Постанова

Іменем України

03 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 692/566/21

провадження № 61-492св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області,

третя особа - приватний нотаріус Золотоніського(Драбівського) районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В. Єльцова В. О., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа - приватний нотаріус Золотоніського (Драбівського) районного нотаріального округу Бірюк О. В., про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка прийняла спадщину від померлої, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 лютого 2016 року, виданого приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О. В., зареєстрованого в реєстрі за № 492, позивачка стала власником земельної ділянки, кадастровий номер 7120689000:03:001:0362, площею 4,7968 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Черкаська обл., Драбівський район, с. Свічківка, за межами населеного пункту.

До складу спадкового майна також увійшла земельна ділянка, площею 0,3159 га, що розташована за адресою: Черкаська обл., Драбівський район, Свічківська сільська рада, за межами населеного пункту.

Однак, постановою приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюка О. В. від 16 червня 2020 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку з посиланням на те, що за життя ОСОБА_2 не встигла зареєструвати право власності на неї.

За життя ОСОБА_2 була членом КСП «Мирний» та була включена до списку членів цього КСП (під номером 330), які мають право на земельну частку (пай), та який є додатком до Державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП «Мирний» серія ЧР-2-29 від 20 березня 1999 року.

Рішенням загальних зборів співвласників земельних ділянок (багаторічних насаджень) в адміністративних межах Свічківської сільської ради, яке оформлено протоколом № 1 від 12 квітня 2014 року, вирішено провести паювання земельних ділянок під багаторічні насадження, які перебувають у спільній частковій власності власників земельних часток (паїв) жителів с. Свічківка в такому ж порядку як і паювалась рілля. Додатком до даного протоколу є список пайовиків, у якому під № 372 є ОСОБА_2 , якій передбачалося виділення земельної ділянки, площею 0,3159 га.

Розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації № 60 «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» від 11 березня 2015 року надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо земельної ділянки площею 117,688 га.

У додатку до вказаного розпорядження від 11 березня 2015 року - Списку громадян, яким виділяються в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) та надається дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в адміністративних межах Свічківської сільської ради під № 334 значиться ОСОБА_2 , якій відведено земельну ділянку № 362 в адміністративних межах Свічківської сільської ради площею 0,3159 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, так і не оформивши за життя документи про право власності на зазначену вище земельну ділянку.

Згідно з довідкою Держгеокадастру Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відділу у Драбівському районі від 17 травня 2021 року № 27-23-0.240-62/102-21 земельній ділянці № НОМЕР_1 в адміністративних межах Свічківської сільської ради, площею 0,3159 га, присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0871.

Посилаючись на викладені обставини та у зв`язку з неможливістю оформити спадщину після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею в порядку спадкування право на земельну частку (пай) № НОМЕР_2 , якій присвоєний кадастровий номер 7120689000:03:002:0871 (багаторічні насадження (сад)), площею 0,3159 га, яка розташована на території Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, що значиться за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 за життя не оформила у встановленому законом порядку право власності на спірну земельну ділянку, але розпочала процедуру її приватизації.

Позивачка, як спадкоємець, не зверталася до органів місцевого самоврядування щодо завершення процедури приватизації.

В цьому випадку до складу спадщини входить право спадкоємця на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Однак позивачка з вимогами про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки до суду не зверталась.

При цьому суд зазначив, що обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права шляхом визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування не відповідає вимогам законодавства України, а тому наявні підстави для відмови у позові.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що предметом спірних позовних вимог є визнання права в порядку спадкування, що за своєю суттю є спором, що виникає із спадкових правовідносин, тому суд помилково вирішив проводити розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення через порушення норм процесуального законодавства.

Разом із цим, відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд вказав, що ОСОБА_1 обрала невірний спосіб захисту звернення до суду, оскільки предметом позовних вимог є визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, однак таке право в даному випадку ніким не оспорюється.

Для вирішення вказаного питання існує інший порядок захисту, а саме звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок.

Звернення до суду з такими позовними вимогами є наслідком відмови органу місцевого самоврядування щодо завершення процедури приватизації.

Позивачка не надала суду доказів того, що вона зверталась до органів місцевого самоврядування із заявою щодо завершення процедури приватизації та не надала відповідного рішення такого органу про відмову в задоволенні її заяви, а тому звернення до суду з заявленими вимогами є передчасним.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

05 січня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

ОСОБА_1 вказує, що спір у справі виник не з приводу визнання права власності на земельну ділянку, оскільки у позовній заяві вона просила визнати за нею в порядку спадкування право на земельну частку (пай).

При цьому вважає, що апеляційний суд помилково вважав, що вона має право на завершення приватизації спірної земельної ділянки.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

07 лютого 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

У встановленому законом порядку ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , внаслідок чого була заведена спадкова справа № 247/2015, та видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 лютого 2016 року на земельну ділянку, площею 4,7968 га, що розташована за межами населеного пункту Свічківської сільської ради, кадастровий номер 7120689000:03:001:0362.

До моменту своєї смерті ОСОБА_2 здійснювала оформлення права власності на іншу земельну ділянку із спільної часткової власності загальною площею 117,688 га, яка знаходилась в адміністративних межах Свічківської сільської ради Драбівського району, що підтверджується Розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації № 60 від 11 березня 2015 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» та списком громадян, яким виділяються в натурі земельні частки, де під № 334 значиться ОСОБА_2 , номер земельної ділянки № НОМЕР_1 , площа 0,3159 га.

Так, ОСОБА_2 була членом КСП «Мирний» та включена до списку членів цього КСП, які мають право на земельну частку (пай) в КСП «Мирний» Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП «Мирний» від 20 березня 1999 року.

Рішенням загальних зборів співвласників земельних ділянок (багаторічних насаджень) в адміністративних межах Свічківської сільської ради, яке оформлено протоколом № 1 від 12 квітня 2014 року, вирішено провести паювання земельних ділянок під багаторічні насадження, які перебувають у спільній частковій власності власників земельних часток (паїв) жителів с. Свічківка в такому ж порядку як і паювалася рілля, додатком до даного протоколу є список пайовиків, у якому під № 372 є ОСОБА_2 , якій передбачалося виділення двох земельних ділянок, зокрема площею 0,3159 га.

Довідкою Держгеокадастру Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Відділу у Драбівському районі від 17 травня 2021 року за № 27-23-0.240-062/102-21 зазначено, що земельній ділянці № НОМЕР_1 в адміністративних межах Свічківської сільської ради площею 0,3159 га, яка наділена ОСОБА_2 , присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0871.

З інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області від 08 вересня 2020 року № 27-23-0.240-125/102-20, вбачається, що згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, ОСОБА_2 видано сертифікат ЧР-№0318112.

Постановою від 16 червня 2020 року приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Бірюк О. В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,3159 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область Драбівський район Свічківська сільська рада, за межами населеного пункту, оскільки заявницею не подані відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, а саме через те, що право власності у спадкодавця на земельну ділянку за життя не виникало, тому видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку неможливо.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною дев`ятою статті 5 Земельного кодексу України 1990 року (тут і далі- у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України) визначалось, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

У частині другій статті 23 ЗК України визначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільського-сподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ № 720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарсь-ким акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної

частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена

колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарсь-кого кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з пунктом 2 Указу № 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарсь-кого кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Таким чином, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акту на право колективної власності на землю вона була його членом та включена до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц (провадження № 61-1543св20), від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17 (провадження № 61-42431св18), від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 (провадження № 61-37931св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19 (провадження № 61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18 (провадження № 61-4932св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 637/672/19-ц (провадження № 61-553св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18 (провадження № 61-5685св19), від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19 (провадження № 61-13243св20).

При таких обставинах паюванням земель є визначення розміру земельної частки (паю) виключно у колективній власності на землю кожного члена

колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарсь-кого кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Разом із тим, питання приватизації земель урегульовано, зокрема, статтями 25 116 118 119 121 122 ЗК України, які регулюють правовідносини передачі у приватну власність земельних ділянок з державної або комунальної власності.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Разом із тим, відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Позивачка ОСОБА_1 у позові зазначає, що ОСОБА_2 за життя була членом КСП «Мирний» та включена до списку членів цього КСП, які мають право на земельну частку (пай) в КСП «Мирний» Свічківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП «Мирний» від 20 березня 1999 року

З інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області від 08 вересня 2020 року № 27-23-0.240-125/102-20, вбачається, що згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності, ОСОБА_2 видано сертифікат ЧР-№0318112.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, не оформивши за життя документи про право власності на спірну земельну ділянку.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та, не встановивши справжньої правової природи правовідносин сторін, не застосувавши до спірних правовідносин правові норми матеріального права, які підлягають застосуванню, не з`ясувавши питання наявності/відсутності у спадкодавця ОСОБА_2 за життя права на спірну земельну частку (пай), дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

При цьому апеляційний суд фактично усунувся від апеляційного перегляду справи по суті позовних вимог, дійшовши необґрунтованого висновку, що позивачка обрала невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки, як зазначалось вище, паювання земель та приватизація земель є різними видами правовідносин та мають різне нормативно-правове регулювання.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, у силу наданих процесуальним законом повноважень, суд касаційної інстанції позбавлений права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, надавати оцінку доказам, що не були предметом їх перевірки, чи робити їх переоцінку, у тому числі усувати недоліки висновків суду, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції позбавлений можливості ухвалити власне рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановленні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа - приватний нотаріус Золотоніського (Драбівського) районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов