ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 686/3681/16-ц

провадження № 61-23038 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Круць Олег Леонідович, ОСОБА_3,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2017 року в складі судді Стефанишин С. Л. та на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року в складі колегії суддів Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У 2016 році ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця та просив суд визнати незаконними дії головного державного виконавця Другого відділу ДВС ХМРУЮ Круця О. Л. у частині перерахунку розміру виплати ОСОБА_1 аліментів по виконавчому провадженні № 35495890 за 2015-2016 роки.

В обґрунтування вимог скарги вказував, що на підставі рішення суду з нього на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на сина в розмірі ј від усіх доходів щомісячно.

Скаржник працює у ПП «Агроновація» та в 2007 році він зареєструвався як фізична особа-підприємець.

У 2017 році на підставі рішення суду державний виконавець здійснив перерахунок розміру аліментів із урахуванням не лише заробітної плати боржника, а також і його доходів від підприємницької діяльності.

У виконавчому провадженні в порушення передбаченого законом порядку державний виконавець здійснив розрахунок аліментів виходячи зі всієї суми доходів боржника, а не з суми, яка залишалася після утримання з доходів, обов`язкових зборів і платежів.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2017 року скаргу задоволено, визнано незаконними дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Круця Олега Леонідовича в частині перерахунку розміру виплати ОСОБА_1 аліментів у виконавчому провадженні № 35495890 за період із 2015 року по 2016 рік.

Суд першої інстанції виходив із того, що поняття обсягу виручки приватного підприємця та його середній заробіток (або дохід) не є аналогічними за змістом, а розмір доходу, зазначений як валовий, не враховує витрати підприємця на отримання такого доходу, тому не є підтвердженням його фактичного заробітку за вказаний період часу. Ігнорування цього положення потягло за собою невірне визначення розміру заборгованості по аліментах і складення державним виконавцем розрахунку заборгованості, який не може бути визнаний таким, що ґрунтується на законі.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2017 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27 березня 2018 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2017 року та на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Указує, що суди безпідставно посилаються на твердження, що поняття обсягу виручки приватного підприємця та його середній заробіток (або дохід) не є аналогічними за змістом, оскільки це не є нормою права та не може бути підставою для задоволення скарги.

Зазначає, що в рішення судів допущені арифметичні помилки щодо розрахунку чистого доходу боржника, а також не враховано, що боржник фактично не сплачував усіх податків зі своїх доходів у 2015-2016 роках.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до постанови Хмельницького міського суду від 28 січня 2002 року в справі АЕ-17/02 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з 18січня 2002 року та до повноліття дитини.

На підставі вказаного рішення суду та виконавчого листа № АЕ 17 державним виконавцем Другого міського відділу ДВС Хмельницького МРУЮ 17березня 2003 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів.

Відповідно до довідки-рахунку Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 15 березня 2016 року борг боржника перед стягувачем зі сплати аліментів станом на 01 березня 2016 року становить 70 237,06 грн.

Відповідно до довідки-рахунку Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 12 квітня 2016 року борг боржника перед стягувачем по сплаті аліментів станом на 01 квітня 2016 року становить 68 495,10 грн.

Відповідно до довідки-рахунку Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 20 вересня 2016 року борг боржника перед стягувачем по сплаті аліментів станом на 31 серпня 2016 року становить 59 016,68 грн.

Відповідно до довідок про доходи ОСОБА_1 , виданих ПП «Агроновація», він працює начальником виробничої дільниці в ПП «Агроновація», загальна сума доходу ОСОБА_1 за період із січня 2012 року по грудень 2012 року за виключенням ПДФО становила 6210,21 грн, із січня 2013 року по грудень 2013 року - 13 267,23 грн, із січня 2014 року по грудень 2013 року - 14 182,27 грн, з січня 2015 року по грудень 2015 року - 17 793,96 грн, із січня 2016 року по серпень 2016 року - 20 239,33 грн.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_1 25 січня 2007 року зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів боржнику за період із січня 2013 року по грудень 2015 року дохід ФОП ОСОБА_1 за2013 рік складає 15 510 грн, за 2014 рік - 16 579 грн, за 2015 рік - 1 324 800,94 грн, за 2016 рік - 942 544 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2017 року визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Другого ВДВС м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області по виконавчому провадженню ВП № 35495890, яка виразилась в неврахуванні доходів боржника ОСОБА_1 від зайняття підприємницькою діяльністю за весь період виконання постанови Хмельницького міського суду від 28 січня 2002 року в справі АЕ-17/02, та зобов`язано старшого державного виконавця Другого ВДВС м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Круця О. Л. здійснити перерахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 по ВП № 35495890, з урахуванням відомостей з центральної бази даних ДРФО про суми виплачених йому доходів, починаючи з 17 березня 2003 року.

Відповідно до вказаної ухвали державний виконавец Круць О. Л. здійснив перерахунок заборгованості з урахуванням його доходу як фізичної-особи підприємця.

Відповідно до перерахунку у 2015 році ОСОБА_1 нараховано до сплати аліменти в розмірі 336 205, 28 грн, у 2016 році - в розмірі 243 771, 37 грн за час перебування у статусі фізичної особи підприємця.

При здійсненні розрахунку державний виконавець не врахував суму єдиного податку на суму єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, які сплачені ОСОБА_1 у 2015-2016 роках на чистий дохід від підприємницької діяльності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним Кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику у передбачених законом випадках.

Заборгованість за аліментами визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилось їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а в разі спору - судом (частини перша, четверта статті 195 СК України).

Утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з доходів від підприємницької діяльності. Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (підпункт 16 пунтку 1, пункт 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146).

Стягнення аліментів провадиться із суми заробітку платника аліментів після утримання з нього обов`язкових податків (Згідно з підпунктом 7.5.10 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 2009 року № 74/5, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що поняття обсягу виручки приватного підприємця та його середній заробіток (або дохід) не є аналогічними за змістом.

Такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду України від 23 березня 2011 року в справі № 6-58284св10 і в постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року в справі № 209/974/15-ц (провадження № 61-31318св18).

Суди встановили, що при обчисленні розміру заборгованості державний виконавець виходив із сукупного доходу ОСОБА_1 як приватного підприємця без утримання з нього обов`язкових податків і платежів, а не з його фактичного заробітку.

Обґрунтованим є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що державний виконавець, установивши, що ОСОБА_1 отримував дохід від підприємницької діяльності, зобов`язаний визначити розмір фактичного заробітку боржника, обчислити розмір заборгованості, скласти розрахунок заборгованості та повідомити про нього стягувачу і боржнику.

Посилання ОСОБА_3 у касаційній скарзі на те, що суди неправильно вказали в описовій частині розмір чистого прибутку боржника, а також не врахували, що податки були сплачені не в повному розмірі, не впливає на правильність вирішення даного спору та не спростовують той факт, що розрахунок розміру аліментів здійснений державним виконавцем із порушенням установленого законом порядку.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями та переоцінки встановлених судами обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук