Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 684/435/16-ц
провадження № 61-20431св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Державний нотаріус Старосинявської районної державної нотаріальної контори Хмельницької області Гоменюк Олена Олександрівна, ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пискун Леся Миколаївна, на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2019 року в складі судді Завадської О. П. та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 26 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Костенка А. М.,
П`єнти І. В., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Державний нотаріус Старосинявської районної державної нотаріальної контори Хмельницької області Гоменюк О. О., ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 роки помер батько позивача - ОСОБА_4 , після якого відкрилась спадщина, яка складається з домоволодіння та земельної ділянки на
АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Заставецької сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.
ОСОБА_4 26 жовтня 2010 року склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_1 .
В останні роки спадкодавець хворів, проте не бажав переїжджати до сина у м. Санкт-Петербург Російської Федерації, тому на зимовий період 2014 року проживав у далекої родички ОСОБА_3 , яка приховала від позивача наявність спірного заповіту.
У травні 2016 року позивач дізнався про наявність спірного заповіту
від 21 жовтня 2014 року, яким ОСОБА_4 заповів все майно на користь сина ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
Вказував, що спадкодавець не міг усвідомлювати значення своїх дій та не міг ними керувати, тому волевиявлення не було вільним. Крім того, померлий хворів на серцево-судинну недостатність, кардіосклероз, у нього також була катаракта і він погано бачив, а перед смертю в нього загострились розлади свідомості, що супроводжувалися постійним відчуттям страху.
У подальшому представник позивача уточнив позовну заяву в частині зміни підстав позову та вказував, що спірний заповіт складений із застосуванням до спадкодавця психічного тиску (примусу) з боку третіх осіб. Наполегливе схиляння ОСОБА_3 до складання спадкодавцем, який у силу життєвих обставин тимчасово проживав в її будинку та в певній мірі залежав від неї, оспорюваного заповіту вбачалось з телефонних розмов рідних з останнім.
Зазначав, що державний нотаріус при посвідчені оспорюваного заповіту порушила права заповідача та його потенційних спадкоємців за законом чи попереднім заповітом, оскільки фактично усунула останнього від особистої участі при складанні та посвідчені його заповіту, формально зіславшись на його похилий вік, без з`ясування наявності реальної хвороби чи фізичної вади, що б могли перешкоджати йому підписати заповіт.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: визнати заповіт, складений ОСОБА_4 21 жовтня 2014 року та посвідчений державним нотаріусом Старосинявської державної нотаріальної контори Хмельницької області Гоменюк О. О. за реєстровим № 1054, недійсним; визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 у три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області
від 10 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висновком посмертної судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_4 на час складання заповіту усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.
Як повну неспроможність заповідача у момент вчинення заповіту розуміти значення своїх дій і керувати ними, так і застосування фізичного та/або психічного тиску на спадкодавця, що впливали на волю заповідача, з наданих доказів судом не встановлено.
Заповіт від імені ОСОБА_4 та за його дорученням було посвідчено нотаріусом у присутності двох свідків, які зачитали заповіт вголос і поставили свої підписи на ньому. Відомості про свідків внесено до тексту заповіту, свідки є дієздатними особами, не є членами сім`ї та близькими родичами спадкоємця за заповітом. У зв`язку з тим, що заповідач через вік та хворобу не міг підписати заповіт, сам заповіт підписано іншою особою в присутності заповідача та за його дорученням, на що вказано в тексті заповіту.
Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили добровільність волевиявлення заповідача щодо визначення відповідача своїм спадкоємцем за заповітом та неможливість у зв`язку з похилим віком та незадовільним станом здоров`я (поганий зір) прочитати та власноручно підписати заповіт.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що оскаржуваний заповіт відповідає внутрішній волі заповідача, складений та посвідчений нотаріусом з дотриманням вимог чинного законодавства та порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом, порушень при його посвідченні не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пискун Л. М., просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 приховала від всіх родичів факт вчинення заповіту 21 жовтня 2014 року , який був оформлений за чотири дні до смерті спадкодавця, на зовсім чужу для померлого людину - її сина ОСОБА_2
Спадкодавець не міг усвідомлювати значення своїх дій та не міг ними керувати, оскільки його психіка та пам`ять були порушеними, тому волевиявлення не було вільним.
Крім того, нотаріусом порушено порядок посвідчення заповіту, оскільки саме нотаріус, а не свідки мала прочитати вголос текст заповіту, про що необхідно було зробити відповідну відмітку.
Крім того, підставою фактичного усунення державним нотаріусом спадкодавця від власноручного підпису свого заповіту зазначено похилий вік спадкодавця, а не будь-яку з хвороб очей, що жодним чином не обмежувало можливість ОСОБА_4 самостійно прочитати та підписати заповіт.
Разом з тим, допитані у судовому засіданні свідки дали суперечливі покази, тому суд мав призначити повторну експертизу.
Судами не встановлено обставини дійсного місця смерті спадкодавця ОСОБА_4 .
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
28 січня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4
ОСОБА_4 21 жовтня 2014 року склав заповіт, яким заповів все майно ОСОБА_2 Заповіт посвідчений державним нотаріусом Старосинявської державної нотаріальної контори Хмельницької області Гоменюк О. О., зареєстрований у реєстрі за № 1054.
У заповіті зазначено, що у зв`язку з похилим віком заповідач не може самостійно прочитати та підписати заповіт, тому текст заповіту на його прохання прочитано свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за дорученням ОСОБА_4 . текст заповіту в його присутності та присутності нотаріуса підписано ОСОБА_8
При посвідчені заповіту були присутні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Заповіт у зв`язку з похилим віком, складено та посвідчено за тимчасовим місцем проживання заповідача в будинку
АДРЕСА_2 .
Заповіт зачитано свідками вголос та підписано ними. Цей заповіт на прохання заповідача записаний нотаріусом зі слів заповідача за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
Особи свідків, які прочитали заповіт уголос до його підписання і поставили на заповіті свої підписи, встановлено, їх дієздатність перевірено.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
ОСОБА_1 10 листопада 2014 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_2 21 квітня 2015 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_2 10 березня 2016 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 .
Висновком посмертної судово-психіатричної експертизи від 27 жовтня
2017 року встановлено, що ОСОБА_4 на час складання заповіту усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.
Суди встановили, що ОСОБА_4 мав захворювання очей у вигляді катаракти, погано бачив, хворів на ряд інших хвороб, неодноразово звертався за медичною допомогою. При цьому заповідач на час вчинення заповіту мав похилий вік - 83 роки.
Допитана в судовому засіданні нотаріус ОСОБА_7 пояснила, що заповідач ОСОБА_4 сказав їй, що особисто читати і писати заповіт не буде через похилий вік і він не добре бачить. Заповіт записано нею з його слів, прочитано вголос свідками та підписано ОСОБА_8
Допитані як свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 пояснили, що заповіт записано нотаріусом, зачитано вголос свідками, на запитання чи це його волевиявлення ОСОБА_4 дав відповідь, що це його воля, ніякого тиску на заповідача не було.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (частина перша
Згідно з частиною другою статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Разом з тим, судами встановлено, зокрема відповідно до висновку судової експертизи, що ОСОБА_4 на час складання заповіту усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.
Статтею 1248 ЦК України визначено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
Відповідно до статті 1253 ЦК України на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов`язковою. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути: нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; спадкоємці за заповітом; члени сім`ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
Суди встановили, що на час вчинення спірного правочину заповідач був особою похилого віку (83 роки), мав захворювання очей (погано бачив), не міг самостійно прочитати та підписати заповіт, тому текст заповіту на його прохання прочитано свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за дорученням ОСОБА_4 . текст заповіту в його присутності та присутності нотаріуса підписано ОСОБА_8
На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що оскаржуваний заповіт відповідає внутрішній волі заповідача, складений та посвідчений нотаріусом з дотриманням вимог чинного законодавства та порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом, порушень при його посвідченні не встановлено.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що ОСОБА_3 приховала від всіх родичів факт вчинення заповіту 21 жовтня 2014 року , оскільки відповідно до статті 1255 ЦК України нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.
Доводи касаційної скарги, що спадкодавець не міг усвідомлювати значення своїх дій та не міг ними керувати, так як його психіка та пам`ять були порушеними, тому волевиявлення не було вільним, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях та спростовані зібраними у справі доказами, зокрема висновком посмертної судово-психіатричної експертизи від 27 жовтня 2017 року.
Безпідставними є доводи касаційної скарги, що нотаріусом порушено порядок посвідчення заповіту, так як саме нотаріус, а не свідки мала прочитати вголос текст заповіту, про що необхідно було зробити відповідну відмітку, оскільки відповідно до частин п`ятої та шостої статті 1253 ЦК України свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що допитані у судовому засіданні свідки дали суперечливі покази, тому суд мав призначити повторну експертизу, оскільки відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України підставою для призначення повторної експертизи є визнання висновку експерта необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, проте таких обставин судами не встановлено. При цьому у матеріалах прави відсутні докази, що позивач або його представник подавали до суду обґрунтовану заяву про призначення повторної експертизи.
Безпідставними є доводи касаційної скарги, що судами не встановлено дійсного місця смерті спадкодавця ОСОБА_4 , оскільки ці обставини не входили до предмету доказування у межах заявлених у справі вимог.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пискун Леся Миколаївна, залишити без задоволення.
Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області
від 10 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 26 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
А. І. Грушицький
В. В. Сердюк