Постанова

Іменем України

17 січня 2023 року

м. Київ

справа № 686/6222/22

провадження № 61-8940св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Національного природного парку «Подільські Товтри»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2022 року в складі судді Салоїд Н. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У березні 2022 року керівник Кам'янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Національного природного парку «Подільські Товтри» (далі - НПП «Подільські Товтри») до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь НПП «Подільські Товтри» 58 759, 78 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2022 року (з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 29 серпня 2022 року), залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 серпня 2022 року, позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національного природного парку «Подільські Товтри» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що НПП «Подільські Товтри» не відноситься до органів державної влади та суб`єктів владних повноважень, тому відсутні підстави для здійснення прокурором представництва його інтересів в суді. Вказані обставини є підставою для залишення без розгляду позовної заяви керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Національного природного парку «Подільські Товтри» на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2022 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 серпня 2022 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про те, що суди безпідставно не врахували те, що НПП «Подільські Товтри» є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою та входить до складу природно-заповідного фонду України та утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно статті 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Відповідно до пункту 1. 4 Положення про Національний природний парк «Подільські Товтри» парк віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені суб'єкти, представництво яких прокурором в суді не допускається, однак НПП «Подільські Товтри» не відноситься до таких суб'єктів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

16 листопада 2022 року матеріали справи № 686/6222/22 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення позивача до суду). Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який визначає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц.

У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі

№ 204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, згідно з яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади, не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави, зокрема, в особі НПП «Подільські Товтри».

Оскільки НПП «Подільські Товтри» не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі НПП «Подільські Товтри» є безпідставним, тому правильними є висновки судів про залишення без розгляду позовної заяви, поданої в інтересах вказаної установи, на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 серпня 2022 року залишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко