ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 705/4890/21

провадження № 61-17585св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Уманське комунальне підприємство «Уманьтеплокомуненерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2023 року, постановлену у складі судді Бесараб Н. В., та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» (далі - УКП «Уманьтеплокомуненерго»), у якому просила суд:

- визнати протиправними дії УКП «Уманьтеплокомуненерго» щодо проведення розрахунків за опалювальний період 2017-2018 роки з недостовірними показниками лічильника СВТУ-10 зав. № 5780;

- зобов`язати УКП «Уманьтеплокомуненерго» надати інформацію щодо показників лічильника СВТУ-10 зав. № 5780 за опалювальний період 2017-2018 роки з урахуванням висновків суду;

- витребувати з УКП «Уманьтеплокомуненерго» копію належним чином завіреного Статуту підприємства;

- витребувати з УКП «Уманьтеплокомуненерго» належним чином завірені копії первинних документів, на підставі яких вносились дані щодо показників лічильника СВТУ-10 зав. № 5780 за опалювальний період 2017-2018 роки;

- стягнути з УКП «Уманьтеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Короткий зміст рішень суддів попередніх інстанцій

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, залишено позов ОСОБА_1 до УКП «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживачів без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач повторно не з`явилась у судове засідання, хоча про час і місце судового засідання була повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судової повістки на електронну адресу, в системі «Електронний суд» на особистий електронний кабінет, а також поштою. Судова повістка, надіслана поштою, повернулась неврученою із відміткою «за закінченням терміну зберігання», а в системі «Електронний суд» судова повістка доставлена до особистого кабінету позивачки. Клопотань про відкладення судових засідань ОСОБА_1 до суду не подавала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У грудні 2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просила суд скасувати ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року і направити справу на новий розгляд до Маньківського районного суду Черкаської області за територіальною підсудністю.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням територіальної юрисдикції, на що суд апеляційної інстанції не звернув увагу.

Відзив на касаційну скаргу від УКП «Уманьтеплокомуненерго» не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Відкритість судового процесу, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність є одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого позивача про час і місце розгляду справи.

При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та не спростовується матеріалами справи, що ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 23 серпня 2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до УКП «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживачів прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 23 вересня 2022 року (т. 2, а. с. 8, 9).

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2022 року у зазначеній справі закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду на 07 листопада 2022 року (т. 2, а. с. 31, 32), про що повідомлено ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також за адресою проживання, зазначеною в позовній заяві: АДРЕСА_1 , судових повісток (т. 2, а. с. 33, 35, 36). Судова повістка повернулася на адресу суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (т. 2, а. с. 48).

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Лисянського районного суду Черкаської області судове засідання, призначене на 07 листопада 2022 року, у зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відкладено на 12 грудня 2022 року (т. 2, а. с. 39, 40), про що повідомлено ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також за адресою проживання, зазначеною в позовній заяві: АДРЕСА_1 , судових повісток (т. 2, а. с. 41, 43, 44).

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі (т. 2, а. с. 57, 58).

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2022 року зупинено провадження у справі до вирішення Верховним Судом адміністративної справи № 580/3302/22 за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року (т. 2, а. с. 64, 65).

Згідно із довідкою секретаря судового засідання Лисянського районного суду Черкаської області фіксування судового засідання 12 грудня 2022 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою сторін (т. 2, а. с. 63).

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 07 липня 2023 року провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07 серпня 2023 року (т. 2, а. с. 69), про що повідомлено ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також за адресою проживання, зазначеною в позовній заяві: АДРЕСА_1 , судових повісток (т. 2, а. с. 75, 77, 78).

17 липня 2023 року ОСОБА_1 отримала судову повістку про призначення розгляду справи на 07 серпня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки (т. 2, а. с. 86).

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Лисянського районного суду Черкаської області судове засідання, призначене на 07 серпня 2023 року, у зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відкладено на 11 вересня 2023 року (т. 2, а. с. 87), про що повідомлено ОСОБА_1 шляхом направлення документа в електронному вигляді (судової повістки) до її електронного кабінету, документ доставлено до електронного кабінету 08 серпня 2023 року (т. 1 а.с. 94), а також за адресою проживання, зазначеною в позовній заяві: АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22(провадження № 14-48цс22) зазначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За змістом статей 43 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною четвертою статті 10 ЦПК України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) застосовуються українськими судами як джерело права.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до повідомлення з системи «Електронний суд» документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі» доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» 08 серпня 2023 року, таким чином позивач була належним чином повідомлена про час розгляду справи.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що належним чином повідомлена позивачка повторно не з`явилася в судове засідання, призначене на 11 вересня 2023 року, та не повідомила суд про причини неявки, тому наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Щодо доводів касаційної скарги про порушення судами територіальної юрисдикції необхідно зазначити таке.

Розпорядженням голови Жашківського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до УКП «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживачів - передано для вирішення питання про прийняття справи до провадження Лисянського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 23 серпня 2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до УКП «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживачів прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (стаття 32 ЦПК України).

Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник