Постанова

Іменем України

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 686/18690/17

провадження № 61-23228св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Державне підприємство «Хмельницьке лісомисливське господарство»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Державне підприємство «Хмельницьке лісомисливське господарство», про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору дарування,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2019 року у складі судді Мазурок О. В.та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Грох Л. М., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з цим позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 жовтня 2016 року № 22-28138-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:015:0026, укладений 16 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори Красовською Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 20416172; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури посилався на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 травня 2016 року №22-12725-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (далі - Масівецька сільська рада). На підставі зазначеного наказу затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:015:0026 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Масівецької сільської ради, за межами населених пунктів та передано їй у власність земельну ділянку площею 1 га і в подальшому зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку. 16 травня 2017 року на підставі договору дарування ОСОБА_1 відчужила ОСОБА_2 спірну земельну ділянку на підставі договору дарування, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 20416172. На думку прокурора, передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відбулася з порушенням вимог чинного земельного законодавства, оскільки на момент прийняття наказу вказана земельна ділянка площею 1 га кадастровий номер 6825084500:02:015:0026 знаходилася у межах малопродуктивних, деградованих земель державного фонду на території Масівецької сільської ради та підлягала консервації шляхом заліснення та подальшій передачі у постійне користування державним лісогосподарським підприємствам області. Вказані порушення при передачі земельної ділянки є підставою для визнання недійсним і укладеного договору дарування, оскільки відчуження земельної ділянки призвело до порушення інтересів держави.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 15 квітня 2019 року позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 жовтня 2016 року № 22-28138-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність». Визнав недійсним договір дарування земельної ділянки, кадастровий номер 6825084500:02:015:0026, укладений 16 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори Красовською Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 20416172. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки в момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 жовтня 2016 року № 22-28138-СГ про передачу ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки вона знаходилася у межах малопродуктивних, деградованих земель державного фонду на території Масівецької сільської ради та підлягала консервації шляхом заліснення та подальшій передачі у постійне користування державним лісогосподарським підприємствам області. У зв`язку із зазначеним суд дійшов висновку про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 жовтня 2016 року № 22- 28138-СГ та про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 16 травня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Хмельницький апеляційний суд постановою від 19 листопада 2019 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2019 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та розподілу судових витрат скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат. В решті рішення місцевого суду залишив без змін.

Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що у момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 жовтня 2016 року № 22-28138-СГ про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:015:0026, ця земельна ділянка не могла використовуватися для ведення особистого селянського господарства та підлягала консервації шляхом заліснення, а тому з врахуванням положень земельного законодавства не могла бути передана у власність фізичній особі для ведення особистого селянського господарства. За таких обставин рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 жовтня 2016 року № 22-28138-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність є обґрунтованим. Разом з цим задовольняючи позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору дарування спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку незаконно, і, відповідно, не мала права її відчужувати ОСОБА_2 . Таким чином, спірна земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника. Водночас держава в особі відповідних повноважних органів не є стороною оспорюваного договору дарування земельної ділянки. Враховуючи зазначене, власник майна має право звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача ОСОБА_2 шляхом подання віндикаційного позову. Тобто прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушеного права в частині визнання недійсним договору дарування спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована неврахуванням судами того, що земельне законодавство не передбачає підстав відмови у наданні громадянину земельної ділянки з тих причин, що земельна ділянка знаходиться в межах земель, які підлягають консервації. Прокурор в обґрунтування незаконності спірного наказу не зазначив яку конкретно правову норму порушило Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при прийнятті наказу, та обмежився лише формальним посиланням на те, що передача земельної ділянки у власність відбулася з порушенням вимог земельного законодавства. На момент видачі наказу про передачу земельної ділянки строк чинності висновку Державної експертизи від 23 жовтня 2013 року № 1223 вже закінчився, а проект землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності на території Хмельницького району так і не був реалізований, тобто спірна земельна ділянка не була законсервована. Крім того, ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2 не отримували жодних приписів про припинення використання земельної ділянки. В ході розгляду справи було надано достатньо доказів, що спірна земельна ділянка не є малопродуктивною та деградованою, навпаки її ґрунт за своїми агрохімічними та агроекологічними параметрами придатний для вирощування сільськогосподарських культур, і це підтверджено агрохімічним паспортом поля, земельної ділянки № 2721, виконаним Хмельницькою філією ДУ «Інституту охорони ґрунтів України» та довідкою від 20 червня 2018 року № 158-21/3.1/210 про еколого-агрохімічний стан земельної ділянки, проте ці докази судами не були взяті до уваги. Суди не врахували того, що станом на час передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області не приймався відповідний наказ про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в постійне користування Державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство» земельної ділянки із зміною цільового призначення за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в землі лісогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів Масівецької сільської ради. Суди безпідставно відмовили в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки прокурором не вказано та не доведено виключності обставин його звернення до суду з цим позовом.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

06 лютого 2020 року справа № 686/18690/17 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10 вересня 2013 року №106 «Про надання дозволу ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на складання робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель» були складені робочі проекти землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31 жовтня 2013 року № 126 «Про затвердження робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель» затверджено робочі проекти землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га згідно з додатком, до якого включені і землі Масівецької сільської ради загальною площею 9,4606 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 травня 2016 року № 22-12725-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Місце розташування об`єкта землеустрою - за межами населених пунктів Масівецької сільської ради (6825084500:02:015), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 жовтня 2016 року №22-28138-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів Масівецької сільської ради. Надано у власність громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 1,000 га кадастровий номер 6825084500:02:015:0026 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

01 листопада 2016 року ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності на вказану земельну ділянку.

В подальшому ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування подарувала земельну ділянку кадастровий номер 6825084500:02:015:0026 своєму сину - ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На запит Хмельницької місцевої прокуратури фізична особа-підприємець ОСОБА_3 надав відповідь та склав схему розташування земельної ділянки кадастровий номер 6825084500:02:015:0026, з яких встановлено, що зазначена земельна ділянка перебуває в межах земель, які підлягають залісненню відповідно до робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га згідно з додатком, затверджених наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31 жовтня 2013 року № 126.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга надійшла до Верховного Суду до 08 лютого 2020 року її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зміст касаційної скарги з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про, те що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2019 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року оскаржені тільки в частині задоволених вимог, а тому переглядається Верховним Судом лише в частині вирішення цих вимог.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Статтями 15 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 164 ЗК України охорона земель включає консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Статтею 1 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що консервація земель полягає у припиненні господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я.

Відповідно до частини другої статті 171, статті 172 ЗК України до малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним. Консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення. Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок.

Частиною 4 статті 172 ЗК України передбачено, що порядок консервації земель встановлюється законодавством України.

Пунктом 2 Порядку консервації земель, затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 26 квітня 2013 року № 283 «Про затвердження Порядку консервації земель» (далі - Порядок консервації земель) в редакції, чинній на час прийняття спірного наказу визначено, що консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений строк та залуження або заліснення. Консервація земель здійснюється за наявності: порушення поверхні земельних ділянок внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней; еродованих земель, перезволожених земель з підвищеною кислотністю або засоленістю та ґрунтів, забруднених хімічними речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров`я людей; малопродуктивних земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю; радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.

Пунктом 4 Порядку консервації земель передбачено, що консервація земель, які перебувають у власності чи користуванні юридичних або фізичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок і землекористувачів. Якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, подання про їх консервацію здійснюється за ініціативою уповноваженого органу.

Згідно пунктами 17, 18, 20 Порядку консервації земель після закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації, на підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача чи з власної ініціативи уповноважений орган в місячний строк створює комісію з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості). Комісія проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на місцевості) і вносить до уповноважених органів пропозицію щодо повернення земель до попереднього використання, продовження строків консервації або інші пропозиції, направлені на їх раціональне та екологічно безпечне використання. На час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.

Суд апеляційної інстанції встановив, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31 жовтня 2013 року № 126 «Про затвердження робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель», яким затверджено робочі проекти землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель державної власності за межами населених пунктів Віньковецького, Летичівського та Хмельницького районів Хмельницької області загальною площею 1196,3804 га згідно з додатком, до яких включені і землі Масівецької сільської ради загальною площею 9,4606 га, в тому числі і спірна земельна ділянка кадастровий номер 6825084500:02:015:0026 не визнано незаконним та він є чинним.

Крім того, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31 жовтня 2013 року № 126 «Про затвердження робочих проектів землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель».

В матеріалах справи відсутні докази створення комісії з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості), пропозиції щодо повернення земель до попереднього використання не вносились, а тому на час винесення спірного наказу земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_1 , відносилась до малопродуктивних деградованих земель державного фонду на території Масівецької сільської ради та підлягала консервації шляхом заліснення.

Отже, на момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 жовтня 2016 року № 22-28138-СГ про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:015:0026, зазначена земельна ділянка не могла використовуватись для ведення особистого селянського господарства та підлягала консервації шляхом заліснення.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд дійшов правильного висновку, що на час винесення спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 жовтня 2016 року № 22-28138-СГ про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:015:0026, вона відносилася до малопродуктивних деградованих земель державного фонду Масівецької сільської радита підлягала консервації шляхом заліснення, а тому зазначений наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами того, що наявними в матеріалах справи доказами, підтверджується той факт, що спірна земельна ділянка не є малопродуктивною та деградованою, навпаки її ґрунт за своїми агрохімічними та агроекологічними параметрами придатний для вирощування сільськогосподарських культур, обґрунтовано спростовані апеляційним судом з посиланням на те, що земельним законодавством передбачено порядок повернення законсервованих земель до попереднього використання, за яким, відповідно, створена комісія проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на місцевості) і вносить до уповноважених органів пропозицію щодо повернення земель до попереднього використання, продовження строків консервації або інші пропозиції, направлені на їх раціональне та екологічно безпечне використання та лише після прийняття уповноваженим органом такого рішення можливо використання земель за цільовим призначенням та передача їх у власність. Тобто висновок про можливість використання земель за попереднім призначенням можливий лише після відповідного висновку комісії та прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про використання земель за цільовим призначенням. Судом встановлено, що будь-яких рішень щодо повернення даних земель до попереднього використання не приймалося, а тому вищевказані доводи немають правового значення та зводяться до неправильного тлумачення заявником вищенаведених правових норм.

Не заслуговують на увагу і аргументи касаційної скарги про неврахування судами того, що станом на час передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області не приймався відповідний наказ про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в постійне користування Державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство» земельної ділянки із зміною цільового призначення за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, оскільки виходячи із заявлених позовних вимог та принципу диспозитивності, ці обставини не є предметом розгляду цього спору.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду через відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є відокремленим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та наділений відповідними функціями від імені держави розпоряджатись землями державної власності. Оскільки у цій справі оскаржується наказ самого державного органу державної влади, якому держава делегувала відповідні повноваження і відсутні інші державні органи, які наділені повноваженнями звертатися до суду з вимогою про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо розпорядження землями державної власності, прокурором обґрунтовано пред`явлено позов в інтересах держави.

Верховний Суд погоджується з таким висновком судів та вважає безпідставними доводи касаційної скарги в цій частині.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищевказаної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:015:0026, укладеного 16 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оскаржена, а тому не є предметом касаційного перегляду в цій частині.

Згідно з частиною третьою статті 401 та статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення суду першої інстанції (у нескасованій частині) та апеляційного суду відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2019 року у нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року в частині вирішення позову заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Хмельницьке лісомисливське господарство», про визнання незаконним та скасування наказу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко