Постанова

Іменем України

01 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 711/4732/16-ц

провадження № 61-3203св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження (стягувач)- приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович,

зацікавлена особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2020 року у складі судді Казидуб О. Г. та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Василенко Л. І., Єльцова В. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Топор А. І., зацікавлена особа - ОСОБА_2 , звернувся до суду зі скаргою на рішення та дії приватного виконавця Бурмаги Є. А.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця Бурмаги Є. А. перебуває виконавче провадження № 58206287 з примусового виконання виконавчого листа № 711/4732/16-ц, виданого 14 січня 2019 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі 280 570,00 грн.

31 січня 2019 року приватним виконавцем Бурмагою Є. А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на дохід ОСОБА_1 у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Альфа Срахування» у розмірі 20 % кожної належної їй виплати, яка направлена за місцем роботи ОСОБА_1 для відповідних щомісячних відрахувань.

02 березня 2020 року постановою приватного виконавця Бурмаги Є. А. в межах виконавчого провадження № 58206287 накладено арешт на рахунки ОСОБА_1 , відкриті в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»).

Накладення арештів на банківські рахунки призвело до значного погіршення становища ОСОБА_1 , оскільки нею вони використовувались для отримання заробітної плати.

Заявник вважає, що приватним виконавцем перед накладенням арешту не було вжито заходів для з`ясування обставин, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати постанову приватного виконавця Бурмаги Є. А. від 02 березня 2020 року у виконавчому провадженні № 58206287 неправомірною та скасувати її, зобов`язати приватного виконавця Бурмагу Є. А. вчинити дії щодо зняття арешту із усіх рахунків, на які накладено арешт постановою від 02 березня 2020 року у виконавчому провадженні № 58206287, визнати неправомірними дії приватного виконавця Бурмаги Є. А. щодо списання 12 березня 2020 року коштів із заробітної плати в сумі 571,91 грн та 13 травня 2020 року коштів із заробітної плати в сумі 2079,36 грн із зарплатного рахунку IBAN НОМЕР_1 (картка НОМЕР_2 ) в АТ «Альфа-Банк».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2020 року скаргу адвоката Топора А. І., в інтересах ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця Бурмаги Є. А. задоволено.

Визнано постанову приватного виконавця Бурмаги Є. А. від 02 березня 2020 року у виконавчому провадженні № 58206287 неправомірною та скасовано її.

Зобов`язано приватного виконавця Бурмагу Є. А. вчинити дії щодо зняття арешту з усіх рахунків, на які накладено арешт постановою від 02 березня 2020 року у виконавчому провадженні № 58206287.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця Бурмаги Є. А. щодо списання 12 березня 2020 року коштів із заробітної плати в сумі 571,91 грн та 13 травня 2020 року коштів із заробітної плати в сумі 2 079,36 грн із зарплатного рахунку IBAN НОМЕР_1 (картка НОМЕР_2 ) в АТ «Альфа-Банк».

Зобов`язано приватного виконавця Бурмагу Є. А. повернути списані 12 березня 2020 року кошти із заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 571,91 грн та 13 травня 2020 року кошти із заробітної плати в сумі 2 079,36 грн із зарплатного рахунку IBAN НОМЕР_1 (картка НОМЕР_2 ) в АТ «Альфа-Банк» на цей самий рахунок.

Ухвала суду мотивована тим, що приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника від 02 березня 2020 року; неправомірні дії приватного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти боржника порушують права заявника на отримання заробітної плати.

У разі зупинення виконавчого провадження без його поновлення виконавець не мав права вчиняти виконавчі дії.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу приватного виконавця Бурмаги Є.А. залишенобез задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2020 року залишено без змін.

Стягнутоіз приватного виконавця Бурмаги Є.А. на користь ОСОБА_1 судові витрати занадання правничої допомоги адвокатом усумі 2 051,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що приватним виконавцем Бурмагою Є. А. накладено арешт на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року приватний виконавець БурмагаЄ. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та в задоволенні скарги відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що під час зупинення виконавчої дії і реалізації нерухомого майна боржника приватний виконавець не мав права вчиняти заходи примусового виконання рішення, визначені статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», окрім розшуку майна боржника.

Таке незаконне обмеження судом прав та обов`язків виконавця фактично унеможливлює виконання рішення суду, внаслідок чого боржник уникає обов`язку виконання рішення суду, оскільки ніяких дій стосовно боржника виконавець вчинити не може.

Відповідно до постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 29 березня 2019 року на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2019 року було зупинено вчинення лише однієї виконавчої дії - реалізації арештованого майна заявника, а не всього виконавчого провадження ВП № 58206287.

Таким чином суди попередніх інстанцій необґрунтовано дійшли висновку про те, що виконавче провадження ВП № 58206287 було зупинено.

Крім того, постановою про арешт коштів боржника від 02 березня 2020 року, приватним виконавцем Бурмагою Є. А. у ВП № 58206287, накладено арешт на кошти, а не на рахунки.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому вона просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до Інформації про виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листавід 27 липня 2020 року на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є. А. перебувало ВП № 58206287 з виконання виконавчого листа № 711/472/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування вартості автомобіля марки HONDA CR-V, 2010 року випуску, на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 485 433,00 коп., виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси від 14 січня 2019 року. Виконавче провадження відкрито 25 січня 2019 року (а.с. 41).

31 січня 2019 року у ВП № 58206287 приватним виконавцем Бурмагою Є. А. винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника, а саме на заробітну плату, яку ОСОБА_1 отримує у ПАТ «Страхова компанія «Альфа страхування», у розмірі 20 %, до виплати загальної суми боргу у розмірі 308 627,00 грн (а.с. 58).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2019 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено реалізацію арештованого майна, а саме лота № 335374 - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1

29 березня 2019 року постановою приватного виконавця Бурмаги Є. А. зупинено реалізацію арештованого майна, а саме лота № 335374 - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 12).

02 березня 2020 року приватним виконавцем Бурмагою Є. А. у ВП № 58206287 винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку АТ «Альфа Банк», код банку за ЄДРПОУ 23494714, 300346, м. Київ, вул. В. Васильківська, 100, а саме: р/р НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с. 17).

Відповідно до виписки з банківського рахунку ОСОБА_4 , відкритого в АТ «Альфа Банк» р/р НОМЕР_1 - на підставі виконавчого листа № 711/4732/16-ц 12 березня 2020 року здійснено стягнення на суму 573,91 грн, а також 20 березня 2020 року - на суму 2 079,36 грн.

Відповідно до довідки АТ «Альфа Банк» від 30 липня 2020 року № 18049/БТ-32-б/б ОСОБА_1 є клієнтом банку та їй відкрито такі карткові рахунки: НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 . Також зазначено, що вказані рахунки не мають спеціального режиму використання (а.с. 89).

Рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Альфа Банк» на ім`я ОСОБА_1 у межах обслуговування зарплатного проекту, що підтверджується довідкою АТ «Альфа Банк» № 79664-23.1 від 18 вересня 2020 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга приватного виконавця Бурмаги Є. А. підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Подібні правові висновки викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 916/2290/18.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк, у свою чергу, в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунку клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат) та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.

Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.

Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Отже, арешт, накладений на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок судів про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати, є необґрунтованим.

Крім того, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2019 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено реалізацію арештованого майна, а саме лота № 335374 - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Звертаючись з касаційною скаргою, приватний виконавець Бурмага Є. А. посилався на те, що на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2019 року відповідно до постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 29 березня 2019 року зупинено вчинення лише виконавчої дії щодо реалізації арештованого майна ОСОБА_1 , а не всього виконавчого провадження ВП № 58206287, на підставі пункту 3 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

02 березня 2020 року приватним виконавцем Бурмагою Є. А. у ВП № 58206287 винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках АТ «Альфа Банк», а саме: р/р НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Відповідно до довідки Міністерства юстиції України за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є. А. від 17 вересня 2020 року перевіркою встановлено, що на адресу приватного виконавця 01 березня 2020 року надійшов лист від АТ «Альфа Банк» про наявність відритих рахунків у ОСОБА_1 . Повідомлення від банку про те, що на арештовані кошти заборонено звертати стягнення, не надходили. З огляду на це дії приватного виконавця Бурмаги Є. А. щодо накладення арешту на кошти боржника при здійсненні виконавчого провадження ВП № 58206287 не суперечать вимогам законодавства (а.с. 79).

За таких обставин касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення - скасувати, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні скарги боржника на дії приватного виконавця.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості судового рішення та підлягають скасуванню відповідно до вимог статті 412 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні скарги.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - скасуванню із відмовою у задоволенні скарги, тому сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 420 грн 40 коп. та за подання касаційної скарги у розмірі 454 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Бурмаги Є. А.

Щодо клопотання про розподіл судових витрат, понесених приватним виконавцем Бурмагою Є. А. на оплату правничої допомоги за подання апеляційної та касаційної скарг

У касаційній скарзі міститься клопотання приватного виконавця Бурмаги Є. А. про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 7 200 грн та у суді касаційної інстанції у розмірі 6 400 грн.

Верховний Суд, розподіляючи витрати, понесені приватним виконавцем Бурмагою Є. А. на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 12 листопада 2020 року, укладений між адвокатом Весеньовим Є. В. та приватним виконавцем Бурмагою Є. А.; ордер про надання правничої допомоги, серія СА № 1006954, розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу (детальний опис робіт), квитанція від 26 листопада 2020 року на суму 7 200 грн, що є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони.

Проте приватний виконавець Бурмага Є. А. не надав суду документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги за подання касаційної скарги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Оскільки документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги за подання касаційної скарги, оформлені у встановленому законом порядку до суду касаційної інстанції приватним виконавцем Бурмагою Є. А.не надано, тому витрати на правничу допомогу у суді касаційної інстанції є недоведеними та стягненню з заявника не підлягають.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича задовольнити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 січня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича, зацікавлена особа - ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича 420 грн 40 коп на відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги та 454 грн на відшкодування сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, у розмірі 7 200 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк