Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 686/19110/17

провадження № 61-1526св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Житлово-будівельний кооператив «Подільський край»,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2018 року у складі судді Продана Б. Г. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, доЖитлово-будівельного кооперативу «Подільський край» (далі - ЖБК «Подільський край»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр» (далі - ТОВ «Октант-Центр»), про зобов`язання вичинити дії, посилаючись на те, що 21 листопада 2006 року між ним та Закритим акціонерним товариством «Октант» (далі - ЗАТ «Октант») було укладено договір про дольове інвестування у житлове будівництво № 0-ЕГ-67, за яким ЗАТ «Октант» зобов`язалося збудувати і передати йому у власність об`єкт інвестування загальною площею 27,2 кв. м на нульовому поверсі в будинку по АДРЕСА_1 , вартість 1 кв. м складала 5 050 грн. На виконання зазначеного договору він сплатив обумовлену суму коштів у розмірі 137 360 грн. У зв`язку із зупиненням спорудження будинку він спільно з іншими інвесторами створив ЖБК «Подільський край». 01 жовтня 2011 року між ЗАТ «Октант» та ЖБК «Подільський край» було складено акт № 1, за яким ЗАТ «Октант» передало, а ЖБК «Подільський край» прийняв у власність незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . 26 листопада 2013 року між ним та ТОВ «Октант-Центр», яке є правонаступником ЗАТ «Октант», було укладено додаткову угоду до договору про дольове інвестування у житлове будівництво № 0-ЕГ-67, якою змінено пункт 1.5 договору та зазначено об`єкт інвестування - приміщення загальною площею 33,9 кв. м на нульовому поверсі вказаного будинку, вартість 1 кв. м - 4 051,92 грн. Станом на 27 листопада 2013 року він проінвестував 137 360 грн, що становило 100 % вартості об`єкта інвестування. 07 липня 2014 року між ним та ТОВ «Октант-Центр» було укладено додаткову угоду № 1 до договору про дольове інвестування у житлове будівництво № 0-ЕГ-67, якою змінено пункт 1.5 договору та зазначено об`єкт інвестування - три кімнати загальною площею 117,5 кв. м на сьомому поверсі вказаного будинку, а також змінено пункт 4.2 договору та зазначено, що перший внесок в розмірі 137 360 грн зараховується в день підписання цього договору, а наступний внесок в розмірі 231 200 грн вноситься до 30 січня 2015 року за взаємною домовленістю будівельними матеріалами за актом приймання-передачі. На виконання цього договору 27 січня 2015 року він передав ТОВ «Октант-Центр» будівельні матеріали на суму 231 200 грн. Таким чином, станом на 27 січня 2015 року, він проінвестував 368 560 грн, що становить 100 % вартості об`єкта інвестування. У жовтні 2015 року було зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації по АДРЕСА_1 . Він неодноразово звертався до відповідача за отриманням документів, необхідних для реєстрації права власності на нерухомість, однак отримав відмову. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив зобов`язати ЖБК «Подільський край» надати йому необхідну документацію для оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 117,5 кв. м та передати йому зазначену квартиру за актом приймання-передачі, а також стягнути з ЖБК «Подільський край» на його користь 74 542 грн безпідставно виплачених коштів та 100 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.

В запереченні на позовну заяву ЖБК «Подільський край» зазначив, що на час створення кооперативу та передачі йому будинку по АДРЕСА_1 позивач проінвестував приміщення загальною площею 27,2 кв. м на нульовому поверсі цього будинку, тому може отримати документи лише на вказане приміщення. ЖБК «Подільський край»не є правонаступником ТОВ «Октант-Центр», між ним та ОСОБА_1 або ТОВ «Октант-Центр» відсутні будь-які договірні відносини, тому кооператив не має ніякого відношення до укладених між позивачем та ТОВ «Октант-Центр»додаткових угод від 26 листопада 2013 року та від 07 липня 2014 року. ОСОБА_1 не вносив інвестицій та будівельних матеріалів до кооперативу, тому в нього відсутні будь-які зобов`язання щодо квартири АДРЕСА_1 загальною площею 117,5 кв. м.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2018 року позовну заяву в частині вимог щодо стягнення безпідставно виплачених коштів та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2018 року позов задоволено. Зобов`язано ЖБК «Подільський край» надати ОСОБА_1 необхідну документацію для оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 117,5 кв. м та передати за актом приймання-передачі дану квартиру ОСОБА_1 .

Рішення місцевого суду мотивоване тим, щопозивач в повному обсязі виконав зобов`язання, які передбачені договором про дольове інвестування у житлове будівництво № 0-ЕГ-67 від 21 листопада 2006 року та додатковими угодами до нього. Позов ОСОБА_1 доведено й обґрунтовано належним чином, тому наявні правові підстави для його задоволення.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Октант-Центр» залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

У січні 2019 року ТОВ «Октант-Центр» подалодо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили належним чином всіх фактичних обставин справи, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про задоволення позову. Суди не звернули уваги на те, що 01 жовтня 2011 року ЗАТ «Октант» передало будинок по АДРЕСА_1 у власність ЖБК «Подільський край», тому ТОВ «Октант-Центр», яке є правонаступником ЗАТ «Октант», втратило статус сторони договору про дольове інвестування у житлове будівництво від 21 листопада 2006 року № 0-ЕГ-67 і не мало права укладати будь-яких додаткових угод до нього. Крім того, укладені між позивачем та ТОВ «Октант-Центр» додаткові угоди від 26 листопада 2013 року та від 07 липня 2014 року не можуть покладати жодних обов`язків на ЖБК «Подільський край». Протягом 2013-2015 років ТОВ «Октант-Центр» не проводило та не могло проводити будівельних робіт по АДРЕСА_1 , оскільки не мало у власності чи користуванні земельної ділянки за цією адресою. Також ТОВ «Октант-Центр» не могло отримувати від ОСОБА_1 будівельних матеріалів як розрахунку за об`єкт інвестування, оскільки ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2014 року було порушено провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ «Октант-Центр». Надана позивачем довідка ТОВ «Октант-Центр» від 28 січня 2015 року № 21 про інвестування ним 100 % вартості квартири в сумі 368 560 грн є неналежним та недопустимим доказом, оскільки позивач не надав первинних документів на підтвердження таких інвестицій.

У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою ТОВ «Октант-Центр» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року.

12 лютого 2019 року справа № 686/19110/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що 21 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Октант» було укладено договір №0-ЕГ-67 про дольове інвестування у житлове будівництво, згідно з пунктом 1.5 якого об`єктом інвестування є приміщення загальною площею 27.2 кв. м, що знаходиться на нульовому поверсі будинку АДРЕСА_1 , вартість 1 кв. м - 5 050 грн.

Квитанціями від 21 листопада 2006 року, 09 лютого 2007 року, 30 липня 2007 року, 28 квітня 2007 року та 31 серпня 2007 року підтверджено факт виконання ОСОБА_1 умов зазначеного договору.

Позивач є членом та засновником ЖБК «Подільський край», що підтверджується протоколом загальних зборів № 1 від 29 вересня 2011 року. Згідно з пунктом 2.2 Статуту ЖБК «Подільський край» метою його створення та діяльності є організація робіт із закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

01 жовтня 2011 року ЗАТ «Октант» та ЖБК «Подільський край» було складено акт № 1 приймання-передачі незавершеного об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , за яким ЗАТ «Октант» передало, а ЖБК «Подільський край» прийняв у власність зазначений об`єкт.

26 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Октант-Центр», яке є правонаступником ЗАТ «Октант», було укладено додаткову угоду до договору про дольове інвестування у житлове будівництво № 0-ЕГ-67, якою змінено пункт 1.5 договору та зазначено об`єкт інвестування - приміщення загальною площею 33,9 кв. м на нульовому поверсі будинку АДРЕСА_1 , вартість 1 кв. м - 4 051,92 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «Октант-центр» від 27 листопада 2013 року № 410 ОСОБА_1 проінвестовано нежитлове приміщення № 24 на нульовому поверсі будинку АДРЕСА_1 , загальна сплачена сума 137 360 грн, що становить 100 % вартості предмета договору.

07 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Октант-Центр», яке є правонаступником ЗАТ «Октант», було укладено додаткову угоду № 1 до договору про дольове інвестування у житлове будівництво № 0-ЕГ-67, якою змінено пункт 1.5 договору та зазначено об`єкт інвестування - три кімнати загальною площею 117,5 кв. м на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_1 , а також змінено пункт 4.2 договору та зазначено, що перший внесок в розмірі 137 360 грн зараховується в день підписання цього договору, а наступний внесок в розмірі 231 200 грн вноситься до 30 січня 2015 року за взаємною домовленістю будівельними матеріалами за актом приймання-передачі.

За актом приймання-передачі від 27 січня 2015 року та додатком № 1 до нього ТОВ «Октант-Центр» прийняло від ОСОБА_1 будівельні матеріали на загальну суму 231 200 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «Октант-Центр» від 28 січня 2015 року № 21 ОСОБА_1 проінвестовано квартиру АДРЕСА_1 , загальна сплачена сума 368 560 грн, що становить 100 % вартості.

У жовтні 2015 року зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації по АДРЕСА_1 і ЖБК «Подільський край» прийняв в експлуатацію зазначений житловий будинок з вбудовано-прибудованими магазинами. (т.1 а.с.63-66)

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність провадиться на основі інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» суб`єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Відповідно до пункту 1 частини другою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Залишаючи без змін рішення місцевого суду про задоволення позову та зобов`язання ЖБК «Подільський край» надати ОСОБА_1 необхідну документацію для оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 117,5 кв. м та передати за актом приймання-передачі цю квартиру ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

При цьому апеляційний суд належним чином не обґрунтував своїх висновків і не спростував доводів відповідача та третьої особи про те, що 01 жовтня 2011 року ЗАТ «Октант» передало будинок по АДРЕСА_1 у власність ЖБК «Подільський край», тому ТОВ «Октант-Центр», яке є правонаступником ЗАТ «Октант», не мало права укладати будь-яких додаткових угод до договору про дольове інвестування у житлове будівництво від 21 листопада 2006 року № 0-ЕГ-67. Також суд не звернув уваги на доводи відповідача та третьої особи про те, що ЖБК «Подільський край» не є правонаступником ТОВ «Октант-Центр», між ним та ОСОБА_1 або ТОВ «Октант-Центр» відсутнібудь-які договірні відносини.

Крім цього, зробивши висновок про те, що довідка ТОВ «Октант-Центр» від 28 січня 2015 року № 1 є належним та допустимим доказом оплати ОСОБА_1 в повному обсязі вартості об`єкта нерухомості, апеляційний суд не встановив, чи мало ТОВ «Октант-Центр» повноваження отримувати від ОСОБА_1 будівельні матеріали як розрахунок за об`єкт інвестування після передачі будинку ЖБК «Подільський край».

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Пунктом 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, наприклад, якщо новий доказ з`явився після розгляду справи судом першої інстанції або раніше був недоступний заявнику. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і про відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні по суті спору.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, що забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого судового рішення.

За змістом апеляційної скарги ТОВ «Октант-Центр» протягом 2013-2015 років воно не проводило та не могло проводити будівельних робіт по АДРЕСА_1 , оскільки не мало у власності чи користуванні земельної ділянки за цією адресою. Також ТОВ «Октант-Центр» не могло отримувати від ОСОБА_1 будівельних матеріалів як розрахунку за об`єкт інвестування, оскільки ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2014 року було порушено провадження у справі № 924/159/14 про його банкрутство.

В порушення вимог статей 367 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином вказаних доводів апеляційної скарги, в рішенні не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують ці доводи, та дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд апеляційної інстанції не виклав у судовому рішенні в достатній мірі мотиви, на яких воно базується, адже право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином судом вивчені усі їх доводи, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України»; «Суомінен проти Фінляндії»).

В силу положень статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи касаційним судом Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення у цій справі, оскільки для його ухвалення необхідно встановити обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів апеляційним судом не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд.Верховний Суд врахував, що апеляційний суд не усунув порушень, допущених місцевим судом під час розгляду справи, а тому з метою процесуальної економії та з урахуванням визначених процесуальних законом повноважень апеляційного суду дійшов висновку, що справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр» задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов