чим не могли бути реалізовані як податкова застава СВК «Заставки». Зазначені будівлі разом з іншим майном відносились до майна пайового фонду реорганізованого КСП «Світанок» та після розпаювання майна останнього належали на праві спільної часткової власності його членам.

Після смерті її чоловіка ОСОБА_4 вона на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 січня 2015 року, відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай від 20 січня 2005 року серії НОМЕР_4, набула право на майновий пай у пайовому фонді КСП «Світанок» у розмірі 0,653 %, вартістю 10 260 грн.

Таким чином, як власник майнового паю реорганізованого КСП «Світанок» вона є співвласником майна його пайового фонду, у тому числі вищезазначеного піднамету (складське приміщення) та телятника.

Крім того, рішеннями судів було встановлено, що спірні будівлі піднамету та телятника не є власністю СВК «Заставки», а належать власникам майнових паїв реорганізованого КСП «Світанок» та виділені їм у власність, зокрема і її чоловіку ОСОБА_4 , спадкоємцем якого вона є.

ОСОБА_4 просила суд: визнати недійсним аукціон, проведений 24 листопада 2011 року ТБ «Подільська» щодо реалізації телятника площею 725,94 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним аукціон, проведений 18 червня 2012 року ТБ «Подільська» щодо реалізації піднамету, площею 423,7 кв. м, що розташований по АДРЕСА_2 ; визнати недійсним договір про відчуження нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі, від 24 листопада 2011 року № 4986, укладений на ТБ «Подільська» між Красилівською міською ДПІ та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір про відчуження нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі, від 18 червня 2012 року № 5489, укладений на ТБ «Подільська» між Красилівською міською ДПІ та ОСОБА_3 ; скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Красилівського районного управління юстиції Хмельницької області від 14 грудня 2013 року № 9066557 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на будівлю площею 725,9 кв. м по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовів, суд першої інстанції виходив із безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4

ОСОБА_1 свій майновий сертифікат на право власності на частину колективного майна реорганізованого КСП «Світанок» відчужила на користь

ТОВ «Агропартнер-1», у зв`язку з чим втратила право вимоги.

ОСОБА_4 не надала суду доказів того, що саме вона є співвласницею спірного майна. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 також не надали доказів поважності пропуску ними строків на звернення до суду з указаними позовами.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 16 березня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відхилені.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року залишено без змін.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 безпідставними, оскільки їхні права та законні інтереси за наслідками проведення аукціонів не порушені.

Встановивши відстуність підстав для задоволення позовів, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності, однак це не призвело до неправильності вирішення справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовів, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що наслідки спливу позовної давності можуть бути застосовані лише щодо обґрунтованого позову. Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2013 року у справі № 2209/1301/12 за пайовиками спілки співвласників майна реорганізованого КСП «Світанок», у тому числі за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , визнано право власності на майно єдиним майновим комплексом згідно із структурою майнових паїв у відсотковому виразі на підставі сертифікатів на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Таким чином, включення вказаного майна до акта податкової застави та його продаж третьою особою є незаконними. Суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення статей 319 328 355 358 ЦК України, які визначають непорушність права власності та підстави набуття цього права.

Відчуження ОСОБА_1 майнового паю, а не конкретного визначеного в натурі майна, не вказує про припинення її права на частку у спільній частковій власності.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у квітні 2017 року, Красилівська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області заперечувала проти доводів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зазначивши, що дії органу податкової інспекції щодо опису та включення спірного майна в податкову заставу для подальшого продажу з метою погашення податкового боргу СВК «Заставки» є законними.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 16 березня 2017 року, витребувано із Красилівського районного суду Хмельницької області цивільну справу № 677/223/15-ц.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року цивільну справу № 677/223/15-ц передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Красилівської ОДПІ ГУ Міністерства доходів України у Хмельницькій області, Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, треті особи: СВК «Заставки», ТБ «Подільська», ОСОБА_4 , про визнання недійсними результатів аукціону; за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Красилівської ОДПІ ГУ Міністерства доходів України Хмельницької області, Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, треті особи: СГК «Заставки» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного А. М., ТБ «Подільська», про визнання недійсними результатів аукціону та договорів відчуження нерухомого майна, що перебуває в податковій заставі, скасування рішення про реєстрацію права власності призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

У квітні 2005 року СТОВ «Світанок» припинило свою діяльність, а його майно було передане спілці співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Світанок».

Згідно з актами прийому-передачі майна, укладеними головою спілки співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Світанок» ОСОБА_5 та головою новоствореного СВК «Заставки» ОСОБА_6 , кооперативу передано майно спілки на загальну суму 1 346 391,05 грн. Зазначені обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 22 березня 2016 року.

На підставі рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2013 року у справі № 2209/1301/12, яке набрало законної сили, 138 пайовиків спілки, в тому числі ОСОБА_1 , позивачка ОСОБА_4 та її чоловік ОСОБА_4 , набули право власності на майно єдиним майновим комплексом згідно із структурою майнових паїв у відсотковому виразі на підставі сертифікатів, виданих вказаним особам на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства у розмірі 67,6 %, що у грошовому виразі становить 867 307,41 грн від загальної суми майнових паїв, переданих у СВК «Заставки» від СТОВ «Світанок» станом на 2005 рік.

Вказану суму вартості майнових паїв позивачам у справі № 2209/1301/12 стягнуто шляхом звернення стягнення на майно, яке залишилось у СВК «Заставки» на момент банкрутства кооперативу та описане державною виконавчою службою згідно з актом опису майна від 03 грудня 2012 року (т. 1, а. с. 5-14).

Відповідно до довідки Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області від 20 лютого 2017 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва від 07 червня 2001 року серії НОМЕР_5 належало право на майновий пай у майні пайового фонду КСП «Світанок» на суму 8 608 грн, що складає 0,548 % від загальної вартості майна пайового фонду підприємства - 1 579 711 грн. Це майно разом з іншими власниками майнових паїв КСП «Світанок» вона відчужила на користь ТОВ «Агропартнер-1». 10 листопада 2014 року Заставківська сільська рада Красилівського району Хмельницької області видала ТОВ «Агропартнер-1» свідоцтво про право власності на майновий пай від 10 листопада 2004 року серії НОМЕР_6 у розмірі 61 % або 1 010 144 грн (т. 2, а. с. 124, 126).

Згідно з довідкою Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області від 20 лютого 2017 року ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай від 20 січня 2015 року серії НОМЕР_4 є власником майнового паю у майні пайового фонду КСП «Світанок» розміром 0,653 % на суму 10 260 грн, який був успадкований нею після смерті чоловіка ОСОБА_4 . Зазначений майновий пай ОСОБА_4 не відчужувала, в натурі майно їй не виділялося (т. 1, а. с. 235, т. 2 а. с. 125).

Відповідно до протоколу № 1 проведення аукціону на ТБ «Подільська» від 24 листопада 2011 року ОСОБА_2 визнано переможцем аукціону з продажу лота № 1 - телятника площею 725,94 кв. м, ціна продажу - 12 300 грн.

24 листопада 2011 року між Красилівською міською ДПІ як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем укладений договір відчуження нерухомого майна № 4986 , що перебуває у податковій заставі, відповідно до пункту 1 якого продавець продав, а покупець купив телятник площею 725,94 кв. м у с. Заставки Красилівського району Хмельницької області. Згідно з протоколом № 1 проведення аукціону на ТБ «Подільська» від 24 листопада 2011 року продаж вчинено за 12 300 грн (т. 1, а. с. 15, 18).

Рішенням Виконавчого комітету Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області від 30 серпня 2013 року № 40 телятнику площею 725,94 кв. м присвоєно адресний номер будівлі - АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 22).

Згідно з протоколом № 3 проведення аукціону на ТБ «Подільська» від 18 червня 2012 року ОСОБА_3 визнаний переможцем аукціону з продажу лота № 3 - піднамету (складське приміщення) площею 423,7 кв. м ціна продажу - 12 252 грн.

18 червня 2012 року між Красилівською міською ДПІ як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем укладений договір відчуження нерухомого майна № 5489 , що перебуває у податковій заставі, відповідно до пункту 1 якого продавець продав, а покупець купив піднамет (складське приміщення) площею 423,7 кв. м у с. Заставки Красилівського району Хмельницької області. Згідно з протоколом № 3 проведення аукціону на ТБ «Подільська» від 18 червня 2012 року продаж вчинено за 12 252 грн (т. 1, а. с. 16, 162). Рішенням Виконавчого комітету Заставківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області від 30 серпня 2013 року № 39 складському приміщенню площею 423,7 кв. м присвоєно адресний номер будівлі - АДРЕСА_2 (т. 1 , а. с. 23).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Красилівської ОДПІ ГУ Міністерства доходів України у Хмельницькій області про визнання дій незаконними задоволено. Визнано протиправними дії Красилівської ОДПІ ГУ Міністерства доходів України у Хмельницькій області щодо опису в податкову заставу майна, зазначеного в актах від 13 квітня 2011 року № 4125/10/24-018 і від 14 грудня 2011 року № 13174/10/24-018. Цією ж постановою встановлено, що з метою виконання рішення від 12 квітня 2011 року № 4082/10/211018 про опис майна від 03 квітня 2011 року та від 14 грудня 2011 року податковий керуючий здійснив опис майна СВГ «Заставки» у податкову заставу, оформивши його актами опису від 13 квітня 2011 року № 4125/10/24-018 і від 14 грудня 2011 року № 13174/10/24-018. Відповідно до акта від 13 квітня 2011 року № 4125/10/24-018 в податкову заставу описані силосна споруда 1976 року вартістю 10 839,51 грн та приміщення телятника 1996 року, вартістю 40 913,68 грн, а відповідно до акта від 14 грудня 2011 року № 13174/10/24-018 - піднамет (складське приміщення) 1936 року, вартістю 3 788,31 грн (т. 1, а. с. 20-21).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частинами першою-третьою та шостою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Статтею 321 ЦК України гарантовано непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 ЦК України.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що набуття майна на аукціоні є різновидом договору купівлі-продажу, який укладається за визначеною процедурою.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 відчужила на користь ТОВ «Агропартнер-1» належний їй на підставі свідоцтва від 07 червня 2001 року серії НОМЕР_5 майновий пай у майні пайового фонду КСП «Світанок» на суму 8 608 грн, що складає 0,548 % від загальної вартості майна пайового фонду підприємства.

ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі цієї обставини не заперечувала, зазначивши про те, що оскільки майно за вказаним свідоцтвом не було їй виділено в натурі, то вона не позбавлена майнових прав на нього.

Водночас відчуження майнового паю фактично є розпорядженням особи її правами на частку у спільній частковій власності, а тому підстави для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання недійсними результатів аукціону щодо майна пайового фонду, майнових прав на яке вона на час звернення з позовом до суду вже не мала, відсутні.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відмову ОСОБА_1 у позові за безпідставністю є правильним.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої статті 356 ЦК України власність двох і більше осіб із зазначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

Відповідно до рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2013 року у справі № 2209/1301/12, яке набуло законної сили, за пайовиками спілки співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Світанок», у тому числі за ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , визнано право власності на майно єдиним майновим комплексом згідно із структурою майнових паїв у відсотковому виразі на підставі сертифікатів на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність позовних вимог ОСОБА_4 з огляду на те, що вона не виділила свою частку в натурі, є помилковими, оскільки виділ частки зі спільної часткової власності - це право, а не обов`язок її володільця (частина перша статті 364 ЦК України), а тому не може обмежувати майнових прав позивачки. Крім того, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частина третя статті 364 ЦК України).

Таким чином, висновки судів про те, що права та законні інтереси ОСОБА_4 у результаті проведення аукціону не порушені, зроблені без встановлення фактичних обставин у справі, які мають значення для її вирішення, та без дослідження і правової оцінки доказів.

Так, нез`ясованими залишились обставини справи щодо правомірності відчуження спірного майна на аукціонах від 24 листопада 2011 року та від 18 червня 2012 року.

Суди не дали належної правової оцінки тому факту, що майно, яке було внесено в податкову заставу для його подальшої реалізації з метою погашення податкового боргу СВК «Заставки», не перебувало у власності останнього.

Відповідно до підпункту 14.1.8 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) аукціон (публічні торги) - це публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц (провадження № 14-3цс18) зроблено правовий висновок про те, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціонах (прилюдних торгах), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких аукціонів, складання за результатами їх проведення відповідного документа про їх проведення є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Частиною першою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (95.1).

Крім того, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року, яка вступила в законну силу, за адміністративним позовом ОСОБА_1 визнано протиправними дії Красилівської ОДПІ ГУ Міністерства доходів України у Хмельницькій області щодо опису в податкову заставу майна, зокрема приміщення телятника 1996 року, вартістю 40 913,68 грн, зазначеного в акті від 13 квітня 2011 року № 4125/10/24-018, та піднамету (складського приміщення 1936 року), вартістю 3 788,31 грн, зазначеного в акті від 14 грудня 2011 року № 13174/10/24-018.

Вважаючи, що вказана постанова адміністративного суду не має значення для вирішення цієї справи, суди попередніх інстанцій не встановили зв`язок між визнанням незаконними дій органу податкової інспекції щодо опису спірного майна в податкову заставу та подальшою реалізацією цього майна на підставі актів від 13 квітня 2011 року № 4125/10/24-018 та від 14 грудня 2011 року № 13174/10/24-018.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57-60, 212, 214 ЦПК України 2004 року, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій вищевикладеного належним чином не врахували, не перевірили, чи порушено права та законні інтереси ОСОБА_4 унаслідок реалізації на аукціоні майна, яке належить їй на праві спільної часткової власності.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому оскаржувані рішення в частині позовних вимог ОСОБА_4 не можуть вважатися законними і обґрунтованими.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

При новому розгляді суди повинні усунути наведені вище недоліки розгляду справи та на підставі належних і допустимих доказів встановити фактичні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 415 ЦПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги приймає постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними в статті 416 цього Кодексу.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 16 березня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У іншій частині рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 16 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк