Постанова

Іменем України

05 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 705/3587/21-ц

провадження № 61-217св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув упорядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2021 року у складі судді

Піньковського Р. В. та постанову Черкаського апеляційного суду

від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Новікова О. М.,

Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання квартири АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1

та ОСОБА_2 , а також про зняття з неї арешту.

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Заяву мотивовано тим, що 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 було подано позовну заяву до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання квартири

АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і про зняття з неї арешту.

ОСОБА_1 зазначав, що на час звернення із цією заявою розпочато процедуру примусового продажу зазначеної квартири. Зокрема, 02 серпня 2021 року було призначено електронні торги (лот № 485379), які

не відбулися через відсутність учасників.

18 серпня 2021 року на офіційному сайті «Сетам» опубліковано оголошення про проведення електронних торгів з продажу спірної квартири

(лот № 491545).

Заявник вважав, що продаж квартири з прилюдних торгів призведе

до неможливості відновлення його порушеного права, адже тоді право власності на квартиру перейде до іншої особи, до переможця електронних торгів.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області

від 03 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено продаж (реалізацію) арештованого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами наявний спір, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , захід забезпечення позову, про вжиття якого просить позивач, є співмірним заявленим позовним вимогам, оскільки забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна - зазначеної квартири, буде носити тимчасовий характер та буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті, а також не призведе до порушення прав

та охоронюваних законом інтересів інших осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Разом із цим, суд першої інстанції вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня

2021 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна є співмірним із заявленими позовними вимогами про визнання права власності та прямо передбачений пунктом 5 частини першої статті 150 ЦПК України.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції, з метою недопущення подальшого порушення права власності позивача на спірну квартиру, а також існування обґрунтованого припущення, що спірна квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя на момент пред`явлення позову та може вибути із володіння, користування та розпорядження позивача, дійшов правильного висновку про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду,

ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої

та апеляційної інстанцій прийняті з неповним з`ясуванням всіх обставин,

що мають значення для справи.

ОСОБА_3 вважає, що спірне майно не є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки 29 жовтня 1996 року воно було подароване ОСОБА_2 .

Разом із цим вважає, що аукціон, призначений у межах виконання рішення Черкаського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у справі

№ 705/4805/15 є таким, що проводиться уповноваженою державною особою і саме від імені держави, а тому ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2021 року, залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, у справі

№ 705/3587/21 про забезпечення позову призвела до втручання у процедуру проведення торгів, що є недопустимим у відповідності

до частини одинадцятої статті 150 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 705/3587/21-ц

із Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

У лютому 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2020 року справу призначено

до розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 серпня 2021 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом

до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю і про зняття з неї арешту.

Станом на час розгляду судами першої та апеляційної інстанцій заяви про забезпечення позову провадження у вказаній справі не було відкрито,

у зв`язку із неотриманням відповіді на запити суду щодо місця реєстрації відповідачів.

Станом на 05 жовтня 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо справи про визнання квартири АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю і про зняття з неї арешту.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д. М. знаходиться виконавче провадження

№ 63572921, відкрите на підставі виконавчого листа Черкаського апеляційного суду у справі № 705/4805/15 про стягнення заборгованості

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за кредитним договором

від 24 липня 2007 року № 11187517000.

На веб-порталі електронних торгів «СЕТАМ» опубліковано оголошення про проведення прилюдних торгів із продажу квартири, яка є предметом вищевказаного позову (лот № 491545).

На час подачі ОСОБА_1 позову тривала процедура примусового продажу спірної квартири.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено,

що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як

до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із пунктом 5 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття

з нього арешту. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі

в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись

із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості

і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав

та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив

із того, що між сторонами наявний спір, предметом якого є двокімнатна квартира

АДРЕСА_1 , захід забезпечення позову, про вжиття якого просить позивач, є співмірним заявленим позовним вимогам, оскільки забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна - зазначеної квартири, буде носити тимчасовий характер та буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті, а також не призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Проте з таким висновком Верховний Суд не може погодитися виходячи

з наступного.

Зупиняючи продаж (реалізацію) арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не пересвідчився, чи дійсно існує реальна загроза невиконання (утруднення виконання) можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки спірна квартира була передана ОСОБА_2 АТ «УкрСиббанк» в іпотеку за іпотечним договором, який ОСОБА_1

не оскаржував. Із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 звернувся після арешту спірної квартири, який було накладено у межах виконавчого провадження по виконанню рішення про стягнення з ОСОБА_2

на користь ОСОБА_3 18 968,43 доларів США та 6 091,80 грн у іншій цивільній справі (№ 705/4805/15-ц).

Разом із цим, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги і інтереси інших осіб, а саме, стягувача за іншим виконавчим провадженням, незважаючи

на те, що у заяві про застосування заходів забезпечення позову, заявник посилається на зазначені обставини та факт призначення публічних торгів

з продажу спірної квартири з посиланням на інформацію з офіційного веб-сайту ДП «СЕТАМ», роздруківка з якого додана до заяви про забезпечення позову.

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, Верховний Суд ураховуючи викладене, вважає,

що задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна - квартири

АДРЕСА_1 , а саме зупинення продажу арештованого майна, призведе до зупинення виконання рішення суду, що є недопустимим. У зв`язку із чим судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 454,00 грн та за подання касаційної скарги - 460,08 грн.

Керуючись статтями 400 409 410 412 416 418 419 ЦПК України, Верховний

Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 грудня

2021 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 914,08 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

Н. Ю. Сакара