ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №686/14130/16-а
адміністративне провадження №К/9901/29877/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Радишевської О.Р.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 686/14130/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Карплюк О.І.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Матохнюка Д.Б., суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.),
УСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач 1, відповідач- 2), у яких, просив:
- скасувати постанову ПС3 № 047747 від 02 липня 2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою ст. 122 КУпАП;
- закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача оскаржувана постанова є протиправною, несправедливою та необ`єктивною, оскільки його вимушена зупинка не створила перешкод ні для руху автомобілів, ні для руху пішоходів, а накладене на нього грошове стягнення поставить сім`ю позивача у скрутне матеріальне становище.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративний позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, що виключає підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2016 року залишено без змін.
6. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У січні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка 27 лютого 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
9. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди не спростували жодного з доводів позивача та винесли судові рішення, які, на його думку, не відповідають вимогам пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2015 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті".
Також, на думку позивача, суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, не надав оцінки та не дослідив доказів щодо самого факту вчинення правопорушення.
Також касатор у касаційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції, що в подальшому закріплено було і в рішенні апеляційної інстанції, допущено неповне з`ясування обставин, що мали значення для справи, а також, на думку касатора, не були доведені обставини в справі та при винесенні оскажуваних рішень були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
10. Відповідач надав до суду заперечення на касаційну скаргу в яких просив відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача в повному обсязі.
Відповідач в наданих запереченнях зазначає, що інспектором правомірно було винесено постанову про адміністративне правопорушення позивачу. Також відповідач зазначає те, що позивачем при здійсненні, за його словами, вимушеної зупинки не було вжито необхідних заходів, які передбачені Правилами дорожнього руху України, а саме: ввімкнення аварійної світлової сигналізації та встановлення знаку аварійної зупинки, або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02 липня 2016 року інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Хмельницькому рядовим поліції Стельмахом В.М. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС3 №047747, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
12. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 02 липня 2016 року близько 09 години 50 хвилин,, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-210934-20», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Хмельницькому, по вул. Вайсера, 13, здійснив зупинку ближче 10 м до пішохідного переходу, що підтверджується відеоносієм ДМ №4300 від 02 липня 2016 року.
Не погоджуючись з такими діями інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Хмельницькому рядовим поліції Стельмаха В.М., позивач звернувся з цим позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА
13. Верховний Суд звертає увагу, що 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Так, відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
17. Також частиною першою ст. 122 КУпАП України визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
18. Відповідно до ст. 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
19. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
20. Позивачем в позовній заяві зазначено, що ним була зроблена вимушена зупинка, у зв`язку з несправністю електроніки в його транспортного засобі.
Відповідно до ПДР України пунктів 9.9 попереджувальні сигнали:, а саме аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: а) у разі вимушеної зупинки на дорозі.
Пунктом 9.10 ПДР України передбачено, що разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації необхідно установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі: а) скоєння дорожньо-транспортної пригоди; б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.
21. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
22. Судами було встановлено, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відеоносієм ДМ №4300 від 02 липня 2016 року.
23. Відповідно до частини другої ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
24. Таким чином, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні адміністративного позову.
25. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
26. З огляду на викладене висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
27.За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя - доповідач: В.М. Бевзенко
Судді: Н.А. Данилевич
О.Р. Радишевська