Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа №686/5059/16-ц
провадження №61-7388св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна справа» про відшкодування шкоди; за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна справа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення витрат за зберігання майна та визнання майна самочинним будівництвом, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна справа» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2018 року у складі судді
Карплюк О. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 18 березня 2019 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Янчук Т. О.,
учасники справи:
позивачі - відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
відповідач - позивач за зустрічним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна справа»,
представник товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна справа» - Вичіков Віктор Васильович,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст скарги
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до
ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна справа» (далі - ТОВ «Приватна справа», товариство) з позовом, у якому з урахуванням уточнень просили стягнути на їх користь солідарно зі
ОСОБА_3 та ТОВ «Приватна справа» 601 543,82 грн на відшкодування майнової шкоди та по 100 000 грн моральної шкоди для кожного з позивачів.
2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 , виконуючи обов`язки генерального директора ТОВ «Приватна справа» при виконанні трудових обов`язків, пошкодив шляхом демонтажу магазин-павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований на розі
АДРЕСА_1 , вартістю 573 546 грн, а також майно, яке знаходилось в середині споруди, а саме: холодильну вітрину IGLOO WCHC 1,3 GL, вартістю 6 758,40 грн; холодильну вітрину IGLOO WCHC 1,5 GL, вартістю
6 969,60 грн; холодильну вітрину IGLOO WCHC 1 GcT, вартістю 7 761,60 грн; холодильник «ТОН-530», вартістю 3 340,80 грн; п`ятнадцять металевих стільців, загальною вартістю 1 800 грн; вісімнадцять пластиковх стільців, загальною вартістю 810 грн; обігрівач «Zilan», вартістю 144 грн; вентилятор «Clatronic», вартістю 37,50 грн; витяжку «Maan», вартістю 244 грн; стіл пластиковий, вартістю 65 грн; чотири пивні бокали, загальною вартістю 66,92 грн.
3. Зазначали, що знищенням вказаного майна позивачам завдано моральних страждань, що виявилось у позбавленні джерела існування, забезпечення продуктами харчування, одягом, речами першої необхідності, можливості погашати кредит, погіршення здоров`я та пошуків додаткових заходів щодо організації свого життя.
4. У листопаді 2017 року ТОВ «Приватна справа» звернулось до
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із зустрічним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 вартість витрат в сумі 215 658,05 грн по зберіганню в камері схову товариства майна, яке воно вважає своїм; визнати самочинним будівництвом магазин-павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що був розташований в АДРЕСА_2 та
АДРЕСА_1 .
5. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що після демонтажу вказаного павільйону товариству було передано на зберігання кіоск-павільйон, рекламну щитову, чотири холодильні вітрини, кисневий балон, установку для виготовлення шаурми, бойлер-нагрівач, кавоварку, нагрівач повітря, плиту нагрівальну, дев`ять металевих стільців, дев`ять пластмасових стільців, п`ять дерев`яних столів та вентилятор, що підтверджується відповідним актом.
6. Об`єкт нерухомості, відшкодування вартості якого вимагають
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є самочинним будівництвом, відтак, не може бути об`єктом права власності, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для вимог осіб, що не є власниками, про відшкодування їм вартості самочинно збудованого ними об`єкту.
7. Товариство також вважало, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутнє право на земельну ділянку, на якій знаходиться спірний павільйон, адже вони користувались землею на підставі укладеного договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 17 серпня 2001 року, і цей договір припинив свою дію.
8. Ухвалою міськрайонного суду від 27 листопада 2017 року зустрічний позов ТОВ «Приватна справа» прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду першої інстанції
9. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 595 299,60 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
10. Зустрічний позов ТОВ «Приватна справа» залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
11. Рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивоване тим, що вироком суду встановлено обставини знищення магазину - павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Висновком експертизи визначено загальну вартість пошкодженого майна. Місцевий суд також дійшов висновку, що внаслідок протиправних дій з боку
ОСОБА_3 . ОСОБА_1 перенесла нервовий стрес та душевні страждання у зв`язку із пошкодженням її майна. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення на його користь моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із недоведеності останнім доказів на підтвердження того, що він є власником чи співвласником пошкодженого майна.
12. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Приватна справа», місцевий суд виходив із того, що ТОВ «Приватна справа» не надано суду доказів про укладання між товариством та ОСОБА_1 чи
ОСОБА_2 відповідного договору зберігання майна та належних і достатніх доказів, на підставі яких можна зробити висновок, що магазин -павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є самочинним будівництвом.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
13. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційні скарги ТОВ «Приватна справа» та ОСОБА_3 залишені без задоволення.
14. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
15. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2018 року скасовано в частині: задоволення позову
ОСОБА_1 про стягнення шкоди з ОСОБА_3 і відмови ОСОБА_1 у стягнені шкоди з ТОВ «Приватна справа» та стягненні з ОСОБА_3 судових витрат, у цій частині прийнято нову постанову.
16. Позов ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Приватна справа» майнової шкоди в сумі 601 543,82 грн та моральної шкоди в розмірі 100 000 грн задовольнити частково.
17. Стягнуто з ТОВ «Приватна справа» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 595 299,60 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
18. У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення шкоди з ОСОБА_3 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
19. Стягнуто з ТОВ «Приватна справа» в дохід держави 12 281,89 грн судових витрат.
20. Стягнути з ТОВ «Приватна справа» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5 700 грн.
21. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов вірного висновку про недоведеність ОСОБА_2 завдання йому моральної шкоди та відсутністю доказів, що магазин -павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є самочинним будівництвом.
22. Водночас, суд апеляційної дійшов висновку про покладення на
ТОВ «Приватна справа» відповідальності за завдану ОСОБА_1 майнової та моральної шкоду за знищення належного їй майна, оскільки вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 14 листопада 2014 року встановлено, що ОСОБА_3 , виконуючи обов`язки генерального директора ТОВ «Приватна справа» при виконанні трудових обов`язків, пошкодив майно ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року, ТОВ «Приватна справа» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції визнав встановленими обставини, що мають значення для справи (а саме - спричинення ОСОБА_3 шкоди ніби то при виконанні службових обов`язків), на підставі недопустимих доказів - судового рішення у неіснуючій (скасованій) редакції, неіснуючих показань свідків та інших неіснуючих доказів. Сам факт того, що ОСОБА_3 у момент демонтажу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », перебував на посаді директора ТОВ «Приватна справа» не означає автоматичної доведеності того, що всі дії ОСОБА_3 вчинялися в межах трудових чи службових обов`язків на цьому товаристві.
25. Касаційна скарга містить посилання на те, що відмовляючи
ТОВ «Приватна справа» у зустрічному позові про визнання магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» самочинним будівництвом, суди першої та апеляційної інстанцій визнали встановленими обставини, що мають суттєве значення для справи на підставі недопустимих доказів - документів, з якими закон не пов`язує можливість законного спорудження нерухомого майна.
Доводи інших учасників справи
26. У відзиві ОСОБА_1 заперечила проти доводів касаційної скарги, зіславшись на їх необґрунтованість та безпідставність, просила постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
27. Ухвалою Верховного Суду 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржених судових рішень.
28. Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29. Згідно договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди на підставі рішення 11 сесії міської ради від 24 жовтня 1997 року
№ 9, рішення 15 сесії від 21 червня 2000 року № 6 та рішення міськвиконкому від 14 червня 2001 року № 434 виконком Хмельницької міської ради надав ОСОБА_1 в тимчасове короткострокове користування земельну ділянку загальною площею 48 кв. м згідно з планом землекористування.
30. Департаментом ЖКГ Хмельницької міської ради Оганнісян Л. В. надано дозвіл на встановлення тимчасового об`єкта: павільйону для торгівлі продовольчими товарами, на розі
АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26 червня 2002 року № 523.
31. Згідно довідки головного архітектора м. Хмельницького від 13 травня
2009 року вказаний павільйон знаходиться на земельній ділянці комунальної власності в межах червоної лінії та за межами земельної ділянки ТОВ «Приватна справа» по АДРЕСА_2 .
32. Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 14 листопада 2014 року, який змінено вироком апеляційного суду Хмельницької області від 07 вересня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січня 2016 року, ОСОБА_3 засуджено за частиною другою статті 194 КК України у виді 5 років позбавлення волі за те, що він дав вказівку (розпорядження) невстановленим слідством особам демонтувати належний ОСОБА_1 торговельний магазин-павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , вартістю
205 650 грн. При демонтуванні останніми 19 червня 2014 року близько 4 години вказаного магазину-павільйону, такий було розламано на частини. При цьому частина майна, яка знаходилась в середині споруди, а саме: холодильна вітрина IGLOO WCHC 1,3 GL, вартістю 6 758,40 грн; холодильна вітрина IGLOO WCHC 1,5 GL, вартістю 6 969,60 грн; холодильна вітрина IGLOO WCHC 1 GL, вартістю 7 761,60 грн; кавоварка «Solis S512» Master 5000, вартістю 4 000 грн; піч для жарки шаурми, вартістю 1 700 грн; п`ять дерев`яних столів, загальною вартістю 1 000 грн; стілець в металевому корпусі, вартістю 120 грн; обігрівач «Zilan», вартістю 144 грн пошкоджено майна на загальну суму 28 453,60 грн.
33. Крім того, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січня 2016 року з мотивувальної частини вказаного вироку виключено посилання на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, виконуючи обов`язки генерального директора
ТОВ «Приватна справа» при виконанні трудових обов`язків.
34. Згідно висновку експерта від 24 січня 2017 року магазин-павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є (був) тимчасовою спорудою, встановленою на підставі необхідних дозволів та рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради. Ринкова вартість магазину-павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1», що на АДРЕСА_2
та АДРЕСА_1 станом на 23 січня 2017 року складає 573 546 грн.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
35. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
36. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
37. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
38. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
39. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
40. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
41. У справі, яка переглядається, предметами заявлених позовів є вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок знищення майна, та вимоги ТОВ «Приватна справа» про стягнення витрат за зберігання майна та визнання майна самочинним будівництвом.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди
42. Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
43. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
44. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
45. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
46. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
47. У тих випадках, коли шкоду завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина перша статті 1172 ЦК України).
48. Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).
49. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків слід розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
50. У частині першій статті 81 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
51. Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права.
52. Положеннями статей 77-80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
53. Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
54. Покладаючи на ТОВ «Приватна справа» відповідальність за демонтаж належного ОСОБА_1 торговельного магазин-павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та пошкодження рухомого майна, яке перебувало в зазначеному торгівельному магазині-павільйоні, апеляційний суд фактично виходив із того, що всі дії ОСОБА_3 вчинялися в межах трудових чи службових обов`язків на цьому товаристві і вважав, що правовідносини сторін урегульовані статте 1172 ЦК України.
55. Апеляційний суд зіслався на обставини, встановлені вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 14 листопада 2014 року, а саме, що ОСОБА_3 , виконуючи обов`язки генерального директора ТОВ «Приватна справа», будучи при виконанні трудових обов`язків, пошкодив шляхом демонтажу магазин-павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований на розі
АДРЕСА_1 .
56. Разом із тим, суд апеляційної інстанції не врахував, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січня 2016 року з мотивувальної частини вказаного вироку виключено посилання на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, виконуючи обов`язки генерального директора ТОВ «Приватна справа» при виконанні трудових обов`язків.
57. У силу положень частини шостої статті 82 ЦПК України наведені обставини не підлягають доказуванню.
58. Саме по собі виконання ОСОБА_3 обов`язків генерального директора ТОВ «Приватна справа» у повній мірі не доводить того, що пошкодження майна відбулось ним саме при виконанні ним трудових обов`язків.
59. У свою чергу суд першої інстанції, врахував зміни у вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 14 листопада 2014 року, внесені ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січня 2016 року, та дійшов правильного висновку про покладення відповідальності по відшкодуванню шкоди саме на ОСОБА_3 , оскільки вина ТОВ «Приватна справа», яка є роботодавцем останнього, в установленому законом порядку не доведена.
60. Наведе вище свідчить, що апеляційний суд, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 допустив неправильне застосування норм матеріального права, а саме положення статті 1172 ЦК України.
61. Зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння шкоди ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимог.
Щодо зустрічного позову ТОВ «Приватна справа»
62. За правила статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
63. У частині першій статті 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
64. Частиною другою статті 949 ЦК України передбачено, що річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання.
65. Згідно з частиною першою статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
66. У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а і об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.
67. Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановили відсутність доказів на підтвердження укладення між сторонами договору зберігання, тобто існування між сторонами правовідносин, які б випливали з договору зберігання та дійшли правильного висновку про відмову ТОВ «Приватна справа» у задоволенні позовних вимоги про стягнення витрат за зберігання майна.
68. Встановивши, що спірний павільйону для торгівлі продовольчими товарами, що на розі
АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці комунальної власності в межах червоної лінії та за межами земельної ділянки
ТОВ «Приватна справа» та встановлений в установленому законом порядку, у свою чергу, останнє не надало жодних доказів на спростування наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання майна самочинним будівництвом.
69. Доводи касаційної скарги про те, що будівництво спірного павільйону відбулось на підставі документів не передбачених статте 376 ЦК України за своєю суттю зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.
70. З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги в частині оскарження судових рішення щодо вирішення зустрічного позову не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИРОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
71. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
72. Відповідно до статті 413 ЦПК України, в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
73. У частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про стягнення шкоди з ОСОБА_3 .
74. Скасовуючи у цій частині правильне по суті рішення суду першої інстанції, та покладаючи обов`язок по відшкодуванню шкоди завданої ОСОБА_3 та ТОВ «Приватна справа», суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, а саме положення статті 1172 ЦК України.
75. Зважаючи на те, що у справі, у наведеній вище частині, не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але апеляційним судом допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, судове рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , відповідно до статті 413 ЦПК України, підлягає скасуванню із залишенням у цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
76. В іншій частині вирішення позовних вимог рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.
Керуючись статтями 400 410 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна справа» задовольнити частково.
2. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 березня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати, у цій частині залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2018 року.
3. В іншій частині рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська
С. П. Штелик