Постанова
Іменем України
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 686/16979/17
провадження № 61-20716св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Хмельницька міська рада,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Хмельницької міської ради, яка підписана представником Смередчук Юлією Сергіївною, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Хмельницької міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що з 1969 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , який самочинно побудував житловий будинок та гараж по АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом з протоколу засідання постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 03 жовтня 2013 року № 13 ОСОБА_4 надано дозвіл на збереження об`єкта та рекомендовано управлінню архітектури та містобудування видати містобудівні умови і обмеження.
Рішенням 32 сесії Хмельницької міської ради від 25 грудня 2013 № 35 ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі зазначеного вище витягу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, після чого позивач звернулася в установленому законом порядку до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та продовжила процес приватизації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилалась на те, що землевпорядною організацією Приватним підприємством Діоріт Плюс 1 (далі - ПП «Діоріт Плюс 1») виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, ділянці присвоєно кадастровий номер та подано технічну документацію на розгляд питання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Хмельницької міської ради щодо погодження комісією проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у подальшому прийняття відповідного рішення Хмельницькою міською радою.
Зазначала, що відповідно до витягу з протоколу постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища № 109 від 27 липня 2015 року на засідання комісії прийнято рішення про відкладення розгляду питання щодо передачі у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 до прийняття судом рішення щодо оформлення частки домоволодіння.
23 жовтня 2015 року за вихідним № 4068/02-01-14 та повторно 26 липня 2016 року за вих. № М-15386-16, 28 липня 2016 року № М-1548ц-16 Департаментом архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи позивачу відмовлено у передачі питання на розгляд сесії міської ради із посиланням на вказаний вище протокол № 109 від 27 липня 2015 року.
Позивач вважала, що вона є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , а тому має право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яка за життя була розпочата ОСОБА_4 .
З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила:
визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810100000:07:005:0203, площею 0,0891 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 своє право на приватизацію земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вже використав, тому у спадкоємця відсутнє право на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_5 , задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:07:005:0115, площею 0,0891 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Стягнуто з Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_1 1 600 грн судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції, пославшись на статті 1216 1218 ЦК України, статті 81 118 152 ЗК України, вважав, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя розпочав процедуру приватизації земельної
ділянки відповідно до чинного законодавства, тому позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали її чоловіку ОСОБА_4 , в тому числі, і право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю і це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем права на одержання правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку задоволенню не підлягають, оскільки вимогами статей 125 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
З аналізу касаційної скарги вбачається, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права на завершення приватизації.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2021 року Хмельницька міська рада подала касаційну скаргу, яка підписана представником Смередчук Ю. С., у якій просить: скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 10листопада 2021року; залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2021 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова прийнята з неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, судом застосована норма права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Хмельницька міська рада зазначає наступне: суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що міською радою не приймалося рішення про відмову ОСОБА_1 у передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; суд фактично прийняв як підставу позову не рішення Хмельницької міської ради про відмову, якого немає, а лише листи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів та управління земельних ресурсів та земельної реформи; суд фактично зазначив однією з підстав позову повідомлення Першої Хмельницької державної нотаріальної контори №724/02-14 від 30 березня 2016 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку; суд не взяв до уваги, що на сьогоднішній день вимога щодо завершення права приватизації на земельні ділянки приватизація яких розпочалась після втрати чинності Декрету Кабінету Міністрів України чинним законодавством не передбачена і може бути застосовна лише до тих земельних ділянок приватизація яких розпочалась на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» в період до Закону України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 14 вересня 2006 року; суд залишив поза увагою, що ОСОБА_4 у 2009 році використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), тому надання йому у власність спірної земельної ділянки суперечить статті 116 ЗК України; апеляційним судом не враховано рішення судів у справі № 686/16301/18 і ті обставини, що відповідно до рішень Хмельницької міської ради земельна ділянка площею 891 кв. м по АДРЕСА_1 поділена на дві земельні ділянки площею 628 кв. м та 263 кв. м.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог про визнання в порядку спадкування за законом права на завершення приватизації, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження, витребувано з суду першої інстанціїсправу № 686/16979/17.
У січні 2022 року матеріали цивільної справи № 686/16979/17 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 13 грудня 2019 року у справі № 297/672/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 03 жовтня 2013 року на засіданні постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва розглянуто заяву ОСОБА_4 щодо самовільного будівництва житлового будинку площею 99,4 кв. м та гаража по АДРЕСА_1 . За наслідками розгляду заяви ОСОБА_4 надано дозвіл на збереження самовільного будівництва житлового будинку та гаража. Комісією рекомендовано управлінню архітектури та містобудування видати містобудівні умови та обмеження. Замовнику рекомендовано звернутися до Хмельницької міської ради з проханням про збереження об`єкту будівництва та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під самовільне будівництво.
17 жовтня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Хмельницької міської ради із заявою про передачу у власність у межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна ділянка).
25 грудня 2013 року рішенням 32 сесії Хмельницької міської ради ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд площею 891 кв. м. Підставою прийняття рішення був витяг з протоколу засідання постійно діючої комісії від 03 жовтня 2013 року.
ОСОБА_4 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка була погоджена Управлінням Держземагентства у Хмельницькому районі, Управлінням архітектури, містобудування та земельних ресурсів Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради.
25 лютого 2014 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:07:005:0115, місце розташування: АДРЕСА_1 , площа 0,0891 га.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, після смерті якого єдиним спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 , яка успадкувала усе майно.
Згідно з витягом з протоколу постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 27 липня 2015 року № 109, комісією прийнято рішення про відкладення розгляду питання щодо користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 до прийняття рішення судом про оформлення частки домоволодіння.
23 жовтня 2015 року за вих. № 4068/02-10-14 та 26 липня 2016 року за вих. № М-15386-16 Департаментом архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради повідомлено ОСОБА_1 про повернення технічної документації із землеустрою на спірну земельну ділянку.
За повідомленням Першої Хмельницької державної нотаріальної контори № 724/02-14 від 30 березня 2016 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:07:005:0115, яка розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,0891 га, через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
31 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницької міської ради із заявою про передачу їй у власність земельної ділянки площею 891 кв. м по АДРЕСА_1 .
14 червня 2017 року Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради за вих. № М/3768-04-17 повідомлено про те, що відсутнє рішення суду щодо оформлення домоволодіння АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі повернуті ліцензійній організації ПП «Діоріт Плюс 1».
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру НВ-9901964522021 від 12 жовтня 2021 року, зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:07:005:0203, яка розташована у АДРЕСА_1 , площею 0,0891 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Позиція Верховного Суду
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
З урахуванням викладеного у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації (див. постанову Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №128/1911/15-ц).
Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 739/160/20 (провадження № 61-11027св21) зроблено висновок, що: «ОСОБА_4 за життя розпочала приватизацію спірної земельної ділянки, зокрема, на її замовлення Фізична особа - підприємець ОСОБА_8 розробив та виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки їй у власність загальною площею 0,0793 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ; межі зазначеної земельної ділянки визначено в натурі; відомості про земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7423610000:00:004:0406… Суд апеляційної інстанції обґрунтованого зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що до спадкоємців ОСОБА_4 згідно зі статтею 1218 ЦК України не перейшло право на завершення приватизації спірної земельної ділянки».
Встановивши, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства та не завершив її у зв`язку зі смертю, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на завершення приватизації спірної земельної ділянки.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції прийняв як підставу позову не рішення Хмельницької міської ради про відмову ОСОБА_1 у передачі у власність спірної земельної ділянки, а листи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів та управління земельних ресурсів та земельної реформи необґрунтовані, оскільки матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 03 жовтня 2014 року до Хмельницької міської ради з питання передачі у власність спірної земельної ділянки та відповідь Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, який є виконавчим органом міської ради, про відсутність підстав надати земельну ділянку у приватну власність по спадщині, оскільки всі дозвільні документи почали видаватися та оформлялися на іншого замовника і до кінця не були оформлені та зареєстровані (т. 1 а. с. 19, 23).
Щодо твердження касаційної скарги про використання ОСОБА_4 у 2009 році права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), тому надання йому у власність спірної земельної ділянки суперечить статті 116 ЗК України, колегія суддів відхиляє.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) зроблено висновок, що:
«Пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК Українипередбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Суди встановили, що 25 грудня 2013 року рішенням 32 сесії Хмельницької міської ради ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд площею 891 кв. м.
Таким чином, дії відповідача суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними, оскільки він надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а згодом, заперечуючи проти позову, зазначив, що спірна ділянка надана всупереч статті 116 ЗК України.
Згідно частини другої статті 410 ЦК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Висновки Верховного Суду
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
З урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2022 року у справі № 265/4940/20 (провадження № 61-5431св21), колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, судове рішення в оскарженій частині залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Хмельницької міської ради, яка підписана представником Смередчук Юлією Сергіївною, залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року в частині задоволення позовних вимог про визнання в порядку спадкування за законом права на завершення приватизаціїзалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. М. Коротун
Є. В. Краснощоков
М. Є. Червинська