Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 686/17917/21

провадження № 61-3447св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

заявник - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області,

заінтересовані особи: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Мазурок О. В., від 20 грудня

2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І., від 21 лютого 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

У липні 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС) звернулось до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, вказавши заінтересованими особами: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), фізичну особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ).

Заява мотивована тим, що відповідно до наказу ГУ ДПС від 12 лютого

2021 року проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські екопродукти» (далі -

ТОВ «Європейські екопродукти») з питань дотримання законодавства та правильності нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05 січня 2017 року по

30 вересня 2020 року.

02 червня 2021 року складено акт № 2981/22-01-07-01/41069755 «Про результати документальної планової перевірки ТОВ «Європейські екопродукти», відповідно до якого товариство протягом періоду з 01 лютого 2017 року по 30 вересня 2020 року здійснювало торгівлю продовольчими, бакалійними та побутовими товарами у магазинах « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

ТОВ «Європейські екопродукти» надавало в суборенду частину торгових площ у всіх магазинах « ІНФОРМАЦІЯ_1 » суб`єктам господарювання, в тому числі ФОП ОСОБА_1 , яка здійснювала підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі без виділення окремого приміщення та без проведення компенсації комунальних послуг орендодавцю.

За результатами перевірки ТОВ «Європейські екопродукти» здійснювало діяльність з роздрібної торгівлі споживачам від імені ФОП ОСОБА_1 з метою мінімізації сплати податків, що полягала у здійсненні реалізації непідакцизної групи товарів невідомого походження, власником якої було товариство. ФОП ОСОБА_1 був направлений письмовий запит про подання інформації, необхідної для визначення надходження коштів у безготівковому порядку від кінцевих споживачів за реалізовані в роздріб товари на рахунках в банках, відкритих останньою. Проте відповідь на запит не надійшла.

Посилаючись на викладене, заявник просив суд зобов`язати

АТ КБ «ПриватБанк» в особі Хмельницької філії надати інформацію про обсяг та обіг коштів із зазначенням контрагентів, з якими проводились господарські операції ФОП ОСОБА_1 за період з 05 січня 2017 року по 30 вересня 2020 року по рахунку НОМЕР_1 (українська гривня), із зазначенням контрагентів, з якими проводились господарські операції, назв та коду ЄДРПОУ контрагентів, дати і призначення платежів.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 20 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2022 року, відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю стосовно ФОП ОСОБА_1 .

Суд першої інстанцій, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ГУ ДПС відносно ФОП ОСОБА_1 документальна (позапланова чи планова) перевірка не проводилась, а акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Європейські екопродукти» не є підставою для надання дозволу для розкриття банківської таємниці відносно ФОП ОСОБА_1 . При цьому заявником не доведено, що ініціювання здійснення податкової перевірки ФОП ОСОБА_1 є неможливим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ГУ ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подану заяву.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22 березня 2022 року ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 20 грудня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 21 лютого 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У липні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження судових рішень ГУ ДПС зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389

ЦПК України).

Вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, визначені пунктами 20.1.4 та 20.1.5 статті 20 і пунктами 73.3 та 73.4 статті 73 ПК України і саме щодо цих норм права відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах, у тому числі в контексті визначення об`єктивної потреби у розкритті банківської таємниці, яка може бути не пов`язана з проведенням перевірки податковим органом.

Крім того, суди не врахували, що ГУ ДПС не отримало від

ФОП ОСОБА_1 запитуваної в порядку статті 73 ПК України інформації, необхідної для виконання покладених на управління функцій та завдань, а призначення та проведення позапланової перевірки щодо

ФОП ОСОБА_1 не є можливим у зв`язку з дією мораторію, встановленого пунктом 52.2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, а тому необґрунтовано відмовили в задоволенні заяви.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2022 року представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Білий В. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Зазначає, що у запиті контролюючого органу відсутнє будь-яке посилання на конкретну підставу, передбачену у пункті 73.3 статті 73 ПК України, а тому ФОП ОСОБА_1 позбавлена можливості надати відомості на такий запит.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі наказу ГУ ДПС № 404-п від 12 лютого 2021 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Європейські екопродукти» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05 січня 2017 року до 30 вересня 2020 року, за результатами перевірки 02 червня 2021 року складено акт № 2981/22-01-07-01/ НОМЕР_2

Перевіркою встановлено, що за період з 01 лютого 2017 року по 30 вересня 2020 року ТОВ «Європейські екопродукти» здійснювало фінансово-господарську діяльність з роздрібної торгівлі у мережі магазинів «ІНФОРМАЦІЯ_1 » із залученням фізичних осіб-підприємців, у тому числі

ФОП ОСОБА_1 - суборендаря торгових площ, з метою мінімізації сплати податків, що полягала в здійсненні реалізації непідакцизної групи товарів невідомого походження кінцевим споживачам від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців з використанням торгової марки «Mozzarella». Така реалізація здійснювалась без віднесення до об`єкту оподаткування податком на додану вартість вартості реалізованих товарів кінцевим споживачам без оприбуткування отриманих готівкових коштів в касу підприємства та відповідно не відображення цих операцій у бухгалтерському обліку товариства.

26 травня 2021 року ФОП ОСОБА_1 надіслано письмовий запит з вимогою про надання пояснень та документів за період з 21 серпня

2019 року по 30 вересня 2020 року для отримання інформації щодо надходження коштів в безготівковому порядку від кінцевих споживачів за реалізовані у роздріб товари на рахунках, відкритих ФОП ОСОБА_1 . Відповідь на запит не надійшла.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.

Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Статтею 348 ЦПК України передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.

Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.

До схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08 червня

2022 року у справі № 686/17998/21, від 27 червня 2022 року у справі

№ 686/17906/21, від 29 червня 2022 року у справі № 686/17459/21,

від 21 липня 2022 року у справі № 686/17914/21, від 16 серпня 2022 року у справі № 686/17445/21, від 21 вересня 2022 року у справі № 461/6330/21.

У справі, яка переглядається, установлено, що документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо правильності нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування проводилася щодо ТОВ «Європейські екопродукти», а не

ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, установивши, що ГУ ДПС не надало доказів щодо проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання

ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства та/або неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законом, а також не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, фактично зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права та стосуються переоцінки доказів,що виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 400 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, оскільки суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, ухвалили судові рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення міськрайонного суду та постанови апеляційного суду - без змін.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Отже, відсутні правові підстави для повідомлення про дату, час та місце розгляду касаційної скарги і, відповідно, її розгляду за участі представника заявника в режимі відеоконференції, про що ГУ ДПС просило у касаційній скарзі.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 20 грудня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 21 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта