Постанова

Іменем України

16 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 686/5302/16-ц

провадження № 61-14942св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Житлово-будівельний кооператив «Подільський край», ОСОБА_2 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 липня 2019 року в складі колегії суддів Костенка А. М., Грох Л. М., Спірідонової Т. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог, рішень суду першої та апеляційної інстанцій

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Подільський край», ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр», про визнання майнових прав та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

20 травня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2019 року залишено без руху та встановлено строк для надання документів, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не усунув недоліків апеляційної скарги у встановлений апеляційним судом строк.

Аргументи учасників справи

У серпні 2019 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 липня 2019 року, у якій просить оскаржене судове рішення скасувати та повернути справу до Хмельницького апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки ним

при поданні апеляційної скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі на суму 1 056 грн., як за немайнову вимогу.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

10 вересня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

У частинах першій та другій статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2019 року залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії ухвали суду для доплати судового збору в розмірі 4 958, 26 грн за майнову вимогу про визнання майнових прав на майно вартість якого 400 951 грн.

ОСОБА_1 копію ухвали Хмельницького апеляційного суду від 19 червня

2019 року отримав 22 червня 2019 року.

ОСОБА_1 направив на адресу суду заяву, в якій зазначив, що судовий збір ним сплачено правильно, як за немайнову вимогу і в повному обсязі, тому підстав для доплати судового збору немає.

Отже, вимоги суду у визначений строк ОСОБА_1 не виконав.

Разом з тим майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Згідно з пунктами 1, 2, 9, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі

№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) вказано, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. […] Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Тому колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, що при поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі, оскільки вимога про визнання майнових прав на майно, вартість якого 400 951 грн, є майновою.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про визнання апеляційної скарги ОСОБА_1 неподаною та повернення її заявникові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм процесуального права. У зв`язку

з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржене судове рішення ? без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Хмельницького апеляційного суду від 18 липня

2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат