ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 686/5660/23

провадження № 61-4881 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Бейлик Артур Беніамінович,

відповідач -приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бейлика Артура Беніаміновича, на постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Пєнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І. від 26 лютого 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС») про визнання протиправним рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування, стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24 червня 2022 року о 15.00 год. він із дружиною прибув у відділенні ПрАТ «СГ «ТАС» для оформлення полісів ОСЦПВ та договорів добровільного страхування транспортних засобів. 24 червня 2022 року укладено 5 договорів страхування, зокрема поліс ОСЦПВВНТ № АТ/3015019 та договір № AZ17-1327568 добровільного комплексного страхування (повний автозахист).

Зазначав, що при підписанні вищевказаних договорів страхування він у відділенні сплатив кошти за поліс ОСЦПВВНТ № АТ/3015019 у сумі 1 188 грн, за договір

№AZ17-1327568 добровільного комплексного страхування (повний автозахист)

у сумі 3 950 грн, також було сплачено кошти і за наступні договори страхування:

265 грн за поліс АТ №3015018 від 24 червня 2022 року, 1 147 грн за поліс

АТ №3015020 від 24 червня 2022 року та 3 000 грн за договір (каско) № AZ171327569.

Після підписання вищевказаних договорів та передачі (оплаті) коштів працівнику Хмельницької філії ПрАТ «СГ «ТАС»керуючої продажами ОСОБА_2 , остання запевнила, що договори укладені та почнуть діяти з 25 червня 2022 року, а кошти зараховані страховою компанією.

Позивач зазначав, що 25 червня 2022 року о 7.00 год. на автодорозі М-30

Стрий-Ізварине 218км+53м він, керуючи автомобілем Jeep, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом, номерний знак НОМЕР_2 , будучи неуважним виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем DAF, номерний знак НОМЕР_3 , який рухався у зустрічному напрямку. У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження, внаслідок чого ним було порушено вимоги пункту 2.3 (Б), 10.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 29 червня 2022 року у справі № 671/862/22 його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено штраф.

Вказував, що після настання ДТП ним було подано до Хмельницької філії

ПрАТ «СГ «ТАС» відповідні повідомлення про ДТП до договору ОСЦПВ (автоцивілки) та заяву про виплату страхового відшкодування до договору КАСКО.

05 липня 2022 року оцінювачем Єзерським О. А. за дорученням ПрАТ «СГ «ТАС» здійснено огляд його автомобіля, оформленого протоколом огляду та здійснено відповідний розрахунок страхового відшкодування (калькуляція ремонту)

08 липня 2022 року.

Зазначав, що листом від 23 вересня 2022 року № 13045/9122 відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування за договором КАСКО, посилаючись на те, що договір ОСЦПВ (поліс № АТ/3015019) почав діяти з 00.00 год. 25 червня

2022 року по 24 червня 2023 року, а договір КАСКО, на думку страхової компанії,

не вступив в силу так, як кошти у розмірі 3 950 грн надійшли на рахунок відповідача 25 червня 2022 року, тому договір КАСКО, на думку страхової компанії, почав діяти з 26 червня 2022 року.

З урахуванням наведеного та заяви про збільшення позовних вимог від 29 березня 2023 року, ОСОБА_1 просив суд: визнати протиправними дії та рішення оформлене листом від 23 вересня 2022 року № 13045/9122 ПрАТ «СГ «ТАС» щодо відмови у виплаті страхового відшкодування згідно з договору добровільного комплексного страхування від 24 червня 2022 року № AZ-1327568 та стягнути з відповідача на його користь кошти страхового відшкодування у розмірі 130 000 грн, пеню у розмірі 702 грн, три відсотки річних у розмірі 2 307,95 грн й інфляційні втрати у розмірі 8116,51 грн, разом - 141 126,46 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Стефанишина С. Л. від 10 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії та рішення, оформлене листом вих. № 13045/9122

від 23 вересня 2022 року ПрАТ «СГ «ТАС» щодо відмови у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 згідно з договору добровільного комплексного страхування від 24 червня 2022 року № AZ-1327568. Стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 кошти страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн, пеню, 3 % річних та інфляційні втрати у розмірі 11 126,46 грн, витрати по оплаті експертизи у розмірі 9 000,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі

18 000,00 грн, всього - 168 126,46 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, що дії ПрАТ«СГ «ТАС» щодо відмови та невиплати позивачу страхового відшкодування є неправомірними, оскільки ОСОБА_1 сплатив кошти за вищевказані договори страхування 24 червня

2022 року, які від нього отримала працівник Хмельницької філії ПрАТ «СГ«ТАС»

ОСОБА_2 . Сплативши кошти 24 червня 2022 року, відповідно до умов Полісу АТ/3015019 та договору Каско останні набрали чинності та розпочали свою дію з 00.00 25 червня 2022 року.

Суд вказав, що той факт, що працівник ПрАТ «СГ «ТАС» ОСОБА_2 , отримавши кошти 24 червня 2022 року, своєчасно не внесла їх в касу товариства та/або не здійснила перерахування (або зарахування коштів) на рахунок ПрАТ «СГ «ТАС», не може впливати на чинність (укладення) договору страхування, так як такі дії працівників страхової компанії знаходяться поза межами контролю споживача (клієнта) ОСОБА_1 та є внутрішніми питаннями компанії із своїм працівником (трудовими правовідносинами).

Також суд зазначив, що на чинність договору вказують дії відповідача наступного дня (25 червня 2022 року) після ДТП, а саме страхова компанія проводила огляд, здійснюючи калькуляцію ремонту готувалась до виплати коштів, проте,

через три місяці відмовила у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, відповідно до пункту 2 договору Каско, який укладений між сторонами, він діє лише при наявності чинного полісу ОСЦПВ, тому даним пунктом договору чітко передбачена прив`язка чинності цього договору до чинності полісу ОСЦПВ, будь-яких інших умов або виключень щодо чинності або іншого строку набрання чинності даний пункт договору не містить. З огляду на те, що поліс ОСЦПВ

№ АТ/3015019 укладений 24 червня 2022 року зі строком дії з 00.00 год. 25 червня 2022 року, тому і договір згідно з пунктом 2 починає діяти (набирає чинності) також з 00.00. 25 червня 2022 року, не дивлячись на те, що кошти за дані договори були також сплачені позивачем 24 червня 2022 року.

Щодо посилання відповідача на пункт 12.1. договору, то суд вважав необґрунтованим, так як він суперечить пункту 2 договору та включення даної умови самовільно відповідачем має ознаки недобросовісності та несправедливості відносно ОСОБА_1 , порушує його законні права та інтереси. Тобто вимоги пункту 12.1. в другій свої частині прямо суперечить пункту 2 договору, в якому немає відсилання до інших умов договору, а чітко вказано, що договір Каско діє при наявності чинного полісу ОСЦПВ, та припиняє чинності з моменту припинення дії полісу.

Крім цього, зазначений вище пункт договору, не відповідає пункт 7.1. та 7 Правил добровільного страхування, де вказано, що договір набуває чинності з 00 годин

00 хвилин дня, наступного за днем сплати страхувальником страховикові у повному обсязі страхової премії за договором та в Правилах відсутня будь-яка прив`язки щодо перерахування коштів на рахунок.

При цьому, Розділ 2, Розділ 3, а саме умови договору з пункту 8 по пункт 23

(у тому числі пункт 12.1. договору) взагалі відсутні в письмовій формі договору, який підписаний сторонами та позивачу їх ніхто не надавав, ані в письмовій, ані в електронній формі, що є порушенням абзаців 5-7, 10 частини другої статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (згідно яких страховик зобов`язаний був надати позивачу (надіслати) копію договору або його складових частин в письмовому або електронному варіанті).

Суд першої інстанції вважав, що наведені позивачем розрахунки пені, три відсотки річних та інфляційні втрати є вірними та відповідають вимогам закону та умовам договору, відповідачем не спростовані.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу ПрАТ «СГ «ТАС» задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У позові ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ДТП настала 25 червня 2022 року, матеріали справи не містять доказів внесення страхувальником першого страхового платежу (премії) 24 червня 2022 року, тому договір страхування «Легке КАСКО» не набрав чинності на момент ДТП і страховик ПрАТ «СГ «ТАС» не може нести обов`язку щодо сплати страхового відшкодування. Набрання чинності договором страхування чітко передбачено умовами договору. Сплата страховій компанії коштів 24 червня 2022 року позивачем не доведена, показання свідків братися до уваги не можуть.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бейлик А. Б., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 686/5660/23 із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бейлика А. Б., мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною, необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року

у справі № 342/180/17, у постановах Верховного Суду:від 10 березня 2021 року

у справі № 607/11746/17; від 07липня 2021 року у справі № 703/1518/18.

Вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме: статей 1, 16, 18 Закону України «Про страхування», статей 979 980 981 983 ЦК України у подібних правовідносинах (щодо набрання чинності та початку дії договорудобровільного страхування відповідно до умов цього ж договору, а саме з моменту набрання чинності договором обов`язкового страхування (дійсність договору добровільного при умові чинності Договору ОСЦПВ) та щодо отримання працівником страхової компанії готівкової оплати страхових платежів за договорами добровільного страхування та договорів ОСЦПВ.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції розглянув справу в загальному провадженні, проте апеляційний суд вказав, що дана справа є малозначною, що, на його думку, є невірним, оскільки у справі наявні вимоги майнового та немайнового характеру, тому дана справа не може бути віднесена до малозначних та розглядатися у спрощеному провадженні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 202/4233/15 та інших постановах Верховного Суду).

Вказує, що для позивача справа має виняткове значення, адже він як клієнт страхової компанії більше 5 років страхував свої ТЗ (кожного року 5 договорів страхування, з них 2 договори Каско) та обурений ситуацією, коли дійсно виник страховий випадок, страхова компанія, отримавши кошти за усі 5 договорів

24 червня 2022 року, спочатку готуючись до виплати здійснювала огляди та оцінки, а потім вирішила просто відмовити у виплаті страхового відшкодування з надуманих причин, використовуючи двозначні та нечіткі умови складеного ними ж договору (які в одному розділі суперечать іншим умовам в іншому розділі), грубо порушуючи при цьому права позивача як споживача (слабшої сторони), норм закону, поведінка яких не відповідає принципам добросовісності, розумності та передбачуваності.

Позивач планує понести витрати на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи в суді касаційної інстанції, які попередньо (орієнтовно) становлять

20 тис грн, докази на підтвердження будуть надані після ухвалення судового рішення.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив від ПрАТ «СГ «ТАС» на касаційну скаргу, в якому зазначається, що касаційна скарга є необґрунтованою, постанова суду апеляційної інстанції є законною, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. При цьому вказує, що ПрАТ «СГ «ТАС» відповідно до пунктів Договору ЦК України, Закону України «Про страхування» було правомірно та обґрунтовано прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24 червня 2022 року ОСОБА_1 отримано поліс ОСЦПВВНТ № АТ/3015019 (вартістю 1188 грн) та укладено договір № AZ17-1327568 добровільного комплексного страхування (повний авто захист») (вартістю 3 950 грн), всього за усі 5 договорів 24 червня 2022 року ОСОБА_1 було сплачено працівнику страхової компанії ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 9 550 грн.

У пункті 10 полісу АТ/3015019 вказано, що страховий платіж 1 188 грн сплачено

24 червня 2022 року та що поліс ОСЦПВ № АТ/3015019 згідно з інформації з бази МТСБУ є чинним з 00.00 год. 25 червня 2022 року по 24 червня 2022 року.

Вищевказане підтверджується квитанціями АТ «ПриватБанк» про оплату, а саме квитанція 0.0.2589231772.1 (оплата 3 950 грн) та квитанція 0.0.2589230844.1 (оплата 1 188 грн), коли працівник ОСОБА_2 зі свого карткового рахунку здійснювала перерахування коштів 25 червня 2022 року о 07:42 год. та 07:45 год., хоча зобов`язана була внести кошти 24 червня 2022 року в момент отримання коштів від ОСОБА_1

25 червня 2022 року, о 07 год. 00 хв., на автодорозі М-30 «Стри-Ізварине»

218 км + 53 м, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Jeep, номерний знак НОМЕР_1 , з причіпом, номерний знак НОМЕР_2 , будучи неуважним, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з транспортним засобом DAF, номерний знак НОМЕР_3 , який рухався у зустрічному напрямку. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, внаслідок чого водієм ОСОБА_1 було порушено вимоги пункту 2.3 (Б), 10.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 29 червня 2022 року у справі № 671/862/22 ОСОБА_1 визнано винним

у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею124 КУпАП, та накладено штраф.

Після вчинення ДТП ОСОБА_1 було подано до Хмельницької філії

ПрАТ «СГ «ТАС» відповідні повідомлення про ДТП по договору ОСЦПВ (автоцивілки) та заяву про виплату страхового відшкодування по договору КАСКО, так як зазначений договір покриває збитки, завдані ТЗ з вини водія-страхувальника.

05 липня 2022 року оцінювачем Єзерським О. А. за дорученням ПрАТ «СГ «ТАС» було здійснено огляд транспортного засобу, оформленого протоколом огляду та здійснено відповідний розрахунок страхового відшкодування (калькуляцію ремонту) 08 липня 2022 року.

Листом від 23 вересня 2022 року № 13045/9122 ПрАТ «СГ «ТАС» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування за договором КАСКО, посилаючись на те, що договір ОСЦПВ (поліс № АТ/3015019) почав діяти з 00.00 год. 25 червня 2022 року по 24 червня 2023 року, а договір КАСКО не вступив в силу, так як кошти у розмірі 3 950 грн надійшли на рахунок відповідача 25 червня 2022 року, тому договір КАСКО почав діяти з 26 червня 2022 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник, у змісті касаційної скарги, зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

1) Застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 3) Апеляційним судом належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бейлика А. Б., підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктами 6, 7-1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»«6)ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів; 7-1) споживач фінансових послуг - фізична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю».

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів. Особливості захисту прав споживачів фінансових послуг визначаються відповідними законами».

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відносини, що виникають у зв`язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 8 Закону України «Про страхування» передбачає, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування» «Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вимогами частини другої статті 16 зазначеного Закону визначено, що договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Згідно з частиною третьою статті 16 цього Закону передбачено, що договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім`я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім`я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя ; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін. Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна фізичних осіб.

Статтею 17 Закону України «Про страхування» визначено: «Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Правила страхування повинні містити: предмет договору страхування; порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; страхові ризики; виключення із страхових випадків і обмеження страхування; строк та місце дії договору страхування; порядок укладення договору страхування; права та обов`язки сторін; дії страхувальника у разі настання страхового випадку; перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; порядок і умови здійснення страхових виплат; строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів; страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя; страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя; особливі умови.

У разі, якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до Уповноваженого органу.

Уповноважений орган має право відмовити у видачі ліцензії та реєстрації правил чи змін та (або) доповнень до них, якщо подані правила страхування або зміни чи доповнення до них суперечать чинному законодавству, порушують чи обмежують права страхувальника або не відповідають вимогам цієї статті».

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування».

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним принципом, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, будь-яка (в тому числі винна) особа - володілець транспортного засобу має право застрахувати свою відповідальність, передавши обов`язок відшкодування шкоди, спричиненої за участю його транспортного засобу, страховій компанії (страховику).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд вважає, що апеляційний суд належним чином не встановив всіх обставин у справі, не звернув увагу на те, що 24 червня 2022 року ОСОБА_1 отримано поліс ОСЦПВВНТ № АТ/3015019 (вартістю 1188 грн) та укладено договір № AZ17-1327568 добровільного комплексного страхування (повний авто захист») (вартістю 3 950 грн). Усього за усі 5 договорів 24 червня 2022 року ОСОБА_1 було сплачено працівнику страхової компанії ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі

9 550 грн.

Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що працівник ПрАТ «СГ «ТАС» ОСОБА_2 , отримавши кошти 24 червня 2022 року, не внесла їх в касу товариства та/або не здійснила перерахування (або зарахування коштів) на рахунок ПрАТ «СГ «ТАС» й це жодним чином не може впливати на чинність (укладення) даного договору страхування, так як такі дії працівників страхової компанії знаходяться поза межами контролю споживача (клієнта) ОСОБА_1 та є внутрішніми питаннями компанії із своїм працівником (трудовими правовідносинами).

Факт оплати коштів працівнику ПрАТ «СГ «ТАС» ОСОБА_2 24 червня 2022 року свідчить й пункт 10 полісу АТ/3015019, згідно з якого вказано, страховий платіж

1 188 грн сплачено 24 червня 2022 року та що поліс ОСЦПВ № АТ/3015019 згідно з інформації з бази МТСБУ є чинним з 00.00 год. 25 червня 2022 року по 24 червня

2022 року.

Крім того, вищевказане підтверджується квитанціями АТ «ПриватБанк» про оплату, а саме квитанція 0.0.2589231772.1 (оплата 3 950 грн) та квитанція 0.0.2589230844.1 (оплата 1 188 грн), коли працівник ОСОБА_2 зі свого карткового рахунку здійснювала перерахування коштів 25 червня 2022 року о 07:42 год. та 07:45 год., хоча зобов`язана була внести кошти ще 24 червня 2022 року в момент отримання коштів від ОСОБА_1 .

Факт оплати коштів за вищевказані квитанції працівник ПрАТ «СГ «ТАС»

ОСОБА_2 здійснювала зі свого карткового рахунку 25 червня 2022 року,

що підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 23 травня 2023 року

№ 20.1.0.0.0/7-230518/44846 (т. 1, а. с. 165).

Також районним судом вірно зазначено, що на чинність договору вказують дії відповідача наступного дня (25 червня 2022 року) після ДТП, а саме страхова компанія проводила огляд, здійснюючи калькуляцію ремонту готувалась до виплати коштів, проте, через три місяці відмовила у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, відповідно до пункту 2 договору Каско, який укладений між сторонами, він діє лише при наявності чинного полісу ОСЦПВ, тому даним пунктом договору чітко передбачена прив`язка чинності цього договору до чинності полісу ОСЦПВ. Будь-яких інших умов або виключень щодо чинності або іншого строку набрання чинності, даний пункт договору не містить. З огляду на те, що поліс ОСЦПВ

№ АТ/3015019 укладений 24 червня 2022 року з строком дії з 00.00 год. 25 червня 2022 року, то і договір згідно з пункту 2 починає діяти (набирає чинності) також з 00.00. 25 червня 2022 року, не дивлячись на те, що кошти за дані договори були також сплачені позивачем 24 червня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд на вказані вище норми права та обставини справи уваги не звернув, та дійшов помилкового висновку про скасування рішення суду першої інстанції й відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

При цьому суд першої інстанції перевірив наведений позивачем розрахунки пені, три відсотки річних та інфляційні втрати, вони відповідають вимогам закону та умовам договору, відповідачем не спростовані.

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що апеляційний суд помилково відніс указану справу до малозначних й призначив її для розгляду у спрощеному позовному провадженні, посилаючись на положення частини першої статті 369 ЦПК України (ухвала суду від 22 грудня 2023 року), так як серед позовних вимог ОСОБА_1 були заявлені вимоги немайнового характеру, а саме про визнання протиправним рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування.

Судова практика щодо цього є незмінною, сталою (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 202/4233/15 та інші постанови Верховного Суду, зазначені в касаційній скарзі).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Отже, для скасування з цих підстав судового рішення з направленням справи на новий розгляд потрібно встановити, що зазначене порушення унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Таких порушень Верховний Суд не встановив, так як ухвалою від 30 січня 2024 року (а. с. 22, т. 2) апеляційний суд призначив справу до розгляду і задовольнив клопотання ОСОБА_1 , викликавши всіх учасників справи, за участю яких і розглянув справу. Суд встановив, всі фактичні обставини, які мали значення для правильного вирішення спору, проте висновок апеляційного суду про скасування рішення районного суду є помилковим.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає

в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права

з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, а тому вказане рішення необхідно залишити в силі,

а постанову суду апеляційної інстанції - скасувати.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша, друга статті 141 ЦПК України).

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частини шоста статті 141 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив

2 684,00 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (13420,00 грн).

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1073,60 грн).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Заявником оскаржуються постанова суду апеляційної інстанції за результатами відмови у задоволенні вимог майнового характеру (стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат у загальній сумі 141 126,46 грн) та немайнового характеру (визнання протиправним рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування).

За оскарження постанови апеляційного суду в частині вирішення позовної вимоги майнового характеру судовий збір за перегляд справи у суді касаційної інстанції становить 2 822,52 грн (141 126,46 х 1% х 200%).

За оскарження постанови апеляційного суду в частині вирішення позовної вимоги немайнового характеру судовий збір за перегляд справи у суді касаційної інстанції становить 2 147,20 грн (1 073,60 х 200%).

Відповідно, за перегляд справи у суді касаційної інстанції судовий збір становить 4 969,72 грн.

Оскільки касаційну скаргу задоволено, а ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», так як є споживачем фінансових послуг (страхових послуг), тому з ПрАТ «СГ «ТАС» необхідно стягнути на користь держави судовий збір за перегляд справи у касаційному порядку у сумі 4 969,72 грн.

Керуючись статтями 141 400 402 413 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бейлика Артура Беніаміновича, задовольнити.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 лютого 2024 рокускасувати і залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2023 року.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь держави судовий збір за перегляд справи у суді касаційної інстанції у розмірі

4 969 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 72 копійки.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець