Постанова

Іменем України

25 травня 2023 року

м. Київ

справа № 711/1344/21

провадження № 61-28св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація № 1»,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 червня 2022 року під головуванням судді Позарецької С. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація № 1», про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація № 1», про визнання недійсним та скасування рішення, визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила визнати недійсним та скасувати рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформлених протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , від 11 серпня 2019 року, визнати договір № 1 про надання послуг з утримання багатоквартирного будинку від 01 вересня 2019 року, укладений на підставі рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11 серпня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , від імені співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_2 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація № 1» (далі - ТОВ «Житлоексплуатація № 1») недійсним.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_2 . Одночасно з квитанціями від управителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість Дільниця 1» про оплату послуг з управління багатоквартирним будинком, на адресу позивача почали надходити квитанції від ТОВ «Житлоексплуатація № 1» за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Вказувала, що їй стало відомо про укладення від імені співвласників багатоквартирного будинку відповідачем з ТОВ «Житлоексплуатація № 1» договору від 01 вересня 2019 року № 1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Даний договір відповідачем укладений на підставі рішення, прийнятого зборами співвласників будинку АДРЕСА_1 , оформленого протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11 серпня 2019 року.

Ознайомившись із копією протоколу, позивач вважала, що проведені збори відбулися з порушенням положень чинного законодавства, що є підставою вважати, що проведені збори є удаваними. Договір від 01 вересня 2019 року № 1 слід визнати недійсним, оскільки він укладений незаконно.

Діями відповідача порушені права позивача, а саме: вона позбавлена права брати участь в обговоренні та вирішенні питань управління багатоквартирним будинком шляхом участі в обговоренні питань порядку денного на зборах, участі у голосуванні особисто або через представника.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 вересня 2021 року прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «Житлоексплуатація № 1», про визнання недійсним та скасування рішення, визнання договору недійсним. Дану позовну заяву об`єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1

ОСОБА_3 позовні вимоги мотивувала тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_3 . Обставини, за яких вона вважала, що відповідачем порушені її права, підстави позову, є аналогічними тим, що вказані позивачем ОСОБА_1 у первісній позовній заяві.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Придніпровський районний суд м. Черкаси рішенням від 29 червня 2022 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовив.

Черкаський апеляційний суд постановою від 15 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 червня 2022 року залишив без змін.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовів суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що належним відповідачем у цій справі є, зокрема ТОВ «Житлоексплуатація № 1», оскільки вирішенням позовної вимоги про визнання рішення від 11 серпня 2019 року недійсним та його скасування, а також визнання договору від 01 вересня 2019 року № 1 недійсним, згідно з яким товариство є стороною договору, фактично вирішуються права та інтереси ТОВ «Житлоексплуатація № 1».

Водночас ТОВ «Житлоексплуатація № 1» не було залучено до участі у справі як співвідповідач та позовні вимоги до нього не пред`являлись.

Крім того, відповідачами у справі повинні бути співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , які приймали рішення 11 серпня 2019 року, та від імені яких діяла ОСОБА_2 при укладенні оскаржуваного договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В грудні 2022 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 червня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо необхідності визначення співвідповідачами усіх співвласників багатоквартирного будинку для оскарження рішення прийнятого загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку у разі коли збори не можна вважати правомочними та коли оскаржуване рішення на голосування не ставилось, співвласниками не приймалось, а повноваження на вчинення правочину від імені усіх співвласників за таким неприйнятим рішенням самостійно одноосібно присвоєно собі відповідачем.

Разом з тим, в порушення вимог законодавства, скликання та проведення оскаржуваних зборів здійснено одноосібно ОСОБА_2 , яка й підписала протокол зборів від 08 листопада 2019 року та в подальшому уклала від імені співвласників багатоквартирного будинку договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ТОВ «Житлоексплуатація № 1».

В порушення вимог статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласникам багатоквартирного будинку не вручено повідомлення про проведення зборів, в наслідок чого останні були позбавлені права на участь у зборах, в обговоренні питань порядку денного та подальшому голосуванні. Таким чином, грубо порушено право ОСОБА_3 , як співвласника, на здійснення управління багатоквартирним будинком, що визначено статтею 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Крім того, з копії протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11 серпня 2019 року вбачається, що розглядалось лише перше питання порядку денного. Друге питання порядку денного, а саме прийняття рішення щодо співпраці з ТОВ «Житлоексплуатація № 1» та підписання договору, не виносилось на обговорення співвласників та не ставилось на голосування.

У зв`язку з численними порушеннями вимог законодавства, які допущені відповідачем, заявник вважає ОСОБА_2 належним відповідачем у справі.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2023 року ТОВ «Житлоексплуатація № 1» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін.

Вказує, що відповідно до положень статей 13 48 ЦПК України належними відповідачами у цих правовідносинах є співвласники багатоквартирного будинку від імені яких діяла ОСОБА_2 та ТОВ «Житлоексплуатація № 1».

Крім того, ОСОБА_3 була одним із ініціаторів проведення зборів, знала та могла приймати участь у зборах, її право на участь в управлінні багатоквартирним будинком жодним чином не порушувались, а тому не підлягають судовому захисту.

Також слід зазначити, що фактично позов пред`явлено в інтересах третьої сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість Дільниця 1». При цьому, останнє пред`явило позов до суду з тих самих підстав, з тим самим предметом, обґрунтуванням та колом сторін, за результатами розгляду якого у позові було відмовлено (рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2020 року у справі № 711/9389/20).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 20 січня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Справа № 711/1344/21 надійшла до Верховного Суду 02 лютого 2023 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації виконавчого комітету Придніпровської районної ради 19 лютого 2007 року, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданим Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 15 лютого 2011 року та на підставі договору дарування, посвідченого 11 грудня 2020 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким В. В. (реєстр № 56). Також вона зареєстрована за вказаною адресою і проживає у цьому житлі.

ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації виконавчого комітету Придніпровської районної ради 22 квітня 1993 року. Також вона зареєстрована за вказаною адресою і проживає у цьому житлі.

11 серпня 2019 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , де прийнято рішення про обрання уповноваженою особою співвласників ОСОБА_2 та надання їй повноважень для укладання договору із ТОВ «Житлоексплуатація № 1» щодо управління багатоквартирним будинком, а також про співпрацю із ТОВ «Житлоексплуатація № 1» та підписання договору.

Крім того, ТОВ «Житлоексплуатація № 1» (управитель) в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11 серпня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , в особі уповноваженої ОСОБА_2 (співвласник) з іншої сторони уклали договір від 01 вересня 2019 року № 1 щодо надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтю 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Разом з тим, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 дійшов висновку, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Суди попередніх інстанцій встановили, що вирішенням позовних вимог про визнання рішення від 11 серпня 2019 року недійсним та його скасування, а також визнання договору від 01 вересня 2019 року № 1 недійсним, згідно з яким ТОВ «Житлоексплуатація № 1» є стороною договору, фактично вирішуються права та інтереси останнього.

Водночас ТОВ «Житлоексплуатація № 1» не було залучено до участі у справі як співвідповідача та позовні вимоги до нього не пред`являлись.

Крім того, вказане рішення від 11 серпня 2019 року приймалось не одноособово ОСОБА_2 , а зборами співвласників зазначеного багатоквартирного будинку, а тому відповідачами у справі повинні бути співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , які приймали рішення 11 серпня 2019 року, та від імені яких діяла ОСОБА_2 при укладенні договору від 01 вересня 2019 року № 1.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

З урахуванням зазначеного, ТОВ «Житлоексплуатація № 1» та співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , які приймали рішення 11 серпня 2019 року, до участі у цій справі як співвідповідачі не залучені, а заяв чи клопотань про залучення останніх ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не заявляли, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин законним та обґрунтованим є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, з яким погоджується Верховний Суд, про те, що підставами для відмови у позові є неналежний суб`єктний склад учасників справи, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Незалучення співвідповідачів до участі у справі позбавляє їх права на вчинення процесуальних дій, які передбачені законом, зокрема, можливості подання відзиву на позовну заяву, зустрічного позову, заяви про застосування позовної давності тощо.

Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, нема.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 червня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров