Постанова

Іменем України

18 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 686/10621/22

провадження № 61-9898св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Салоїд Н. М., від 03 березня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П.,

Талалай О. І., від 21 червня 2023 року і виходив з наступного.

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у розмірі вісімсот п`ять мільярдів гривень, завданої 17 травня 2022 року невиконанням постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі

№ 2270/14181/11.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що вищевказане рішення суду залишається невиконаним з вини посадових і службових осіб відповідача та є триваючим в часі правопорушенням. Внаслідок невиконання судового рішення йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які він переніс під час тривалого очікування на виконання постанови суду.

3. Зазначав, що внаслідок невиконання рішення суду порушено його право на судовий захист, на справедливий суд. Вважав, що оцінений ним розмір моральної шкоди у вісімсот п`ять мільярдів гривень є достатнім відшкодуванням його порушених прав та моральних страждань, а тому просив суд стягнути вказану суму з Держави Україна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 03 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивач реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення, а чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за затримку виконання рішення суду про стягнення з державного бюджету відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 червня

2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 03 березня 2023 року - без змін.

7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди внаслідок невиконання судового рішення у справі № 2270/14181/11 у зазначений в позові період - 17 травня

2022 року. Водночас судом взято до уваги, що судовими рішеннями з державного бюджету України на користь позивача вже було стягнуто грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання судового рішення у справі № 2270/14181/11

(справи № 686/8422/20, № 686/13784/21).

Короткий зміст касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

8. 29 червня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2023 року

та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 червня 2023 року

і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

9. Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі

№ 920/1771/14, від 27 вересня 2017 року у справі № 6-1435цс17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі

№ 338/180/17, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц,

від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 16 червня 2020 року у справі

№ 145/2047/16-ц, від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц,

від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 22 вересня 2020 року

у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19,

від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 09 лютого 2021 року

у справі № 381/622/17, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20,

від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, від 01 березня 2023 року

у справі № 925/556/21, постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року

у справі № 2270/14181/11, від 20 вересня 2021 року у справі № 686/8422/20, від 03 лютого 2022 року у справі № 686/13784/21, від 08 червня 2022 року

у справі № 686/4032/21, від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, від 07 березня 2023 року у справі № 910/13573/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).

10. У касаційній скарзі заявникзазначає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановив, що рішення суду не виконано, але без будь-яких доказів зі сторони відповідача, без письмової заяви про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди безпідставно відмовив у позові, що прямо суперечить завданням цивільного судочинства.

11. На думку заявника, відповідач не спростував факту невиконання ним рішення суду та не спростував презумпції його вини в настанні негативних наслідків для нього, а лише заперечив наявність шкоди. Для деліктних зобов`язань доведення вини особи не має значення.

12. Заявник вказує, що єдиним належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом виконання судового рішення і припинення триваючого правопорушення є вручення йому паспорту.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду

від 12 листопада 2011 року у справі № 2270/14181/11, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року, зобов`язано Хмельницький відділ УМВС України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки.

14. На підставі вказаного вище рішення суду 11 червня 2012 року суд видав виконавчий лист № 2270/14181/11, який перебував на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області (виконавче провадження № 33223826).

15. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду

від 05 жовтня 2012 року замінено у виконавчому проваджені № 33223826 боржника Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.

16. Постановою державного виконавця від 28 грудня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа

№ 2270/14181/11, виданого 11 червня 2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

17. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року у справі № 686/8422/20, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 10 510, 00 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.

18. Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року касаційні скарги Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 січня

2021 року - без змін (провадження № 61-2846св21).

Позиція Верховного Суду

19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

20. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

21. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

22. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

23. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

24. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

25. За положеннями статті 129-1 Конституції України обов`язковість рішення суду віднесено до основних засад судочинства.

26. Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

27. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

28. Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала

у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

29. За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання з компенсації моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.

30. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

31. Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

32. Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

33. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц (провадження № 14-261цс19) зазначено, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується.

34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) дійшла висновку про те, що необхідною умовою для притягнення Держави до відповідальності за дії, бездіяльність органу державної влади у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

35. Наявність цих умов у межах розгляду цивільної справи має довести позивач.

36. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

37. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

38. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди.

39. Заявляючи до Держави Україна вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 805 000 000 000 грн, завданої внаслідок невиконання у 17 травня 2022 року, тобто протягом одного дня, судового рішення у справі № 2270/14181/11, ОСОБА_1 до позовної заяви не додав жодного доказу на підтвердження факту нанесення моральної шкоди та її розміру.

40. Враховуючи, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

41. ОСОБА_1 подав до суду велику кількість подібних позовів про відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення у справі № 2270/14181/11 протягом різних незначних періодів часу, що свідчить про недобросовісне використання права на звернення до суду.

42. Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду

від 29 травня 2023 року у справі № 686/8978/22 (провадження

№ 61-4173св23), від 12 червня 2023 року у справі № 686/7245/22 (провадження № 61-2174св23).

43. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права.

44. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, висловленим Верховним Судом України, Великою Палатою Верховного Суду та Верховним Судом у постановах, на які послався заявник у касаційній скарзі. Для доведення позову про відшкодування шкоди позивач має довести наявність складових цивільно-правової відповідальності у конкретній справі.

45. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

46. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 21 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович