ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 691/1151/22
провадження № 61-8898св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа -Городищенська міська рада Черкаської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Гончар Н. І.,
Новікова О. М., Сіренка Ю. В., від 29 травня 2024 року і виходив з наступного.
Основний зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_3 , який проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 та загинув у боях з російським агресором в Донецькій області (смт. Луганське, Бахмутський район). Загибель ОСОБА_3 підтверджується довідкою про причину смерті № 3140 від 30 червня 2022 року, причина смерті - вибухова травма внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків, свідоцтвом про смерть, актовий запис № 302, лікарським свідоцтвом про смерть № 3140 від 30 червня 2022 року, відповідно до якого смерть настала внаслідок вибухової травми.
3. Заявниця вказувала, що з ОСОБА_3 вона проживала однією сім`єю понад п`ять років, проте шлюб вони не зареєстрували. Тому вона позбавлена права на спадщину, одноразову допомогу, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
4. Заявниця зазначала, що за час проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку. Всі свята проводили у колі рідних та друзів, в тому числі з дітьми від попередніх шлюбів. Поховання ОСОБА_3 вона здійснила за власні кошти, що підтверджується довідкою Городищенської міської ради
від 26 вересня 2022 року № 4171, випискою по картковому рахунку НОМЕР_2 від 25 листопада 2022 року про те, що їй, як дружині, перераховані кошти на поховання військовослужбовця у розмірі
12 540 грн, сповіщенням сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого)
від 29 червня 2022 року № 939, виданим на її ім`я про те, що солдат ОСОБА_3 загинув в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини, довідкою
від 18 липня 2022 року № 4034 про те, що до дня смерті ОСОБА_3 проживав з нею без реєстрації шлюбу.
5. Згідно з рішенням Городищенського районного суду Черкаської області
від 01 червня 2022 року у справі № 691/397/22, шлюб між ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 розірвано. З дітьми від першого шлюбу ОСОБА_3 заявниця має гарні стосунки, оскільки їх мати ОСОБА_2 часто хворіє, після смерті ОСОБА_3 допомагає дітям матеріально, що підтверджується випискою
АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів.
6. Згідно з доводами заявниці, ОСОБА_3 дбав і про її дітей. Менший син - ОСОБА_4 вважав ОСОБА_3 своїм батьком. Всі документи ОСОБА_3 від народження до загибелі в оригіналах знаходяться у неї. В особовій справі військовослужбовця ОСОБА_3 міститься анкета, у якій зазначено інформацію про неї, як дружину. Вказувала, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне для оформлення спадкових прав та отримання одноразової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця.
7. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд встановити факт її постійного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 у період часу з січня 2017 року по день смерті ОСОБА_3 , а саме
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області
у складі судді Савенко О. М. від 20 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у період часу з січня 2017 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявниця не може довести факт спільного проживання однією сім`єю не менше п`яти років з ОСОБА_3 інакше ніж у спосіб встановлення такого факту в судовому порядку. Спору про право не встановлено, жодна особа не оспорює спадкові права заявника. Суд взяв до уваги свідчення свідків, які узгоджуються з наданими письмовими доказами, підтверджують заявлені вимоги заявниці та не суперечать інтересам заінтересованої особи. Встановлення факту спільного проживання однією сім`єю не менше п`яти років на час відкриття спадщини має для заявниці юридичні наслідки при вирішенні питання про прийняття спадщини та отримання одноразової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.
10. Рішення Городищенського районного суду Черкаської області
від 20 грудня 2022 рокуоскаржила в апеляційному порядку особа, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, -ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосуд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки наявність зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 унеможливлює встановлення судом факту спільного проживання ОСОБА_3 із заявницею як чоловіка і дружина без реєстрації шлюбу в період часу з січня 2017 року по день смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
13. 17 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2024 року прийнято до розгляду доповнення ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Милаш Г. А., до касаційної скарги на постанову Черкаського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.
16. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 рокуу справі № 554/8023/15, у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 рокуу справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. У касаційній скарзі, з урахуванням її доповнень, заявниця вказує, що при зверненні до суду із цією заявою вона не ставила питання про поділ майна подружжя з урахуванням статті 74 СК України, яку було застосовано апеляційним судом до спірних правовідносин.
18. Заявниця стверджує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано залишив поза увагою факт ведення нею і ОСОБА_3 спільного господарства, спільного побуту та бюджету, наявність у них взаємних прав та обов`язків подружжя. Вважає, що нею було надано достатньо доказів на підтвердження ведення спільного господарства та проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 . Кошти на поховання ОСОБА_3 також було перераховано їй, а його відносини з ОСОБА_2 носили чисто формальний характер, шлюб не мав ознак повноцінної сім`ї.
19. Заявницязвертає увагу на те, що проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них прав та обов`язків, зокрема права сумісної власності на майно.
20. Згідно з доводами касаційної скарги, станом на день подання заяви у цій справі рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 01 червня 2022 року у справі № 691/397/22 набрало законної сили та ніким не оскаржувалося, а ОСОБА_2 зареєструвала офіційний шлюб та наразі перебуває в інших шлюбних відносинах.
21. Судом першої інстанції у повній мірі досліджено усі обставини справи, перевірено усі докази, які є допустимими та належними, допитано свідків, у тому числі ОСОБА_2 , та постановлено законне і справедливе рішення.
22. Також у прохальній частині касаційної скарги, з урахуванням її доповнень, ОСОБА_1 та її представник - адвокат Милаш Г. А. просять повідомити про дату час і місце розгляду справи, оскільки бажають брати участь у розгляді справи.
23. Порушене клопотання про виклик у судове засідання заявниці та її представника до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України у суді касаційної інстанції розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
24. У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 -
ОСОБА_5 посилається на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та бюджету, в період з часу з січня 2017 року по день смерті ОСОБА_3 . Крім того, усі документи, які подані заявницею на підтвердження її спільного проживання з ОСОБА_3 , оформлені після його смерті. Наявність зареєстрованого шлюбу унеможливлює встановлення судом факту проживання ОСОБА_3 із заявницею однією сім`єю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25. Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 та посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_4 ОСОБА_3 був призваний на військову службу та зарахований до складу військової частини НОМЕР_1 .
26. Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті - селище міського типу Луганське Бахмутського району Донецької області. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 3140 від 30 червня 2022 року, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок військових дій, причина смерті - вибухова травма від вибухів та осколків.
27. Відповідно до сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого) від 29 червня 2022 року № 939 ІНФОРМАЦІЯ_2 було повідомлено заявницю ОСОБА_1 про загибель її чоловіка - солдата ОСОБА_3 , який загинув у результаті бойових дій під час захисту Батьківщини.
28. Відповідно до довідки виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області від 18 липня 2022 року № 4034 ОСОБА_3 , який загинув
ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживав без реєстрації шлюбу з цивільною дружиною ОСОБА_1 та її дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по
АДРЕСА_1 , що також підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 08 липня 2022 року № 5 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю за вказаною адресою з 2017 року.
29. Поховання померлого ОСОБА_3 здійснено ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області від 18 липня 2022 року № 4171.
30. Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області
від 01 червня 2022 року у справі у справі № 691/397/22 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Вказане рішення суду набрало законної сили 01 липня 2022 року.
Позиція Верховного Суду
31. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
32. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
33. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
34. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
35. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
36. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
37. Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
38. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
39. Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
40. Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
41. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).
42. Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення таких юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.
43. Про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
44. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах
від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц, від 10 жовтня 2019 року
у справі № 520/8495/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17,
від 31 березня 2022 року у справі № 461/4532/20, від 12 січня 2023 року у справі № 754/6012/21, від 20 лютого 2023 року у справі № 520/11160/18, від 26 жовтня 2023 року у справі № 522/10701/20 (провадження № 61-9778св23).
45. Згідно з частинами першою, третьою та п`ятою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
46. Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`юскладають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
47. Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
48. Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
49. Відповідно до частини першої статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в
будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
50. Частиною другою статті 74 СК України передбачено, що на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
51. Відповідно до частини першої статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
52. У постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 522/1252/14-ц (провадження № 61-11255св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц (провадження № 61-23286св18), від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18 (провадження № 61-3852св19), від 13 травня 2024 року у справі № 727/8026/23 (провадження № 61-5139св24) визначено, що для встановлення факту спільного проживання необхідною умовою є, зокрема, неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.
53. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відносяться, зокрема справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
54. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
55. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
56. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи аргументи поданої апеляційної скарги, дійшов загалом мотивованого висновку, що подана заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу до задоволення не підлягає, оскільки з 04 червня 2005 року і до моменту смерті ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що, зокрема, підтверджується судовим рішенням у справі № 691/397/22.
57. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано з ініціативи ОСОБА_2 рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 01 червня 2022 року у справі у справі № 691/397/22, яке набрало законної сили 01 липня 2022 року.
58. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим (частина перша статті 104 СК України).
59. Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
60. Перебування ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 04 червня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 як дружини і чоловіка.
61. Водночас, слід звернути увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
62. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального чи порушенням норм процесуального права.
63. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які послалася заявниця у касаційній скарзі.
64. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
65. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. ПостановуЧеркаського апеляційного суду від 29 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович