Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 699/571/17

провадження № 61-2176св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представник відповідачів- Перебийніс Світлана Василівна ,

третя особа - Стеблівська селищна рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Перебийніс Світлана Василівна, на постанову Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2019 рокуу складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що їй на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 0,60 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 0,40 га, на якій розміщене її будинковолодіння по АДРЕСА_1 , та площею 0,20 га по

АДРЕСА_1 , яку незаконно використовує відповідач для власних потреб.

Вказувала, що спірна земельна ділянка, яка знаходиться по

АДРЕСА_1 , площею 0,20 га, надана їй у користування згідно

з рішенням зборів колгоспників від 24 червня 1989 року. Земельна ділянка відповідача межує із спірною земельною ділянкою, вважала, що відповідач самовільно захопив 0,20 га, якими має користуватися вона.

Факт самовільного використання відповідачем вказаної земельної ділянки підтверджується актом Стеблівської селищної ради від 02 червня

2017 року.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати усунути перешкоди в користуванні нею земельною ділянкою площею 0,20 га

по АДРЕСА_1 шляхом звільнення зазначеної земельної ділянки.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області

від 10 січня 2019 року залучено до участі справі правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 - ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області

від 05 липня 2019 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -Стеблівську селищну раду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області

від 12 вересня 2019 року у складі судді Свитки С. Л. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довела належними та допустимими доказами факт порушення відповідачами її права користування спірною земельною ділянкою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області

від 12 вересня 2019 року скасовано, прийнято нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволено.

Зобов`язано правонаступників ОСОБА_6 : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0, 20 га, що знаходиться по

АДРЕСА_1 , шляхом звільнення та повернення зазначеної земельної ділянки.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право користування земельною ділянкою у позивача виникло на підставі рішення протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Дзержинського від 24 червня 1989 року, протокол № 4. Доказів того, що спірна земельна ділянка вилучалася у ОСОБА_1 , суду не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Перебийніс С. В., подали до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити

в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції

належним чином не встановив фактичних обставин справи та не врахував того, що матеріали справи не містять інформації щодо дійсних розмірів земельної ділянки позивача.

Вважають, що апеляційний суд без будь-яких підтверджень визначив, що позивача позбавили права користування земельною ділянкою саме площею 0,20 га, і що це зробили відповідачі.

Також вважають, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та ухвалив рішення щодо правовідносин, які не були предметом спору.

Доводи особи, які подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що постанова апеляційного суду

є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги є безпідставними та зводяться до переоцінки доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з архівним витягом протоколу № 4 загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Дзержинського від 24 червня 1989 року ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею до 0,60 га та 0,10 га - в тимчасове користування (а.с. 9, т. 1).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно

від 20 серпня 2010 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку

з надвірними спорудами по

АДРЕСА_1 (а.с. 3, т. 1).

ОСОБА_6 є власником житлового будинку по

АДРЕСА_2

(а.с. 28, т. 1).

Вулицю Дзержинського у АДРЕСА_1 перейменовано на вулицю Підліщанська, що підтверджується рішенням Шендерівської сільської ради від 18 листопада 2015 року (а.с. 169, т. 1).

Згідно з довідкою, виданою Виконавчим комітетом Шендрівської сільської ради за ОСОБА_1 відповідно до земельно-облікових документів закріплено 0,60 га землі(а.с. 12, т. 1).

Відповідно до довідки, виданою Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради 23 лютого 2017 року № 141, що у Книзі погосподарського обліку № 3 станом на 01 червня 1989 року за домоволодінням ОСОБА_1 обліковується 0,60 га землі. Відповідно до Книги погосподарського обліку

№ 5 станом на 01 січня 2017 року за домоволодінням ОСОБА_1 обліковується 0,60 га землі (а.с. 12, 198, т. 1).

Згідно з довідкою, виданої Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради від 15 березня 2017 року № 20/02-25 ОСОБА_6 після смерті матері ОСОБА_7 перейшла в користування земельна ділянка площею 0,53 га землі (а.с. 29, т. 1).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 07 травня 1979 року

ОСОБА_6 купив у ОСОБА_8 житловий будинок у с. Шендерівка, який розташований на земельній ділянці площею 0,44 га (а.с. 30).

Згідно з довідкою, виданою архівним сектором Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації від 12 червня 2017 року, ОСОБА_6 наділено в тимчасове користування присадибну ділянку площею 0,10 га

(а.с. 31, т. 1).

Відповідно до довідки, виданої Шендерівською сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 31 жовтня 2016 року № 660 за домоволодінням ОСОБА_6 обліковується земельна ділянка площею 0,9700 га по АДРЕСА_2 . Земельна ділянка приватизована (рішення сесії сільської ради від 26 грудня 1996 року № 6-6), державний акт не виданий (а.с. 27, 28 т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Перебийніс С. В., підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 , посилаючись на статті 91 152 158 212 ЗК України, просила суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні нею земельною ділянкою площею 0,20 га

по АДРЕСА_2 шляхом звільнення вказаної земельної земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з частиною третьою статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Відповідно до статті 152 ЗК України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 212 ЗК України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей.

Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Судом встановлено, що згідно з архівним витягом протоколу № 4 загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Дзержинського від 24 червня 1989 року ОСОБА_1 наділено земельну ділянку площею до 0,60 га та 0,10 га -

в тимчасове користування (а.с. 9, т. 1).

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20 серпня 2010 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 3, т. 1).

Відповідно до довідки, виданої Шендерівською сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 31 жовтня 2016 року № 660, за домоволодінням ОСОБА_6 обліковується земельна ділянка площею 0,9700 га по АДРЕСА_2 . Земельна ділянка приватизована (рішення сесії сільської ради від 26 грудня 1996 року № 6-6), державний акт не виданий (а.с. 27, 28, т. 1).

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилався на те,

що право користування земельною ділянкою у позивача виникло на підставі рішення протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу

ім. Дзержинського від 24 червня 1989 року, протокол № 4. Доказів того, що спірна земельна ділянка вилучалася у ОСОБА_1 , суду не надано.

Натомість, суд першої інстанції, встановивши, що за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка площею 0,60 га у АДРЕСА_1, за відповідачем

ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обліковується земельна ділянка площею 0,97 га

у АДРЕСА_1, межі спірної земельної ділянки в натурі органом місцевого самоврядування не визначені, а тому неможливо зробити висновок про місце її розташування,

а також про можливе накладення земельних ділянок одна на одну, дійшов правильного висновку про те, що позивач не довела належними та допустимими доказами факт порушення відповідачами її права користування спірною земельною ділянкою.

Отже, апеляційний суд указаного не врахував та скасував по суті правильне рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

в інтересах яких діє адвокат Перебийніс Світлана Василівна, задовольнити.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року скасувати.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області

від 12 вересня 2019 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк