Постанова
Іменем України
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 691/177/21
провадження № 61-20786св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Новіком Владиславом Ігоровичем, на додаткове рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року у складі судді Черненка В. О.
та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалась на те, що 31 липня 2020 року між нею і ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким вона передала відповідачеві кошти в сумі 38 000,00 грн, які відповідач зобов`язувалася повернути їй до 30 жовтня 2020 року. На підтвердження отримання коштів
у вказаній сумі ОСОБА_2 написала розписку, зміст якої підтверджує укладення між сторонами договору позики та досягнення згоди щодо всіх істотних умов цього договору. У визначений у розписці строк відповідач борг їй не повернула та ухиляється від спілкування з нею.
Ураховуючи викладене, просила суд стягнути з відповідача на її користь борг
за договором позики у розмірі 38 000,00 грн.
Заочним рішенням Городищенського районного суду Черкаської області
від 20 вересня 2021 року позов задоволено, стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 38 000,00 грн боргу за договором позики.
До ухвалення рішення у справі, а саме до закінчення судових дебатів у судовому засіданні представник позивача - адвокат Новік В. І. заявив про наявність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та повідомив,
що докази, які підтверджують зазначені витрати, будуть надані суду у строк
та в порядку, що передбачені частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У визначений законом строк, а саме 24 вересня 2021 року від представника
ОСОБА_1 - адвоката Новіка В. І. до суду надійшла заява про відшкодування судових витрат, у тому числі сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, а також документи на підтвердження розміру, дійсності і реальності таких витрат.
Адвокат Новік В. І. просив ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути
з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати,
а саме витрати позивача на правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн
та 908,00 грн в рахунок компенсації сплаченого судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Городищенського районного суду Черкаської області
від 29 вересня 2021 року заяву адвоката Новіка В. І. задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908,00 грн в рахунок компенсації сплаченого судового збору. У задоволенні заяви в частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви в цій частині, суд першої інстанції вважав,
що представник позивача не надав належних доказів на підтвердження реальності, необхідності та розумності розміру витрат, понесених позивачем
на правничу допомогу.
Також суд першої інстанції вважав, що надана на підтвердження оплати витрат на правничу допомогу квитанція про оплату не відповідає Положенню
про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня
2004 року № 637.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року додаткове рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року скасоване в частині стягнення витрат на правничу допомогу, заяву адвоката Новіка В. І. задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 6 000,00 грн. В іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу додаткове рішення залишене без змін.
Дійшовши висновку про стягнення витрат на правничу допомогу частково
в розмірі 6 000,00 грн, апеляційний суд виходив із того, що адвокат надав суду належні та допустимі докази на підтвердження надання правничої допомоги (виконаних адвокатом робіт, наданих послуг) позивачу ОСОБА_1 саме на таку суму, що включало підготовку клопотань про проведення судового засідання
в режимі відеоконференції, надання консультації клієнту. При цьому апеляційний суд врахував те, що справа є малозначною (ціна позову становить 38 000,00 грн)
та не складною, у справі ухвалено заочне рішення, судове засідання проводилося без участі відповідача.
Також апеляційний суд погодився з доводами заявника щодо неправомірності посилання суду першої інстанції на неналежність квитанції про оплату у зв`язку
з тим, що така квитанція суперечить Положенню про ведення касових операцій
в Україні, затвердженому постановою Національного банку України (далі - НБУ) від 15 грудня 2004 року № 637, оскільки ця постанова НБУ втратила чинність.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У грудні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат
Новік В. І., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить додаткове рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року скасувати, постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року змінити та ухвалити нове рішення, яким заяву про відшкодування судових витрат задовольнити повністю.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, що полягало, зокрема, в тому, що суд першої інстанції відмовив у стягненні витрат на правничу допомогу,
а апеляційний суд - зменшив їх розмір, хоча відповідач у справі ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не заперечувала проти стягнення цих витрат.
Зазначає, що суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19).
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Городищенського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 38 000,00 грн задоволено. Судом винесено заочне рішення про стягнення цієї суми.
До ухвалення рішення у справі, а саме до закінчення судових дебатів представник позивача - адвокат Новік В. І. в судовому засіданні заявив
про наявність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу
та повідомив, що докази, які підтверджують зазначені витрати, будуть надані суду у строк та в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України).
24 вересня 2021 року від представника позивача Новіка В. І. до суду надійшла заява про відшкодування судових витрат, а саме витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 908,00 грн, і витрат на правничу допомогу в розмірі
12 000,00, та докази на підтвердження понесення позивачем цих витрат.
Представник позивача додав до заяви:
1) договір про надання правової допомоги від 07 вересня 2021 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Новіком В. І., пунктом 4.5 якого визначено, що гонорар адвоката за цим договором становить 12 000,00 грн;
2) акт від 20 вересня 2021 року № 1 приймання-передачі наданих послуг
до договору про надання правової допомоги від 07 вересня 2021 року б/н, який містить розрахунок обсягу наданих послуг, що становить 6 годин, а саме:
на надання юридичної консультації - 1 година, на підготовку до участі
у судовому засіданні, участь у судовому засіданні Городищенського районного суду Черкаської області - 5 годин. В акті приймання-передачі також вказано,
що розмір адвокатського гонорару за годину роботи, за взаємною домовленістю сторін, становить 2 000,00 грн, тобто розмір гонорару за 6 годин роботи становить 12 000,00 грн (6 х 2 000,00 = 12 000,00);
3) квитанцію до прибуткового касового ордера від 07 вересня 2021 року № 10 про прийняття адвокатом Новіком В. І. від ОСОБА_1 коштів у сумі 12 000,00 грн в рахунок оплати витрат на правничу допомогу.
Матеріалами справи підтверджено, що 20 вересня 2021 року адвокат Новік В. І. брав участь в судовому засіданні.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Аналіз змісту та вимог апеляційної і касаційної скарг, а також змісту оскаржуваних судових рішень дає підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються в частині стягнення витрат на правничу допомогу. В частині стягнення сплаченого судового збору судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються
та Верховним Судом не переглядаються (рішення суду першої інстанції в цій частині не було предметом апеляційного розгляду).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних
з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки
до її розгляду.
Частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи
та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право
на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частинами першою, другою, третьою статті 246 ЦПК України встановлено,
що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції вважав, що він не надав належних доказів на підтвердження реальності, необхідності та розумності розміру витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, а апеляційний суд, частково задовольняючи заяву щодо стягнення витрат на правничу допомогу
та стягуючи ці витрати частково, вважав, що адвокат надав суду належні
та допустимі докази на підтвердження розміру витрат (виконаних адвокатом робіт, наданих послуг) саме в такому обсязі.
Колегія суддів касаційного суду з висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може з огляду на таке.
Як видно з матеріалів справи, інтереси ОСОБА_1 у справі № 691/177/21 представляв адвокат Новік В. І., який діяв на підставі ордера серії СА № 1015771 та договору про надання правової допомоги від 07 вересня 2021 року б/н.
До закінчення судових дебатів у справі в судовому засіданні представник позивача - адвокат Новік В. І. заявив про наявність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та повідомив, що докази, які підтверджують зазначені витрати, будуть надані суду у строк та в порядку, що передбачені частиною восьмою статті 141 ЦПК України і 24 вересня 2021 року подав
до Городищенського районного суду Черкаської області заяву про відшкодування судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу,
а також докази на підтвердження дійсності, реальності і розміру таких витрат.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача додав до заяви договір про надання правової допомоги, укладений між ним і ОСОБА_1 , пунктом 4.5 якого визначено, що гонорар адвоката за цим договором становить 12 000,00 грн; акт приймання-передачі наданих послуг
до цього договору, який містить розрахунок обсягу наданих послуг, що становить
6 годин (на надання юридичної консультації - 1 година, на підготовку до участі
у судовому засіданні та участь у судовому засіданні Городищенського районного суду Черкаської області - 5 годин), в якому визначено, що розмір адвокатського гонорару за годину роботи за взаємною домовленістю сторін становить
2 000,00 грн, тобто розмір гонорару за 6 годин роботи становить 12 000,00 грн; квитанцію до прибуткового касового ордера про прийняття адвокатом
Новіком В. І. від ОСОБА_1 коштів у сумі 12 000,00 грн в рахунок оплати витрат на правничу допомогу.
Отже, представник позивача звернувся до суду з відповідною заявою
у визначений законом строк та у визначеному порядку, надавши передбачені ЦПК України докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
Щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу слід зазначити таке.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено,
що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод
і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння
їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону
№ 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними
та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва
на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Отже, розмір гонорару визначається у договорі за погодженням адвоката
з клієнтом, а право суду втручатися у ці правовідносини обмежено.
Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат
на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
У цій справі встановлено, і це підтверджується її матеріалами, що пунктом 4.5 укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Новіком В. І. договору про надання правової допомоги від 07 вересня 2021 року б/н визначено, що гонорар адвоката за цим договором становить 12 000,00 грн.
В акті приймання-передачі наданих за цим договором послуг від 20 вересня
2021 року № 1, який містить розрахунок обсягу наданих послуг, що становить
6 годин, також вказано, що розмір адвокатського гонорару за годину роботи,
із застереженням «за взаємною домовленістю сторін», становить 2 000,00 грн, тобто розмір гонорару за 6 годин роботи становить 12 000,00 грн.
Враховуючи, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається
на сторону, яка заперечує проти заявленого розміру витрат, а відповідач у справі проти заяви представника позивача не заперечувала, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подавала, у суду не було підстав зменшувати розмір заявлених витрат.
Схожий за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження
№ 14-382цс19), від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 (провадження
№ 12-94гс20) та у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року
у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19,
від 09 грудня 2021 року у справі № 922/3812/19, від 03 жовтня 2019 року у справі
№ 922/445/19, від 04 жовтня 2021 року у справі № 922/3436/20, від 25 травня 2021 року у справі 910/7586/19, від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи, що апеляційний суд встановив обставини, необхідні для вирішення цієї справи, однак неправильно застосував норму закону, постанова апеляційного суду в частині вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає зміні щодо визначення розміру цих витрат, стягненню підлягають витрати в заявленому розмірі в сумі 12 000,00 грн.
В частині стягнення судового збору прийняті у справі судові рішення
в касаційному порядку не переглядалися (стаття 400 ЦПК України).
Керуючись статтями 400 409 412 415 416 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Новіком Владиславом Ігоровичем, задовольнити частково.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу змінити.
Розмір стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу визначити в сумі
12 000,00 грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун М. Ю. Тітов